Ухвала суду № 140863603, 20.10.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/6424/25

Провадження № 1-кп/946/237/26

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

20 жовтня 2026 року місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у колегіальному складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

обвинувачена ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 ,

розглянувши в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 22025000000000918, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 111 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 строком на 60 діб, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що є достатні підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_6 , усвідомлюючи ступінь тяжкості покарання, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за особливо тяжкий злочин, у тому числі і на території інших держав, а також з огляду на те, що обвинувачена ОСОБА_6 вчинила злочин, переслідуючи корисливий мотив, вона може вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі проти основ національної безпеки, з метою отримання грошей для подальшого існування. Також, посилаючись на надзвичайно великий ступінь суспільної небезпеки, висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, а також тяжкість покарання, що їй загрожує, прокурор вважає, що забезпечення уникнення зазначених ризиків можливо тільки лише із застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання про продовження строку тримання під вартою, а обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 заперечили проти його задоволення, при цьому захисник ОСОБА_7 послалася на те, що на даний час ризики вже перестали бути актуальними, враховуючи, що обвинувачена раніше не судима, тому відсутні підстави вважати, що ризики продовжують існувати.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2025 відносно ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався у встановленому законом порядку та спливає 30 жовтня 2026 року. Так, при застосуванні запобіжного заходу була встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків того, що обвинувачена може переховатися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення з огляду на таке.

За змістом ч. 3-5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу положень ч. 2 ст. 331 КПК України, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 суд оцінює тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, вік та стан здоров`я обвинуваченої (57 років, стан її здоров`я не перешкоджає утриманню під вартою); суд також враховує відсутність у обвинуваченої міцних соціальних зв`язків, у тому числі те, що вона не заміжня, не має й утриманців, та те, що ОСОБА_6 , знаючи про тяжкість покарання, що їй загрожує, з метою його уникнення має можливість та може переховуватися від суду, тобто в даному випадку прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні у період воєнного стану особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України у поєднанні зі зв`язками з представниками країни-агресора, з якою на теперішній час ведуться активні бойові дії, то, на думку суду, прокурором доведено, що обвинувачена ОСОБА_6 може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, або вчинити інше подібне кримінальне правопорушення, тобто прокурором доведено продовження існування також і ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Більше того, з урахуванням того, що в Україні введений воєнний стан, під час якого можуть виникнути непередбачувані обставини, які можуть становити небезпеку як для самої обвинуваченої, так і для суспільства, а також те, що підрозділи Національної поліції в цей час виконують інші важливі завдання з урахуванням введеного воєнного стану, то вищезазначені існуючі ризики значно збільшуються, а здійснення контролю щодо їх упередження та за поведінкою обвинуваченої значно ускладняється у випадку застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу.

При вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою суд також враховує положення ч. 6 ст. 176 КПК України, за змістом яких під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого у тому числі ст. 111 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у виді тримання під вартою.

З урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_6 , а також того, що судовий розгляд ще не завершений та не може бути завершений до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не зможе забезпечити належну поведінку ОСОБА_6 та запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, тобто до 18 грудня 2026 року.

При цьому, з урахуванням вказаних обставин, того, що на даний час діє воєнний стан, на підставі ч. 6 ст. 176, абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає недоцільним визначати ОСОБА_6 розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Керуючись ст. 369-372, 532 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжувати застосування відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 111 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового провадження на строк до 18 грудня 2026 року без визначення розміру застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою ОСОБА_6 , яка тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію наявної ухвали вручити обвинуваченій ОСОБА_6 , а також направити для виконання до державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Повний текст ухвали проголошено 23 жовтня 2026 року об 11 годині.

Головуючий суддя ОСОБА_1Суддя ОСОБА_2Суддя ОСОБА_3