Ухвала суду № 140863602, 22.10.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/3539/25

Провадження № 2-п/946/57/26

УХВАЛА

22 жовтня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бортейчука Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2025 року по цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченої допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 14 листопада 2025 року, в якій просить суд скасувати вищевказане заочне рішення. В обґрунтування заяви вказала, що про наявність заочного рішення у справі фактично дізналася випадково через додаток «Дія». Вказала, що вона офіційно перебуває за межами України під тимчасовим захистом у зв`язку з введенням воєнного стану, жодних офіційних судових повісток про дату судового засідання їй не було надіслано, ані поштою, ані через месенджер Viber. В матеріалах справи відсутні будь-які електронні квитанції або звіти, які б підтверджували, що вона ознайомлена з датою проведення судового засідання. Копію заочного рішення особисто отримала лише 13 серпня 2026 року. Паперові судові повістки та копії процесуальних документів не отримувала. Поштове відправлення було повернуте з відміткою «адресат відсутній». Після того, як вона дізналася про існування заочного рішення, одразу почала вживати заходів для захисту своїх прав: зверталася за юридичними консультаціями та збирала матеріали справи. Пропуск строку зумовлений об`єктивними та поважними причинами, а не зловживанням процесуальними правами. Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Зазначені обставини є істотними та можуть призвести до іншого вирішення справи, зокрема до зменшення розміру стягнення. На підставі викладеного просить суд: поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2025 року у справі № 946/3539/25. Переглянути та скасувати заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2025 року.

Сторони в судове засідання не з`явились.

У відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Тобто, чинним ЦПК України не вимагається обов`язкова участь осіб при вирішенні питання про перегляд заочного рішення, а тому суд доходить висновку про можливість розгляду заяви про перегляд заочного рішення без представника позивача.

Суд, вивчивши заяву, враховуючи докази, додані до заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Приписами ч. 3 ст. 284 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На підставі викладеного суд доходить висновку про поновлення пропущеного строку.

Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2025 року позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченої допомоги були задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що приписами ч. 7 ст. 285 ЦПК України встановлено, що, заявник до заяви про перегляд заочного рішення повинен додати докази, на які він посилається.

На підставі ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Правовий аналіз наведеної норми закону свідчить про обов`язкову наявність двох чітко визначених законодавством підстав для скасування заочного рішення, якими є:

1) неявка відповідача в судове засідання та (або) не повідомлення про причини неявки, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;

2) докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Лише у своїй сукупності названі обставини є підставою для скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак відповідачка до своєї заяви не долучила жодного доказу, які б мали значення для вирішення справи та впливали б на прийняття протилежного рішення, або б частково змінювали його.

Зокрема, в матеріалах справи наявні заяви відповідачки ОСОБА_1 від 10 липня 2025 року та 09 жовтня 2025 року, якими вона просить відкласти розгляд справи, у зв`язку з тим, що не може прийняти участь у справі та з метою надання відзиву на позовну заяву.

Разом з тим, в подальшому та станом на 14 листопада 2025 року відзив на позовну заяву відповідачкою не був наданий.

Згідно листа ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області №5188/4156 від 15 травня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №06 011 6536 5856, на адресу відповідачки ОСОБА_1 , зазначену в позовній заяві, направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження у справі. Вказана ухвала судді була направлена на адресу відповідачки, за якою вона зареєстрована та повернута з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Адреса проживання відповідачки співпадає з місцем її реєстрації. Крім того, у своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідачка зазначає ту саму адресу на яку їй і направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме: АДРЕСА_1 . Судом були вжиті вичерпні засоби для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик. «Адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки(Пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, Постанови ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Крім того, як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» Європейський суд дійшов висновку, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого часу, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки.

Крім цього, в матеріалах справи наявна розписка відповідачки ОСОБА_1 з її власним відписом про те, що вона повідомлена про дату наступного судового засідання, а саме 14 листопада 2025 року (а.с.52).

Таким чином, ОСОБА_1 була обізнана про засідання призначене на 14 листопада 2025 року.

Відповідачка клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

За змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки відповідачем не надано доказів, які спростовують докази надані позивачем при прийнятті заочного рішення, зокрема щодо надання первісним кредитором грошових коштів, розміру заборгованості.

На підставі зазначеного, суд доходить висновку, про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, але відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст. 258-261, 285, 287-289, 353, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду.

В задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2025 року по цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченої допомоги - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30 (тридцяти) денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:Ю.Ю.Бортейчук