Рішення № 140856663, 21.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29018/26

Провадження № 2-о/127/507/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокумісто ВінницяВінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», Перша Вінницька державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 15 грудня 1993 року за реєстровим № 2-6219, щодо квартири АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що у зазначеному свідоцтві про право на спадщину за заповітом прізвище спадкоємиці зазначено як « ОСОБА_1 », тоді як відповідно до паспорта та інших документів, що посвідчують особу заявниці, її прізвище зазначається як « ОСОБА_1 ».

Заявниця зазначає, що вказана розбіжність у написанні прізвища перешкоджає належному використанню правовстановлюючого документа для підтвердження її прав на нерухоме майно, оскільки персональні дані, зазначені у свідоцтві про право на спадщину, не повністю відповідають даним її документів, що посвідчують особу.

У зв`язку із цим заявниця просить суд встановити факт належності їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 15 грудня 1993 року за реєстровим № 2-6219, щодо квартири АДРЕСА_1 .

На підтвердження заявлених вимог до матеріалів справи долучено документи, що містять відомості про особу заявниці, зокрема паспортні дані, пенсійне посвідчення, свідоцтво державного соціального страхування, посвідчення ветерана праці та відомості щодо її зареєстрованого місця проживання.

Також заявницею надано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15 грудня 1993 року за реєстровим № 2-6219, відповідно до якого спадкоємицею зазначеного в заповіті майна вказано особу з прізвищем « ОСОБА_2 », ім`ям « ОСОБА_3 » та по батькові « ОСОБА_4 ».

Крім того, до матеріалів справи долучено довідку Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», надану на підставі договору № 9299 від 23 липня 2026 року, відповідно до якої згідно з матеріалами інвентаризаційної справи № 58436 квартира АДРЕСА_1 зареєстрована в цілому за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 15 грудня 1993 року за реєстровим № 2-6219.

З матеріалів справи також убачається, що за результатами запиту до Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого засобами підсистеми «Електронний суд» 26 серпня 2026 року на підставі частини восьмої статті 187 ЦПК України, отримано відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . У відповіді зазначено її зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , дата реєстрації 21 березня 1994 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

19 вересня 2026 року представник заявниці адвокат Букін Олексій Сергійович подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за відсутності заявниці та її представника, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Першої Вінницької державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився. До суду надійшов лист нотаріальної контори, у якому зазначено, що у зв`язку зі значною зайнятістю нотаріусів контора просить розглянути справу без її представника, а вирішення справи залишає на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» у судове засідання не з`явився.

Враховуючи заяву представника заявниці про розгляд справи за його відсутності, письмове прохання Першої Вінницької державної нотаріальної контори про розгляд справи без її представника, а також відсутність необхідності визнання явки учасників справи обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, зважаючи на зміст заяви заявника, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що предметом судового розгляду в цій категорії справ є встановлення факту належності особі певного правовстановлюючого документа за наявності розбіжностей в анкетних даних, зазначених у такому документі, та відповідних даних у документах, що посвідчують особу.

При цьому суд не вирішує питання про виправлення правовстановлюючого документа, не змінює його змісту та не підміняє орган, який його видав, а встановлює юридичний факт, необхідний для реалізації особою належних їй прав.

Як роз`яснено у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів, якщо зазначені в них відомості про особу не збігаються з відомостями у документах, що посвідчують її особу, за умови дотримання встановлених законом вимог щодо можливості судового встановлення такого факту.

Згідно зі статтями 12, 7681 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом установлено, що відповідно до паспорта заявниці її прізвище зазначається як « ОСОБА_5 », ім`я « ОСОБА_3 », по батькові « ОСОБА_4 ».

Такі самі анкетні дані зазначені у пенсійному посвідченні заявниці серії НОМЕР_2 , виданому 5 грудня 2018 року, у якому вказано прізвище « ОСОБА_6 », ім`я « ОСОБА_7 », по батькові « ОСОБА_8 », дату народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідні відомості про заявницю містяться також в інших наданих нею особистих документах, зокрема у свідоцтві про державне соціальне страхування та посвідченні ветерана праці.

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 3228732 від 26 серпня 2026 року, сформованою на підставі запиту суду відповідно до частини восьмої статті 187 ЦПК України, відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , містять адресу реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 . Дата реєстрації за цією адресою 21 березня 1994 року.

Отже, відомості паспорта, пенсійного посвідчення та інших особистих документів заявниці узгоджуються між собою щодо її прізвища, імені, по батькові та дати народження.

Водночас зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 15 грудня 1993 року за реєстровим № 2-6219, убачається, що у ньому спадкоємицю зазначено як « ОСОБА_1 », тобто прізвище наведено з використанням літери «и» замість літери «і».

Таким чином, розбіжність стосується написання прізвища заявниці, тоді як ім`я та по батькові в зазначеному свідоцтві відповідають її особистим документам.

Відповідно до листа Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», складеного за угодою № 9299 від 23 липня 2026 року, згідно з інвентаризаційною справою № 58436 квартира АДРЕСА_1 зареєстрована в цілому за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 15 грудня 1993 року за реєстровим № 2-6219.

У зазначеному документі бюро технічної інвентаризації також наведено характеристики квартири: загальна площа 30,7 кв. м, житлова площа 15,4 кв. м.

Наведені відомості підтверджують, що правовстановлюючий документ, факт належності якого просить установити заявниця, стосується конкретного об`єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , а запис про реєстрацію цього майна в інвентаризаційній справі пов`язаний саме зі свідоцтвом про право на спадщину від 15 грудня 1993 року за реєстровим № 2-6219.

При цьому написання прізвища у відомостях бюро технічної інвентаризації відповідає написанню, наведеному у свідоцтві про право на спадщину, тоді як паспортні та інші особисті документи заявниці містять прізвище « ОСОБА_5 ».

Зіставлення зазначених документів у сукупності свідчить про наявність розбіжності саме в одній літері прізвища, за незмінності імені, по батькові та зв`язку правовстановлюючого документа з квартирою, зареєстрованою за особою з відповідними анкетними даними.

Суд бере до уваги, що свідоцтво про право на спадщину було видано 15 грудня 1993 року, тобто задовго до звернення заявниці до суду. Заявниця через свого представника зазначає, що усунення розбіжності в адміністративному порядку наразі є практично неможливим, а наявне написання прізвища у правовстановлюючому документі перешкоджає повноцінному розпорядженню нерухомим майном.

Водночас суд зазначає, що лист Першої Вінницької державної нотаріальної контори, наявний у матеріалах справи, містить лише прохання розглянути справу без участі її представника та не є ані підтвердженням можливості виправлення свідоцтва, ані відмовою у внесенні відповідних змін. Тому суд не розцінює цей лист як доказ того, що нотаріальна контора відмовила заявниці у виправленні документа або прямо підтвердила неможливість такого виправлення.

Разом із тим питання про встановлення факту належності правовстановлюючого документа підлягає вирішенню з урахуванням усієї сукупності наявних доказів, характеру розбіжності, змісту самого документа та юридичного значення факту, який просить установити заявниця.

У постанові від 20 серпня 2018 року у справі № 545/1472/17 Верховний Суд звернув увагу на необхідність з`ясування належності правовстановлюючого документа заявникові та можливості організації, яка його видала, внести відповідні виправлення. Водночас наведена правова позиція передбачає оцінювання відповідних обставин з урахуванням конкретних доказів у справі та не означає, що в усіх випадках сама лише відсутність окремого документа про відмову у виправленні автоматично виключає можливість судового встановлення юридичного факту.

У постанові від 14 січня 2026 року у справі № 462/5233/24 Верховний Суд зазначив, що можливість виправлення нотаріального документа залежить, зокрема, від того, чи йдеться про технічну помилку, допущену під час його оформлення, та чи відповідають відомості документа даним, на підставі яких його було видано. У тій справі суд урахував, що розбіжність у написанні імені виникла після отримання заявницею нового паспортного документа, а нотаріус не мав можливості усунути її в позасудовому порядку.

Суд у цій справі враховує наведений висновок Верховного Суду щодо розмежування технічного виправлення нотаріального документа та судового встановлення факту його належності особі. Водночас матеріали цієї справи не містять відомостей, які давали б підстави достовірно встановити, коли саме виникла розбіжність у написанні прізвища заявниці, а тому суд не робить висновку, що така розбіжність обов`язково виникла внаслідок отримання нею нового паспорта після видачі свідоцтва.

Вирішальним у цій справі є те, що свідоцтво про право на спадщину від 15 грудня 1993 року містить прізвище « ОСОБА_2 », тоді як паспорт, пенсійне посвідчення та інші особисті документи заявниці містять прізвище « ОСОБА_5 »; ім`я та по батькові в цих документах збігаються, а відомості бюро технічної інвентаризації пов`язують саме це свідоцтво з квартирою, зареєстрованою за особою з відповідними анкетними даними.

Заявниця не просить суд вирішити спір про право власності на квартиру, змінити склад спадкового майна чи визначити обсяг спадкових прав. Предметом заяви є виключно встановлення факту належності їй конкретного правовстановлюючого документа, в якому прізвище зазначено з розбіжністю в одній літері.

За матеріалами справи не встановлено наявності спору про право, який потребував би вирішення в порядку позовного провадження. Заінтересовані особи не надали суду доказів, які спростовували б належність заявниці зазначеного свідоцтва, або документів, що свідчили б про належність цього документа іншій особі.

Відсутність заперечень з боку заінтересованих осіб сама по собі не є підставою для задоволення заяви, однак у цій справі вона оцінюється разом із письмовими доказами, які підтверджують збіг імені та по батькові, адресу реєстрації заявниці, а також зв`язок спірного свідоцтва з конкретною квартирою.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь установленої сили.

Оцінивши надані документи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони є достатніми для встановлення факту належності ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 15 грудня 1993 року за реєстровим № 2-6219, на квартиру АДРЕСА_1 .

Установлення такого факту має для заявниці юридичне значення, оскільки дає змогу усунути невідповідність між її особистими документами та правовстановлюючим документом, необхідним для належного підтвердження прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює документів, які видаються відповідними органами, а є підставою для оформлення прав, що виникають у зв`язку з установленим фактом.

З огляду на викладене суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 12, 7681, 89, 211, 247, 263265, 293294, 315319, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», Перша Вінницька державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою Вінницькою державною нотаріальною конторою 15 грудня 1993 року за реєстровим № 2-6219, на квартиру АДРЕСА_1 , у якому прізвище спадкоємиці зазначено як « ОСОБА_1 », тоді як відповідно до паспорта та інших особистих документів її прізвище « ОСОБА_1 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Учасники справи:

Заявниця ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа Комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», адреса: м. Вінниця, вул. Соборна, 64, код ЄДРПОУ 30054427.

Заінтересована особа Перша Вінницька державна нотаріальна контора, адреса: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 02885735.

Повний текст рішення складено 21.10.2026.

Суддя: