Єдиний державний реєстр судових рішень
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/1807/26
Провадження №: 2/332/2429/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2026 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Сапунцова В.Д., за участю секретаря судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
ВСТАНОВИВ:
Концерн «Міські теплові мережі» в особі представника позивача Філатова В.О. звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2014 по 31.01.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві спільної сумісної власності. В зв`язку з тим, що відповідач сплачує кошти за надані послуги не в повному обсязі, за вказаний період виникла заборгованість в розмірі 35716,99 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати в розмірі судового збору 2662,40 грн.
Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суді ОСОБА_2 від 15.07.2026 року справу прийнято до свого провадження.
28.09.2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідачки адвокат Пузін Д.М. подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивач посилається на те, що з 01.11.2021 між сторонами нібито укладений Типовий індивідуальний договір, розміщений на офіційному сайті Концерну «МТМ». Однак сам факт розміщення тексту договору на сайті не підтверджує його укладення з конкретною особою. Тобто, договір долучений до матеріалів справи: не підписаний жодною зі сторін; не містить реквізитів відповідача; не містить доказів приєднання відповідача до умов договору. Позивач прямо зазначає про відсутність між сторонами укладеного у встановленому законом порядку договору про надання послуги з постачання теплової енергії, послуги гарячої води. Разом з тим, позивач посилається на те, що сама по собі відсутність письмового договору не виключає можливості стягнення зі споживача вартості відповідних послуг, оскільки на думку позивача, між сторонами нібито склалися фактичні договірні відносини. Водночас твердження позивача не можуть вважатися безумовною підставою для задоволення позовних вимог, оскільки саме на позивача покладається обов`язок доведення факту виникнення між сторонами правовідносин, їх змісту, обсягу наданих послуг, порядку їх прийняття споживачем, а також погодження істотних умов таких правовідносин. Саме лише посилання на факт надання послуг або на існування так званих «фактичних договірних відносин» не звільняє позивача від необхідності належними та допустимими доказами підтвердити: факт надання послуг саме відповідачу; обсяг та період надання таких послуг; правові підстави виникнення у відповідача обов`язку щодо їх оплати; погодження сторонами істотних умов надання послуг, у тому числі порядку обліку, тарифікації та розрахунків. Долучений позивачем розрахунок основного боргу не відповідає вимогам належності та допустимості доказів, а його зміст не дає можливості перевірити обґрунтованість заявлених до стягнення сум. Сам розрахунок складається лише з помісячних записів із зазначенням періодів у форматі «липень 2021», «серпень 2021» тощо та містить графи «на початок», «нараховано», «сплачено», «на кінець». Водночас наведені відомості мають виключно узагальнений характер та не містять жодних первинних бухгалтерських документів, показників вузлів обліку, інформації щодо тарифів або інших розрахункових даних, на підставі яких можливо перевірити достовірність зазначених сум, фактичний обсяг спожитих послуг та правові підстави їх нарахування. Фактично поданий документ відображає лише внутрішній односторонній розрахунок позивача без належного документального підтвердження наведених у ньому відомостей. Також представник позивача зазначає щодо позовної давності та просить застосування позовної давності до тих позовних вимог (щомісячних платежів), щодо яких судом буде встановлено її сплив. Також представником відповідача надано клопотання про долучення доказів, а саме нового витягу про інформацію з Реєстру прав на нерухоме майно від 15.06.2026 року.
Представник позивача подала відповідь на відзив, вважає заперечення на відзив на позовну заяву необґрунтованими та безпідставними. У відповіді на відзив зазначає якими правовими нормами регулюються правовідносини між позивачем та відповідачем, що 02.10.2021 на веб-сайті Концерну «МТМ» опубліковано Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «МТМ». Відповідач не виконує своїх зобов`язань із своєчасного внесення плати за комунальні послуги. Щодо строків позовної давності у зв`язку зазначив, що з дією карантину було призупинено позовну давність з 12.03.2020 до 30.06.2023. З 24.02.2022 в Україні діє воєнний стан. Також відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , 362 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 , 559 , 681 , 728 , 786 його дії. Статтею 64 Конституції України , 1293 цього Кодексу , зупиняється на строк його дії. Щодо розрахунків заборгованості представником позивача надано розрахунок нарахувань помісячно, з зазначенням тарифу, загальної опалювальної площі, розрахункової вартості 1 м2 опалювальної площі квартир, за період з січня 2016 року по січень 2026 року.
Представник Концерну «Міські теплові мережі» у позовній заяві та відповіді на відзив просив проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, через систему «Електронний суд» 20.10.2026 року представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі та участі відповідача.
У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №17993461157 від 04.02.2026 ОСОБА_1 на праві власності, відповідно до рішення суду Заводського районного суду м. Запоріжжя справа №0809/5247/2012 провадження №2/0809/1611/2012 від 19.11.2012, належить 1/6 частка квартири АДРЕСА_2 .
Щодо договірного зобов`язання відповідача
02 жовтня 2021 року Концерн «Міські теплові мережі» розмістив на офіційному сайті індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
З 01.11.2021 року між концерном та відповідачем укладений типовий індивідуальний договір про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
З 1 травня 2019 року в повному обсязі введено в дію Закон України від 09.11.2017 N 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон), яким Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» визнано таким, що втратив чинність.
Згідно ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Не зважаючи на відсутність договору, позивач здійснював та продовжує надавати відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Відсутність укладеного між сторонами договору, обов`язковість укладання якого лежить як на споживачеві так і на теплопостачальній організації, не виключає можливості стягнення зі споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.
Згідно пункту 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за № 630 (надалі-Правила), які діяли під час виникнення спірних правовідносин з 01.11.2018 р. по 16.08.2021 р., вказано, що Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Згідно пункту 31 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою КМУ, від 21 серпня 2019 р. №830 вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, у період з 01.10.2014 р. по 31.01.2026 Концерном «МТМ» були надані, а відповідачем за вказаною адресою спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води без будь-яких зауважень щодо їхньої якості.
У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 20, п. 5 ч. 2 ст. 7 Законів України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 року та №2189-VIII від 09.11.2017 року відповідно (далі Закони України №1875-IV, №2189-VIII) споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. При цьому, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Проте, як зазначено позивачем у позові зобов`язання зі сплати спожитих послуг останній належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 35716,99 гривень, що підтверджується відповідною довідкою та розрахунком.
У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст.ст. 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Щодо не залучення позивачем ще одного співвласника
Відповідно до відомостей про право власності на квартиру АДРЕСА_2 співвласниками являються: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07.04.2026 у відкритті провадження у даній справі стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено у зв`язку зі смертю осіб.
Згідно відповіді на відзив від представника позивача встановлено, що ОСОБА_3 відкрито інший особовий рахунок № НОМЕР_1 . Враховуючи зазначені обставини позов подано до належного власника.
Щодо позовної давності
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та є діючим на момент розгляду справи.
Період дії воєнного стану з 24.02.2022 зупиняв перебіг позовної давності згідно з пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
У зв`язку з набранням чинності 4 вересня 2025 року Закону України № 4434-IX від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено, а перебіг позовної давності поновлено.
Саме із цієї дати 04.09.2025 відновлено обчислення строків позовної давності. Загальний строк позовної давності, визначений статтею 257 ЦК України, був призупинений у період з 02.04.2020 до 03.09.2025.
Відповідно до зазначеного період з жовтня 2014 по вересень 2017 не підлягає до стягнення через пропущення строків позовної давності.
Відповідно суд задовольняє позов за період з жовтня 2017 по січень 2026 у сумі 34043,75 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2537,80 грн. (ціна позову 35716,99 грн., задоволено позовні вимоги на 34043,75 грн., що становить 95,32 % від заявленого розміру вимог, судовий збір при пред`явленні позову становив 2662,40 грн., а 95,32 % від цієї суми = 2537,80 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд:
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість з централізованого опалення та гаряче водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.10.2017 по 31.01.2026 в розмірі 34043 (тридцять чотири тисячі сорок три) гривні 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137, ЄДРПОУ: 32121458, МФО 320478, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») судовий збір в сумі 2537,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 21 жовтня 2026 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.
Учасники справи:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137, ЄДРПОУ: 32121458, розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 у Філії АТ Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Представник відповідача: Пузін Денис Миколайович, адреса: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 160, каб. 7.1, РНОКПП: НОМЕР_5 .
Суддя: В.Д. Сапунцов
Судове рішення № 140862359, Заводський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 332/1807/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: