Рішення № 140856557, 24.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6303/26

Провадження № 2/761/8601/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Левицької Т.В.

при секретарі Яцишині А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивачка просить розірвати між нею та відповідачем шлюб, зареєстрований 07 квітня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 204.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали вказаної позовної заяви передано на розгляд судді Левицької Т.В.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб 07 квітня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 204.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_3 .

Позивачка в позовній заяві зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, втрату почуттів, суперечливість характерів, різні погляди на вирішення сімейних проблем. Шлюбні відносини між подружжям припинені, спільне господарство не ведуть. Вважає, що подальше спільне життя між сторонами і збереження шлюбу є неможливим та суперечить їх інтересам.

До суду сторони не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

До суду представник позивача направила заяву про розгляд справи за її відсутності.

До суду відповідач також направив заяву, в якій просив задовольнити позов та розглядати справу за його відсутності.

Розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07 квітня 2010 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син - ОСОБА_3 .

Як зазначено у позовній заяві, останні не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних відносин, тому примирення між сторонами і збереження шлюбу на теперішній час є неможливе.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до дислокації Шевченківського району м. Києва. Вказане підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру, витягом з Реєстру територіальної громади та відміткою у паспорті ОСОБА_1 .

Таким чином, зазначена цивільна справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Шевченківського районного суду м. Києва.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

У відповідності з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно положень ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя, зокрема, має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім`ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 51 Конституції України; ст. ст. ст.ст. 110, 112, 113, 114, 115 СК України; ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 07 квітня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 204 (свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_3 ) - розірвати.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: