Ухвала суду № 140859045, 22.10.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10007/26

Провадження № 2/639/4342/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Борисенка О.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд визнати житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; здійснити поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за кожним; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Оглянувши матеріали позовної заяви, суддя доходить висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 3, 5 ч. 3 ст. 175, ч. 4, 5 ст. 177 ЦПК України, з огляду на таке.

За змістом пунктів 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

За змістом ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову, та позивач зазначила про неможливість визначити на час звернення до суду ціну позову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок, та зазначила, що нею подано клопотання про витребування таких документів.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 495/1706/16-ц, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

За положеннями ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у цьому Законі майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Суд зауважує, що за відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що є предметом спору, експерт-оцінювач може провести розрахунок вартості на основі технічного паспорта, фактичного огляду об`єкта або замовлення інформації з Державного реєстру речових прав.

Також, у поданому до суду клопотанні про витребування доказів позивач просить суд витребувати від КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» копію інвентаризаційної справи на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що інвентаризаційна справа не є правовстановлюючим документом на будинок, не підтверджує право власності на нерухомість, а лише відображає технічні характеристики нерухомого майна.

Отже, в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява також не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог (щодо права власності на спірне майно), та клопотання про витребування таких доказів не заявлено.

Крім того, в порушення вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не долучено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що зазначено у додатках до позовної заяви.

Натомість, позивачем надано інформацію, сформовану 29.09.2026 за допомогою додатку «Опендатабот».

Суд зауважує, що Опендатабот це приватний сервіс, а не державний реєстр чи офіційний суб`єкт надання інформації з державних реєстрів. Належними та допустимими доказами зареєстрованого права власності є дані, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а не «Інформація з «Опендатабот».

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що вираховується саме з вартості майна.

Оскільки матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження дійсної вартості майна, що є предметом спору, на час пред`явлення позову, суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору у цій справі.

Судовий збір сплачується за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Харківська обл./м. Харків/Новобаварський/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA808999980313141206000020658, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху. Протягом встановленого строку позивачу необхідно усунути вказані недоліки шляхом: подання до суду позовної заяви, яка серед іншого містить: зазначення ціни позову, оскільки позов підлягає грошовій оцінці; зазначення доказів, що підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, та надання таких доказів суду; подання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, разом з копіями позовної заяви з доданими до неї документами для відповідача.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Олександр БОРИСЕНКО