Рішення № 140863793, 22.10.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/72/26

Провадження № 2/513/476/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» в особі представника Памірського Максима Анатолійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в:

20 січня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 535519-КС-002 від 20 травня 2025 року у розмірі 81090,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що 20 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі - Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 535519-КС-002 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 20 травня 2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 535519-КС-002 про надання кредиту. 20 травня 2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 535519-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0133, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 20 травня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 535519-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 35000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір). ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 35000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 535519-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 535519-КС-002 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 535519-КС-002 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 535519-КС-002 на загальну суму 17960,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 07 січня 2026 року утворилась заборгованість за Договором № 535519-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 81 090,00 грн, що складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 35 000,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах - 34 300,00 грн; Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; Суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 8 400,00 грн; Суми прострочених платежів за комісією - 3 390,00 грн.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 26 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано інформацію з АТ «Універсал Банк».

07 травня 2026 року через систему Електронний суд надіслав відзив на позовну заяву в якій не погоджується з позовною заявою, вважає позов безпідставним та необґрунтованим. Зазначає щодо ненадання позивачем належних та допустимих доказів щодо підписання договору в порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Він не укладав договір позики, який долучив представник позивача до позовної заяви, відповідно не погоджувався з умовами договору. Також позовна заява не містить належності вказаного «одноразового ідентифікатора». Оскільки позивачем не надано оригінал кредитного договору № 535519-КС-002 від 20 травня 2025 року, просив суд витребувати у позивача оригінал електронного документу, а саме вказаний кредитний договір. Матеріали справи не містять доказів перерахування йому тіла кредиту, не доведено розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які просить стягнути позивач, факт укладення кредитного договору є недоведеним, тому в задоволенні позову просив відмовити, судові витрати покласти на позивача.

11 травня 2026 року через систему Електронний суд від представника позивача Виноградова Ю.Е. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначив про порядок та послідовність укладання електронного договору 20 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 № 535519-КС-002 про надання кредиту. Представником надано докази додаткового підписання Кредитного договору електронним цифровим підписом директором ТОВ ««БІЗНЕС ПОЗИКА» Гайворонською М.М. (файл без підпису, з підписом та протокол перевірки підпису). При цьому, звертають увагу суду, що додаткове підписання Кредитного договору з боку Кредитодавця не є обов`язковим, тому що Кредитний договір між ТОВ ««БІЗНЕС ПОЗИКА» та Відповідачем був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями акцептуванням Позичальником оферти на укладення Кредитного договору та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора. Кредитний договір не підписувався Відповідачем з накладенням кваліфікованого електронного підпису Відповідача і не мав бути підписаним таким чином, оскільки Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний Відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора. Під час укладання договору Відповідач проходив відео-верифікацію, під час якої надав згоду на проведення такої верифікації. Перерахування коштів здійснювалось на картку, вказаної в анкетних даних позичальником. Відповідач добровільно погодився з умовами кредитного договору, зокрема з типом кредиту. Процентною ставкою, комісією за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором, тощо. Позивач за кредитним договором не заявляв до стягнення у позовних вимогах неустойку (у формі пені чи штрафів), не нараховував проценти поза межами строку дії договору. Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором №535519-КС-002 на загальну суму 17960,00 грн. Всі платежі відповідача за кредитним договором були враховані у розрахунку заборгованості. У зв`язку з чим, просив поновити строк на подання доказів, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

13 травня 2026 року ухвалою суду повторно витребувано інформацію від АТ «Універсал Банк».

20 травня 2026 року на електронну адресу суду від АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду надійшла витребувана інформація, а саме: на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та відкрито відповідний банківський рахунок. Надано виписки за вказаним картковим рахунком за періоди: з 20 травня 2025 року по 09 липня 2025 року; з 10 липня 2025 року по 09 вересня 2025 року, з яких вбачається зарахування коштів 20 травня 2025 року о 13:38:54 в сумі 35000,00 грн, з подальшим використанням вказаних коштів.

27 травня 2026 року на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшла вищезазначена відповідь у паперовому вигляді.

У судове засідання представник позивача не з`явився, згідно наданої заяви просив справу розглянути за його відсутності та повністю задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

20 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 535519-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 20 травня 2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 535519-КС-002 про надання кредиту.

20 травня 2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 535519-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону, що зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 20 травня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 535519-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 35000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника, що підтверджується довідкою про підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів 20 травня 2025 року на картку № НОМЕР_4 .

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 535519-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за № 535519-КС-002 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Також в Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 06 січня 2026 року утворилась заборгованість за Договором № 535519-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 81090,00 грн., що складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 35000,00 грн.; Суми прострочених платежів по процентах - 34300,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією 3390,00 грн., суми заборгованості, нарахованої відповідно до ст.625 ЦК України - 8400,00 грн.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Укладений між сторонами Кредитний договір, з огляду на встановлений статтею 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та підпадає під правове регулювання Глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Фактом підтвердження того, що відповідач звертався до кредитної установи є укладання договору № 535519-КС-002 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та ознайомлення із умовами і правилами надання послуг, які складають договір про надання банківських послуг та діють на момент підписання договору.

Підписанням договору, відповідач підтвердив, що розуміє умови та правила та факт того, що договір є обов`язковим до виконання.

У зазначеній оферті наявні дані ОСОБА_1 , його прізвище, ім`я та по батькові, серія та номер паспорта, дата та орган його видачі, РНОКПП, адреса реєстрації та місця проживання, дата народження, номери телефонів.

Також відповідач здійснив часткову оплату за договором №355519-КС-002 на загальну суму 17960,00 грн.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 628 ЦК України зазначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 640 ЦК України визначає момент укладення договору, а саме договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно вищезазначених норм можливо дійти до висновку, що ОСОБА_1 при підписуванні договору був ознайомленим із умовами, які в ній були прописані, а підписавши оферту погодилась із її змістом.

Така форма оформлення кредитного договору не суперечить діючому законодавству, оскільки укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.

Відповідно до ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В «особистому кабінеті» Клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід`ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту.

Клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит; (відповідно до Правил надання споживчих кредитів Клієнт повинен володіти відкритим на власне ім`я банківським рахунком в українському банку, грошовими коштами на якому має змогу розпоряджатися; - діяти від власного імені, за власним інтересом, не отримувати Кредит в якості представника, агента третьої особи і не діяти на користь третьої особи (вигодонабувача або бенефіціара)).

Після прийняття Клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений Клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Кредитного договору.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що одноразовий ідентифікатор це - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.

Як вбачається із справи, у договорі для отримання кредиту зазначено, що ОСОБА_1 ознайомився та погодився з кредитним договором, Умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).

Аналогічна думка також зазначена у Постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року по справі №623/2936/19.

Згідно з приписами пункту 62 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (зі змінами) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки з особових рахунків клієнтів є належним доказом заборгованості Боржника.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

20 травня 2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 535519-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора UA-0133, (направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 вказаного Позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.

У судовому засіданні досліджено і довідку про стан заборгованості разом із випискою по розрахунку заборгованості, з якої вбачається зарахування коштів 20 травня 2025 року.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є загальнообов`язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Оскільки відповідачем не виконуються вимоги за вищевказаним Договором, за останнім рахується заборгованість, яка з боку відповідача не спростована, суд доходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 35000,00 грн за тілом кредиту є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Кредитного договору, тип кредиту: кредит, строк кредиту: 16 тижнів, стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Термін дії Договору: 09.09.2025. Орієнтована реальна річна процентна ставка: 9717,27 процентів.

Згідно п. 2.12, денна процентна ставка: 0,92 процентів. Орієнтовна реальна річна процентна ставка розрахована відповідно до методики розрахунку, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 № 16 «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка, загальні витрати за Кредитом та орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту обчислені на основі припущення, що позичальник буде дотримуватись Графіку платежів, що вказаний в Додатку № 2 до Договору, та буде застосовуватись стандартна процентна ставка, а інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Графіку платежів (п. 4.2.2 Кредитного договору) за Договором про надання кредиту, за користування кредитними коштами в строк, передбачений умовами Договору, проценти складають в розмірі 28828,38 гривень.

Водночас, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено оплату відсотків за Договором у розмірі 17960,00 гривень.

Тому, на думку суду, розмір заборгованості відповідача за відсотками складає 10868,38 гривень (28828,38 гривень - проценти за користування кредитом, відповідно до Графіку платежів - 17960,00 гривень - сплачено відповідачем), з урахуванням строку кредитування у 16 тижнів, є доведеним. Позивачем не надано будь-яких доказів, що позичальником було пролонговано строк кредитування.

Водночас, Договором про надання кредиту не передбачено нараховування процентів після закінчення терміну дії Договору. Також, матеріали справи не містять інших додаткових угод, щодо продовження строку дії Договору.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц та від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати відсотків саме у розмірі 10868,38 гривень.

Проте, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно довідки про стан заборгованості сума 8400 грн зазначена як штраф.

Отже вимоги, про стягнення заборгованості по відсотках 625 ЦК України у розмірі 8400,00 грн. - задоволенню не підлягають.

Щодо комісії слід вказати, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11. частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20), а тому в частині стягнення комісії у розмірі 3390,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Отже судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит.

З огляду на те, що відповідач прострочив погашення платежів за кредитним договором та не повернув отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов`язань, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позовні вимоги банку підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на користь банку пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1505,98 грн (45868,38 грн /81090,00 грн * 2662,40 грн).

На підставі ст.ст. 526, 634, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» в особі представника Памірського Максима Анатолійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість у розмірі 45868 (сорок п`ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 38 копійок, з яких 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок - це сума заборгованості по відсоткам, 10868 (десять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 38 копійок - сума прострочених платежів по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» суму судового збору в розмірі 1505 (одна тисяча п`ятсот п`ять) гривень 98 копійок.

Решту позовних вимог лишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, оф.411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 22 жовтня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова