Ухвала суду № 140857260, 22.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/9805/26

2-н/465/2089/26

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

22.10.2026 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду міста Львова Баран О.І., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,

в с т а н о в и в:

21 жовтня 2026 року уповноважений представник заявника, звернувся до Франківського районного суду м. Львова із письмовою заявою про видачу судового наказу про стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Львівгаз», місцезнаходження стягувача: 04053, Україна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 26-В, ЄДРПОУ 03349039, на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_2 , заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 23 435,85 грн.

Перевіривши письмову заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.

Відповідно положень ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, представник заявника просить суд стягнути заборгованість, яка станом на день звернення становить 23 435,85 грн.

На підтвердження заяви надано відповідний розрахунок, із якого убачається, що борг виник за період грудень 2022 року серпень 2023 року, тобто понад 3 роки до часу звернення до суду.

Отож, період стягнення перевищує три роки.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З вищенаведеного суд дійшов до висновку, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, у якій частина вимог виходить за межі трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.

При цьому, вказаний строк має обраховуватись як період часу, що становить три роки до подачі заяви до суду, що вбачається із системного аналізу змісту ст. 256, 257 та ст. 261 ЦК України.

Цивільний кодекс України містить положення щодо переривання чи продовження перебігу позовної давності та можливості її застосування, але встановлення таких обставин виходить за межі інституту наказаного провадження. Зупинення, переривання, продовження позовної давності не є предметом оцінки суду під час вирішення обґрунтованості поданої заяви про видачу судового наказу.

Відтак спірні правовідносини, які склалися між сторонами, підлягають вирішенню у позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 161, 163, 165, 258, 260, 353, 354 ЦПК України,-

постановив:

У видачі судового наказу за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Роз`яснити учасникам справи, що у разі невручення ухвали суду у день її складення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя: Баран О.І.