Рішення № 140865218, 23.10.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/778/26

Провадження № 2/604/594/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 43 023,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачкою умов договору № 564645-КС-002 про надання кредиту від 03 грудня 2025 року, укладеного між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаного у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». За твердженням позивача, ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало відповідачці грошові кошти в розмірі 16 000,00 грн. В свою чергу відповідачка належним чином не виконувала умови укладеного договору та лише частково сплатила кошти. Оскільки відповідачка добровільно не сплатила суму боргу, позивач просить стягнути з неї 43 023,94 грн, що складається з: 12 708,80 грн заборгованість по тілу кредиту; 19 995,14 грн заборгованість по процентах; 2 320,00 грн заборгованість за комісією; 8 000,00 грн заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ, а також стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді від 02 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Справу розглянуто згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України у відсутності представника позивача, який в поданій до суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась з невідомих для суду причин, про час і місце судового засідання була повідомлена завчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.10.2026 року. Правом на подання відзиву відповідачка не скористалась.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Отже, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачці вручена. Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України, не вбачається.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення, проти чого представник позивача у своїй заяві не заперечує.

Дослідивши та оголосивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є кредитним договором.

Судом встановлено, що 03 грудня 2025 року ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію укласти Договір (оферту) № 564645-КС-002 про надання кредиту. 03 грудня 2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою, про що свідчить підписання Акцепту електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6237. Надалі, 03 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 564645-КС-002 про надання кредиту, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору UA-6237.

Отже, між сторонами було укладено Договір № 564645-КС-002 про надання кредиту, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

За умовами вказаного договору кредитодавець надає позичальнику Кредит в розмірі 16 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів (п. 2.1 Договору).

Сторонами кредитного договору погоджено наступні умови договору: загальний розмір кредиту 16 000,00 грн; строк, на який надається кредит, становить 24 тижні (169 днів); стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована; комісія за надання кредиту становить 3 200,00 грн; строк дії договору до 20.05.2026 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 39 571,57 грн; загальні витрати за кредитом 23 571,57 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6918,30 % (п.п. 2.3 2.11 Договору).

Підпунктом 4.2.2 Пункту 4.2 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та переказав 03.12.2025 відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 16 000,00 грн на номер платіжної картки № НОМЕР_1 , вказаний позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» про проведення транзакції від 03.12.2025 року.

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.06.2026 року заявлена в розмірі 43 023,94 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12 708,80 грн; сума прострочених платежів за процентами 19 995,14 грн; заборгованість за комісією 2 320,00 грн; нарахування відповідно до ст. 625 ЦКУ 8 000,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачка в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснила платежі на загальну суму 5 940,00 грн, які розподілені ТОВ «Бізнес позика» наступним чином: погашення тіла кредиту 3 291,20 грн, погашення процентів 1 768,80 грн, погашення комісії 880,00 грн.

Здійснивши платежі на виконання умов кредитного договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору та правомірності вимог позивача щодо повернення основної суми кредиту та процентів за договором про надання кредиту № 564645-КС-002.

Водночас ОСОБА_1 не надано доказів на спростування обставин отримання 03.12.2025 року кредиту в сумі 16 000,00 грн, як і доказів повного виконання зобов`язань за договором з повернення тіла кредиту в сумі 12 708,80 грн та сплати нарахованих процентів.

Разом з тим, наданий позивачем розрахунок заборгованості приймається судом частково, оскільки вимоги в частині стягнення комісії за видачу кредиту та нарахувань за ст. 625 ЦКУ є необґрунтованими та підлягають виключенню, а сплачені відповідачкою кошти за комісією в розмірі 880,00 грн зарахуванню в погашення процентів за користування кредитом.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії у розмірі 2 320,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Аналіз умов договору № 564645-КС-002 свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 3 200,00 грн є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15. З огляду на наведене, положення договору щодо сплати комісії за надання кредиту суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 2 320,00 грн. Сплачені відповідачкою 880,00 грн, які були безпідставно зараховані позивачем у погашення комісії, підлягають перерозподілу та зарахуванню в погашення процентів за користування кредитом.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 8 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Таким чином, заборгованість у сумі 8 000,00 грн відповідно до ст. 625 ЦКУ нарахована відповідачці ОСОБА_1 безпідставно, а отже у стягненні з неї цієї суми слід відмовити.

Отже, Договір № 564645-КС-002 про надання кредиту є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3, ст. 1054 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним. Таким чином, ТОВ «Бізнес позика» виконало зі свого боку умови Кредитного договору відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 . Договору № 564645-КС-002 про надання кредиту від 03.12.2025 року, факт отримання відповідачкою коштів за вказаним договором та їх неповернення у відповідності до умов договору у строки, визначені сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Здійснивши власний розрахунок на підставі наявних матеріалів справи, суд встановив, що обґрунтована заборгованість відповідачки перед позивачем становить:

-за тілом кредиту: 16 000,00 грн (видано) 3 291,20 грн (сплачено) = 12 708,80 грн;

-за процентами: 21 763,94 грн (загальна сума нарахованих процентів) 2 648,80 грн (сплачені проценти 1 768,80 грн + перераховані 880,00 грн з оплати комісії) = 19 115,14 грн.

-Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню, становить: 12 708,80 грн + 19 115,14 грн = 31 823,94 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позовні вимоги задовольняються частково (на суму 31 823,94 грн із заявлених 43 023,94 грн, що становить 73,968018%), з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1 969,32 грн (2 662,40 грн ? 73,968018%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 205, 207, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за договором № 564645-КС-002 про надання кредиту від 03.12.2025 року у загальному розмірі 31 823,94 грн (тридцять одна тисяча вісімсот двадцять три гривні 94 копійки), з яких: заборгованість по тілу кредиту 12 708,80 грн (дванадцять тисяч сімсот вісім гривень 80 копійок); заборгованість по відсотках 19 115,14 грн (дев`ятнадцять тисяч сто п`ятнадцять гривень 14 копійок); а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 969,32 грн (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 32 копійки), а всього стягнути 33 793,26 грн (тридцять три тисячі сімсот дев`яносто три гривні 26 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо таку заяву подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення проголошено 23 жовтня 2026 року.

Суддя В.М. Сіянко