Ухвала суду № 140864537, 19.10.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

19.10.2026

Єдиний унікальний номер 389/573/14-к

провадження №1-кп/389/30/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка, дистанційно у режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120160000257 від 31.01.2013 щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с.Каракерт Талінського району Вірменії, освіта базова середня, депутатом не являється, утриманці, у тому числі неповнолітні діти, вісутні, працює помічником ТОВ "Галена", не зареєстроване (фактичне) місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, за наступних обставин.

ОСОБА_6 15 листопада 2003 року, приблизно о 17.15 годині, керуючи технічно справним автомобілем марки «БМВ 535», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вулиці Харківське шосе у м.Києві. Під час руху на указаному автомобілі, з приблизною швидкістю 50 км/годину, ОСОБА_6 , в порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України (ПДР), не обрав безпечну швидкість та дистанцію до автомобіля, що рухався попереду, та в порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, неуважно стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, внаслідок чого несвоєчасно зреагував на те, що автомобіль марки «Опель Омега», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався попереду в попутному напрямку, зупинився в заторі, та з причин допущення вищевказаних порушень ПДР України, ОСОБА_6 допустив зіткнення з автомобілем марки «Опель Омега», державний номерний знак НОМЕР_2 . Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобілю «Опель Омега», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла 4 грудного хребця, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2200/е від 04 лютого 2004 року, відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості. Згідно висновку автотехнічної експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди № 83ат від 16 серпня 2004 року, саме невідповідні дії водія ОСОБА_6 призвели до настання указаної дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, 23 грудня 2006 року, приблизно о 22.00 годині, ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Мітсубісі Грандіс», державний номерний знак НОМЕР_3 , в салоні якого знаходився пасажир ОСОБА_4 , рухався в темну пору доби по автодорозі Київ-Луганськ-Ізварине, на ділянці автодороги 272 км+200м., на території с. Цибулеве Знам`янського району Кіровоградської області. Рухаючись по вказаній ділянці автодороги ОСОБА_6 , в порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху (ПДР) України, неуважно стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, внаслідок чого не помітив те, що він рухається в межах населеного пункту зі швидкістю 80 км/год., чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України, а саме перевищив дозволену швидкість руху по населеному пункту. Під час руху ОСОБА_6 , також в порушення вимог п.12.1 ПДР України, не врахував дорожню обстановку, а саме те, що дорога має уклон та поворот вправо, та в порушення вимог пункту 12.3 ПДР України, не обрав безпечної швидкості для безпечного проїзду даної ділянки автодороги. Унаслідок порушення вишеперерахованих пунктів ПДР України ОСОБА_6 помітивши, що автомобіль почало заносити, не мав змоги його зупинити та допустив виїзд за межі проїжджої частини та подальше перекидання автомобілю. Унаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тулубу, струсу головного мозку, перелому-вивиху 4 грудного хребця, компресійного скалкового переламу 5 грудного хребця з пошкодженням спинного мозку на даному рівні з нижньою спастичною параплегією, тяжкий забій спинного мозку, Франкель А, з порушенням функції тазових органів по типу затримки, спінального шоку, перелому ребер зліва, забою лівої нирки, які, згідно висновків судово-медичної експертизи № 29 від 21 березня 2007 року та № 74 від 06 серпня 2007 року, відносяться до категорії тяжких як небезпечних для життя в момент спричинення.

Захисник обвинуваченого заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за ч.1 ст.286, ч.2 ст.286 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження щодо нього.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності за ч.1 ст.286, ч.2 ст.296 КК України, просив кримінальне провадження щодо нього закрити. Вказав, що розуміє роз`яснені наслідки закриття справи та звільнення від кримінальної відповідальності з вказаних підстав. Просив суму застави, внесеної за нього, звернути на користь ЗСУ.

Прокурор проти закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , в частині обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.286 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності, не заперечувала, як не заперечувала і проти звернення внесеної застави на користь ЗСУ.

Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв та клопотань, у тому числі про відкладення, до суду не надано.

Представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 проти скерування застави на користь ЗСУ не заперечив, проти закриття даного кримінального провадження за ч.2 ст.286 КК України, за спливом строків давності, заперечував, вказуючи, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від суду, а обвинувачений, у зв`язку із свідомим ухиленням від суду, тривалий час перебував у розшуку.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

В силу вимог ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Частина перша ст.286 КК України, з урахуванням ст.5 КК України, передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за яке передбачено покарання у виді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, відтак, відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

Частина друга ст.286 КК України, з урахуванням ст.5 КК України, передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження та караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Згідно з ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109 - 1142, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437 - 439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.

Відповідно до висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 у справі N735/1121/20 (провадження N13-26кс22), у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК України, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених ч.2 ст.49 КК (15 років з моменту вчинення злочину і 5 років - з моменту вчинення проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

За викладеного, враховуючи, що останнє за часом більш тяжке кримінальне правопорушення (ч.2 ст.286 КК України) ОСОБА_6 вчинив 23.12.2006, а провадження щодо нього, у зв`язку з ухиленням від суду, було зупинено з 13.06.2014 до 10.02.2026, тобто зупинене після спливу 5 річного строку притягнення його до кримінальної відповідальності, передбаченого ч.1 ст.49 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та зважаючи на закінчення загальних строків, установлених ч.2 ст.49 КК (15 років з моменту вчинення злочину) щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, беручи до уваги вимоги ст.5 КК України та постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 у справі N735/1121/20 (провадження N13-26кс22), що ОСОБА_6 , клопоче про застосування строків давності та закриття кримінального провадження за ч.1 ст.286, ч.2 ст.286 КК України, суд погоджується з тим, що наразі закінчилися строки давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286, ч.2 ст.286 КК України, що є правовою підставою, передбаченою ст.49 КК України, для звільнення останнього від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК.

Відповідно до статей 284 - 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження, не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Відповідно до ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 12.09.2022 (справа №203/241/17, провадження №51-4251кмо21) сформульовано висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі положень ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

За викладеного, понесені процесуальні витрати за залучення експерта для проведення автотехнічної експертизи в сумі 706,16 грн стягненню з ОСОБА_6 не підлягають.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування, заподіяної кримінальним правопорушенням, майнової та моральної шкоди в загальній сумі 1150000, 00 грн необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши позивачу право звернення до суду у порядку цивільного судочинства.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 наразі фактично застосовано запобіжний захід у вигляді застави, вимоги якого останнім не порушено. При цьому як ОСОБА_6 , так і заставодавець ОСОБА_10 , який вніс заставу за ОСОБА_6 , на виконання ухвали суду від 18.06.2025 (справа №389/573/14-К) клопоче про те, щоб внесені ним кошти в сумі 85260,00 грн були перераховані на потреби ЗСУ, а саме ВЧ НОМЕР_4 .

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою КМУ від 11.01.2012 №15, передбачено як внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, так і передбачений порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України №2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022, який триває до теперішнього часу. Національний банк України, 24.02.2022 ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке рішення ухвалене у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією рф та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності. Реквізити офіційного спеціального рахунку, зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на необхідність підтримання обороноздатності Української Армії з метою надання відсічі збройній агресії російської федерації та сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України/грошових коштів для забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсічі агресії російської федерації, враховуючи, що ОСОБА_10 , як особа, яка внесла заставу, клопоче про її звернення в дохід держави, шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗСУ (ВЧ НОМЕР_4 ), суд приходить до висновку про наявність підстав задоволення клопотання та перерахування застави у сумі 85260,00 грн з рахунку ТУ ДСА в Кіровоградській області на користь держави, а саме спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗСУ (ВЧ НОМЕР_4 ).

На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст.12,49 КК України, ст.ст.283-288, 337, 345-380, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника задовольнити.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12013120160000257 від 31.01.2013 щодо ОСОБА_6 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.286 КК України, - закрити, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.286 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування, заподіяної кримінальним правопорушенням, майнової та моральної шкоди в загальній сумі 1150000, 00 грн - залишити без розгляду.

Речові докази, а саме: автомобіль «БМВ 535», державний номерний знак НОМЕР_1 , та «Опель-Омега», державний номерний знак НОМЕР_2 , які передано власникам, залишити останнім.

Міру запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді застави - скасувати.

Після набрання вироком законної сили, заставу в сумі 85260 (вісімдесят п`ять тисяч двісті шістдесят) грн 00 коп, яка перебуває на депозитному рахунку ТУ ДСА України в Кіровоградській області, отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; банк отримувача: ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно зі ст.182 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120160000257 від 31.01.2013, застава за ОСОБА_6 ; найменування суду, що виніс рішення Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області, звернути в дохід держави, перерахувавши на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті), призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України (ВЧ НОМЕР_5 ).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено о 15:15 годині 22.10.2026.

Суддя ОСОБА_1