Рішення № 140860513, 20.10.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9936/26

Провадження № 2/727/3268/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

15 жовтня 2026 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді Бойко М.Є.,

за участю:

секретаря судових засідань Васківчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом АТ "Ідея банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року АТ "Ідея банк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №M75.00212.012240171 від 02.10.2025 року у загальному її розмірі (з урахуванням залишення позовних вимог в частині позову без розгляду) 264 864,29 гривень.

В обґрунтування таких вимог позивач посилається на наступне.

02.10.2025 між АТ "Ідея банк" та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №M75.00212.012240171, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти в сумі 280 000 грн., зі сплатою 65% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

АТ "Ідея банк" свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в обумовленому договором розмірі, проте відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань, належним чином не виконував умови цього договору, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість станом на 18.09.2026 року в розмірі 264864,29 грн, яка складається з: простроченого боргу 222 695,62 грн.; прострочених процентів 42 168,67 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

05.10.2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду письмові заперечення на заяву позивача від 22.09.2026 року та заяву по суті спору (по своїй суті відзив на позов), в якому заперечує проти задоволення позовних вимог у частині стягнення заборгованості в розмірі 264 864,29 грн., посилаючись на укладення між ним та АТ «Ідея Банк» 14.09.2026 року правочину у формі гарантійного листа щодо реструктуризації заборгованості за кредитним договором № M75.00212.012240171 від 02.10.2025 року. Зазначає, що відповідно до умов цього гарантійного листа банк погодив новий порядок погашення ним заборгованості в загальному розмірі 215 000,00 грн, з яких 65 000,00 грн підлягали сплаті протягом п`яти днів, а решта 150 000,00 грн поетапно, згідно з графіком до 09.09.2027 року. За умови належного виконання визначених гарантійним листом зобов`язань банк гарантував дострокове припинення кредитного договору та прощення решти заборгованості й неустойки, а також зобов`язався подати до суду заяву про залишення позову без розгляду або про відмову від позову. Вказав, що належним чином виконав перший етап домовленостей, сплативши банку 65 000,00 грн., що підтверджується заявою самого позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду. Вважає, що прийняття банком зазначених коштів підтверджує чинність домовленостей щодо реструктуризації заборгованості, у зв`язку з чим строк виконання зобов`язань за кредитним договором було змінено на 09.09.2027 року, отже, вимоги про дострокове стягнення решти заборгованості є передчасними та безпідставними.

08.10.2026 року представник позивача ОСОБА_2 подала до суду письмові заперечення (по суті відповідь на відзив на позов), в яких зазначила, що відповідно до гарантійного листа від 14.09.2026 року банк зобов`язався подати до суду заяву про залишення позову без розгляду або про відмову від позову після виконання позичальником умов послуги, передбачених пунктами 1, 2 та 3 цього гарантійного листа. Вказала також, що в гарантійному листі від 14.09.2026 року відповідач визнав заборгованість у розмірі, заявленому в позовній заяві, а при невиконанні ним решти його умов судове рішення є для Банку гарантією стягнення суми заборгованості без прощення, а тому позивач підтримує свої позовні вимоги в сумі 264 864,29 грн.

08.10.2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду письмові заперечення, в яких вказав, що в гарантійному листі банк письмово підтвердив фіксований розмір подальших платежів, відсутність нарахування процентів і комісій, а також зобов`язання після виконання умов цього гарантійного листа припинити кредитний договір і пробачити залишок заборгованості, який не підлягатиме стягненню. Вказав, що позиція банку щодо необхідності негайного стягнення заборгованості в розмірі 264 864,29 грн. є суперечливою та не враховує погоджених сторонами умов реструктуризації, кінцевий строк виконання зобов`язань за гарантійним листом не настав, факту його анулювання чи порушення відповідачем погодженого графіка не встановлено.

У судове засідання 15.10.2026 року сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Враховуючи неявку сторін, та на підставі ч.ч.1,3 ст.223 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу по суті без їх участі та не фіксувати судовий процес за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2025 року між АТ "Ідея банк" та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №M75.00212.012240171, який відповідач підписав власноручно.

Відповідно до умов договору №M75.00212.012240171 від 02.10.2025 року загальний розмір наданого кредиту складає 280 000, 00 грн., строк кредиту - 12 місяців, процентна ставка - 65% річних, що складає 0,18 % в день та є фіксованою. Банк надає кредит позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 280000 (Двісті вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень на рахунок позичальника ОСОБА_1 НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , який відкритий в АТ "Ідея Банк", МФО 336310. Датою видачі кредиту є дата зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника. Дата повернення Кредиту - по 02.10.2026 включно.

Згідно з платіжною інструкцією АТ "Ідея банк" №506401 від 02.10.2025 року ОСОБА_1 було перераховано 280 000, 00 грн. відповідно до умов договору №M75.00212.012240171 від 02.10.2025 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 09.06.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 329 864, 29 грн., яка складається з: простроченого боргу 229113,73 грн.; прострочених процентів 70 750,56 грн.

При цьому суд бере до уваги, що позивачем було подано заяву про залишення частини первісно заявлених ним позовних вимог без розгляду у зв`язку зі сплатою відповідачем 65 000,00 грн. Таким чином, предметом розгляду в цій справі є вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 264 864,29 грн., яка складається з: простроченого боргу 222695,62 грн.; прострочених процентів 42168,67 грн.

Відповідачем зазначений розрахунок не спростований, контррозрахунку ним не надано.

Таким чином, судом встановлена наявність договірних відносин між відповідачем та позивачем, а також факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним договором та правильність розрахунку позивачем його заборгованості за договором кредиту №M75.00212.012240171 від 02.10.2025 року.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що після звернення банку до суду сторони погодили реструктуризацію заборгованості шляхом оформлення гарантійного листа від 14 вересня 2026 року, відповідно до якого банк погодив прийняття від нього 65 000,00 грн як першого платежу та подальше погашення заборгованості в розмірі не менше 150 000,00 грн до 09 вересня 2027 року.

Оцінюючи зазначені доводи, суд виходить із наступного.

Зі змісту гарантійного листа АТ «Ідея Банк» від 14 вересня 2026 року вбачається, що банк підтвердив наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором станом на зазначену дату в загальному розмірі 329 864,29 грн, з яких 259 113,73 грн становила заборгованість за основною сумою кредиту, а 70 750,56 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. Окремо в документі зазначено про наявність невідшкодованих витрат банку в розмірі 3 958,37 грн.

Зазначеним гарантійним листом банк гарантував дострокове припинення кредитного договору та прощення в повному обсязі нарахованої й несплаченої неустойки після виконання позичальником передбачених у ньому умов.

Зокрема, пунктом 1 гарантійного листа передбачено обов`язок позичальника протягом п`яти банківських днів із дати підписання документа повернути банку частину заборгованості в сумі не менше 61 041,63 грн і компенсувати невідшкодовані витрати банку в розмірі 3 958,37 грн, а всього сплатити не менше 65 000,00 грн.

Пунктом 2 гарантійного листа передбачено обов`язок позичальника повернути банку до 09 вересня 2027 року частину заборгованості в сумі не менше 150 000,00 грн із дотриманням визначених у підпунктах 2.12.3 строків проміжних платежів.

Крім того, пунктом 3 гарантійного листа передбачено сплату процентів, плати за обслуговування кредиту та інших комісій, які будуть нараховані відповідно до умов кредитного договору до моменту фактичного повернення заборгованості згідно з пунктами 1 та 2 цього документа.

Отже, гарантійний лист передбачає не безумовне припинення первісного кредитного зобов`язання в момент його підписання, а досягнення сторонами домовленості щодо порядку погашення заборгованості та можливого припинення кредитного договору за умови належного виконання позичальником визначених вимог.

Такий висновок узгоджується з положеннями гарантійного листа, відповідно до яких зобов`язання позичальника зі сплати боргу у відповідній сумі припиняються в разі прощення банком боргу в порядку та на умовах, установлених цим документом. При цьому кредитний договір вважається припиненим за умови виконання позичальником усіх умов, передбачених пунктами 16 гарантійного листа.

Також гарантійний лист передбачає, що за наявності позову банку до позичальника щодо виконання умов кредитного договору банк після виконання позичальником визначених у пунктах 16 умов зобов`язується подати до суду заяву про залишення позову без розгляду або заяву про відмову від позову.

Таким чином, обов`язок банку вчинити відповідні процесуальні дії безпосередньо пов`язаний із повним виконанням позичальником передбачених гарантійним листом умов. Саме по собі підписання такого документа не свідчить про те, що кредитний договір уже припинено або що залишок заборгованості вже прощено.

Суд бере до уваги, що відповідач виконав передбачену пунктом 1 гарантійного листа умову та сплатив 65 000,00 грн, що підтверджується обставинами, на які посилаються сторони, а також поданням позивачем заяви про залишення відповідної частини позовних вимог без розгляду.

Водночас виконання зазначеної умови не є тотожним виконанню всіх зобов`язань, необхідних для припинення кредитного договору та прощення залишку заборгованості. Зміст гарантійного листа прямо пов`язує настання таких правових наслідків із виконанням сукупності умов, визначених його пунктами 16.

Крім того, посилання відповідача на зміну умов договору гарантійним листом є хибними, оскільки вказаний лист містить лише певні домовленості між сторонами, його умови не впливають на розмір наявної заборгованості відповідача перед позивачем, він не має необхідних ознак двостороннього договору, яким би було внесено зміни до кредитного договору між сторонами.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з врахуванням умов договору, наданого позивачем розрахунку та наявністю правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ "Ідея банк" заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів позову АТ "Ідея банк" було сплачено судовий збір у розмірі 3958, 37 грн.

У зв`язку з тим, що позивач подав заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду, з відповідача на його користь підлягає стягненню 3 178,18 гривень судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов АТ "Ідея банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь позивача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819, реквізити для стягнення заборгованості за кредитним договором: номер банківського рахунку - НОМЕР_3 , код одержувача 19390819, назва банку АТ «Ідея Банк», МФО банку 336310) заборгованість за кредитним договором № M75.00212.012240171 від 02.10.2025 року в розмірі 264 864,29 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь позивача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) судовий збір у розмірі 3178,18 гривень. Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днівз дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20.10.2026 року.

Суддя М.Є. Бойко