Рішення № 140862457, 19.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 19.10.2026

Справа № 334/6461/26

Провадження № 2/334/5655/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2026 року до суду звернувся директор ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко М. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В позові посилалися на те, що 15.10.2018 року між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 укладено Договір № 94836636000 (26208965974908). Згідно Договору основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору.

Згідно умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 7300 грн. на строк до 10.11.2020 року включно. Кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному кредитним договором, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору. Відповідно договору процентна ставка за кредитним договором встановлюється розмірі 55% річних. Умовами договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений договором термін, розмір процентної ставки може бути змінений, та діятиме для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення простроченої, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 7300 грн.

Позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

31.03.2021 укладено договір № 202, відповідно якого АТ "Укрсиббанк" відступило на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 94836636000 (26208965974908).

01.04.2021 укладено договір № 04/01/04/2021/1, відповідно якого ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 94836636000 (26208965974908).

10.03.2023 укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 94836636000 (26208965974908).

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 94836636000 (26208965974908).

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №94836636000 (26208965974908) від 15.10.2018, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно розрахунку заборгованості, становить 15936,23 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 12725,18 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3211,05 грн.

Прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № 94836636000 від 15.10.2018 року в сумі 15936,23 грн.; стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3328 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 9000 грн.; розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечують.

17.09.2026 року ухвалою судді прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано в АТ «Укрсиббанк»: 1) документальне підтвердження щодо надання (видачі) кредитних коштів за договором № 94836636000 (номер рахунку № НОМЕР_1 ) від 15.10.2018 року, укладеним АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ), у тому числі: виписки за період з 15.10.2018 року по 31.03.2021 року, меморіальні ордери, розрахункові документи та/або інші підтверджуючі документи щодо здійснення операції з надання кредиту (незалежно від форми - готівкою, безготівково, у вигляді оплати за товар чи послугу) та які підтверджують суму заборгованості на дату відступлення права вимоги; 2) детальний розрахунок заборгованості за договором № 94836636000 (номер рахунку № НОМЕР_1 ) від 15.10.2018 року, укладеним АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ), за період з 15.10.2018 року по 31.03.2021 року, з відображенням суми основного боргу, процентів, комісій (у разі їх нарахування) та здійснених платежів.

08.10.2026 року АТ «Укрсиббанк» на виконання ухвали суду надали документальне підтвердження щодо надання (видачі) кредитних коштів за договором № 94836636000 (номер рахунку № НОМЕР_1 ) від 15.10.2018 року, укладеним між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , у вигляді наявної копії Договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами). Також, надали розрахунок заборгованості за кредитним договором № 94836636000 від 15.10.2018 року за період з 15.10.2018 року по 31.03.2021 року. Також, надали виписку по рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 за період з 15.10.2018 року по 31.03.2021 року.

19.10.2026 року представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові прохали розглядати справу без участі представника позивача.

19.10.2026 року в судове засідання відповідач не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У зв`язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася відповідач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №2976683 від 03.07.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, фактично мешкає як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю №2976738 від 03.07.2026 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

15.10.2018 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 підписано Договір-Анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 94836636000, згідно умов якого відповідачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , ліміт кредитування - 7300 грн., строк користування кредитом з 15.10.2018 року до 10.11.2020 року, процентна ставка 55% річних.

Також, 15.10.2018 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 підписано Додатковий договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 94836636000, згідно умов якого в межах ліміту кредитування банк надає клієнту кредит в сумі 6283 грн., кредит надається позичальнику для особистих потреб в сумі 6095 грн. на придбання товару пральна машина Indesit IWSC51051, та в сумі 188 грн. на оплату послуг страховика відповідно умов договору №05/45/02/1000/1198082, укладеного з ПрАТ «СК «Кардіф». Процентна ставка - 0,00001% річних, комісія за управління кредитом 2,5%, клієнт зобов`язується повертати суму кредиту до 10.10.2020 року.

Аналогічні умови зазначені у Паспорті споживчого кредиту, який також підписано відповідачем.

31.03.2021 року між АТ "Укрсиббанк" та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» укладено договір факторингу №202, відповідно якого АТ "Укрсиббанк" відступило на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 94836636000 (26208965974908), що підтверджується копією Реєстру боржників від 31.03.2021 року.

01.04.2021 року між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 04/01/04/2021/1, відповідно якого ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 94836636000 (26208965974908), що підтверджується копією Реєстру боржників від 01.04.2021 року.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 94836636000 (26208965974908), що підтверджується Реєстром боржників до Додаткової угоди №7/13 від 04.02.2025 року.

Відповідно копії розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором №94836636000 від 15.10.2018 року сума боргу станом на 01.06.2026 року складає: 15936,23 грн., з яких: 12725,18 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 3211,05 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.

В ст.15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.

У ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Суд вважає надані позивачем докази належними та допустимими, і аналізуючи в сукупності надані докази, вважає, що факт підписання між сторонами кредитного договору № 94836636000 від 15.10.2018 року є доведеним.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 надано кредит по договору №94836636000 від 15.10.2018 року в межах ліміту кредитування, в підтвердження операцій видачі та погашення кредиту є виписка по рахунку № НОМЕР_3 за період з 15.10.2018 року по 31.03.2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, АТ «Укрсиббанк» виконало в повному обсязі умови договору, надавши відповідачу обумовлену суму кредитного ліміту, проте відповідач прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого відповідачу нараховано заборгованість на загальну суму 15936,23 грн., з яких: 12725,18 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 3211,05 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Виписка по рахунку відповідача № НОМЕР_3 за кредитним договором №94836636000 від 15.10.2018 року є доказом у справі, оскільки має статус первинного документа, згідно Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5.

Згідно Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 року відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Відповідно правового висновку, наведеному у Постанові Верховного Суду від 30.10.2019 року (справа № 355/558/18) виписка про рух коштів по рахунку свідчить про фактичне отримання кредитних коштів та наявність заборгованості за тілом кредиту.

Згідно правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

З досліджених судом доказів, зокрема виписки по рахунку відповідача, видно, що остання користувалася кредитними коштами, а також здійснювала повернення кредитних коштів, що свідчить про те, що відповідач отримувала кредитні кошти та користувалася ними з частковим поверненням.

В подальшому право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договорів факторингу.

Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Таким чином, до позивача перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором в обумовлені договором строки, договір залишається невиконаним, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договорами факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 15936,23 грн., з яких: 12725,18 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 3211,05 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Також, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

В Постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).

Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, будь-яких заперечень суду не надав, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Таким чином, за наявними матеріалами справи, позов підлягає задоволенню як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому судовий збір у сумі 3328 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 01.07.2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс»; копію заявки на надання юридичної допомоги №579 від 01.05.2026 року; копію витягу з Акту №22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року.

Так, згідно копії витягу з Акту №22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року визначено склад, обсяг та види наданої правової допомоги: 1) надання усної консультації з вивченням документів - 2 години на суму 3000 грн.; 2) складання позовної заяви - 2 години на суму 6000 грн., всього в сумі 9000 грн.

У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15 зазначено «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».

Також, згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 «Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час».

Суд, дослідивши документи на підтвердження надання позивачу правничої допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторін, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без явки сторін та їх представників, з урахуванням вимог розумності та справедливості, реальності та обґрунтованості адвокатських витрат, з урахуванням ціни позову, дійшов висновку про зменшення їх розміру до суми 6000 грн. за складання позовної заяви, що буде справедливим.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 137, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором №94836636000 від 15.10.2018 року в розмірі 15936,23 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість гривень 23 копійки), з яких: 12725,18 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 3211,05 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) витрати на сплату судового збору в сумі 3328 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 6000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Суддя: С.М. Телегуз