Рішення № 140863731, 23.10.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/951/25

Провадження №2/504/1059/26

Доброславський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2026с-ще ДоброславДоброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря - Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) проти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Москаленко М.С. звернулася до суду із вказаним позовом, яким просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 55772,05 грн., а також судові витрати.

За кредитним договором № 101924748 від 13.11.2021, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, позивач просить стягнути 36383,47 грн., з яких: 10323,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 23860,47 грн. - заборгованість за процентами, 2200,00 грн. - заборгованість за комісією.

За договором позики № 74438887 від 23.01.2022, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, позивач просить стягнути 19388,58 грн., з яких: 10965,58 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 8423,00 грн. - заборгованість за процентами.

В обґрунтування позову зазначено, що обидва договори укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором; первісні кредитори свої зобов`язання виконали та перерахували кошти на платіжну картку відповідача.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Право грошової вимоги за кредитним договором № 101924748 перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024, укладеного з ТОВ «Мілоан», а за договором позики № 74438887 - на підставі договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, укладеного з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023.

Позиція відповідача.

Відповідач подала до суду відзив на позовну заяву від 15.07.2025, у якому проти позову заперечує.

У відзиві відповідач зазначає, що позивач не надав належних і допустимих доказів укладення кредитних договорів, а також доказів отримання нею кредитних коштів.

На думку відповідача, надане позивачем платіжне доручення не містить обов`язкових реквізитів первинного документа, у ньому зазначено неповний номер банківської картки, належність якої відповідачу не встановлено, а тому воно не є доказом надання кредиту.

Відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 755/2284/16-ц.

Крім того, відповідач вказує, що копію позовної заяви з додатками позивач їй не направляв.

Рух справи.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.03.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 26.03.2026, з урахуванням заперечень відповідача, у позивача витребувано оригінали електронних договорів, покрокові дії позичальника в електронній системі щодо їх укладення, оригінали або належним чином засвідчені копії платіжних документів про перерахування коштів та докази належності рахунків, на які перераховано кошти, саме відповідачу.

Ухвалою суду від 07.05.2026 задоволено клопотання представника позивача та в порядку ст. 116 ЦПК України витребувано у ТОВ «Мілоан» та у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заявки відповідача на отримання кредиту № 101924748 та позики № 74438887, докази підписання нею пакетів кредитних документів електронним підписом, а також докази накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором; розгляд справи призначено на 11.06.2026.

На виконання цієї ухвали ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» подало до суду заяву від 08.06.2026 з додатками, зокрема лог-файлом покрокового порядку укладення електронного договору № 74438887, підписаним кваліфікованим електронним підписом директора товариства.

Ухвалою суду від 11.06.2026, у зв`язку з тим, що витребувані матеріали надійшли лише від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», повторно витребувано відповідні докази у ТОВ «Мілоан» зі строком надання до 25.06.2026, розгляд справи призначено на 02.07.2026.

Ухвалою суду від 02.07.2026 задоволено клопотання позивача та витребувано в АТ «Державний ощадний банк України» інформацію про те, чи емітовано на ім`я відповідача платіжну картку № НОМЕР_2 , виписку з карткового рахунку про рух коштів за періоди з 13.11.2021 по 16.11.2021 та з 24.01.2022 по 27.01.2022 з відображенням часу зарахування, призначення платежу та відправника коштів, а також інформацію про фінансовий номер телефону за цією карткою; розгляд справи призначено на 17.07.2026.

На виконання ухвали АТ «Ощадбанк» надав суду лист від 10.07.2026 № 46/12-11/95558/2026 з додатком - CD-диском.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлялася судовою повісткою, яка 23.07.2026 надіслана та доставлена їй в електронній формі на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та на номер телефону НОМЕР_3 , що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розглядати справу без участі представника позивача.

Оскільки відповідач подала відзив на позовну заяву, підстави для ухвалення заочного рішення відсутні, і суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів (ч. 9 ст. 178, ч. 3 ст. 211 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом обставини.

Щодо кредитного договору № 101924748.

Судом встановлено, що 13.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 101924748 (індивідуальна частина).

Договір підписано відповідачем 13.11.2021 о 15:39 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W67039.

У договорі зазначено персональні дані відповідача: дата народження, паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса в АДРЕСА_1 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер мобільного телефону НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 1.2-1.4 договору сума кредиту становить 20000,00 грн., строк кредитування - 30 днів з 13.11.2021, дата повернення - 13.12.2021.

Згідно з п. 1.5.1 договору встановлено комісію за надання кредиту в розмірі 2200,00 грн. (11 % від суми кредиту одноразово).

Відповідно до п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, п. 1.6 договору встановлено стандартну (базову) процентну ставку 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.1 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно з платіжним дорученням № 35124806 від 13.11.2021 ТОВ «Мілоан» через ТОВ «ФК Елаєнс» перерахувало 20000,00 грн. отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на картку MASTERCARD № НОМЕР_5 , з призначенням платежу «Кошти згідно договору 101924748».

Позивач також надав протоколи перевірки кваліфікованого електронного підпису генерального директора ТОВ «Мілоан» Вініченка О.В., яким підписано електронні файли з даними про перерахування коштів (Doruchennya.zip, Transactions.zip).

З відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором № 101924748 вбачається, що відповідач неодноразово вносила кошти на погашення кредиту: 13.12.2021, 21.12.2021, 17.01.2022, 04.02.2022, а також 13.10.2022, 28.10.2022, 18.11.2022, 08.12.2022, 28.12.2022, 13.01.2023 та 07.02.2023.

У рахунок погашення тіла кредиту відповідач сплатила 9677,00 грн. (1000,00 + 570,00 + 767,00 + 767,00 + 939,00 ? 7), тому залишок тіла кредиту становить 10323,00 грн. (20000,00 - 9677,00).

Крім того, відповідач сплачувала проценти за користування кредитом та комісію за управління та обслуговування кредиту.

Згідно з відомістю станом на 16.07.2024 заборгованість відповідача становила 36383,47 грн., з яких: 10323,00 грн. - тіло кредиту, 23860,47 грн. - проценти, 2200,00 грн. - комісія за надання кредиту.

16.07.2024 між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та позивачем (фактор) укладено договір факторингу № 16072024, за яким позивач набув право грошової вимоги до боржників ТОВ «Мілоан».

Згідно з Актом прийому-передачі та витягом з Реєстру боржників від 16.07.2024 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором № 101924748 у розмірі 36383,47 грн.

Щодо договору позики № 74438887.

23.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ «MYCREDIT») та відповідачем в електронній формі укладено договір позики (ануїтет) № 74438887.

Відповідно до умов договору сума позики становить 13758,00 грн., строк позики - 64 дні, процентна ставка - 1,6 % на день (фіксована); знижена процентна ставка, що застосовується відповідно до умов Програми лояльності, - 0,88 % на день.

Додатком № 1 до договору (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту) погоджено графік з чотирьох платежів по 4729,54 грн.: 07.02.2022, 23.02.2022, 11.03.2022 та 27.03.2022.

У договорі та додатку до нього зазначено рахунок позичальника № НОМЕР_2 , телефон НОМЕР_3 та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1.

Договір та додаток підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором KuEdT7nUu2.

З лог-файлу порядку укладення електронного договору № 74438887 від 23.01.2022 вбачається, що 23.01.2022 о 23:43:03 відповідач увійшла до особистого кабінету на сайті mycredit.ua з логіном НОМЕР_3 , о 23:45:22 оформила заявку, отримала одноразовий ідентифікатор, о 23:57:07 ознайомилася та підписала паспорт кредиту, о 23:57:10 підтвердила повну та безумовну згоду з умовами оферти та підписала її одноразовим ідентифікатором KuEdT7nUu2, а о 23:57:15 повідомлення про укладення договору надіслано на її електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1.

Лог-файл підписано кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Білана В.І., цілісність даних підтверджено протоколом перевірки від 08.06.2026.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 74438887 відповідач частково погасила тіло позики в сумі 2792,42 грн., тому залишок тіла позики становить 10965,58 грн. (13758,00 - 2792,42).

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та позивачем (фактор) укладено договір факторингу № 14/06/21 (з додатковими угодами № 2 від 28.07.2021 та № 12 від 27.10.2023).

Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 та витягом з цього реєстру до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором позики № 74438887 у розмірі 19388,58 грн., з яких: 10965,58 грн. - основна сума боргу, 8423,00 грн. - проценти.

Після відступлення права вимоги позивач жодних нарахувань не здійснював, що вбачається з розрахунку заборгованості за період з 27.10.2023 по 31.01.2025.

Щодо належності відповідачу рахунку, на який перераховано кошти.

Згідно з листом АТ «Ощадбанк» від 10.07.2026 № 46/12-11/95558/2026 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відкрито банківський рахунок № НОМЕР_6 (UAH), який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 .

Банк також повідомив, що згідно з анкетними даними фінансовим номером відповідача визначено номер телефону НОМЕР_3 .

З наданої банком виписки (CD-диск) вбачається, що на рахунок відповідача 13.11.2021 зараховано 20000,00 грн. від ТОВ «Мілоан», а 24.01.2022 - 13758,00 грн. від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, є укладеним у письмовій формі, а без отримання листа на адресу електронної пошти чи смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, без здійснення входу на сайт за логіном і паролем кредитний договір не був би укладений (постанови від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 зазначила, що паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ; подання електронного доказу в паперовій копії саме собою не робить такий доказ недопустимим.

Суд переконаний, що кредитний договір № 101924748 та договір позики № 74438887 укладено саме відповідачем.

Обидва договори містять паспортні дані, РНОКПП, адресу, номер телефону НОМЕР_3 та адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , які збігаються між собою.

Ці ж номер телефону та адресу електронної пошти відповідач зазначила у своєму відзиві на позовну заяву, саме на них суд направляв їй судові повістки, які їй доставлено.

Номер телефону НОМЕР_3 АТ «Ощадбанк» підтвердив як фінансовий номер відповідача.

Порядок укладення договору позики № 74438887 - вхід до особистого кабінету за номером телефону відповідача, оформлення заявки, отримання та введення одноразового ідентифікатора, надсилання повідомлення про укладення договору на її електронну пошту - підтверджено лог-файлом, підписаним кваліфікованим електронним підписом.

Суд не погоджується з доводами відповідача про неотримання нею кредитних коштів.

Кредитні кошти за обома договорами перераховано на платіжну картку № НОМЕР_2 : за договором № 101924748 - згідно з платіжним дорученням № 35124806 від 13.11.2021, за договором № 74438887 - на рахунок, зазначений у самому договорі та додатку до нього.

АТ «Ощадбанк» підтвердив, що картка № НОМЕР_2 та рахунок, який нею обслуговується, належать саме відповідачу.

Крім того, з наданої банком виписки вбачається рух коштів по рахунку відповідача саме в дати отримання кредитних коштів.

Ненадання ТОВ «Мілоан» на вимогу суду заявки відповідача на отримання кредиту № 101924748 не спростовує факту укладення цього договору, оскільки він підтверджується сукупністю інших доказів: текстом договору з відміткою про його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором W67039, платіжним дорученням, підписаними кваліфікованим електронним підписом первісного кредитора даними про перерахування коштів, відповіддю АТ «Ощадбанк» про належність картки відповідачу, а також неодноразовими платежами самої відповідачки на погашення цього кредиту.

Тим самим доводи відповідача про неповний номер картки у платіжному дорученні та про невстановлення належності картки спростовано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 зазначила, що належними доказами, які підтверджують фактичне надання кредитних коштів, можуть бути, зокрема, виписки з рахунку позичальника.

Суд звертає увагу й на те, що відповідач протягом 2021-2023 років неодноразово вносила кошти на погашення кредиту за договором № 101924748, а також частково погасила заборгованість за договором позики № 74438887.

Такі дії свідчать про визнання відповідачем договорів та отримання нею кредитних коштів.

Поведінка відповідача, яка спочатку виконувала договори, а після звернення кредитора до суду заперечує сам факт їх укладення та отримання коштів, суперечить доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується на принципі добросовісності (постанова Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 755/2284/16-ц суд відхиляє, оскільки в тій справі кредитор не надав доказів перерахування коштів саме позичальнику, а у цій справі такі докази є і їх підтверджено банком, що обслуговує рахунок відповідача.

Доводи відповідача про ненаправлення їй копії позовної заяви не впливають на вирішення спору, оскільки відповідач ознайомилася з позовом, скористалася правом подати відзив, а суд додатково витребував та дослідив докази на перевірку її заперечень.

Щодо відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Суд переконаний, що позивач належними доказами - договорами факторингу, актами прийому-передачі та витягами з реєстрів боржників - підтвердив набуття права грошової вимоги до відповідача за обома договорами.

Відповідач не надала доказів погашення заборгованості ані первісним кредиторам, ані позивачу.

Щодо розміру заборгованості.

Тіло кредиту за договором № 101924748 становить 10323,00 грн.

Цей розмір визначено як різницю між реально отриманими відповідачем коштами (20000,00 грн.) та сплаченими нею в погашення тіла кредиту коштами (9677,00 грн.), він підтверджується відомістю первісного кредитора і підлягає стягненню.

Тіло позики за договором № 74438887 становить 10965,58 грн. (13758,00 - 2792,42) і також підлягає стягненню.

Щодо процентів за користування кредитом та позикою суд виходить з такого.

Обидва договори укладено у 2021-2022 роках, тобто до набрання чинності Законом України № 3498-IX, яким встановлено обмеження максимального розміру денної процентної ставки, а строк їх дії після цієї дати не продовжувався.

Водночас суд перевіряє, чи відповідає нарахування процентів умовам, які погоджені відповідачем у підписаних нею документах.

Умови договору про споживчий кредит, які є неоднозначними, тлумачаться на користь споживача, а підвищена процентна ставка, що застосовується у зв`язку з порушенням позичальником строків виконання зобов`язання, є мірою відповідальності, а не платою за користування кредитом (постанова Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 646/10179/16-ц; постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 зазначила, що умови, не підписані позичальником, не можуть вважатися погодженими сторонами.

Щодо процентів за договором № 101924748.

Пунктом 1.5.2 договору погоджено проценти за користування кредитом за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п. 1.6 договору стандартна (базова) ставка становить 5,00 % на день, тобто вчетверо перевищує погоджену ставку.

З відомості первісного кредитора вбачається, що ставку 5,00 % застосовано лише в періоди, коли відповідач не здійснила чергового платежу в погоджений строк: 21.12.2021 (950,00 грн. замість 237,50 грн.) та з 25.12.2021 по 14.01.2022 (21 день по 921,50 грн. замість 230,38 грн.).

Нарахування за ставкою 5,00 % проведено з посиланням на п. 1.5.3 договору, якого індивідуальна частина договору, підписана відповідачем, не містить.

На думку суду, така ставка за своєю суттю є санкцією за прострочення, а не платою за користування кредитом, а тому проценти понад погоджені 1,25 % на день стягненню як проценти не підлягають.

Різниця становить 15226,02 грн. (712,50 + 691,12 ? 21), отже заборгованість за процентами за договором № 101924748 становить 8634,45 грн. (23860,47 - 15226,02).

Нарахування за інші дні здійснено за ставками, що не перевищують 1,25 % на день, і відповідач їх не спростувала.

Щодо процентів за договором № 74438887.

Договором позики передбачено базову ставку 1,6 % на день та знижену ставку 0,88 % на день, що застосовується відповідно до умов Програми лояльності.

Умови Програми лояльності та Правила надання грошових коштів відповідач не підписувала, вони розміщені лише на сайті позикодавця.

Натомість у підписаному відповідачем Додатку № 1 до договору (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту) проценти за весь строк позики розраховано саме за ставкою 0,88 % і визначено в сумі 5160,16 грн.

Тлумачачи умови договору на користь споживача, суд виходить з розміру процентів, погодженого сторонами в цьому графіку.

Відповідач сплатила перший платіж (2792,42 грн. тіла та 1937,12 грн. процентів), тому заборгованість за процентами в межах строку позики становить 3223,04 грн. (1544,00 + 1095,36 + 583,68).

У решті вимоги про стягнення процентів за цим договором (5199,96 грн.) слід відмовити.

Відповідач зустрічного позову не заявляла, однак суд не виходить за межі позовних вимог, а лише перевіряє обґрунтованість заявленої до стягнення суми.

Водночас вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 2200,00 грн. за договором № 101924748 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які передбачають обов`язок споживача сплачувати платежі за послуги, що не надаються кредитодавцем, є нікчемними.

Комісія за надання кредиту є платою за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь (оформлення та видача кредиту), а не за самостійну послугу споживачу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зазначила, що умови договору про сплату комісії за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь, є нікчемними.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 33146,07 грн., з яких: 21288,58 грн. - заборгованість за тілом кредиту та позики (10323,00 + 10965,58), 11857,49 грн. - заборгованість за процентами (8634,45 + 3223,04).

У задоволенні решти позовних вимог на суму 22625,98 грн. (15226,02 грн. процентів і 2200,00 грн. комісії за договором № 101924748 та 5199,96 грн. процентів за договором № 74438887) слід відмовити.

Тому позов слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Позовні вимоги задоволено на 59,43 % (33146,07 / 55772,05), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1799,58 грн.

Решту судового збору віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 100, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) проти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість у загальному розмірі 33146,07 грн. (тридцять три тисячі сто сорок шість гривень 07 копійок), з яких:

за кредитним договором № 101924748 від 13.11.2021 - 18957,45 грн., у тому числі 10323,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8634,45 грн. - заборгованість за процентами;

за договором позики № 74438887 від 23.01.2022 - 14188,62 грн., у тому числі 10965,58 грн. - заборгованість за тілом позики, 3223,04 грн. - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) судовий збір у розмірі 1799,58 грн.

Решту судового збору віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 23.10.2026.

СуддяВ. К. Барвенко