Рішення № 140857927, 21.10.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/860/26

Провадження № 2/493/804/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

01.05.2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді від 13.05.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

Свою вимогу позивач мотивує тим, що 04.12.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір № 010-RO-82-305145545, відповідно до умов якого кредитодавець відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок та встановив поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 20000,00 грн. Строк кредиту становить 300 місяців. Процентна ставка за користування кредитом (в т.ч. за користування недозволеним овердрафтом) фіксована та становить 48,00 % річних.

Банк виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором, надавши останній кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором.

Всупереч умовам договору, позичальник припинила виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинила здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості та сплачувати проценти за користування кредитом згідно з умовами договору.

17.07.2025 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») було укладено договір про відступлення прав вимоги №114/2-78F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 18.09.2025 року до договору відступлення права вимоги №114/2-78F від 17.07.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі і за кредитним договором № 010-RO-82-305145545 від 04.12.2024 року, сума заборгованості за яким, становить: 21356,79 грн.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора.

3 моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 010-RO-82-305145545 в розмірі 21356,79 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в загальній сумі 21356,79 грн. та понесені ним судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак у позові зазначила, що справу розглянути за відсутності представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судове засідання, яке було призначено на 02.06.2026 року не з`явилася, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Конверт із копією ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду, повернувся на адресу суду 04.06.2026 року з довідкою «Укрпошти» з відміткою «адресат відсутній».

У судове засідання, яке було призначено на 01.07.2026 року, відповідач не з`явилася, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Конверт із судовою повісткою про виклик її до суду, повернувся на адресу суду 16.06.2026 року з довідкою «Укрпошти» з відміткою «адресат відсутній».

Справа тривалий час не призначалась до слухання, оскільки головуючий суддя з 17.07.2026 року по 11.09.2026 року перебувала у черговій щорічній відпустці на підставі наказу № 5-в/с від 30.06.2026 року.

У судові засідання, які було призначено на 28.09.2026 року та 21.10.2026 року відповідач не з`явилася, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлялася шляхом надсилання судових повісток та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади України.

У зв`язку з неявкою відповідача в судові засідання та не повідомленням про поважні причини такої неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано, відповідно до ст. 280 ЦПК України, заочний розгляд справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.12.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про отримання кредиту за програмою «Кредитна картка» № 010-RO-82-305145545, яка разом з паспортом споживчого кредиту та додатками до неї становлять єдиний кредитний договір.

Договір укладено у вигляді електронного документу через систему «Райффайзен Онлайн» та підписаний відповідачем разом з усіма його додатками електронним підписом «731643».

Відповідно до умов кредитного договору (п. 7.1., 3.2., 3.1.) кредитодавець відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок та встановив поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 20000,00 грн, з максимальним лімітом в межах якого встановлюється поточний ліміт, який відповідно до умов кредитного договору становить 500000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору строк кредиту становить 300 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту.

Процентна ставка за користування кредитом (в т.ч. за користування недозволеним овердрафтом) фіксована 48,00 % річних. Денна процентна ставка становить 0,060%. Процентна ставка за користування кредитом «оплата частинами» становить 0,0001% річних (п. 3.4. договору).

Надання банком позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов кредитного договору підтверджується копією виписки по рахунку за період з 04.12.2024 року до 18.09.2025 року, що підтверджує початок користування кредитом.

Таким чином, банк виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі та на умовах, передбачених кредитним договором.

Всупереч умовам договору, позичальник припинила виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинила здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості та сплачувати проценти за користування кредитом згідно з умовами договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за картковим кредитом № 010-RO-82-305145545 станом на 18.09.2025 року, заборгованість відповідача становить 21356,79 грн, з яких: 20000,00 грн заборгованість за дозволеним овердрафтом; 1356,79 грн заборгованість за недозволеним овердрафтом.

17.07.2025 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір про відступлення прав вимоги №114/2-78F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників.

16.03.2026 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено додаткову угоду № 8 до договору про відступлення прав вимоги №114/2-78F від 17.07.2025 року, відповідно до якої внесено зміни (уточнення) до реєстрів боржників від 17.09.2025 року, 18.09.2025 року, 19.09.2025 року та викладено їх в редакції наведеній в додатках 1, 2 3 до додаткової угоди № 8 від 16.03.2026 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників у редакції додатку 2 до додаткової угоди №8 від 16.03.2026 року до договору відступлення права вимоги №114/2-78F від 17.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010-RO-82-305145545 від 04.12.2024 року, сума заборгованості за яким, становить 21356,79 грн.

П. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

На підставі ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст.64 ЦПК України.

Зі змісту абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Зі змісту ч. 1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).

Ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за договором № 010-RO-82-305145545 від 04.12.2024 року не виконала.

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 , отримавши від первісного кредитора кредитні кошти, у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернула, проценти у встановленому договором розмірі не сплатила, нею не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, тому позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати за сплачений позивачем судовий збір, який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 153497 від 24.03.2026 року.

Приймаючи до уваги висновок суду про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого за подання позову в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 630, 639, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором № 010-RO-82-305145545 від 04.12.2024 року в розмірі 21356,79 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а всього: 24019 (двадцять чотири тисячі дев`ятнадцять) грн. 19 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складено 21.10.2026 року.

СУДДЯ