Рішення № 140865158, 22.10.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1504/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

з участю:

секретаря: Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в особі представника-адвоката Сахарової Ольги Ігорівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС», в особі представника-адвоката Сахарової О. І., звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №995904268 від 19.09.2019 в розмірі 38 083, 35 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 16850,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 21 233, 35 грн, а також судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що 19.09.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №995904268 за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 16850 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора F8SGU278. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання надати грошові кошти виконало в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти в сумі 16850,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 . Натомість, відповідач не виконував умови Договору належним чином, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість. 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався укладенням додаткових угод, на підставі якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №995904268 від 19.09.2019 на загальну суму 36 937,55 грн. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, на підставі якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до відповідача на загальну суму 38083,35 грн. 06.12.2021 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 06/12/2021-01, на підставі якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуто право вимоги до відповідача на загальну суму 42784,50 грн. Таким чином, оскільки відповідач має непогашену заборгованість, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором №995904268 від 19.09.2019 у розмірі 38083,35 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Позовна заява подана до Борщівського районного суду Тернопільської області 16 вересня 2026 року через систему «Електронний суд».

З доданих до позовної заяви матеріалів опису до вкладення, відправлення №0505650418385 «Поштова служба «Укрпошта», вбачається, що копія позовної заяви з додатками направлені позивачем відповідачу 22 липня 2026 року за місцем реєстрації.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 18 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, направленого відповідачу за місцем реєстрації, ухвалу суду про відкриття провадження, відповідач отримав 30 вересня 2026 року.

28 вересня 2026 року представником відповідача-адвокатом Когут О. В. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги відповідач не визнає.

Поряд з тим, зазначив, що позивач вказує, що станом на день подання позовної заяви відповідач має заборгованість у сумі 42 784, 50 грн, з якої: 16850, 00 грн заборгованість по тілу кредиту; 21 233, 35 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом та 4701, 15 грн заборгованість за штрафними санкціями. Однак, позивач просить стягнути заборгованість в сумі 38083, 35 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по несплачених відсотках.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає, оскільки позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували перерахування на рахунок ОСОБА_1 чи видачу йому коштів за кредитним договором, а також розміру заборгованості за ним. З наданого розрахунку заборгованості неможливо встановити факт отримання та користування кредитними коштами. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження розміру нарахованої суми заборгованості, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Також, представник відповідача в своїх запереченнях зазначив, що нарахована заборгованості по відсотках не відповідає умовам кредитного договору, оскільки згідно відповідно доп.1.2 кредитного договору №995904268 від 19.09.2019 року строк кредитування становить 30 календарних днів і відповідно строк повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом 19.10.2019 року. Таким чином, проценти за користування кредитом нараховані поза межами строку дії кредитного договору, і заборгованість по несплачених відсотках за користування кредиту буде становити 2628, 60 грн. як вбачається із розрахунку заборгованості наданої позивачем заборгованість по несплачених відсотках за користування кредиту проводилась по 30 січня 2020 року, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по несплачених відсотках за користування кредиту не підлягають задоволенню.

Також, заперечує, щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн, оскільки вважає, що такі витрати мають бути співмірними та відповідати критерію розумності.

29 вересня 2026 року представником позивача-адвокат Сахарова О. І. подала до суду відповідь на відзив, в якому вказала, що Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та ініціювало переказ коштів в загальній сумі 16 850,00 грн. на картковий рахунок Відповідача.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Звертаємо увагу Суду, що надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Таким чином, оскільки первинний кредитор ініціював платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (Боржника) та надав Довідку та Письмові пояснення Первісного кредитора про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно - Позивач довів факт отримання Відповідачем коштів, а отже зобов`язання останнього за кредитним договором.

А тому, факт отримання кредитних коштів Відповідачем є підтвердженням дійсності укладеного кредитного договору між сторонами. Таким чином, факт отримання кредитних коштів є достатнім доказом існування кредитного зобов`язання з боку Позивача. Даний факт підтверджує правомірність вимог позивача щодо виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором. Крім того, стороною позивача було заявлено клопотання про витребування первинних бухгалтерських документів.

Позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного Кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та перерахування на рахунок Відповідача в загальній сумі 16 850,00 грн. В свою чергу, Відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги Позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, зазначив наступне.

Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.

Згідно п. 1.1. договору Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 16850 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору.

Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів. (п. 1.3.) Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,52 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору. (п1.4.). Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 16 850,00 грн. (сума виданого кредиту)* 0,52 (процентна ставка)/100=87,62 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 19.09.2019-19.10.2019 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

Відповідно до п. 4.2 Сторони погоджуються, що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору, або додатковими угодами між Сторонами, зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту.

П.4.3. Сторони погодили, що зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,70 % розповсюджуються на весь період фактичного користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору.

Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 16 850,00 (сума виданого кредиту)* 1,70 (процентна ставка)/100= 286,45 грн. (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 24.10.2019- 07.01.2020 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»).

05.11.2019 Відповідач відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» вніс суму в розмірі - 14 000,00 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами.

Сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 та п.4.3. Договору після закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. (п. 4.4 Кредитного договору ).

Тобто, дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, однак вже після закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Виходячи з умов Кредитного договору, нараховані Відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого Кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення Відповідачем строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з нього в повному обсязі.

Підписавши Кредитний договір, Відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. При укладенні Кредитного договору волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та такий правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів Відповідачем.

Позиція відповідача щодо нібито неправомірного нарахування процентів є необґрунтованими. Таке нарахування відповідає умовам кредитного договору, нормам цивільного законодавства та усталеній практиці Верховного Суду, зокрема позиціям, викладеним у постановах Великої Палати.

Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу, то зазначає наступне.

Відповідач стверджує, що Позивач не обґрунтував понесення витрат на професійну правничу допомогу. До позовної заяви долучено свідоцтво адвоката Тимошенко О.О, довіреність надана ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.

А тому, такі підлягають до задоволення в повному обсязі.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.09.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позичальником ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір кредитної лінії № 995904268.

Згідно умов п. 1.1 Договору, кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 16850 грн 00 коп. (шістнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору.

Відповідно 1.2. Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 (тридцять) днів.

Згідно п.1.3. Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів.

Відповідно до п.1.4. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,52 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору.

За змістом п. 1.5. з урахуванням положень п.1.4 Договору Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 189,80 (сто вісімдесят дев`ять цілих вісім десятих) відсотків річних.

Відповідно до п.1.6. Розрахунок сукупної вартості Кредиту та Термін платежу зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).

Згідно п.4.1. Невід`ємною частиною цього Договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі «Правила»). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua.

Договір кредитної лінії №995904268 від 19.09.2019 підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором F8SGU278.

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 уклав договір №995904268 від 19.09.2019 за допомогою одноразового ідентифікатора F8SGU278, відправленого 19.09.2019 о 23 год. 40 хв. 58 сек., засоби зв`язку для відправлення ідентифікатора 0984096661.

Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 19.09.2019, остання містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 на підставі Договору №995904268 від 19.09.2019 на суму 16 850,00 грн. Також, у вказаній заяві відповідачем зазначено номер катки 5168-74XX-XXXX-6927.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 19.09.2019 надало відповідачу кредит за договором №995904268 від 19.09.2019 у сумі 16850,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_2 , що підтверджується інформацією АТ КБ «Приват Банк» від 18.09.2026 №20.1.0.0.0/7-261002/49110-БТ, та випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_3 за період з 19.09.2019 по 24.09.2019, наданими на ухвалу суду про витребування доказів.

За змістом розрахунку заборгованості, який складено ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що за період з 19.09.2019 по 03.01.2020 у ОСОБА_1 наявна заборгованість: тіло кредиту 16850,00 грн; нараховані відсотки 20 087,55 грн.

28.11.2018 між клієнтом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та фактором ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір), відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №59 від 03.01.2020 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №995904268 від 19.09.2019, у розмірі 36 937,55 з яких: 16 850,00 заборгованість по основному боргу; 20 087,55 заборгованість по відсотках, 20117, 80 грн сума фінансування.

05.08.2020 між Клієнтом ТОВ «Таліон плюс» та Фактором ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Як вбачається із витягу з реєстру прав вимоги № 6 від 15.07.2021, до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 995904268 від 19.09.2019, у розмірі 38083, 35 грн, з яких: 16850,00 грн заборгованість по основному боргу; 21233, 35 грн заборгованість по відсотках, 561,11 грн сума фінансування.

06.12.2021 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та Фактором ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 06/12/2021-01, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 06/12/2021-01 від 06.12.2021 до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 995904268 від 19.09.2019, у розмірі 42 784, 50 грн, з яких 16850, 00 грн заборгованість по основному боргу; 21 233, 35 грн заборгованість по відсотках, 4701, 15 грн заборгованість по пені.

За даними виписки ТОВ «ФК «ЕЙС» з особового рахунка за Кредитним договором №995904268 ОСОБА_1 , заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором станом на 15.06.2026 складає 42 784,50 грн, з яких: 16850, 00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 21 233,35 грн - прострочена заборгованість за процентами, 4 701,15 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Наявні вище докази у справі у своїй сукупності належним чином свідчать про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору №995904268 від 19.09.2019, та відповідно, наявність у відповідача заборгованості за таким кредитним договором.

Крім того, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Позивач підтвердив своє право вимоги за кредитним договором №995904268 від 19.09.2019 згідно Договору факторингу № 06/12/2021-01 від 06.12.2021.

Позивач довів суду, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало умови Договору та надало відповідачу кредит у загальній сумі 16850 грн. Докази зворотного суду не надані.

Відповідач мав обов`язок виконати, покладені кредитним договором № 995904268 від 19.09.2019 зобов`язання, повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у строк, визначений договором.

Також позивач довів, що унаслідок укладення зазначених вище договорів факторингу кінцевим кредитором з правом вимоги до відповідача за кредитним договором № 995904268 від 19.09.2019 станом на даний час є ТОВ «ФК «Ейс».

Визначаючи розмір заборгованості за відсотками та тілом кредиту, суд виходить із такого.

Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Так, умовами кредитного договору у відповідних пунктах передбачено, наступне:

1.2. Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 (тридцять) днів.

1.3. Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів.

1.4. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,52 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору.

1.5. З урахуванням положень п.1.4 Договору Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 189,80 (сто вісімдесят дев`ять цілих вісім десятих) відсотків річних.

1.6. Розрахунок сукупної вартості Кредиту та Термін платежу зазначені в Графіку розрахунків,який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).

4.2 Сторони погоджуються, що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору, або додатковими угодами між Сторонами, зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту.

4.3. Сторони погодили, що зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,70 % розповсюджуються на весь період фактичного користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору.

4.4. Сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 та п. 4.3. Договору після закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за період з 19.09.20219 по 03.01.2020 за договором № 995904268 від 19.09.2019 виникла заборгованість у загальному розмірі 34087, 55 грн, з яких: за тілом кредиту 16850,00 грн; за процентами 20087,55 грн. Проценти нараховані за період з 19.09.2019 по 03.01.2020.

Суд звертає увагу на те, що згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідач ОСОБА_1 вносив кошти на виконання кредитного договору, здійснивши наступні оплати за договором: 05.11.2019 - 14000,00 грн.

Судом також встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» спрямовано внесені відповідачем кошти на погашення заборгованості по відсотках.

Згідно розрахунку складеного ТОВ «Таліон Плюс» за період з 03.01.2020 по 15.07.2021 щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №995904268 від 19.09.2019 виникла заборгованість у загальному розмірі 38 083,35 грн, з яких: за тілом кредиту 16850,00 грн; за процентами 21 233,35 грн. Проценти нараховані за період з 03.01.2020 по 15.07.2021.

Разом з тим, із наявного у справі виписки з особового рахунку за договором №995904269 від 19.09.2019 року вбачається, що станом на 15.06.2026 за відповідачем числиться заборгованість в загальному розмірі 42 784,50 грн. Також із розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 на погашення заборгованості за кредитним договором сплатив 14000,00 грн.

Тому, із урахуванням здійснених позичальником платежу у розмірі 14000,00 грн, суд приходить до висновку, що відповідачем частково погашено заборгованість за кредитним договором.

Разом із тим, як видно із розрахунків заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» нараховувалися відсотки і після погодженого строку кредитування з 19.10.2019 по 15.07.2021.

Однак, суд не вбачає передбачених законом підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами визначеного умовами кредитного договору 30 денного строку кредитування, тому не підлягають до задоволення вимоги про стягнення відсотків, нарахованих після 19.10.2019.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами в період після 19.10.2019 здійснено поза межами узгодженого сторонами договору № 995904268 від 19.09.2019 строку кредитування. Відповідачем здійснювався платіж і після закінчення строку договору, а саме 05.11.2019 в сумі 14000,00 грн.

Проте відсутні підстави вважати, що у даному випадку мало місце передбачене п. 4.2 Договору № 995904268 від 19.09.2019 продовження строку надання кредиту. Докази активації відповідачем в особистому кабінеті чи терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду суду не надані.

Щодо змісту п. 4.2 кредитного договору, згідно якого сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що позивачем було заявлено до стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами поза межами строку кредитного договору. При цьому позовних вимог про стягнення грошових коштів за прострочення виконання зобов`язання позивач не заявляв.

За неповернення кредитних коштів після закінчення строку, на який вони були видані, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд відхиляє заперечення позивача, оскільки позивач в своїх поясненнях на відзив на позов підтверджує факт укладення кредитного договору №995904268 від 19.09.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 строком 30 днів, як вбачається із матеріалів справи відповідачем не було здійснено пролонгації строку кредитного договору.

Разом із тим, до матеріалів справи не долучено доказів того, що товариство акцептувало продовження строку договорів.

Отже, суду не надано доказів, що сторони досягли згоди у належній формі про пролонгацію строку кредитування.

Разом із тим, як уже зазначалося, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 наведено висновки, за якими припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другої статті 1050 ЦК.

Надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

У постанові ВС від 17.09.2025 у справі № 905/1197/24 міститься висновок, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Тому суд вважає, що нарахування відсотків поза межами строку кредитування є незаконним.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» заборгованості в загальному розмірі 5478,60 грн, яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 2850,00 грн, та заборгованості за нарахованими відсотками 2628, 60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково: 5478,60 грн х 100 % : 38083, 35 грн = 14,38 %, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 382,85 грн сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 7000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 3000,00 грн.

На підставі ст.ст. 512, 514, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м.Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, рахунок НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк») заборгованість за кредитним договором № 995904268 від 19 вересня 2019 року в сумі 5478 (п`ять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 60 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2850,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками 2628, 60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м.Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13) понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 382,85 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3000, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариств з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, рахунок НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк».

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуюча: