Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне)
Справа №363/3264/26
Провадження №2/377/680/26
21 жовтня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2026 року до Славутицького міського суду Київської області за підсудністю з Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява, в якій позивач, від імені якого діє представник Заставна О.В., посилаючись на статті 16, 525, 526, 530, 543, 549, 551, 611, 625, 629, 1049, частину 2 статті 1050, 1054 ЦК України, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 51 844,41 гривень та судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що 24 лютого 2025 року відповідач, з метою отримання банківських послуг, використовуючи інформаційно-комунікаційну систему - Мобільний додаток «О.Bank 2.0» (далі - О.Bank 2.0 - програмне забезпечення, призначене для роботи на смартфонах, планшетах та інших мобільних електронних пристроях, за допомогою якого користувач ініціює, а Банк виконує банківські операції, визначені Правилами надання послуг в системі дистанційного обслуговування «Idea Online» в Акціонерному товаристві «Ідея Банк») , зареєструвався в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування О.Bank 2.0» через мобільний додаток «О.Bank 2.0». Після проведення ідентифікації та верифікації, відповідно до вимог законодавства України, між позивачем та відповідачем було укладено Договір №2097887 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку (надалі - Договір). Даний договір було підписано клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Згідно з кредитним договором позивач надає відповідачу кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), та здійснює платежі відповідача з рахунку (у т. ч. ініційовані відповідачем за допомогою БПК) за рахунок кредиту на суму, що перевищує залишок власних коштів відповідача на рахунку, на умовах повернення, строковості та платності. Процентна ставка за користування кредитом становить 70,8% річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті), яка є фіксованою протягом усього строку дії Угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку визначеному цією Угодою. Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту протягом дії Угоди 70,8% річних. Процентна ставка за використання коштів понад витратний ліміт (технічний овердрафт) 70,8% річних. Максимальний розмір кредитної лінії становить 200 000,00 грн. Розмір кредитної лінії на дату укладення Угоди становить 30 000 грн. Враховуючи, що зобов`язання Банку щодо встановлення ліміту кредитної лінії є для нього відкличними та безризиковими, визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна клієнту, протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії, здійснюється Банком в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь-яких обмежень. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно з кредитним договором, що підтверджується випискою по поточному рахунку відповідача. Станом на дату подання позову відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, та інші платежі за кредитним договором, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.
Останній платіж/зарахування здійснено (поповнено поточний рахунок) ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 22.04.2026 становить 51 844,41 грн, з яких: прострочений борг - 29 995,67 грн; прострочені проценти- 21 648,74 грн; інші штрафні санкції- 200,00 грн ( а.с. 1-6).
Ухвалою судді від 04 серпня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 17 вересня 2026 року.
Ухвалою суду від 17 вересня 2026 року судове засідання відкладено на 12 жовтня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 17 вересня 2026 року до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника Заставної О.В., що підтверджується довідками про доставку електронного документу. У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлявся в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким йому направлялась судова повістка, копія ухвали суду від 17 вересня 2026 року за зареєстрованим місцем проживання, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній». У такому випадку відповідач ОСОБА_1 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 12 жовтня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
З огляду на положення частини першої статті 223 ЦПК України, неявка вказаних учасників справи в судове засідання 12.10.2026, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки в судове засідання 12.10.2026 не з`явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до приписів частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалось.
Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п`ята статті 268 ЦПК України).
Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення, що також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11.
Дослідив матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Суд встановив, що з метою отримання банківських послуг відповідач ОСОБА_1 24 лютого 2025 року при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування О.Bank 2.0» заповнив Анкету клієнта №2218720, яку підписав ЦВП шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0. У анкеті зазначив свої персональні дані, номер телефону, місце роботи, посаду, освіту, сімейний стан, адресу зареєстрованого місця проживання, паспортні дані ( а.с. 32).
Особу ОСОБА_1 та його підпис перевірено шляхом повної дистанційної ідентифікації, зокрема з використанням фото клієнта та його підпису, зробленого в реальному часі, про що свідчать протоколи перевірки від 24.02.2025 ( а.с. 31,33).
24 лютого 2025 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №2097887 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку ( а.с. 34).
За умовами договору сторони дійшли взаємної згоди, що підписанням цього договору: клієнт акцептує Публічну оферту AT «Ідея Банк» на укладення Договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку, яка розміщена на сайті Банку www.ideabank.ua, на умовах, запропонованих Банком ( п. 1.31).
Подальше підписання договорів щодо отримання банківських послуг у вигляді електронного документа, може здійснюватись шляхом використання ЕП клієнтом та кваліфікованого електронного підпису Банком. Сторони погоджуються, що наданням клієнтом до Банку OTP-паролю та підтвердженням Банком його достовірності сторони визнають укладені правочини у вигляді електронного документа, а також погоджуються, що ризик збитків, що можуть бути заподіяні підписувачам і третім особам несе сторона, з вини якої такі збитки виникли ( п. 1.3.2).
Підписанням цього Договору клієнт: надає згоду на використання власного номеру телефону, зазначеного в цьому договорі як фінансового номеру телефону для отримання SMS-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, що зазначений нижче, належить виключно йому, а відтак накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису і створює для клієнта юридичні наслідки ( п. 1.4.1); доручає Банку вважати наведений у цьому Договорі свій власноручний підпис зразком, обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним в Банку ( 1.4.2).
Протоколом № 2097887 від 24.02.2025 реєстрації/фіксації дій клієнта при реєстрації в програмному забезпеченні «Система дистанційного обслуговування О.Bank 2.0» засвідчено дії ОСОБА_1 під час укладення та підписання договору № 2097887 від 24.02.2025 ( а.с. 35).
24 лютого 2025 року АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 в електронному вигляді уклали Угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки № С-001-011258712-25-980, яка разом із Тарифами Банку є невід`ємною частиною Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБОФО), який розміщений на сайті Банку www.ideabank.ua, і яка включає в себе Заяву на відкриття поточного рахунку, яку відповідач ОСОБА_1 підписав ОТР (ЕП клієнта) :5440 від 24.02.2025 о 06:22 ( а.с. 36-39).
Пунктом 2 договору передбачено, що клієнт надає заяву про відкриття банківського поточного рахунку для власних потреб у гривні на своє ім`я ОСОБА_1 в AT «Ідея Банк» в рамках продукту «О.Картка+» із оформленням до рахунку електронного платіжного засобу у вигляді банківської платіжної картки (надалі - БПК) із підключенням до сервісу «SMS-Банкінг», а Банк відкриває клієнту в рамках банківського продукту «О.Картка+» банківський поточний рахунок НОМЕР_3 у валюті гривня (надалі - рахунок), операції за яким можуть здійснюватися з використанням БПК, оформляє до рахунку та надає у користування БПК.
Згідно з п. 3 договору банк надає клієнту кредитні кошти на споживчі цілі у вигляді відновлюваної кредитної лінії до рахунку (надалі - кредит) та здійснює платежі клієнта з рахунку (у т.ч. ініційовані клієнтом за допомогою БПК) на умовах повернення, строковості та платності, а саме: максимальний розмір кредитної лінії становить 200 000 грн, зі строком дії 12 місяців з автоматичною пролонгацією необмеженою кількість раз на строк 12 місяців кожен раз за умови виконання клієнтом зобов`язань за цією угодою та/або за відсутності заперечень з боку сторін щодо пролонгації.
Відповідно до п. 3.2 договору розмір кредитної лінії у дату укладання угоди становить 30000,00 грн та може бути змінений в межах максимального розміру за ініціативою кожної з сторін з дотриманням вимог ДКБОФО.
Процентна ставка за користування кредитом становить 70,8% річних, є фіксованою протягом усього строку дії угоди. Проценти нараховуються за методом «факт-факт» на суму заборгованості (з дня фактичного списання суми операції з рахунку), яка сформована станом на кінець кожного календарного дня та виставляються до сплати в останній робочий день поточного розрахункового періоду. Нарахування процентів припиняється з настанням терміну повернення заборгованості за кредитною лінією ( п. 3.3.1).
Процентна ставка на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту після завершення строку кредитування 70,8% річних. Проценти на прострочену суму кредиту при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту нараховуються за методом «факт-факт» кожного календарного дня на прострочену суму основної заборгованості за кредитною лінією, починаючи з дня, що слідує за датою платежу з повернення кредиту ( п. 3.3.2).
Процентна ставка за використання коштів понад ліміт (технічний овердрафт) 70,8% річних. Проценти за технічний овердрафт нараховуються щоденно за методом «факт-факт» на суму заборгованості, яка виникла станом на кінець календарного дня внаслідок перевищення суми операцій над доступним залишком коштів на рахунку (доступним залишком кредитного ліміту або залишком власних коштів) ( п.3.3.3).
Пільгова процентна ставка становить 0,01% річних протягом пільгового періоду на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті. Пільговий період триває з дня першої операції, яка відповідає умовам застосування пільгової процентної ставки, до останнього дня платіжного періоду, але не більше 62 днів. Якщо вся сума заборгованості за кредитною лінією не погашена до кінця дії пільгового періоду, то пільгова процентна ставка не застосовується та на наступний календарний день після закінчення дії пільгового періоду здійснюється перерахунок процентів за фіксованою процентною ставкою, що передбачена цією Угодою на суму операцій, на які поширювалася процента ставка ( п. 3.3.4).
Відповідно до п. 3.4 строк повернення заборгованості за кредитом рівний строку кредитування.
Пунктом 3.6 договору визначено, що розмір обов`язкового мінімального платежу становить 8% від суми заборгованості станом на розрахунковий день. Сплачується щомісячно шляхом готівкового та безготівкового поповнення рахунку не пізніше останнього банківського дня платіжного періоду. Якщо останній день платіжного періоду припадає на вихідний або неробочий день, то обов`язковий мінімальний платіж необхідно сплатити не пізніше останнього операційного (робочого) дня, що передує останньому дню платіжного періоду.
Згідно з п. 3.7 орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 100.46% річних, загальні витрати за кредитом 19029.21 грн, денна процентна ставка 0.17378% річних, визначена за формулою ((19029.21 грн / 30000 грн) І 365 днів) * 100%, та орієнтовна загальна вартість кредиту становить 49029.21 грн, які розраховані з наступним припущенням: клієнт використав усю суму кредиту в день отримання кредиту у спосіб, який передбачає максимальні витрати на отримання коштів кредиту; протягом строку кредитування здійснював сплату тільки обов`язкового платежу; залишок заборгованості повністю повернув в останній день строку кредитування.
Банк має право у будь-який момент вимагати дострокового повернення клієнтом кредиту за цією Угодою в повному обсязі, у тому числі, але не виключно у випадку прострочення грошових зобов`язань за Угодою ( п.11).
Протоколом № С-001-011258712-25-980 від 24.02.2025 реєстрації/фіксації дій клієнта при реєстрації в програмному забезпеченні «Система дистанційного обслуговування О.Bank 2.0» (Протокол підписання кредитного договору) засвідчено дії ОСОБА_1 під час укладення та підписання кредитного договору № С-001-011258712-25-980 від 24.02.2025 ( а.с.42).
24 лютого 2025 року ОСОБА_1 ознайомився та підписав ОТП (ЕП клієнта) 7562 о 06:19 паспорт споживчого кредиту «О.Картка» Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) ( а.с.40-41).
Згідно з витягами з реєстрів відправлення СМС-повідомлень за лютий 2025 року до договору про надання послуг № 01/01122020 від 01.12.2020 АТ «Ідея Банк» відправлено на телефон № 380668397771 24 02.2025 о 6:22: 03 #ОТР:5440 для підписання кредитного договору № С-001-011258712-25-980 ; 24.02.2025 о 6:19:48 ОТР:7562 для підписання паспорта споживчого кредиту ( а.с.43,44).
До позовної заяви також додано: Публічну пропозицію АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), затверджену протоколом засідання правління №08/14-13 від 14.08.2024 ( вводиться в дію 16.09.2024) та Правила надання послуг в системі дистанційного обслуговування «IDEF ONLINE» в АТ «Ідея Банк» ( а.с. 12-23; 23 зв.ст. -30).
Позивач додав до позовної заяви копію договору про надання послуг № 01/01122020 від 01.12.2020,укладеного між ТОВ «Мобільний маркетинг» та АТ «Ідея Банк» ( а.с. 45-46).
Як вбачається з виписки по рахунку клієнта ОСОБА_1 , банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, на виконання п. 2 договору, відкрив відповідачу поточний банківський рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня з визначенням кредитного ліміту 30 000,00 грн ( а.с. 47).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № С-001-011258712-25-980 від 24.02.2025 ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості станом на 22.04.2026 становить : 51 844,41 грн, з яких: прострочений борг- 29 995,67 грн; прострочені проценти- 21 648,74 грн; штрафні санкції - 200,00 грн ( а.с. 48).
04 березня 2026 року позивач направив відповідачу вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань ( а.с.49-51). Доказів її виконання відповідачем матеріали справи не містять.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у частині третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина 1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2).
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п`ята статті11 Закону України № 675-VIII).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Як зазначено у статті 12 Закону № 675-VIII, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до пункту 27 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг зареєструвався в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування О.Bank 2.0», заповнив Анкету клієнта №2218720, яку підписав ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0, пройшов повну дистанційну ідентифікацію та верифікацію у мобільному додатку «O.Bank 2.0» та уклав договір №2097887 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, підписав кредитну угоду № С-001-011258712-25-980 від 24.02.2025 одноразовим ідентифікатором, надісланим на його фінансовий номер мобільного телефону.
Отже, зазначені обставини свідчать про належне укладення кредитного договору.
Таким чином, 24 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено Угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки № С-001-011258712-25-980 в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 610 цього Кодексу, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з виписки по рахунку клієнта ОСОБА_1 , банк на виконання п. 2 Угоди № С-001-011258712-25-980, відкрив відповідачу поточний банківський рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня з визначенням кредитного ліміту 30 000,00 грн ( а.с. 47).
Відповідач користувався кредитними коштами, але умов договору щодо здійснення щомісячних обов`язкових мінімальних платежів у розмірі 8% від суми заборгованості станом на розрахунковий день, не здійснював.
Суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі.
Водночас, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі та відсилання клієнту.
Згідно з пунктом 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).
Отже, виписка про рух коштів по рахунку є тим документом, який підтверджує розмір заборгованості.
У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20 зазначено, що виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного кредитного договору, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язання з укладеного кредитного договору та їх неналежного виконання відповідачем в частині повернення наданого кредиту, суд погоджується з доводами позивача, що заборгованість відповідача за простроченим боргом ( тілом кредиту) становить 29 995,67 грн та простроченими процентам - 21 648,74 грн.
Доказів повернення відповідачем заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у заявленому позивачем розмірі матеріали справи не містять.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 200,00 грн, суд зазначає таке.
Пунктом 15 договору № С-001-011258712-25-980 від 24.02.2025 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов`язків, клієнт несе відповідальність згідно з чинним законодавством України, цією Угодою та ДКБОФО. Клієнт в повному обсязі відшкодовує Банку збитки у разі застосування до Банку санкцій внаслідок помилкових або навмисних дій клієнта з БПК. Штраф за кожен факт порушення строку сплати мінімального платежу становить 100,00 грн.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває донині.
Виходячи з викладеного, оскільки сума штрафу 200,00 грн нарахована відповідачу за умовами кредитного договору № С-001-011258712-25-980 від 24.02.2025 в період дії воєнного стану, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки неустойка (штраф, пеня) нараховані у період воєнного стану в Україні, підлягають списанню кредитодавцем.
За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № С-001-011258712-25-980 від 24.02.2025 у розмірі 51 644,41 грн, з яких: прострочений борг - 29 995,67 грн; прострочені проценти - 21 648,74 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штрафом в розмірі 200,00 грн є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив за подання через підсистему «Електронний суд» позовної заяви судовий збір у сумі 2 662,40 грн згідно з платіжною інструкцією №2821756 від 08.05.2026 ( а.с. 57). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України ( а.с.76).
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог становитиме 2 651,75 грн, виходячи з такого розрахунку: 51 644,41 грн (сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача) х100 % : 51 844,41 грн ( ціна позову) = 99,6 % ( відсоток розміру задоволених позовних вимог); 2 662,40 грн х 99,6 % : 100 % = 2 651,75 грн ( сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № С-001-011258712-25-980 від 24 лютого 2025 року у сумі 51 644 гривні 41 копійка.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 651 гривню 75 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: вулиця Валова, будинок №11, місто Львів.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 21 жовтня 2026 року.
Суддя Н. С. Бабич
Судове рішення № 140858570, Славутицький міський суд Київської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 363/3264/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: