Рішення № 140858113, 15.10.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3456/23

Номер провадження 2/504/2460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026с-ще ДоброславДоброславський районний суд Одеської області в складі

головуючої судді Вінської Н.В.,

при секретарі судових засідань Коцар А.М.,

за участю: прокурора Карцевої І.Ю.,

представника відповідача- адвоката Згода О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області Галіцина О.С., діючого в інтересах держави в особі Южненської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно,-

встановив:

Заступник керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області Галіцин О.С., діючи в інтересах держави в особі Южненської міської ради Одеського району Одеської області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно базу відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позову прокурор зазначив, що база відпочинку «Сичавка», розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у 1997 році була передана ВАТ «Кодимагрошляхбуд». У 2002 році земельну ділянку площею 1,316 га передано в оренду для експлуатації бази відпочинку. У жовтні 2003 року ВАТ «Кодимагрошляхбуд» уклало з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу бази. Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 06 травня 2004 року за ОСОБА_1 визнано право власності на базу відпочинку. У 2005 році йому видано свідоцтво про право власності та зареєстровано право на нерухоме майно. За інформацією бюро технічної інвентаризації, станом на 2005 рік загальна площа цієї бази становила 771,1 кв. м. Надалі адресу об`єкта змінено на: 54-й км автодороги Одеса Мелітополь Новоазовськ, 3.

Прокурор також послався на те, що поруч розташована база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », право загальнодержавної власності на яку було оформлено за державою в особі Верховної Ради України, а майно перебувало у повному господарському віданні ДП «Виробнича фірма Агроцентренерго» корпорації «Укрпромбуд». Право власності на об`єкти цієї бази було посвідчено свідоцтвом від 28 серпня 2008 року. За твердженням прокурора, частина будівель, зазначених у документах щодо бази відпочинку ОСОБА_1 , належала до складу бази « ІНФОРМАЦІЯ_1 » або була розташована на суміжній земельній ділянці.

Як зазначено в позові, 13 жовтня 2020 року державний реєстратор юридичного департаменту Одеської міської ради Гаврющенко О.В. прийняла рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права приватної власності на базу відпочинку загальною площею 2092,6 кв. м. Підставами для реєстрації були зазначені рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 серпня 2020 року у справі № 504/3429/19 та технічний паспорт, виготовлений у 2019 році.

Надалі, 12 квітня 2021 року, державний реєстратор Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Маринова К.А. прийняла рішення про внесення змін до реєстру, яким загальну площу бази відпочинку, зареєстрованої за ОСОБА_1 , змінено з 2092,6 кв. м на 2394,3 кв. м. До складу об`єкта включено численні будівлі та споруди. Підставами для внесення змін, зокрема, зазначено висновок щодо технічного стану об`єкта від 30 березня 2021 року, свідоцтво про право власності від 02 лютого 2005 року та рішення виконавчого комітету Сичавської сільської ради від 31 березня 2008 року.

Прокурор вважав, що документи, подані для реєстрації та подальшої зміни площі, не підтверджували законність набуття права власності на всі включені до складу бази будівлі. Він послався на висновок судової будівельно-технічної експертизи від 02 березня 2020 року, за яким окремі будівлі, зазначені в технічному паспорті, на час його виготовлення та реєстрації права власності за ОСОБА_1 не входили до складу його бази, а частина з них належала до бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». На думку прокурора, технічний паспорт і висновок про технічний стан самі по собі не підтверджували прийняття новозбудованих об`єктів в експлуатацію та виникнення права власності на них.

Також у позові зазначено, що земельна ділянка, за рахунок якої, за твердженням прокурора, відбулося збільшення площі спірного нерухомого майна, перебуває в комунальній власності Южненської міської ради та не передавалася ОСОБА_1 у власність чи користування. Прокурор послався на інформацію міської ради від 27 січня 2023 року та на висновок експерта, які, за його твердженням, підтверджували розташування частини об`єктів на суміжній земельній ділянці. Відтак прокурор вважав, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, площу якого було збільшено за рахунок споруд, щодо яких не підтверджено законних підстав набуття права власності, порушує інтереси територіальної громади.

На обґрунтування звернення до суду прокурор зазначив, що Южненська міська рада була повідомлена про виявлені обставини, однак самостійно не звернулася до суду з позовом на їх усунення. У зв`язку з цим прокурор вважав наявними підстави для представництва інтересів держави в особі міської ради.

Прокурор просив визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Маринової К.А. від 12 квітня 2021 року, індексний номер 57569984, та рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Гаврющенко О.В. від 13 жовтня 2020 року, індексний номер 54647399, щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2196509551227, розташованого за вказаною адресою.

У відзиві представник відповідача просив залишити позов без розгляду. Він посилався на те, що спірне майно перебуває на балансі ДП «Виробнича фірма Агроцентренерго» корпорації «Укрпромбуд», а Южненська міська рада до нього стосунку не має; на подання кількох позовів з тим самим предметом і підставами; а також на ненадання прокурором документів на підтвердження його повноважень і права представляти інтереси держави в суді.

У відповіді на відзив прокурор заперечив проти наведених доводів. Він зазначив, що частина об`єктів, включених до складу бази відпочинку, розташована на суміжній земельній ділянці комунальної власності Южненської міської ради, яка ОСОБА_1 не передавалася, а збільшення площі нерухомого майна відбулося, зокрема, за рахунок цієї ділянки. Тому, на думку прокурора, міська рада є компетентним органом для захисту інтересів територіальної громади. Також прокурор указав, що позов щодо скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну базу відпочинку з такими предметом і підставами раніше не розглядався та на час подання відповіді не перебував на розгляді суду.

Доводи про відсутність у прокурора повноважень прокурор вважав безпідставними, оскільки позов підписаний заступником керівника окружної прокуратури, а додаткова довіреність для підтвердження його повноважень не потрібна. На обґрунтування представництва інтересів держави прокурор послався на те, що міська рада, будучи повідомленою про виявлені порушення, самостійно не звернулася до суду з відповідним позовом.

В судовому засіданні прокурор підтримав поданий позов, просила суд його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши поданий позов, заперечення, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судовим розглядом справи встановлено наступне.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 серпня 2020 року у справі № 504/3429/19 було визнано незаконним та скасовано рішення №46516675 від 17.04.2019 року державного реєстратора КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильвича про скасування запису щодо права власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та внесення запису про скасування державної реєстрації відновивши у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно становище, яке існувало до винесення вищевказаного рішення державного реєстратора, а саме державну реєстрацію про право власності на вищевказані об`єкти за ОСОБА_1 (т. 1 а.с.71-74).

14 січня 2019 року ФОП ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт на базу відпочинку, що належить ОСОБА_1 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.74 на звороті, - 79).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.02.2005 року, виданого виконавчим комітетом Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області на підставі рішення виконавчого комітету Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 30.12.2005 року № 88 ОСОБА_1 на прав приватної власності належить база відпочинку розташована за адресою АДРЕСА_2 (т. 1 а.с.81).

Згідно рішення виконавчого комітету Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 31.03.2008 року внесено зміни до адреси бази відпочинку суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 привласнивши наступну адресу Одеська область Комінтернівський район територія Сичавської сільської ради автодорога Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, 54 км., буд 3 (в минулому вулиця Сонячна, 3) (т. 1 а.с.26).

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що представлені прокурором докази не дають змогу у сукупності свідчити про необхідність скасування державної реєстрації.

Судовим розглядом справи не встановлено висновок щодо технічного стану об`єкта від 30 березня 2021 року видавник ФОП ОСОБА_3 на підставі якого була здійснена державна реєстрація державного реєстратора Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області Мариновою К.А.

Крім того, висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 26.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 190 КК України не може на переконання суду бути належним доказом у даній справі, оскільки суду не надано вихідні дані для здійснення такого висновку в тому числі матеріали кримінального провадження № 12018160330000380; додаткові матеріали кримінального провадження згідно супровідного листа № 45/13239 від 28.10.2019; додаткові матеріали кримінального провадження згідно супровідного листа № 19-6973/6974-2 від 22.11.2019 на 15 аркушах; додаткові матеріали кримінального провадження згідно супровідного листа №19-6973/6974 від 10.02.2020 року на 74 аркушах (т. 1 а.с.134).

Із вступної частини висновку експерта № 19-6973/6974 вбачається, що експерту ставилися питання та експертом здійснювалось експертне дослідження щодо будівель та споруд складу бази відпочинку ОСОБА_1 лише вихідні дані, які зазначені в технічному паспорті ФОП ОСОБА_4 , однак дані технічного стану об`єктів нерухомого майна видавника ФОП ОСОБА_3 в експертному досліджені не представлені та не здійсненні, що унеможливлює прийняття судом даного висновку до уваги.

За відсутності перелічених позивачем документів, на підставі яких проведено реєстрацію 13 жовтня 2020 року та зміну характеристик об`єкта 12 квітня 2021 року, а також з огляду на те, що висновок експерта не охоплював дані висновку ФОП ОСОБА_3 від 30 березня 2021 року, доводи прокурора про відсутність належних підстав для прийняття оскаржуваних рішень не знайшли достатнього підтвердження.

Таким чином, надані прокурором докази не дають змоги достовірно встановити, що оскаржувані рішення державних реєстраторів прийняті з порушенням вимог законодавства, а проведена державна реєстрація порушила права чи охоронювані законом інтереси держави або територіальної громади. Відтак суд доходить висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу позову, що є підставою для відмови в його задоволенні.

Щодо наданих прокурором у якості доказу повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за матеріалами досудового розслідування № 12019160330000380 за ознаками ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 07 серпня 2026 року справа №947/23027/26 про закриття кримінального провадження в порядку передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку з звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Суд наголошує, що повідомлення про підозру є процесуальним рішенням сторони обвинувачення, у якому викладено сформульовану органом досудового розслідування підозру, що саме по собі не підтверджує встановлення судом факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованих дій.

Щодо ухвали Київського районного суду міста Одеси від 07 серпня 2026 року про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, то дана ухвала не є обвинувальним вироком та сама по собі не підтверджує незаконності оскаржуваних рішень державних реєстраторів, недостовірності документів, поданих для державної реєстрації, або використання таких документів як підстави для проведення відповідних реєстраційних дій.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 10 частини другої цієї статті одним зі способів захисту є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення.

Частиною першою статті 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Відповідно до частин першої, другої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною шостою статті 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності відповідної особи, лише в питанні, чи мали місце ці дії або бездіяльність та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до частин першої третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та мотивує врахування або відхилення кожного доказу.

Згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове скасування рішення державного реєстратора пов`язане з державною реєстрацією набуття, зміни або припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 16, 21, 328 ЦК України, частиною третьою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 12, 13, 7682, 89, 141, 259, 263265 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову заступника керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області, поданого в інтересах держави в особі Южненської міської ради Одеського району Одеської області, до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів відмовити.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі складення повного рішення пізніше цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Суддя : Вінська Н. В.