Ухвала суду № 140862236, 21.10.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1376/26

1-кс/302/266/26

У Х В А Л А

(у повному обсязі)

21.10.2026 селище Міжгір`яСлідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

з участю: секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор ОСОБА_3 ,

слідчий ОСОБА_4 ,

особа, стосовно якої розглядається клопотання - підозрюваний ОСОБА_5 ,

захисники - адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з прокурором ОСОБА_3 внесене в кримінальному провадженні № ЄРДР 62025140160000762 від 16 липня 2025 року слідчим СВ ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Міжгір`я Міжгірського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з базовою загальною середньою освітою, військовослужбовця Збройних Сил України за контрактом перебуваючого на посаді пожежного пожежної роти військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, - який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21.10.2026 року слідчим до суду внесено вищевказане клопотання, яке обґрунтовано таким.

У ході досудового розслідування встановлено, що громадянин України солдат військової служби за контрактом ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5 ) з 06.10.2020 проходив військову службу у ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 по 05.07.2022.

26.06.2024 солдат ОСОБА_5 був відряджений для охорони, оборони та заходів антитерористичного забезпечення з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 до окремого розпорядження.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №196 від 26.06.2024 солдат ОСОБА_5 був відряджений до військової частини НОМЕР_3 для охорони, оборони безпосереднього прикриття військового містечка №91/А, АДРЕСА_2 .

Згідно з ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено Указами Президента України по теперішній час.

Згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час.

Вимоги ст. ст.17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують кожного військовослужбовця захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

Під час проходження військової служби, у відповідності до ст. ст. 6, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 зобов`язаний був свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов`язок, не допускати негідних вчинків, точно й вчасно виконувати покладені на нього обов`язки.

Натомість солдат ОСОБА_5 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Таким чином, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України перебуваючи на посаді пожежного пожежної роти військової частини НОМЕР_1 , що дислокацією АДРЕСА_3 , який був прикомандирований до військової частини НОМЕР_2 , відповідно до розпорядження начальника штабу Повітряних Сих ЗСУ №715/129/11/2647/дск від 24.06.2024, яка розміщується в с. Грузевиця, Хмельницького району Хмельницької області, 09.01.2025 о 05.30 годин самовільно залишив місце несення служби, а саме не з`явився на шикування особового складу зміни яка висувалася на патрулювання визначених маршрутів за адресою с. Павшино, Мукачівськго району Закарпатської області.

ОСОБА_5 у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 12, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, через особисту недисциплінованість, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу безпосереднього командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану 09.01.2025 самовільно залишив військове містечко № НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_2 (з дислокацією АДРЕСА_2 ), та був відсутній у підрозділі військової частини НОМЕР_2 до його виявлення працівниками СКП ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області о 07.08 години 21.10.2026, за місцем проживання АДРЕСА_1 , під час проведення санкціонованого обшуку та в подальшому доставлений до відділення поліції №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби, військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, тобто - самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, складено 21.10.2026 та цього ж дня вручено підозрюваному ОСОБА_5 . Цього ж дня 21.10.2026 близько 07 години 08 хвилин ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними доказами та матеріалами кримінального провадження, а саме: матеріалами службового розслідування, показаннями свідків, допитом підозрюваного ОСОБА_5 та іншими зібраними доказами в сукупності. Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Слідчий зазначає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладеного на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім іншого, слідчий звертає увагу на те, що ОСОБА_5 являється спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення військовослужбовцем, а відтак обрання йому судом запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, домашнього арешту та застави створить передумови до вчинення ОСОБА_5 нового тотожного кримінального правопорушення, пов`язаного з ухилення від проходження військової служби. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні.

Також, п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Слідчий наголошує, що вищеописані обставини є достатніми для переконання того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам та забезпечити виконання затриманим/підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду. У тому числі не забезпечить та не сприятиме належному виконанню завдань кримінального провадження, а також всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин усіх кримінальних правопорушень та прийняття у провадженні кінцевого законного і обґрунтованого процесуального рішення.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали та просили таке задовольнити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави. Прокурор просить взяти до уваги, що підозрюваний майже два роки тому покинув місце служби, при цьому перебуваючи на заході України, а саме в м.Мукачево, близькість Закарпатської області до кордонів з іншими державами, що свідчить про можливість ОСОБА_5 втекти за кордон.

Підозрюваний у залі судового засідання вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 ч.5 КК України, визнав. ОСОБА_5 свої дії пояснив тим, що під час відбування військової служби за відрядженням у військовій частині, що дислокувалась у Закарпатській області командування частини повідомило, що найближчим часом його можуть відрядити у військову частину, яка бере участь у бойових діях, тому він злякався і вирішив самовільно залишити військову службу та повернувся до свого місця проживання в село Запереділля, № 175, де й переховувався до виявлення його працівникам поліції та затримання.

Сторона захисту просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що на її думку, буде достатнім для досягнення мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Оцінивши зміст клопотання, дослідивши додані до нього докази і матеріали, доводи сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до витягу з ЄРДР №62025140160000762 від 16 липня 2025 року з правовою кваліфікацією стаття 407 ч.5 КК України на адресу ТУ ДБР у м. Хмельницькому з ВЧ НОМЕР_2 надійшло повідомлення № 350/142/144 від 23.01.2025 відповідно до якого вбачається, що військовослужбовець в/ч НОМЕР_5 , військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , тел. НОМЕР_7 , домашня адреса: АДРЕСА_1 , з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командира та начальників, в умовах воєнного стану, без поважних причин, самовільно залишив місце несення служби 09.01.2025 та відсутній по даний час.

Згідно з доповіддю командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_8 від 23.01.2025 року №350/142/144 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, о 05 год 30 хв 12.12.2024 року на шикування особового складу зміни, яка мала висуватися на патрулювання визначених маршрутів, командиром відділення технічних засобів охорони молодшим сержантом ОСОБА_9 було виявлено відсутність пожежного пожежної роти ВЧ НОМЕР_1 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За місцем проживання солдата ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) було направлено старшого сержанта ОСОБА_10 та солдата ОСОБА_11 , однак ОСОБА_5 ними там виявлений не був. ОСОБА_5 відсутній на військовій службі без поважних причин в умовах воєнного стану понад 10 діб.

21.10.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім вищенаведеного, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема матеріалами службового розслідування за фактом відсутності на військовій службі без поважних причин понад 10 діб в умовах воєнного стану солдата військової служби за контрактом ОСОБА_5 ВЧ НОМЕР_2 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 21.10.2026 року, згідно якого він визнає, що 09.01.2025 року о 05 год 30 хв він самовільно залишив місце несення служби без зброї, а саме не з`явився на шикування особового складу зміни, яка висувалася на патрулювання визначених маршрутів за адресою: АДРЕСА_2 , місце розташування ВЧ НОМЕР_2 , де був відряджений. Після самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 , а саме з 09.01.2025 по 21.10.2026 року він знаходився за місцем проживання в АДРЕСА_1 . Він самовільно без будь-яких на те причин залишив місце несення служби, у зв`язку з тим, що в подальшому не має бажання проходити військову службу.

Вирішуючи питання щодо обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Надаючи оцінку можливості підозрюваним ОСОБА_5 з метою уникнення покарання переховуватися від органу досудового розслідування, суду слідчий суддя враховує, що внаслідок суспільно небезпечних дій підозрюваного, у сукупності із тяжкістю покарання, є об`єктивні підстави вважати, що він може переховуватися від органу досудового розслідування, суду в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Адже інкримінований підозрюваному злочин відноситься до тяжких умисних кримінальних діянь і передбачає покарання тільки у виді позбавлення волі. Натомість в протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 21.10.2026 року, він зазначає, що не бажає надалі проходити військову службу. Окрім цього, підозрюваний проживав селі Запереділля Хустського району Закарпатської області, зазначений регіон є прикордонним і межує з чотирма країнами Європейського Союзу. Отже, існує ризик нелегального переходу особи через кордон України, який географічно знаходиться поблизу місця фактичного і зареєстрованого проживання підозрюваного.

Отже, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого і прокурора, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує.

Також слідчий суддя погоджується з доводами слідчого та прокурора щодо існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 статті 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 у протоколі допиту зазначив, що не бажає надалі повертатися на військову службу. У судовому засіданні підозрюваний з цього приводу взагалі не висловився, тобто не повідомляв, що бажає відновити військову службу.

Отже, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, віку і стану здоров`я підозрюваного, відсутності у підозрюваного достатніх міцних соціальних зв`язків, що вбачається з того, що такий є неодружений, не має утриманців, слідчий суддя вважає доцільним обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з можливістю внесення застави у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий суддя відхиляє пропозицію і доводи сторони захисту про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Адже із встановлених обставин видно, що підозрюваний самовільно залишив військову частину на тривалий час без жодних поважних причин. При цьому підозрюваний не виходив на зв`язок з командуванням військової частини у цей період, під час перевірки військовими з місця відбування служби за місцем проживання ОСОБА_5 (опитування рідних та близьких), перевірок працівниками поліції ОСОБА_5 був відсутній за місцем проживання, себто переховувався. Отже, домашній арешт чи інший більш м`який запобіжний захід, не зможе належно забезпечити кримінальне провадження до його завершення.

Натомість слідчий суддя не погоджується з доводами органу досудового розслідування (слідчим та прокурором) щодо незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави (відповідне положення частини 4 статті 183 КПК України) з огляду на таке обґрунтування.

Частина 8 статті 176 КПК України, яка передбачала таке: під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, - згідно з рішенням Конституційного Суду України від 24.06.2026 № 4-р(II)/2026 визнана неконституційною нормою зазначеного кримінально-процесуального закону. Отже, винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою для осіб, які підозрюються чи обвинувачуються за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 статті 407 КПК України, не може застосовуватися виключно. Його застосування можливе в обов`язковому порядку із призначенням застави як альтернативного запобіжного заходу, який може застосовуватися до осіб, до яких застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Розмір застави слідчий суддя визначає з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення за санкцією ч.5 статі 407 КК України. При цьому слідчий суддя зважає на те, що підозрюваний не працює, не має утриманців. Отже, розмір застави має також забезпечувати кримінальне провадження на початку його розслідування, а тому визначається максимальним 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026, тобто 3328 гривень з розрахунку 3328 грн х 80 = 266240 грн.

У разі внесення застави, до підозрюваного доцільно застосувати обов`язки, які передбачені статтею 194 ч.5 пунктами 1,2,3,8 КПК України, що мають забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання задовольнити частково.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити з моменту його затримання, а саме з 21.10.2026 року до 19.12.2026 року (включно).

Визначити заставу для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків визначених КПК України у розмірі 80 чинних до застосування прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає сумі 266 240 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним ОСОБА_5 так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту та місця проживання, де він проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена в Закарпатський апеляційний суд протягом п`яти днів з дня оголошення, а особа, яка перебуває під вартою, - в той же строк, але з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали невідкладно вручити підозрюваному ОСОБА_5 , його захиснику, слідчому та прокурору.

Повний текст ухвали складено 22.10.2026 року.

Слідчий суддя:ОСОБА_1