Рішення № 140863792, 22.10.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1152/25

Провадження № 2/513/159/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Рязанової К.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в:

08 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» директор ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» М. Хлопкова звернулася до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 542030439 від 05 квітня 2021 року у розмірі 15 785,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 05 квітня 2021 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 542030439 (далі - Кредитний договір) на суму 5 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV57S5Q. Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 5 000,00 грн 05.04.2021 на банківську карту № 4149-62XX-XXXX-1896 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням.

28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2). ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04 червня 2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 15 785,00 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 04 червня 2025 року до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3. ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам. Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 15 785,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 10 785,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 04 червня 2025 року - по 25 червня 2025 року.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 11 вересня 2025 року зазначена позовна заява була залишена без руху із наданням строку десять днів з дня отримання позивачем ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.

17 вересня 2025 року позивачем було усунуто зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 01 жовтня 20255 року позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Справу ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначивши її до судового розгляду по суті на 13 листопада 2025 року о 12 годин 20 хвилин з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано у Банка-емітента АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ЄДРПОУ: 14360570, поштова адреса: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30, електронна адреса: help@pb.ua: Інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка 4149-62XX-XXXX-1896; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки 4149-62XX-XXXX-1896 у період з період з 05 квітня 2021 року по 10 квітня 2021 року у сумі 5 000,00 грн; чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки 4149-62XX-XXXX-1896 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_3 , за період з 05 квітня 2021року по 10 квітня 2021 року у сумі 5 000,00 грн, надати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію.

21 жовтня 2025року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 02 жовтня 2025 року.

29 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Переходова М.В. надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що недоведеність укладання договору. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач посилається на укладення з відповідачем кредитного договору в електронній формі на веб-сайті первісного кредитора. Так, згідно з алгоритмом дій, наданим позивачем, позичальник ознайомлюється з кредитним договором та правилами надання фінансових послуг на сайті позикодавця. кредитний договір, а саме його проект, був розміщений на сайті первісного кредитора, а не надсилався позичальнику, що не може свідчити про його незмінюваність. Доказів того, що такий договір надсилався відповідачу і не міг бути змінений - позивачем не надано. Навпаки, умови самого договору підтверджують, що проект договору розміщений на сайті, а не надсилається позичальнику. Отже, позивач не довів факт укладення договору з відповідачем та відсутності змін в односторонньому порядку. Відсутність доказів неповернення грошових коштів. Як на доказ існування заборгованості, окрім розрахунку заборгованості, позивачем посилається на документ під назвою "виписка по рахунку". Однак, слід зазначити, що незважаючи на назву, такий документ не є випискою - документом первинного бухгалтерського обліку, а тому не відображає результати господарських операцій. Фактично, надана позивачем виписка була створена самим позивачем і може містити в собі будь-яку інформацію на розсуд позивача. Безпосередньо виписки зі свого рахунку при цьому позивач не надав. Саме така виписка по рахунку кредитора з відображенням руху коштів могла б бути доказом несплати кредитних коштів. А тому, позивач не надав доказів того, що грошові кошти не були повернені, що і слугувало би підставою такого позову. Тобто, обґрунтовуючи наявність заборгованості у відповідача, позивач посилається виключно на документи, створені самим позивачем(розрахунки), які не відображають результати господарських операцій і не дають суду можливості встановити факт неповернення. Жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б вказували на існування у відповідача перед первісними кредиторами заборгованості за кредитними договорами матеріали справи не містять. У справі немає документу (довідки, виписки по рахунку тощо) про ненадходження від відповідача грошових коштів відповідно до ст. 1082 ЦК України для виключення подвійного стягнення, а ні виписки по рахунку позичальника за період, який включає період кредитування. Безпідставно нараховані відсотки.

Згідно розрахунку заборгованості позивача заборгованість складається з тіла кредиту - 5000 грн та відсотків - 10 785 грн. Також, згідно кредитного договору відсоткова ставка складає 0,49% в день, а строк кредитування - 30 днів. Таким чином, вартість кредиту з урахуванням відсотків повинна складати 5 735 грн. В той же час, позивачем було протиправно нараховано 10 785 грн відсотків. Однак, таке нарахування суперечить як вимогам законодавства, так і умовам самого договору. Положення договору встановлено, що відсоткова ставка 0,49% діє під час пільгового періоду, тобто 30 днів строку кредитування.

Також, пунктом 1.4.2 кредитного договору встановлено право позичальника пролонгувати строк кредитування шляхом сплати всіх процентів за користування кредитними коштами в межах пільгового періоду. Слід зауважити, що даним пунктом передбачено саме право позичальника на пролонгування, а не обов`язок, і тільки в разі вчинення позичальником відповідних дій, які свідчили б про акцепт такої пролонгації. Однак, жодних доказів того, що відповідач вчиняв дії направлені на пролонгацію строку кредитування позивачем не надано. Також, пунктом 1.4.3 кредитного договору встановлено, що у разі продовження користування кредитними коштами після закінчення пільгового періоду, тобто строку кредитування, кредитор перераховує відсотки за ставкою 1,7% в день. Проте, після закінчення пільгового періоду (30 днів) строк кредитування не був продовжений, а тому позичальник вже не користувався кредитними коштами. У свою чергу очікування кредитора на отримання плати за кредит поза межами домовленостей з відстрочення платежу/платежів не можуть вважатися легітимними так як кредитор може зловживати своїми правами та затягувати з поверненням кредиту в примусовому порядку, щоб отримати більшу винагороду за свої послуг. Таким чином, після закінчення 30-денного строку кредитування позичальник вже не користувався кредитом, оскільки строк кредитування вже закінчився і не був продовжений, а тому позичальник мав обов`язок повернути всю суму коштів і не отримував від кредитора блага у вигляді відстрочення погашення кредиту. В той же час, у випадку перерахунку відсотків в межах 30-денного строку кредитування за ставкою 1,7% в день, розмір відсотків склав би 2 550 грн, а не 10 785 грн, як заявлено позивачем. Відтак, позивачем безпідставно було нараховано відсотки у розмірі 10 050 поза межами строку кредитування за підвищеною ставкою.

Щодо витрат на правничу допомогу Відповідач вважає розмір витрат на правничу допомогу завищеним та просить суд зменшити такий розмір у зв`язку з наступним. По-перше, представником позивача в акті прийому-передачі наданих послуг зазначені такі послуги як підготовка адвокатського запиту, підготовка клопотання про отримання інформації про зарахування кредитних коштів, вивчення матеріалів справи, які є підготовчими діями до складання позовної заяви та повинні включатися саме до такої послуги, як складання позовної заяви. По-друге, як вбачається з позовної заяви, таку позовну заяву було подано безпосередньо самим позивачем, а не представником, та підписано директором ТОВ "Юніт Капітал", а не адвокатом. На підставі вищевикладеного представник відповідача просив залишити позовні вимоги ТОВ "Юніт Капітал" без задоволення.

29 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Кукси К.О. надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що при заповненні заявки на кредит Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу Особистий кабінет (відповідно до Правил) - сукупність захищених сторінок, що формуються Позичальнику в момент його реєстрації в Інформаційно телекомунікаційній системі (особистий розділ Позичальника), за допомогою якого Позичальник здійснює повну взаємодію з Товариством, має постійний доступ до Електронного договору, додаткових угод до Електронного договору, свого Графіка розрахунків та до іншої інформації/документів, пов`язаних з наданням Товариством фінансових послуг. Доступ до Особистого кабінету здійснюється Позичальником після авторизації, яка проходить шляхом введення Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету та має юридичне значення ідентифікації Позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV57S5Q направлено Відповідачу 05 квітня 2021 року о 22:16:10 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_4 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 05 квітня 2021 року о 22:51:58. Звертаємо увагу, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті.

Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність Відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам Відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Щодо різниці між КЕП та ідентифікатором. Процедура ідентифікації Відповідача при укладенні кредитного договору була здійснена Первинним кредитором і підтверджена належними доказами. Надані докази є цілісними та достовірними, оскільки вони безпосередньо відображають фактичні дії Відповідача та підтверджують його зобов`язання за договором. Зокрема, ці докази є первинними, тобто отримані безпосередньо з першоджерела (системи Первинного кредитора), що надає їм доказову силу у підтвердженні факту укладення Кредитного договору та волевиявлення Відповідача.

У сукупності зазначене свідчить про те, що використання одноразового ідентифікатора у процедурі електронного підписання договору не лише забезпечує належну ідентифікацію, підтверджує акцепт оферти та є цілком достатнім для встановлення зобов`язань Відповідача за договором, а й цілком відповідає законодавству України. З матеріалів справи встановлено, що одноразовий персональний ідентифікатор № MNV57S5Q було направлено Відповідачу 05.04.2021 о 22:16:10 на номер мобільного телефону, зазначений ним у заявці на отримання кредитних коштів - НОМЕР_4 . Надалі, цього ж дня о 22:51:58, Відповідач власноручно ввів зазначений ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи Первинного кредитора, що підтверджує факт його волевиявлення на укладення кредитного договору в електронній формі. З розділу «Реквізити Сторін» Кредитного договору вбачається накладання кваліфікованої електронної печатки зі сторони Первинного кредитора та електронного підпису одноразового ідентифікатора зі сторони Позичальника . Отже, твердження Представника Відповідача про відсутність підпису на Кредитному договорі є необґрунтованими та спростовуються наданими матеріалами справи. Докази свідчать, що Кредитний договір підписаний Відповідачем із використанням OTP, який відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відсутність будь-яких належних доказів того, що договір укладено іншою особою, дозволяє дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідного договору недійсним. Щодо виписки з особового рахунку

У відзиві на позовну заяву Представник Відповідача зазначає, що: «У справі немає документу (довідки, виписки по рахунку тощо) про ненадходження від відповідача грошових коштів відповідно до ст. 1082 ЦК України для виключення подвійного стягнення, а ні виписки по рахунку позичальника за період, який включає період кредитування.».

Представник Відповідача критично сприймає цей наданий Позивачем документ, оскільки він не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, нарахування процентів відповідно до укладеного договору на умовах, які вказані в позовній заяві, також не відображає інформацію про здійснення чи не здійснення Відповідачем будь-яких сплат за кредитним договором, порядок, строк та алгоритм нарахування процентів за користування кредитом». У матеріалах справи долучено виписку з особового рахунку боржника, яка є належним та допустимим доказом відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України (Додаток №24 до позовної заяви). Дана виписка містить всі необхідні реквізити, включаючи підпис та печатку уповноваженої особи та печатку, що підтверджує її автентичність та відповідність вимогам чинного законодавства. Виписка детально відображає структуру заборгованості, а саме: прострочене тіло кредиту, прострочені відсотки та загальну суму заборгованості. Важливо зазначити, що період заборгованості, вказаний у виписці, охоплює проміжок часу від моменту набуття Позивачем права вимоги до дати формування позовної заяви. Необхідно наголосити, що сума заборгованості, зазначена у виписці, не є результатом нарахувань, здійснених Позивачем. Натомість, вона відображає фактичний обсяг боргових зобов`язань, які були нараховані попередніми кредиторами та за якими Позивач набув право вимоги в порядку, передбаченому статтею 516 Цивільного кодексу України. Більше того, Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань відсотків, що свідчить про його сумлінне ставлення до своїх прав та обов`язків як нового кредитора. Щодо перерахування кредитних коштів.

У відзиві на позовну заяву Відповідач стверджує що Позивач довів факту перерахування коштів. Відразу після підписання Договору, 05 квітня 2021 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ініціювало переказ коштів згідно договору № 542030439 від 05 квітня 2021 року безготівковим зарахуванням через компанію Акціонерне Товариство "ПРИВАТБАНК" на платіжну картку № 4149-62XX-XXXX-1896, що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 05.04.2021 з відміткою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного Кредитора ТОВ " МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та перерахування на рахунок Відповідача суми в розмірі 5 000,00 грн. В свою чергу, Відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги Позивача не надано. Також варто зазначити, що Відповідач почав сплачувати заборгованість. Отже Відповідач був повідомлений, що він має сплачувати кредитні кошти задля виконання Кредитного Договору. Щодо нарахування відсотків. Звертаємо увагу суду, що строк дії Кредитного договору визначено в п. 1.2. Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту. Таким чином, нарахування відсотків в період з 05.04.2021 по 05.05.2021 здійснювалось за настпуною формулою: 5 000,00 * 0,49 / 100 = 24,50 грн на день. 09.05.2021 Первісний кредитор здійснив перерахунок заборгованості за пунктом 1.4.3. У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору. На підставі п. 1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Пунктом 1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу 00 * 2,30 / 100 = 115,00 грн на день. Відповідач стверджує, що Позивач не обґрунтував понесення витрат на професійну правничу допомогу. 19 липня 2021 року Позичальник здійснив платіж у розмірі 745,00 грн, чим погасив частину заборгованості за нарахованими відсотками. Відповідно до п. 3.4 Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.

На підставі вищевикладеного, представник позивача просить суд врахувати відповідь на відзив при розгляді справи № 513/1152/25 по суті. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163 заборгованість за Кредитним договором № 542030439 від 05 квітня 2021 року у розмірі 15 785,00 грн. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. покласти на Відповідача.

Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкова М.С. у судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, однак до суду не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, заяв та клопотань не подавали.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання суд ухвалив, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до такого висновку.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 05 квітня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 542030439, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, розміру і типу процентної ставки, що передбачені умовами кредитного договору.

05 квітня 2021 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №542030439 до Договору № 542030439 від 05 квітня 2021 року.

Як вбачається з довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», позичальник ОСОБА_1 підписав договір одноразовим ідентифікатором MNV57S5Q 05 квітня 2021 року о 22:16:10.

За платіжним дорученням № a00b5f49-9e59-4c8a-b840-43e2ef3bddaa від 05 квітня 2021 року ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 5000,00 грн на рахунок № 4149-62ХХ-ХХХХ-1896.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язався відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором.

31 грудня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, строк дії якого закінчується 31 грудня 2023 року.

31 грудня 2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього Договору, та закінчується 04 серпня 2021 року.

03 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, де сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2022 року включно.

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 542030439 від 05 квітня 2021 року.

Відповідно до Реєстру Боржниківб/н від 04 червня 2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15785,00 грн, з яких: прострочене тіло кредиту - 5000,00 грн, прострочені відсотки - 10785,00 грн.

Як вбачається з договору № 542030439 від 05 квітня 2021 року, а саме п.п.1.1. -1.2., за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 5000 грн 00 коп. (п`ять тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - «Правила»). Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту.

Згідно п. 1.3. Договору, Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця).При цьому Сторони узгоджують що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює 30 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 12 жовтня 2025 року №20.1.0.0.0/7-251008/77522-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 (IBAN НОМЕР_6 ). Також по клієнту емітувались і інші картки.

Судом також було досліджено виписку по рахунку № НОМЕР_5 за період 05 квітня 2021 року по 11 квітня 2021 року, яка містить зарахування на суму 5000,00 грн.

З Виписки з особового рахунку за кредитним договором №542030439 від 05 квітня 2021 року, ОСОБА_1 станом на 25 червня 2025 року має заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у загальному розмірі 15785,00, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5000,00 грн; прострочена заборгованість за процентами становить 10785,00 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 00,00 грн, строкова заборгованість за процентами становить 00,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями становить 0,00 грн.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором № 542030439 від 05 квітня 2021 року, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати кредит, а позичальник зобов`язується його повернути та сплатити проценти.

Водночас, за змістом статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України) не є абсолютним і не може призводити до зловживання правом та порушення балансу інтересів сторін.

При цьому суд керується принципом, встановленим Європейським судом з прав людини, в якому вказується, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. У даному випадку повинні дотримуватися вимоги статей 77-79 ЦПК: належність, допустимість та достовірність доказів.

Основними питаннями, вирішення яких забезпечує обгрунтованість і законність судового рішення у цієї справі, є:

1) доведеність факту укладання між сторонами кредитного договору;

2) встановлення факту отримання позичальником грошових коштів від позивача на виконання цього договору;

3) дослідження оставин, підтверджуючих виконання (невиконання) відповідачем умов кредитного договору;

4) обгрунтованість розрахунку суми позовних вимог;

5) відповідність такого розрахунку вимогам діючого законодавства.

З цього приводу Велика Плата Верхового Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 надала таки роз`яснення.

Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що на суму первісно виданого кредиту (5000,00 грн) нараховано 10785,00 грн процентів, що значно перевищує суму основного боргу, майже вдвічі.

Отже, ретельно проаналізувавши подані розрахунки заборгованості, суд доходить до висновку, що заявлені ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» позовні вимоги підлягають задоволенню лише частково. Стягненню підлягає лише та частина заборгованості, яка відповідає фактичним обставинам, є розумною та справедливою з урахуванням уже здійснених позичальницею платежів, а у стягненні безпідставно завищених відсотків слід відмовити для відновлення порушеного балансу інтересів сторін.

Визначаючи суму заборгованості, яка підлягає стягненню, суд виходить з принципів співмірності та недопустимості безпідставного збагачення кредитора за рахунок споживача.

Враховуючи, що сума кредитування, становить 5000 грн, а відсоткова ставка 0,49% за кожен день користування на фактичну суму кредиту, та враховуючи, що строк договору - з 05 квітня 2021 року по 05 травня 2021 року (30 днів), беручи ті обставини, що до договору не укладено додаткових угод про пролонгацію кредитного договору то: відсотки за день становлять 24,50 грн = 5 000,00 грн х 24,50%, а за 30 днів: 735,00 грн = 24,50 Х 30.

Таким чином, суд зазначає, що нарахування відсотків поза межами строку кредитування, а саме після 05 травня 2021 року, призводить до нарахування боргу у розмірі 10785,00 грн - не відповідає критеріям розумності.

Суд, оцінивши докази у справі в їх сукупності, доходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 та ст. 627 ЦК України, договірні відносини повинні базуватися на паритетності сторін. Суд вважає за необхідне застосувати засади справедливості та обмежити сукупний розмір відсотків сумою, що не перевищує розмір основного боргу.

Пунктом 1.3 кредитного договору № 542030439 від 05 квітня 2021 року, сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця).

При цьому Сторони узгоджують що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює 30 днів.

Цей пункт договору не містить права кредитодавця ініціювати продовження строку Дисконтного періоду.

Позивачем залишено без уваги зміст пункту 111 постанови ВП ВС, яка наголошує: Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Стала практика Верховного Суду щодо неправомірності нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору, якщо цей строк збігається зі строком виконання зобов`язання, підтверджується Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 у справі № 444/9519/12.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічну позицію викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4404/16-ц, від 04 липня 2018 року № 310/11534/13-ц.

Таким чином, обґрунтованим розміром відсотків за весь період користування коштами суд визнає суму відсотків у розмірі 735,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат в сумі 7000 грн за надання правничої допомоги, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Із додаткової угоди № 25770527802 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року клієнт доручив, а адвокатське бюро приймає на себе обов`язок надавати юридичну допомогу, в тому числі по ОСОБА_1

Із акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року), який підписаний сторонами договору, адвокатом наведено перелік виконаних робіт з урахуванням витраченого часу на суму 7000 грн.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про зменшення заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат у розмірі 3000 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на користь банку пропорційно задоволеним вимогам у сумі 880,11 грн (5735,00 грн /15785,00 грн * 2422,40 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 81, 141, 247, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 542030439 від 05 квітня 2021 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» в розмірі 5735 (п`ять тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» в розмірі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 11 (одинадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, м. Київ, 01024, код в ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 22 жовтня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова