Постанова № 140860036, 21.10.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/10253/26Провадження № 3/646/1817/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Чорна Б.М.,

за участю секретаря судового засідання Кочитової Я.О.,

захисника адвоката Андрусенко Д.,

особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції матеріали адміністративних справ, які надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.5 ст.126, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшли адміністративні матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741670 від 10.08.2026 вбачається, що 10 серпня 2026 року о 02:07 год. у м.Харкові по пров. Маковому, 6, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 3281 р/н НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741679 від 10.08.2026 вбачається, що 10 серпня 2026 року о 02:07 год. у м.Харкові по пров. Маковому, 6, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 3281 р/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер алкотест 6810, результат позитивний 2,22 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР України- керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741703 від 10.08.2026 вбачається, що 10 серпня 2026 року о 03:10 год. у м.Харкові по пров. Маковому, 12, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 3281 р/н НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741715 від 10.08.2026 вбачається, що 10 серпня 2026 року о 03:10 год. у м.Харкові по пров. Маковому, 12, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 3281 р/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня»,. відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741700 від 10.08.2026 вбачається, що 10 серпня 2026 року о 03:33 год. у м.Харкові по пров. Маковому, 15, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 3281 р/н НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741710 від 10.08.2026 вбачається, що 10 серпня 2026 року о 03:33 год. у м.Харкові по пров. Маковому, 15, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 3281 р/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Основ`янського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2026 року Адміністративні матеріали справа № 646/10253/26 (провадження №3/646/1817/2026) стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 126 КУпАП, справа № 646/10257/26 (провадження №3/646/1818/2026) стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст.126 КУпАП, справа № 646/10259/26 (провадження №3/646/1819/2026) стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, справа № 646/10260/26 (провадження №3/646/1820/2026) стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, справа № 646/10261/26 (провадження №3/646/1821/2026) стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, справа № 646/10262/26 (провадження №3/646/1822/2026) стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, об`єднано в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер справи № 646/10253/26 (провадження №3/646/1817/2026).

У судовому засіданні ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, посилаючись на ст.63 Конституції України.

Захисник Андрусенко Д. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилався на те, що відсутні законні підстави зупинки транспортного засобу, усі наступні вимоги та винесені постанови є протиправними відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева». У подальшому також просив протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1№741679 від 10.08.2026р. за частиною 1 статті 130 КУпАП разом із доданими матеріалами повернути до УПП в Харківській області для належного оформлення (доопрацювання), посилаючись на те, що у протоколі ЕПР1№741679 від 10.08.2026р. поліцейським зазначено лише найменування/марку приладу «газоаналізатор Drager Alcotest», проте взагалі не вказано: 1) індивідуальний заводський (серійний) номер газоаналізатора; 2) дату проходження чергової метрологічної повірки та номер свідоцтва про повірку. Надав до суду письмові пояснення, які підтримав у судовому засіданні.

Вислухавши учасників, а також дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

На підставі положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення саме на посадову особу, яка його складає, покладається обов`язок надання суду доказів на підтвердження того правопорушення, яке зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Адміністративним порушенням відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП визнається повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 2-ч.4 ст. 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.9. «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі -Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з приписами пунктів 7, 10 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно вимог пунктів 2, 7 Розділу І. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС і МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Згідно із ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проведення огляду осіб на стан сп`яніння, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, і тільки в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Протоколи серії ЕПР1 №741700 та серії ЕПР 1 №741710 відносно ОСОБА_1 складено у зв`язку з відмовою останнього пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та в медичному закладі.

Отже, при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№741679 від 10.08.2026,

- направленням від 10.08.2026, яким підтверджується, що 11.06.2026 о 02:05 водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР ОКНЛ Харківської області для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак такий огляд не проводився у зв`язку з відмовою;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

-тестом №3805 від 10.08.2026 року відповідно до якого результат позитивний 2,22 проміле;

- рапортом лейтенанта поліції.

З досліджених у судовому засіданні відеозаписів встановлено такі обставини:

- з відео наданих працівниками поліції, зокрема відеореєстратора зафіксовано рух транспортного засобу з 02:06:43- 02:07:35 BMW 328I, номерний знак НОМЕР_1 (файл ЕПР1741679 );

Відповідно до файлів export p-1gw9, export-luedn, export-731-06:

- о 02:07:58 працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, за кермом якого перебував ОСОБА_1

-о 02:08:25 працівники поліції перевіряють документи водія ОСОБА_1 ;

-о 02:08:48 працівник поліції питає у ОСОБА_1 про те, чи вживав він алкогольні напої;

-о 02:08:50 ОСОБА_1 відповідає, що вживав зранку пиво;

- о 02:26:00 працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 права, передбачені Конституцією України та КУпАП;

- о 02:26:35 працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про ознаки сп`яніння, пропонує пройти огляд на місці зупинки;

-о 02:26:45 ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на місці зупинки;

- о 02:41:33: ОСОБА_1 проходить огляд на місці за допомогою газоаналізатора Drager , результат позитивний 2,22 проміле;

-о :02:41:53 ОСОБА_1 висловлює згоду з результатом огляду за допомогою газоаналізатора

- о 03:06:40 ОСОБА_1 підписує протокол про адміністративне правопорушення та отримує копію.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом та перебуває в стані алкогольного сп`яніння від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я на стан алкогольного сп`яніння ( за протоколом ЕПР1 №741700 ) підтверджується наступними доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741700 року віл 10.08.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.08.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних пристроїв, відеозаписами.

З досліджених у судовому засіданні відеозаписів встановлено такі обставини:

Відповідно до файлів export tbhm5:

- о 03:15:32 зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1

- о 03:17:44 поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що він має ознаки алкогольного сп`яніння;

- о 03:17:57 працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів;

- о 03:19:03 зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу;

- о 03:19:30 ОСОБА_1 повідомляє, що йому роз`яснено, що він не має права керування автомобілем, а транспортний засіб має бути залишений місці зупинки

- о 03:20: 00 працівник поліції роз`яснює права ОСОБА_1 ;

- о 03:22:40 ОСОБА_1 відмовляється отримувати копію протоколу;

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом та перебуває в стані алкогольного сп`яніння від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я на стан алкогольного сп`яніння (за протоколом №741710) підтверджується наступними доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення: протоколами про адміністративне правопорушення серії №741710 року віл 10.08.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.08.2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних пристроїв, рапортом, відеозаписами, Згідно з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З досліджених у судовому засіданні відеозаписів встановлено такі обставини:

Відповідно до файлів export jim7e, export rbgom:

- о 03:35:30 зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1

- о 03:41:05 ОСОБА_1 повідомив, що вже був зупинений працівникам поліції і відносно нього складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст.130 та ст.126 КУпАП;

- о 03:43: 10 працівник поліції роз`яснює права ОСОБА_1 ;

- о 03:43:38 працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів;

- о 03:44:22 зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу;

-о 03:44:50 працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 , що він не має права керування автомобілем, а транспортний засіб має бути залишений на місці зупинки;

- о 03:47:20 ОСОБА_1 відмовляється отримувати копію протоколу;

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом доказів:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741703 від 10.08.2026; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741715 від 10.08.2026; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741670 від 10.08.2026;

- копією постанови серії ЕНА №7421963 від 22.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП;

- рапортами;

- довідкою про повторність;

- довідкою старшого інспектора УПП в Харківській області ДПП про відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія. У судовому засіданні безпосередньо ОСОБА_1 повідомив, що не має прав на керування транспортними засобами та не отримував посвідчення водія жодної категорії.

- даними відеозаписів, які містяться в матеріалах справи, з яких достовірно встановлено, що транспортний засіб BMW 328I, номерний знак НОМЕР_1 , було зупинено працівниками поліції під керуванням ОСОБА_1 .

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Окрім цього, слід звернути увагу на особливість правового статусу доказів у провадженні по справах про адміністративні правопорушення. Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключно національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження, а також природи правопорушення.

Норми ст. 251 КУпАП встановлюють характер джерел та змісту доказової інформації по справі, це «будь-які фактичні дані» та не містить критеріїв недопустимості доказів.

Разом з тим, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 1070512) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Слід зазначити, що тільки у справах про адміністративні правопорушення докази можуть мати відносний характер і полягають у тому, що зміст таких доказів відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обстановку, що має значення для правильного розгляду справи. Водночас, докази, що мають відносний характер можуть незначно корелювати з фактичними даними, які мають тісний зв`язок із фактами предмета доведення, що, в свою чергу, здатні підтвердити існування чи відсутність доказових фактів.

У справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій

Зокрема, у справі № 649/144/19 ВСУ зазначив: «Стандарт «поза розумним сумнівом» означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів і всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними». Водночас обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи вказує на те, що аби визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. (Постанови ВСУ в справах № 377/219/20 від 05.10.2022 р.; № 733/1526/19 від 01.04.2025 р.; № 631/268/24 від 12.05.2025 р.; № 369/1391/19 від 19.06.2025 р.).

Що стосується посилання захисника на відсутність законних підстав зупинки транспортного засобу, то суд зазначає наступне.

Доводи захисника щодо зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» є необґрунтованими та суб`єктивними з огляду на наступне.

Ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.

Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначених ст. 35 Закону «Про Національну поліцію».

Згідно до приписів ст. 31 Закону «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.

Застосування цієї статті, працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або обставинами, які можуть надавати прав або зобов`язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.

Згідно матеріалів справи автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений о 02:07 год; 03:10 год, 03:33 год, тобто, під час дії комендантської години у м.Харкові, що також підтверджується наявним відеозаписом, згідно якого ОСОБА_1 було повідомлено про порушення ним дії комендантської години.

Згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 року, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, які в подальшому було неодноразово продовжено, в Україні введено воєнний стан.

Так, наказом начальника ХОВА №13в від 15.08.2025 року у м.Харкові та Харківській області встановлено комендантську годину з 00.00 год до 05.00 год. Визначення терміну комендантська година міститься у пункті 5 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а саме це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Без перепусток під час комендантської години на вулицях та в інших громадських місцях дозволено перебування та рух транспортних засобів Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС а також транспортним засобам спеціалізованого призначення, які виконують невідкладне службове завдання, за умови ввімкнення спеціальних світлових сигнальних пристроїв.

Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право, в тому числі перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться;

За наведених обставин, доводи захисника про незаконність дій працівників поліції щодо зупинки ОСОБА_1 суд визнає безпідставними, оскільки перевірка документів водія здійснювалась у період дії комендантської години, а не в умовах загального контролю дорожнього руху.

Порушення дії комендантської години не є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак, є обґрунтованою підставою для зупинки транспортного засобу та перевірки документів.

Твердження захисника про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності тричі за одне правопорушення є безпідставним та не приймається судом до уваги з огляду на таке. Після першої зупинки транспортного засобу о 02 02:7 год. ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом BMW 3281 р/н НОМЕР_1 , однак о 03:10 год. той самий транспортний засіб було зупинено знову під керуванням ОСОБА_1 , який повідомив, що після оформлення матеріалів про керування т/з у стані сп`яніння переганяє машину, щоб не заважала руху. ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом BMW 3281 р/н НОМЕР_1 . Однак о 03:33 год. втретє той самий транспортний засіб було зупинено знову під керуванням ОСОБА_1 , який повідомив, що після оформлення матеріалів про керування т/з у стані сп`яніння їде, щоб залишити машину на подвір`ї у знайомого, який живе неподалік.

Таким чином, ОСОБА_2 тричі здійснював рух - керував транспортним засобом без відповідного права на таке керування.

Таким чином, у процесі спілкування із поліцією ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом, відповідав на запитання, надавав документи та в цілому позиціонував себе саме як водій ТЗ. Також, як водій транспортного засобу, він погодився пройти відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ, з результатами якого погодився.

Зважаючи на викладене, з урахуванням даних відеозапису, суд критичного оцінює доводи сторони захисту щодо не керування ОСОБА_1 автомобілем, розцінює їх як обраний спосіб захисту та спробу уникнути від відповідальності, а заперечення факту керування останнім транспортним засобом при обставинах, які зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення, є безпідставні, натомість факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, є беззаперечним.

При цьому, всупереч аргументів захисника, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення. Сюди прямо відносяться показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Оскільки сучасній мобільні телефони та відеозаписуючі пристрої є таким технічним засобом, запис із нього є повноцінним електронним доказом.

Цю позицію також неодноразово підтверджував Верховний Суд, зазначаючи, що процесуальне законодавство не обмежує перелік технічних засобів, якими може бути зафіксовано правопорушення, а використання особистого гаджета поліцейського в екстремальних чи невідкладних умовах (наприклад, у публічному місці під час виявлення правопорушення) саме по собі не є безумовною підставою для визнання доказу недопустимим. (Постанова ККС ВП від 23.09.2025 року у справі №134/1667/23)

Разом із тим, бажано (але не обов`язково), щоб на самому відео відображалися дата та час зйомки (або їх можна було чітко встановити за метаданими файлу та обставинами на відео).

Посилання захисника на те, що наявним відеозаписом не зафіксована наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, також є неспроможними за таких підстав.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений вичерпний перелік ознак алкогольного сп`яніння, що узгоджується із тими ознаками, що були виявлені працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку, що дії працівників поліції під час складання протоколу відповідали вимогам цієї інструкції та іншим нормативним актам.

Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є:

-запах алкоголю з порожнини рота;

-порушення координації рухів;

-порушення мови;

-виражене тремтіння пальців рук;

-різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

-поведінка, що не відповідає обстановці.

Інспектором поліції в протоколах про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння.

Аналогічні ознаки алкогольного сп`яніння, які були виявлені поліцією у ОСОБА_1 , відображені і у актах огляду, і у направленнях на медичний огляд у лікарні.

Посилання в протоколах на ознаки сп`яніння, які стали підставою для пропозиції пройти такий огляд, відповідають роз`ясненням, що містяться в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, а саме: якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, який останній погодився пройти на місці зупинки.

Ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів, входить до його виключних дискреційних повноважень.

В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшли висновку, що він має ознаки саме алкогольного сп`яніння, про що йому, згідно відеозаписів, і було повідомлено, а тому, в порядку вимог ПДР України, запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Аргументи адвоката про те, що права його підзахисному були роз`яснені вибірково, підписати протокол фактично не пропонували та заздалегідь відмовили у видачі його копії, у свою чергу, також не відповідають дійсності.

Як убачається з наявних відеозаписів, ОСОБА_1 були роз`яснені його права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП), після чого інспектор поліції запитав, чи буде ОСОБА_1 підписувати протокол, отримувати його копію та надавати письмові пояснення, а також пояснив, що у разі, якщо він не має такого бажання, то може бути вільний. ОСОБА_1 , в свою чергу, зазначив, що нічого підписувати він не буде та виявив бажання не чекати оформлення протоколів.

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, як було встановлено, дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Отже, твердження захисника, щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення.

Доводи захисника про те, що спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції відбувалось під час дії повітряної тривоги, чим було порушено його право на захист та безпеку життя є необґрунтованими та такими, що не спростовують правильність висновків суду. Як убачається з відеозапису, під час огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зауважував поліцейським про наявність повітряної тривоги та необхідність евакуації від можливого ракетного обстрілу, не зазначав про необхідність переміщення його в укриття чи будь які інші обставини з цього приводу. Разом з цим, чинним законодавством не встановлено обмежень виконання працівниками поліції своїх службових повноважень під час сигналу «Повітряна тривога». А тому, вказані обставини не можна визнати підставою для визнання доказів по справі недопустимими та вони є такими, що не призвели до істотного порушення прав ОСОБА_1 .

Доводи захисника про керування транспортним засобом ОСОБА_1 під час повітряної тривоги у стані крайньої необхідності з метою евакуації його та його неповнолітніх пасажирів не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, які ставиться йому у провину. Разом з тим, суд позбавлений реальної процесуальної можливості застосувати положення ст. 18 КУпАП в цій частині, оскільки як вбачається з відеозапису, як під час події правопорушення так і під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення за оспорюваними подіями була відсутня реальна небезпека для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.12.2018 року в справі № 686/5225/17 у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.

Однією з найважливіших умов правомірності стану крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

З відомостей відеозаписів вбачається, що реальної загрози життю і здоров`я учасників подій не було, оскільки не вбачалось будь-яких проявів обстрілу міста, що спростовує доводи захисника в цій частині.

Крім того, такі обставини не стали перешкодою для ОСОБА_1 у пересуванні на транспортному засобі по місту Харкову, зокрема о 02:07 год; 03:10 год, та 03:33 годині по провулку Маковому.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Отже, об`єктивних відомостей, які спростовують висновки суду про винуватість ОСОБА_1 суду стороною захисту не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу судом не встановлено.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.5 ст.126, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення порушень, а саме: керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння; керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З урахуванням обставин вчинення адміністративного правопорушення, особи правопорушника, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.5 ст.126, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП визначити остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у сумі 34000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Крім штрафу з позбавленням прав керування, санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП та санкція передбачає також оплатне вилучення транспортного засобу. Разом з тим, відповідно до відомостей, що містяться в протоколах, транспортний засіб BMW 328I, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_3 . Таким чином, суд позбавлений можливості застосувати вказаний вид стягнення до ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки старшого інспектора УПП в Харківській області ДПП, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 665 грн. 60 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 36, 126, 130, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні Клопотань захисника - адвоката Андрусенко Д. про закриття адміністративного провадження на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, повернення матеріалів до УПП в Харківській області для належного оформлення (доопрацювання), про закриття адміністративного провадження на підставі п. 4 ч.1 ст. 247 КУпАП - відмовити.

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.5 ст.126, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення, у відповідності до ст.36 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Реквізити для сплати штрафу на користь держави: рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код отримувача: 37874947, отримувач: ГУК у Харківській області, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) коп.

Реквізити для сплати судового збору на користь держави: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт з таблиці ставок судового збору 5.

На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення до виконання постанови в частині стягнення штрафу 3 місяці.

Строк пред`явлення до виконання постанови в частині стягнення судового збору 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Б.М.Чорна