Ухвала суду № 140859046, 22.10.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10007/26

Провадження № 2-з/639/50/256

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Борисенка О.О.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд визнати житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; здійснити поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за кожним; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: зобов`язання відповідача ОСОБА_2 забезпечити подачу теплоносія до житлових приміщень, якими позивач користується; зобов`язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні двома вільними житловими кімнатами у будинку.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що позивачем подано позовну заяву до відповідача про поділ спільного майна подружжя та визначення порядку користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, та відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні будинком, здійснює психологічний та економічний тиск, що створює реальну загрозу життю та здоров`ю позивача. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що позивач буде змушена жити в нелюдських умовах без опалення.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши надані письмові докази, встановив таке.

За змістом ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову предмет позову зазначений як поділ спільного майна подружжя та визначення порядку користування будинком.

Водночас, зі змісту позовної заяви суд вбачає, що позивачем ставляться вимоги лише про поділ спільного майна подружжя, та визнання за нею права власності на частину будинку, в порядку поділу спільного майна подружжя. Вимоги про визначення порядку користування будинком не заявлено.

А тому, в порушення вимог п. 3,4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача не чинити певні дії, а саме, не перешкоджати позивачу у праві користування жилим приміщенням, у справі, де предметом позову є поділ спільного майна подружжя.

Також, в порушення вимог п. 5,6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява не містить ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Крім того, в порушення вимог п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить зазначення доказів, що підтверджують обставину зареєстрованого за відповідачем права власності на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та до заяви не долучені докази на підтвердження цієї обставини.

Також, за змістом ч. 6 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В порушення вимог ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову не додані належні документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

У зв`язку з тим, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам пунктів 3,4,5,6, 7 частини 1, частині 6 статті 151 ЦПК України, суд вважає за необхідне повернути вказану заяву заявнику.

Повернення заяви про забезпечення позову не є перешкодою для звернення позивача з такою самою заявою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. 149-153, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Повернути заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення із заявою про забезпечення позову після усунення умов, що були підставою для її повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО