Постанова № 140864485, 22.10.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1845/26

Провадження № 2-а/385/12/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого-судді Венгрина М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників процесу (письмового провадження) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділу поліції № 1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Лукіянчука Михайла Юрійовича, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанов: серії ЕНА № 7977286, серії ЕНА № 7977232, серії ЕНА № 7977208 та серії ЕНА № 7977259 у справах про адміністративні правопорушення від 01.10.2026,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до поліцейського відділу поліції № 1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Лукіянчука М. Ю.про скасування постанов від 01.10.2026: серії ЕНА № 7977286 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, серії ЕНА № 7977232 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, серії ЕНА № 7977208 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та серії ЕНА № 7977259 за ч. 5 ст. 121 КУпАП у справах про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів.

стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позову ОСОБА_1 покликався на те, що згаданими постановами від 01.10.2026поліцейський Лукіянчук М. Ю. притягнув його до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 5 ст. 121 КУпАПу вигляді штрафів в загальній сумі 5185,00 грн. Однак поліцейський при винесенні постанов не застосував положення ч. 2 ст. 36 КУпАП, за яким якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. У зв`язку з цим просив постанови скасувати, а провадження в справах закрити.

Від відповідача - Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області 16.10.2026 надійшов відзив, до якого не долучено доказів скерування копії такого іншим учасникам справи, всупереч ч. 3 ст. 162 КАС України.

Ненадання до суду доказів направлення іншим учасникам справи відзиву та доданих до нього доказів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника провадження можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами.

Системний аналіз положень частини дев`ятої статті 79, статей 162, 167 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання учасником справи відзиву та доданих до нього доказів без додержання вимог частини третьої статті 162 КАС України, суд долучає відповідний відзив та додані до нього докази до матеріалів справи, проте не приймає до розгляду.

Заяви,клопотання учасниківсправи,інші процесуальні дії у справі

Ухвалою від 08.10.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників процесу (у письмовому провадженні), залучено, з ініціативи суду, до участі в якості співвідповідача в справі Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області.

16.10.2026 відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області подано відзив.

Слід вказати, що листом ВП № 1 (м. Гайворон) від 15.10.2026 до Гайворонського районного суду скеровано ДВД диск з відеозаписом події. Суд вважає за можливе долучити такий доказ до матеріалів справи, керуючись при цьому принципом офіційного з`ясування обставин справи, закріпленим в ч. 4 ст. 9 КАС України. При цьому суд врахував, що доказ поданий в електронній формі, що, згідно положення ч. 9 ст. 79 КАС України не передбачає попереднього надіслання такого іншим учасникам справи.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить такого висновку.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 7977286 від 01.10.2026, згідно якої розгляд справи проведено поліцейським Лукіянчуком М. Ю. о 15.39 01.10.2026 та ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн у зв`язку з тим, що він 01.10.2026 о 15:37 в м. Гайворон по вул. Н. Богач, 171, керував транспортним засобом, а саме мопедом Дельта, без номерного знаку, на момент перевірки документів був відсутній поліс обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.ґ ПДР України.

Також постановою серії ЕНА № 7977208 від 01.10.2026, згідно якої розгляд справи проведено поліцейським Лукіянчуком М. Ю. о 15.30 01.10.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн у зв`язку з тим, що він 01.10.2026 о 15:24 в м. Гайворон по вул. Н. Богач, 171, керував транспортним засобом, а саме мопедом Дельта, без номерного знаку, без посвідчення водія відповідної категорії А1, чим порушив п. 2.1.а ПДР України.

Також постановою серії ЕНА № 7977259 від 01.10.2026, згідно якої розгляд справи проведено поліцейським Лукіянчуком М. Ю. о 15.36 01.10.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн у зв`язку з тим, що він 01.10.2026 о 15:33 в м. Гайворон по вул. Н. Богач, 171, керував транспортним засобом, а саме мопедом Дельта, без номерного знаку, який був не зареєстрованим протягом 10 діб з моменту придбання, чим порушив п. 30.1 ПДР України.

Крім того постановою серії ЕНА № 7977232 від 01.10.2026, згідно якої розгляд справи проведено поліцейським Лукіянчуком М. Ю. о 15.33 01.10.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн у зв`язку з тим, що він 01.10.2026 о 15:30 в м. Гайворон по вул. Н. Богач, 171, керував транспортним засобом, а саме мопедом Дельта, без номерного знаку, без мотошолома, чим порушив п. 2.3.ґ ПДР України.

З долучених відеозаписів вбачається, що 01.10.2026 ОСОБА_2 керуючи мопедом, який не мав номерних знаків, без шолома, після зупинки на вимогу поліцейського пояснює, що посвідчення водія категорії А1 не має, полісу страхування не має, мопед був придбаний в 2008 році та з цього часу не зареєстрований.

Після роз`яснення прав поліцейський склав чотири постанови.

Суд звертає увагу, що в постановах про адміністративні правопорушення містяться записи про проведення відеозапису.

Також суд акцентує увагу, що в позовній заяві позивач не заперечував вчинення правопорушень, покликався виключно на процесуальне порушення при розгляді справ поліцейським - незастосування тим положення ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно із вимогами ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Згідно із ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як встановлено судом оскаржувані чотирипостанови про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП, ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 5 ст. 121 КУпАП були складені в одному місці та в один і той же час, а також їх розгляд був проведений в один і той же час і одним і тим самим уповноваженим органом, а саме, 01.10.2026поліцейським відділу поліції № 1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Лукіянчуком М. Ю.

Згідно ч. 1 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Ч. 2 ст. 36 КУпАП встановлює, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Отже, ч. 2 ст. 36 КУпАП є спеціальною нормою, яка встановлює порядок накладення адміністративних стягнень у разі одночасного розгляду одним і тим же органом декількох справ про адміністративні правопорушення, тому вона має першочергове застосування по відношенню до загальної норми ч. 1 ст. 36 КУпАП.

Всупереч наведеному, поліцейський, вважаючи, що позивач вчинив чотири правопорушення, розглянув чотири окремі справи про адміністративні правопорушення, і відповідно, виніс чотири постанови про притягнення позивача до відповідальності, наклавши чотири адміністративних стягнення у виді штрафів, хоча під час розгляду цих справ мав застосувати положення ч. 2 ст. 36 КУпАП і у разі визнання позивача винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень накласти на нього одне адміністративне стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як вбачається з висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.11.2021 (справа № 185/8460/16-а) та від 30.08.2022 (справа № 683/743/17), скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.

Новий розгляд справ сприятиме відновленню порушених прав позивача під час такого розгляду.

Окремо слід зазначити, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального право відношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Верховний Суд підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

За приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч. 1 ст. 126 КУпАП, ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 5 ст. 121 КУпАП, покладено на органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно ч.ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»). Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП, ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 5 ст. 121 КУпАП, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - Національної поліції України і її територіальних органів. Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч. 1 ст. 126 КУпАП, ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 5 ст. 121 КУпАП. Відповідно до ст. 25, 26, 42 Кодексу адміністративного судочинства України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.. Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.

Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Згідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є ГУНП в Кіровоградській області від імені якого виступає поліцейський ВП № 1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення. Відповідно належним відповідачем є саме ГУНП в Кіровоградській області.

Верховний Суд в постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 803/1252/17 підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Тому, враховуючи наведене суд вважає, що поліцейський Відділення поліції № 1 Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Лукіянчук М. Ю. єненалежним відповідачем в справі, тому в позові до нього слід відмовити.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову до ГУНП в Кіровоградській області, а саме - скасування постанов та направлення вказаних справ на новий розгляд з врахуванням вимог ч. 2 ст.36 КУпАП під час нового розгляду справи.

Скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення із процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому законом. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 10 квітня 2023 року у справі № 510/248/17, від 18 листопада 2021 року у справі № 185/8460/16-ата від 30 серпня 2022 року в справі № 683/743/17.

Суд бере до уваги, що 09.09.2026 Другий сенат Конституційного Суду України у рішенні № 10-р(ІІ)/2026 вказав, що сплата судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення приписами Закону не передбачена. Застосування загальних ставок судового збору до заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення Законом не передбачено.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до поліцейського відділу поліції № 1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Лукіянчука Михайла Юрійовича(місцезнаходження: вул. Гетьманська, 8, м. Гайворон Голованівського району Кіровоградської області) - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головногоуправління Національноїполіції вКіровоградській області (місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709) задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7977286 від 01.10.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 грн та направити справу на новий розгляд до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7977208 від 01.10.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн та направити справу на новий розгляд до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7977259 від 01.10.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн та направити справу на новий розгляд до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7977232 від 01.10.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн та направити справу на новий розгляд до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

В решті позову ОСОБА_1 до Головногоуправління Національноїполіції вКіровоградській області- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документа 22.10.2026