Ухвала суду № 140858401, 21.10.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/970/26

Провадження №2/157/683/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дем`яник К.Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширської міської ради Волинської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями у порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 19 жовтня 2026 року подала заяву про відвід судді Антонюк О.В., в якій просить передати справу за її позовом до Камінь-Каширської міської ради Волинської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями у порядку спадкування для розгляду іншому судді. Відвід мотивує тим, що у травні 2026 року звернулася до Камінь-Каширського районного суду Волинської області з позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом. 27 травня 2026 року суддею Антонюк Олесею Володимирівною постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надання терміну для усунення недоліків. В уточненій позовній заяві вона вказала, що заходи досудового врегулювання не проводились, оскільки відповідач - Камінь-Каширська міська рада Волинської області - не має повноважень щодо вирішення цього спору, хоча і не заперечує, щоб власницею житлового будинком з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 стала вона і має намір визнати позов на стадії підготовчого судового засідання. Вона у свою чергу не ставить питання про покладення на відповідача судових витрат, орієнтовна сума яких складається з суми судового збору 1331 грн 20 коп. У справах про визнання права власності в порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець, який прийняв спадщину, а у випадку неприйняття ним спадщини належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування, як зазначено в постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 280/4/18 та від 08 травня 2025 року у справі № 159/2373/23. Тому вона заявляє цей позов саме до Камінь-Каширської міської ради Волинської області як до належного відповідача по справі. Оскільки на житловий будинок по АДРЕСА_1 , побудований в 1949 році, відсутні правовстановлюючі документи, вона позбавлена можливості вирішити питання отримання свідоцтва про право на спадщину за законом при зверненні до нотаріуса. Оскільки діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено подання доказів в підготовчому судовому засіданні, а ця категорія справ підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, то неподання певних доказів, зазначених в ухвалі суду від 27 травня 2026 року, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. 23 червня 2026 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі. Відповідачем - Камінь-Каширською міською радою Волинської області надіслано суду і їй як позивачці клопотання від 02 липня 2026 року, в якому ним повністю визнано її позовні вимоги і викладено прохання судовий розгляд проводити без його участі. 13 липня 2026 року вона звернулась до суду з клопотанням наступного змісту:статтею 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої аргументи, пояснення щодо процесуальних питань у клопотаннях, які подаються у письмовій формі. Нею отримано клопотання відповідача, Камінь-Каширської міської ради Волинської області, зі змісту якого вбачається, що відповідач повністю визнає мої позовні вимоги і просить їх задовольнити. Визнання відповідачем позову - це його процесуальне право і, оскільки воно відбулося до початку судового розгляду справи, то заявляє клопотання про постановлення рішення у справі на стадії підготовчого засідання, що відповідає вимогам діючого цивільного процесуального законодавства і не порушує інтересів учасників судового процесу. Оскільки відповідач визнав її позовні вимоги в повному обсязі, питання про покладення на відповідача судових витрат вона не ставить В поданому клопотанні відповідач просить розгляд справи проводити без його участі. Вона, у свою чергу, не заперечує, а також просить, відповідно до ст. 211 ЦПК України, проводити розгляд справи за її відсутності. 10 вересня 2026 року нею отримано судову повістку про виклик її як позивачки в судове засідання у справі на 10 год 40 хв. 16 вересня 2026 року. Ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі від 31 серпня 2026 року їй у порушення вимог діючого цивільного процесуального законодавства не надіслано судом. Про існування такої ухвали вона довідалась з Єдиного державного реєстру судових рішень, де її розміщено у відкритому доступі з 03 вересня 2026 року. У цій ухвалі зазначено, що представник Камінь-Каширської міської ради Пась Віктор Іванович (міський голова) подав суду клопотання з проханням справу розглянути за відсутності представника ради. Її дивує, що при цьому в ухвалі від 31 серпня 2026 року судом не згадано, що у клопотанні від 02 липня 2026 року за № 2788/01-27/2-26, отриманому і нею як позивачкою у справі, відповідач Камінь-Каширська міська рада Волинської області повністю визнає її позовні вимоги. Оскільки визнання позовних вимог відповідачем має для вирішення справи суттєве значення, вона у своїй заяві від 10 вересня 2026 року просила суд повідомити, чому про це визнання позовних вимог не згадується в ухвалі від 31 серпня 2026 року. 16 вересня 2026 року у справі суддею Антонюк О.В. постановлено ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем Камінь-Каширською міською радою Волинської області та відкладення розгляду справи по суті на 29 вересня 2026 року. Станом на сьогодні жодної інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень про прийнятий 29 вересня 2026 року процесуальний документ немає, як і не надіслано їй судом повідомлення про рух справи. Вочевидь, у цій справі йде умисне зволікання з прийняттям рішення по суті, чим порушуються розумні строки судового розгляду. Безспірний позов, який повністю визнано відповідачем і таке визнання не порушує його прав і інтересів, суд ось уже шостий місяць не вирішує, чим викликає обґрунтований сумнів у своїй неупередженості, безсторонності та об`єктивності. Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Стаття 36 ЦПК України визначає однією з підстав для заявлення відводу обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини ( рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в справі або має бути відведений в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді. З метою усунення та недопущення будь-яких сумнівів у неї як в учасниці процесу, у тому, що справу розглядає компетентний і неупереджений суд, заявляє головуючій у справі судді Антонюк О.В. відвід, який просить задовольнити, а справу передати на розгляд іншому судді.

Частиною 1 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 3 цієї статті встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з ч. 4 ст. 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (ч.ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачкою відводу, виходячи з таких підстав.

Встановлено, що заява про відвід судді Антонюк О.В. подана позивачкою поза межами судового засідання, надійшла заява раніше, ніж за три робочі дня до засідання.

Із змісту заяви позивачки вбачається, що остання не згідна з процесуальними рішеннями судді щодо розгляду її позову, а саме не згідна з тим, що її позовну заяву було залишено без руху, у подальшому не погодилася з тим, що суд не ухвалив рішення у підготовчому судовому засіданні, незважаючи на визнання позову представником відповідача.

Крім того, позивачка зазначає, що суд шостий місяць не вирішує її позовні вимоги по суті, а також не надіслав їй копію ухвали від 31 серпня 2026 року про закриття підготовчого засідання і призначення справи до розгляду, не повідомив їй на її письмову заяву, надіслану до суду 10 вересня 2026 року поштовим зв`язком, чому у вказаній ухвалі не вказується про визнання позову відповідачем, та, крім того, зазначає, що суд під головуванням судді Антонюк О.В. 16 вересня 2026 року постановив ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем Камінь-Каширською міською радою Волинської області та відкладення розгляду справи на 29 вересня 2026 року, але станом на час надіслання до суду поштовим зв`язком 12 жовтня 2026 року заяви про відвід жодної інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про прийнятий 29 вересня 2026 року процесуальний документ немає.

З матеріалів справи вбачається, що вперше позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 22 травня 2026 року. У позовній заяві позивачка просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 51,7 кв.м, в тому числі, житловою площею 17,9 кв.м, з господарськими будівлями, а саме: хлівом (Б-1), у порядку спадкування за законом майна її баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В. від 27 травня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивачка до позовної заяви не додала документ про сплату судового збору або документ, що підтверджує підстави для звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону, та в ухвалі чітко було зазначено суму судового збору, яку належить сплатити та реквізити для оплати, і позивачці надано строк для усунення таких недоліків сім днів з дня вручення копії ухвали.

Саме з цих вищезазначених підстав і було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, про що позивачка у своїй заяві про відвід судді Антонюк О.В. не зазначає, а натомість лише вказує, що подала до суду уточнену позовну заяву.

На виконання вимог п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, яким встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, суддя антонюк О.В. у зазначеній ухвалі про залишення позовної заяви без руху роз`яснила положення ст. ст. 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України та звернула увагу позивачки, що у своїй позовній заяві остання не зазначила, в якій саме із способів, передбачених Цивільним кодексом України, вона прийняла спадщину (встановлено законом два способи: 1) спільне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини (тобто на час смерті спадкодавця); 2) подання нотаріусу у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини), не зазначила доказів на підтвердження таких обставин, а у разі якщо жодної із зазначених дій на прийняття спадщини вона не виконала, то не зазначила, чому пропустила встановлений законом (шестимісячний строк) для прийняття спадщини та чи був судом їй встановлений додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за її позовом, не зазначила якими доказами такі обставини підтверджуються та їх не надала (рішення суду про встановлення додаткового строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини).

Однак, суддя Антонюк О.В. не залишала позовної заяви без руху через такі обставини, а позовна заява була залишена без руху саме у зв`язку з тим, що позивачка не додала документ про сплату судового збору або документ, що підтверджує підстави для звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивачка ОСОБА_1 отримала 11 червня 2026 року.

18 червня 2026 року позивачка ОСОБА_1 надіслала поштовим зв`язком, як вона назвала, уточнену позовну заяву, у якій у додатках зазначила квитанцію про сплату судового збору. Крім того, позивачка у вказаній заяві зазначила, що вона фактично як спадкоємець другої черги вступила в право спадкування за законом шляхом користування з 2015 року житловим будинком з надвірними будівлями і спорудами, що належали її покійній бабусі.

Однак, зазначаючи у додатку вказаної уточненої позовної заяви квитанцію про сплату судового збору, позивачка фактично такий документ не надала.

Як вбачається з акта про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушення цілісності, пошкодження конверта (паковання), оформденого відповідно з додатком 1 до пункту 10 Розділу 1, пункту 6 Розділу 11, пункту 8 Роздліу ІV Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814, з останніми змінами, що складений 22 червня 2026 року секретарем суду Ханейчук О.Г., секретарем суду Пугач М.В., головним спеціалістом Занчуком В.А., архіваріусом суду ОСОБА_3 , останній при перевірці уточненої позовної заяви, яка надійшла поштовим зв`язком від позивачки ОСОБА_1 , встановили невідповідність додатків, а саме відсутність оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Незважаючи на відсутність зазначеної квитанції, тобто фактично неподання позивачкою суду документа про сплату судового збору, суддя Антонюк О.В. 22 червня 2026 року, тобто в день передання їй зазначеної уточненої позовної заяви, з метою об`єктивного вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі чи повернення позовної заяви позивачці у зв`язку з не усуненням недоліків, а також з метою прийняття обґрунтованого судового рішення у цій частині, особисто за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (АСДС), яка інтегрована з державною системою електронних платежів, здійснила перевірку надходження судового збору в дохід держави і на підставі виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України встановила, що судовий збір позивачка сплатила 15 червня 2026 року, тобто після залишення позовної заяви без руху.

23 червня 2026 року, тобто на наступний день після надходження уточненої позовної заяви, суддя Антонюк О.В. своєю ухвалою з огляду на вищезазначені обставини, а саме наявність оплати позивачкою після залишення її позовної заяви без руху судового збору, прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження.

За таких обставин, доводи позивачки про неправомірність залишення її позовної заяви без руху є безпідставними.

Оригінал квитанції про сплату судового збору надійшов до суду від позивачки вже після відкриття провадження, а саме 24 червня 2026 року.

Щодо доводів позивачки про не зазначення судом в ухвалі про закриття підготовчого провадження від 31 серпня 2026 року тих обставин, що Камінь-Каширський міський голова Пась В. у своїй письмовій заяві (клопотанні), яка подана до суду 06 липня 2026 року за вх. № 4254/26-Вх вказав про те, що визнає позовні вимоги, належить зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи та реєстраційної картки вхідного документа в автоматизованій системі документообігу суду, відомості про те, яка саме фізична особа подала зазначене клопотання до суду відсутні. Не надходив цей документ і через систему Електронний суд.

Частиною 4 ст. 200 ЦПК України, якою встановлено перелік судових рішень, які може ухвалити суд в підготовчому засіданні, встановленого, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Таким чином, суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

Оскільки представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, а у матеріалах справи відсутні відомості про особу (фізичну), яка подала до суду клопотання Камінь-Каширського міського голови Пася В. про визнання позову, і враховуючи, що для перевірки законності визнання останнім як представником міської ради позову (пред`явленого до органу місцевого самоврядування), який відповідно до закону повинен діяти в інтересах територіальної громади, був потрібен додатковий час для дослідження доказів, у тому числі і доказів, які надійшли з Камінь-Каширської державної нотаріальної контори і які мають важливе значення для правильного вирішення справи, зокрема і в питанні чи не суперечить визнання відповідачем позову закону і чи не порушує таке визнання права, свободи та інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що ухвалення у підготовчому засіданні рішення є передчасним і закрив підготовче провадження, та призначив справу до судового розгляду.

Вищенаведене свідчить, що достатніх підстав для ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні не було та суд правомірно закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У цьому випадку підготовче провадження проведено, з врахуванням відпустки судді, у розумні строки, а саме протягом 2 місяців 8 днів з дня відкриття провадження.

Оскільки позивачка подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, а спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 згідно з повідомленням Камінь-Каширської нотаріальної контори не заводилася та у матеріалах справи були відсутні докази постійного проживання позивачки зі спадкодавцем на час смерті, тому суд на виконання вимог частин 3, 4, 5 ст. 12 ЦПК України листом від 19 серпня 2026 року роз`яснив повторно позивачці положення ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦПК України, а також роз`яснив їй право заявити клопотання і подати докази на підтвердження наведених нею у позовній заяві обставин, а саме докази прийняття у встановленому законом порядку спадщини після смерті ОСОБА_2 , і роз`яснив наслідки вчинення чи невчинення таких дій, та, крім того, положення ч. 4 ст. 206 ЦПК України, якою врегульовано порядок прийняття судом визнання відповідачем позову та ухвалення рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем.

Жодних доказів, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову відповідає вимогам закону, подано не було.

За таких обставин, суд під головуванням судді Антонюк О.В., з урахуванням матеріалів справи дійшов висновку, що визнання відповідачем позову суперечить закону і ухвалою від 16 вересня 2026 року у прийнятті визнання відповідачем позову відмовив.

Зазначена ухвала надіслана до ЄДРСР 17 вересня 2026 року, тобто у встановлений законом строк.

Щодо посилання позивачки на відсутність в ЄДРСР процесуальних документів від 29 вересня 2026 року, то згідно з матеріалами справи розгляд цивільної справи у цей день був відкладений з тих підстав, що позивачка повістку про виклик до суду на 14 год 29 вересня 2026 року, що була їй надіслана поштовим зв`язком, отримала з незалежних від суду причин несвоєчасно, лише 26 вересня 2026 року, тобто з порушенням встановлено ч. 5 ст. 128 ЦПК України строку.

З огляду на те, що у визнанні відповідачем позову суд відмовив, тому з метою забезпечення реалізації позивачкою її прав, встановлених ЦПК України, суд відклав розгляд справи.

Щодо питання не надіслання позивачці ухвали про закриття підготовчого засідання, то у постановленій 23 червня 2026 року ухвалі про відкриття провадження суддя Антонюк О.В. чітко зазначила, в який саме спосіб учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, а саме за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Безпідставними є твердження позивачки, що справа більше 6 місяців не знаходить свого вирішення в суді. ОСОБА_1 надіслана до суду позовну заяву поштовим зв`язком 18 травня 2026 року, при цьому до позовної заяви не додала документа про сплату судового збору (вона його на час подання позовної заяви не сплатила), у зв`язку з чим позовна заява була залишена без руху, та у подальшому позивачка також несвоєчасно подала документ про сплату судового збору, а факт здійснення нею оплати судового збору після залишення позовної заяви без руху було встановлено на підставі даних автоматизованої системи документообігу суду, та ухвалою від 23 червня 2026 року відкрито провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Позивачка заявила відвід судді Антонюк О.В. після постановлення ухвали від 16 вересня 2026 року про відмову у визнанні представником відповідача, тобто представником органу місцевого самоврядування, - Камінь-Каширським міським головою Пасем В., позову.

У своїй заяві в обгрунтування відводу судді позивачка посилається на незгоду з процесуальними рішеннями судді.

Доведення факту наявності обставин, які викликають сумнів об`єктивності та неупередженості судді, шляхом подання суду відповідних належних та допустимих доказів є обов`язком учасника провадження, що заявив відвід.

Враховуючи те, що позивачка доказів, які б давали підстави сумніватися в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи суду не надала, а її незгода з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, тому відвід є необгрунтованим.

Оскільки заява про відвід надійшла раніше, ніж за три робочі дня до засідання, тому її, відповідно до положень абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України, належить передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 36, 39-41, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк Олесі Володимирівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширської міської ради Волинської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями у порядку спадкування визнати необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк Олесі Володимирівни передати до канцелярії суду для визначення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, судді, який буде вирішувати питання про відвід та не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: О.В. Антонюк