Рішення № 140864889, 23.10.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5946/26

Провадження №2/442/2477/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді Хомика А.П., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», в інтересах якого діє представник Донцова Євгенія Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в :

31.07.2026 представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 31359,64 гривень заборгованості за кредитними договорами та 2662,40 гривень понесених судових витрат.

В обґрунтування позову послалась на те, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 17.07.2019 кредитний договір №1001358165701, за яким позичальнику видано кредит в сумі 15000 грн.; 24.10.2019 кредитний договір №1001433086001, за яким позичальнику видано кредит в сумі 9000,00 грн.

Вказує на те, що відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 20.05.2026 склала:

- за кредитним договором від 17.07.2019 №1001358165701 18534,03 грн., з яких: 9435,41 грн. - заборгованість за кредитом; 5,32 грн. - заборгованість процентами; 9093,30 грн. заборгованість за комісією;

- за кредитним договором від 24.10.2019 №1001433086001 12825,61 грн., з яких: 7032,41 грн. - заборгованість за кредитом; 3,67 грн. - заборгованість процентами; 5789,53 грн. заборгованість за комісією;

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаними кредитними договорами станом на 20.05.2026 складає 31359,64 гривень.

Таким чином, оскільки відповідач ухиляється від належного виконання зобов`язань, відтак позивач змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення зазначеної вище заборгованості та понесених судових витрат.

Ухвалою від 16.09.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 23.10.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі. Позивачем отримана в підсистемі «Електронний суд». Відповідачу поштова кореспонденція була направлена за встановленим місцем проживання. Крім цього, відповідача було повідомлено про дату, час, місце та порядок розгляду зазначеної справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади за посиланням https://dgm.lv.court.gov.ua/sud1306/gromadyanam/vyklyky/.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем ані клопотання про розгляд справи за участю сторін, ані відзиву на позовну заяву суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 17.07.2019 було підписано заяву №1001358165701 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої відповідачу надано кредит на споживчі цілі у розмірі 15000,00 гривень. Заяву підписано позичальницею власноруч.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту : сума кредиту 15000,00 грн., строк кредитування 24 місяці, стандартна процентна ставка річних 0,01%, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 3,99%.

Крім цього, 24.10.2019 ОСОБА_1 було підписано заяву №1001433086001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої відповідачу надано кредит на споживчі цілі у розмірі 9000,00 гривень. Заяву підписано за допомогою електронного підпису (ОТР-пароль на номер телефону позичальника).

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту : сума кредиту 9000,00 грн., строк кредитування 24 місяці, процентна ставка - 0,01% відсотків річних, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 3,99%.

АТ «ПУМБ» свої зобов`язання за кредитними договорами №1001358165701 від 17.07.2019, №1001433086001 від 24.10.2019 виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених у вищевказаних заявках, перерахувавши їй кредитні кошти, що підтверджується платіжним інструкціями наявними в матеріалах справи.

Як вбачається із до виписки з особистого рахунку відповідача, остання активно користувалась кредитними коштами.

Отже, між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договори комплексного банківського обслуговування (ДКБО), за яким позикодавець свої зобов`язання за кредитними договорами виконав у повному обсязі, а саме надав позичальнику позику у розмірі та на умовах, встановлених заявами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1001358165701 від 17.07.2019 станом на 20.05.2026, заборгованості відповідача перед позивачем становить 18534,03 грн. з яких: 9435,41 грн. - заборгованість за кредитом; 5,32 грн. - заборгованість процентами; 9093,30 грн. заборгованість за комісією;

Крім цього, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1001433086001 від 24.10.2019 станом на 20.05.2026, заборгованості відповідача перед позивачем становить 12825,61 грн., з яких: 7032,41 грн. - заборгованість за кредитом; 3,67 грн. - заборгованість процентами; 5789,53 грн. заборгованість за комісією;

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаними кредитними договорами станом на 20.05.2026 складає 31359,64 гривень.

Отже, право позивача порушене невиконанням свого зобов`язання з повернення кредиту відповідачем, а тому підлягає судовому захисту.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Доведеною є обставина отримання ОСОБА_1 грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені кредитними договорами і взяті на себе зобов`язання остання не виконала, у передбачені строки кошти та нараховані відсотки не повернула, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договорами кредиту належним чином не виконала, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 16476,81 грн. (9440,73 грн. за кредитним договором №1001358165701 від 17.07.2019, + 7036,08 грн. за кредитним договором № 1001433086001 від 24.10.2019).

Щодо частини позовної вимоги про стягнення комісії за договором, суд зазначає таке.

На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту більше одного місяця.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19) у кредитному договір не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.

Суд звертає увагу, що у договорі не вказано за яку саме послугу позивач встановив комісію.

Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року (справа № 755/11636/21) та від 16 листопада 2022 року (справа № 755/9486/21).

Аналізуючи умови договору, суд прийшов до переконання про те, що позивачем не подано доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, а відтак суд прийшов до переконання про те, що відповідач не зобов`язаний сплачувати таку комісію, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до п.6 ч.1ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогамист.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1398,86 грн., що буде пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» суму заборгованості за кредитними договорами №1001358165701 від 17.07.2019, №1001433086001 від 24.10.2019 в загальному розмірі 16476,81 гривень (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят шість гривень, 81 копійок) та 1398,86 гривень (одну тисячу триста дев`яносто вісім гривень 86 копійок) понесених судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ: 14282829, адреса м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, поштовий індекс 04070.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Хомик А.П.