Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 159/5609/26
Провадження № 2/159/3165/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого судді Окостень І.В.,
з участю секретаря судового засідання Конашук М.А.,
розглянув справу № 159/5609/26,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова компанія «Український платіжний центр»
відповідач - ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
представники учасників справи:
представник позивача - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - ОСОБА_3,
в с т а н о в и в:
У серпні 2026 року позивач звернувся в електронній формі до суду із указаним позовом, який мотивовано тим, що між сторонами 06.11.2025 було укладено електронний кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 4500 грн. Через неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість в розмірі 18 669,23 грн, з яких: 4 500 грн заборгованість за тілом кредиту, 7 616,70 грн за процентами, 6552,53 грн заборгованість за штрафами.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі, судові витрати у справі: 2662,40 грн зі сплати судового збору та 5 000 грн правничої допомоги.
Ухвалою від 21.09.2026 року суд відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання учасники справи не з`явилися. Представники сторін направили суду клопотання про розгляд справи у їхній відсутності, просили вирахувати доводи, викладені ними у письмових заявах.
Представник відповідача у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що в матеріалах справи відсутні належні докази пред`явлення позивачем вимоги про дострокове повернення кредиту; зміст кредитного договору не містить положень про перелік платних послуг, за які встановлена і нарахована комісія; нарахування і стягнення штрафів в порядку ст 625 ЦК України суперечить вимогам законодавства; розрахунок заборгованості з урахуванням внесених відповідачем платежів є некоректним. Відповідачем надано суду власний розрахунок заборгованості.
Представник позивача у відповіді на відзив підтримав позовні вимоги в заявленому розмірі на загальну суму 18 669,23 грн.
За відсутності учасників справи фіксування судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
З наявних у справі доказів встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Український платіжний центр» і відповідач ОСОБА_1 уклали договір про надання грошових коштів у кредит №1531048785772 від 06.11.2025, за умовами якого загальний розмір кредиту становить 4 500 грн (п.3.2.), що надається на рахунок позичальника № НОМЕР_1 (п.4.1.), строком на 360 днів (п. 6.1); за користування кредитом встановлена денна процента ставка: стандартна в розмірі 0,93%, та знижена в розмірі 0,01%, яка застосовується тільки на перший платіж за графіком, діє в період з 06 до 20.11.2025 за умови використання позичальником промокоду при укладенні договору; за надання кредиту встановлена комісія - 25% від суми наданого кредиту.
У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі (п.10.2.1 кредитного договору).
Додатком до договору є графік платежів, яким передбачені суми та строки повернення кредиту.
Договір з додатками підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором D2274 о 15.49 06.11.2025.
Перед підписанням договору у такий же спосіб відповідач підписала паспорт споживчого кредиту, подав анкету-заяву на отримання кредиту.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Кредит - це грошові кошти, що надаються позичальнику на умовах поворотності, строковості та платності. Така послуга обов`язково надається на підставі письмового договору, що може бути укладений в електронній формі.
Електронний договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Механізм його укладення, вимоги до підписання сторонами врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».
Так, у ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підпис одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифровою послідовністю, що надсилається на верифікований номер телефону особи.
Договір кредиту у даній справі за формою відповідає вимогам законодавства щодо електронних договорів, підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що є аналогом власноручного підпису.
При укладенні договору відповідач пройшла ідентифікацію за реєстраційним номером облікової картки платника податків, паспортними даними, а також за верифікованим номером мобільного телефону ( НОМЕР_2 ). Матеріалами справи підтверджується, що 06.11.2025 в інформаційно-комунікаційній системі товариства rocketmoney.com.ua було сформовано анкету-заяву, яка містить вичерпні, точні та актуальні персональні дані позичальника ОСОБА_1 , включаючи її дійсне місце реєстрації та проживання. Без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, отримання одноразового ідентифікатора, кредитний договір між позивачем та кредитором не був би укладений.
Згідно з довідкою про направлення одноразового ідентифікатора № 159428, процедура підписання правочину відбувалася із дотриманням технологічного алгоритму. Так, 06.11.2025 о 15:47:41 на верифікований номер відповідача через провайдера TurboSMS від відправника RocketMoney було успішно доставлено SMS-повідомлення із унікальними кодами. Через дві хвилини після отримання повідомлення, а саме о 15:49 06.11.2025, за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора D2274 відповідачем було підписано кредитний договір № 1531048785772 та додаток до нього - графік платежів, перед цим у такий же спосіб кодом P1286 було підписано паспорт споживчого кредиту. Система зафіксувала беззаперечний цифровий слід (digital footprint) відповідача в момент підписання договору: операція здійснювалася з мобільного пристрою iPhone (User-Agent: Mozilla/5.0, iOS 17_6_1) через унікальну IP-адресу 31.128.189.137, географічна локація якої (Ukraine/Kovel'), що збігається з місцем проживання ОСОБА_1 .
З наданих позивачем доказів, а саме квитанції № 46243-70511-50414, встановлено, що 06.11.2025 о 15:50:51 на платіжну картку отримувача № НОМЕР_3 було успішно зараховано кошти в сумі 4500 грн. Ідентифікатор транзакції в міжнародній платіжній системі підтверджується присвоєним кодом авторизації 377284 та ID операції (кодом транзакції) f67f5bcd-2cb2-44dd-bd49-f74dde21d38f. Зазначення цих реквізитів платіжної картки у тексті договору свідчить про те, що позичальник самостійно ідентифікувала цю картку як власну та надала добровільну згоду на зарахування грошей саме на неї. Доказів протилежного суду не надано.
Отже факт отримання відповідачем кредиту в розмірі 4 500 грн є доведеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати визначаються в договорі. Ці умови залежать від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій на ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів, що склалися на дату укладення договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
У п.10.2.1 кредитного договору передбачено право кредитодавця вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць.
З наданої позивачем довідки про направлення вимоги про дострокове повернення кредиту № 445435 від 17.08.2026 року, сформованої на підставі електронних логів системи, встановлено, що позивачем було в повному обсязі дотримано процедуру досудового врегулювання спору. Зокрема, електронне повідомлення з текстом вимоги про сплату загальної суми заборгованості було сформовано та успішно відправлено на верифіковану адресу електронної пошти позичальника, яка була зазначена під час укладення кредитного договору. Факт належного надіслання вимоги підтверджується офіційними технічними логами сервісу електронних розсилок із відповідним унікальним ідентифікатором повідомлення та зафіксованим статусом «відправлене». У кредитному договорі (п. 7.3) відповідач погодилася з умовою взаємодії і комунікації саме через вказану адресу електронної пошти.
Таким чином, позивач надав належні та допустимі та докази, які в сукупності підтверджують факт доведення до відома відповідача вимоги про дострокове повернення кредиту на її офіційний канал зв`язку.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за період з 06.11.2025 до 17.08.2026 становить 18 669,23 грн, з яких: 4 500 грн заборгованість за тілом кредиту, 7 616,70 грн за процентами, 6552,53 грн заборгованість за штрафами.
Упродовж вказаного періоду відповідач здійснила наступні платежі на погашення кредиту: 22.11.2025 - 2557,58 грн, 10.12.2025 - 1224,12 грн, 25.12.2025 627,75 грн, 10.01.2026 - 826,54 грн, 25.01.2026 - 627,75 грн, 16.02.2026 - 2019,28 грн, всього 7 883,02 грн.
Відповідач надав власний розрахунок розподілу внесених коштів (станом на 16.02.2026 заборгованість за тілом кредиту та процентами відсутня, наявна переплата у розмірі 1532,54 грн), позивач з ним не погодився .
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що розподіл внесених відповідачем коштів був частково неправомірним через безпідставне зарахування частини коштів на погашення відсотків за ст. 625 ЦК України.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання.
Оскільки воєнний стан в Україні введений до укладення спірного договору та триває на час розгляду справи, правові підстави для нарахування пені та річних процентів за ст. 625 ЦК України відсутні
З огляду на викладене, наданий позивачем розрахунок заборгованості є некоректним та підлягає перерахунку.
При проведенні розрахунку суд бере до уваги, що нарахування одноразової комісії в розмірі 25% від суми кредиту встановлено сторонами при укладенні кредитного договору (п.4.4.) та відповідає положенням п. 4 ч. 1 ст.1 і ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими до загальних витрат споживача за споживчим кредитом включаються, серед іншого, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.
При цьому керується правилами ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» та враховує суми, дату отриманих коштів у кредит, встановлені договором відсотки (0,93%), строк кредитування, внесені суми платежів. Передбачена договором можлива зниження денна процентна ставка не застосовується у період з 06.11.2025 до 20.11.2025, оскільки як визначено умовами договору (п.4.3.) відповідач не здійснила 20.11.2025 перший платіж згідно з графіком. Договором не встановлений особливий порядок сплати комісії, тому її погашення відбувається у визначному законом порядку.
Так, всього фактично відповідач 06.11.2025 отримала 4 500 грн кредиту. Розрахунок внесених 7 883,02 грн такий:
- 06.11.2025 - 22.11.2025: 4 500 грн х 0,93% х 16 днів = 669,60 грн відсотків;
22.11.2025 платіж 2 557,58 грн: погашено 669,60 грн відсотків (за 16 днів користування сумою 4 500 грн під 0,93% в день), 1 887,98 грн основного боргу; борг за відсотками - 0 грн, залишок тіла - 2 612,02 грн;
- 22.11.2025 - 10.12.2025: 2 612,02 грн х 0,93% х 18 днів = 437,25 грн відсотків;
10.12.2025 платіж 1 224,12 грн: погашено 437,25 грн відсотків (за 18 днів користування залишком тіла 2 612,02 грн), 786,87 грн основного боргу; борг за відсотками - 0 грн, залишок тіла - 1 825,15 грн;
- 10.12.2025 - 25.12.2025: 1 825,15 грн х 0,93% х 15 днів = 254,61 грн відсотків;
25.12.2025 платіж 627,75 грн: погашено 254,61 грн відсотків (за 15 днів користування залишком тіла 1 825,15 грн), 373,14 грн основного боргу; борг за відсотками - 0 грн, залишок тіла - 1 452,01 грн;
- 25.12.2025 - 10.01.2026: 1 452,01 грн х 0,93% х 16 днів = 216,06 грн відсотків;
10.01.2026 платіж 826,54 грн: погашено 216,06 грн відсотків (за 16 днів користування залишком тіла 1 452,01 грн), 610,48 грн основного боргу; борг за відсотками - 0 грн, залишок тіла - 841,53 грн;
- 10.01.2026 - 25.01.2026: 841,53 грн х 0,93% х 15 днів = 117,39 грн відсотків;
25.01.2026 платіж 627,75 грн: погашено 117,39 грн відсотків (за 15 днів користування залишком тіла 841,53 грн), 510,36 грн основного боргу; борг за відсотками - 0 грн, залишок тіла - 331,17 грн;
- 25.01.2026 - 16.02.2026: 331,17 грн х 0,93% х 22 дні = 67,76 грн відсотків;
16.02.2026 платіж 2 019,28 грн: погашено 67,76 грн відсотків (за 22 дні користування залишком тіла 331,17 грн), 331,17 грн основного боргу, після чого тіло кредиту та відсотки склали 0 грн. Кредит повністю погашено. Залишок сплачених 16.02.2026 коштів у розмірі 1 620,35 грн спрямовано на оплату разової комісії третьої черги (25% від суми кредиту) в розмірі 1 125 грн, після чого кінцевий залишок коштів у розмірі 495,35 грн є переплатою відповідача.
З урахуванням наведеного, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 16.08.2026 відсутня.
Отже, суд відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати залишаються за ним.
Керуючись статтями 12, 76 - 81, 141, 274-278 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1531048785772 від 06.11.2025.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр», місцезнаходження: місто Київ, вул. Верхній Вал, будинок 4-В, під`їзд 1, поверх 2, код в ЄДРПОУ 39898755;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 22.10.2026.
Головуючий:І. В. ОКОСТЕНЬ
Судове рішення № 140866298, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 159/5609/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: