Ухвала суду № 140856042, 12.10.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/54404/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , погоджене старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12026000000000530 - прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, м. Бахмут, зареєстрованого як ВПО та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого заступником директора ТОВ «КРАЇНА-ПАРК», раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026000000000530 від 04.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України,

У С Т А Н О В И В:

I. Короткий зміст клопотання.

1. До суду надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ НП України ОСОБА_6 , погоджене старшим групи прокурорів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави у 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 664 000 грн, та з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

2. Клопотання обґрунтоване тим, що у рамках зазначеного кримінального провадження встановлено функціонування упродовж 2023-2024 років організованої злочинної групи у складі організатора ОСОБА_7 (працівника правоохоронних органів), голови Міжрайонної МСЕК м. Бахмут ОСОБА_8 , її чоловіка ОСОБА_9 , лікаря-невропатолога ОСОБА_10 , а також пособників ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , які діяли за попередньою змовою з метою незаконного встановлення груп інвалідності громадянам України за неправомірну вигоду. За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_5 виконував функції з підшукування осіб, зацікавлених у фіктивному встановленні інвалідності, одержання від них коштів на підконтрольні йому банківські рахунки з подальшим перерахуванням частини вигоди організатору; через рахунки, підконтрольні ОСОБА_5 , за цей період пройшло не менше 718 299 грн неправомірної вигоди.

3. У клопотанні викладено два задокументовані епізоди за участю ОСОБА_5 : 08.05.2023 він одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду в сумі не менше 29 900 грн за встановлення ІІ групи інвалідності безстроково (виписка з акта огляду МСЕК серії 12ААВ № 541197 від 20.07.2023); 23.06.2023 він одержав від ОСОБА_13 74 000 грн за встановлення ІІ групи інвалідності строком на 1 рік (виписка серії 12ААВ № 541186 від 27.07.2023); частину одержаних коштів ОСОБА_5 у подальшому перерахував на рахунок організатора ОСОБА_7 (22 050 грн - 13.06.2023 та 66 050 грн - 01.07.2023).

15.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

4. Наявність ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий обґрунтовує тяжкістю інкримінованого правопорушення, високим суспільним резонансом (організація схеми за участю працівника поліції), значним обсягом неправомірної вигоди, невстановленням усіх осіб, причетних до правопорушень, недопитом усіх свідків, невстановленням місцезнаходження речей і документів (у тому числі оригіналів медичних справ, обладнання та печаток), а також систематичним характером інкримінованої діяльності.

II. Заперечення на клопотання.

5. Захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_4 12.10.2026 подано письмові заперечення, у яких він просив у задоволенні клопотання відмовити, а в разі визнання судом необхідності застосування запобіжного заходу - застосувати особисте зобов`язання. В обґрунтування заперечень захисник, посилаючись на положення ст. ст. 176, 177, 178, 194 КПК України та загальну практику ЄСПЛ, вказав, що тримання під вартою є винятковим заходом; тяжкість злочину сама по собі не може бути достатньою підставою для його застосування; викладені у клопотанні ризики є припущеннями, зокрема ризик за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовано у клопотанні характеристикою організатора групи ОСОБА_7 як працівника правоохоронних органів, а не самого ОСОБА_5 .

6. Захисник наголосив, що ОСОБА_5 від органу досудового розслідування не переховувався, прибував за викликами, під час обшуку перепон слідчим діям не чинив; незважаючи на перебування на лікарняному у післяопераційному періоді, прибув до суду особисто. Захисник послався на стійкі соціальні зв`язки підозрюваного: одружений, має двох доньок (одна - 8-річна ОСОБА_21, друга - 19-річна ОСОБА_14 , за навчання якої сплачує); на утриманні перебувають мати дружини (онкохвора після геміколектомії) та бабуся дружини, 1934 р.н. (після остеосинтезу); офіційно працевлаштований з 10.06.2025 у ТОВ «КРАЇНА-ПАРК» (з 01.10.2026 - заступник директора); займається волонтерською діяльністю у БО «БФ «Перфект»; має статус внутрішньо переміщеної особи з м. Бахмут; раніше не судимий. Окремо наголошено на стані здоров`я підозрюваного: ІІ група інвалідності безстроково; хронічні захворювання шийного відділу хребта; перебування у післяопераційному періоді після лапароскопічної апендектомії від 16.09.2026 з приводу гострого гангренозного апендициту та місцевого гнійного перитоніту.

7. У судовому засіданні захисник додатково заявив, що протоколи додаткового допиту підозрюваних ОСОБА_13 та ОСОБА_12 від 09.10.2026 не можуть бути джерелом доказів, оскільки допитані особи не були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив у задоволенні клопотання відмовити, а в разі визнання судом необхідності застосування запобіжного заходу - застосувати до нього домашній арешт, вказавши, що є порядною людиною та не має наміру переховуватися.

III. Явка сторін у судовому засіданні.

8. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі, долучив до матеріалів протоколи додаткового допиту підозрюваних ОСОБА_13 та ОСОБА_12 від 09.10.2026, просив клопотання задовольнити з мотивів, викладених у ньому. Захисник - адвокат ОСОБА_4 у задоволенні клопотання заперечував. Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника, просив застосувати більш м`який запобіжний захід - домашній арешт.

IV. Норми права, що підлягають застосуванню.

9. Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. За ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам; найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

10. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1); знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення (п. 2); незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного (п. 3); інше перешкоджання кримінальному провадженню (п. 4); вчинення іншого або продовження того кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа (п. 5).

11. Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів; тяжкість покарання; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків, наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов раніше застосованих запобіжних заходів; розмір майнової шкоди або розмір доходу від вчинення правопорушення.

12. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. За п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України цей запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. За ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

13. Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. За п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з ч. 6 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

14. Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя під час розгляду клопотання встановлює, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри, наявність хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. Санкція ч. 3 ст. 368 КК України, у пособництві якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що згідно з ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

15. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обґрунтована підозра в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити правопорушення. На стадії застосування запобіжного заходу не вирішується питання про винуватість особи та не оцінюються докази у значенні, передбаченому главою 4 КПК України; оцінці підлягає лише достатність сукупності наявних матеріалів для висновку про обґрунтованість підозри.

V. Обставини, встановлені слідчим суддею.

16. Слідчим суддею встановлено, що у рамках кримінального провадження № 12026000000000530 від 04.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, 15.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у пособництві в одержанні службовою особою (головою Міжрайонної МСЕК м. Бахмут ОСОБА_8 ) неправомірної вигоди за прийняття завідомо незаконних рішень про встановлення фіктивних груп інвалідності, вчиненому групою осіб за попередньою змовою.

17. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення матеріалів, зокрема: протоколами додаткового допиту підозрюваних ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 09.10.2026, у яких обидві особи детально описали обставини передачі ними коштів саме ОСОБА_5 за оформлення фіктивних груп інвалідності (29 900 грн від ОСОБА_12 08.05.2023 та 74 000 грн від ОСОБА_13 23.06.2023), повністю визнали вину, щиро розкаялися та 08.10.2026 подали заяви до органів Пенсійного фонду України про добровільну відмову від пенсійних виплат; протоколами огляду інформації з рахунків АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «УніверсалБанк», рапортом про виявлені банківські операції та протоколами огляду банківських рахунків учасників групи (у тому числі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ), якими задокументовано як конкретні суми вказаних переказів, так і загальний обсяг пройшлих через рахунки ОСОБА_5 у 2023-2024 роках коштів неправомірної вигоди (не менше 718 299 грн), а також їх подальше перерахування організатору ОСОБА_7 (22 050 грн - 13.06.2023 та 66 050 грн - 01.07.2023); протоколами допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 від 27.06.2026, у яких детально описано механізм функціонування організованої злочинної групи (використання мобільного додатка «THREEMA», виготовлення фіктивних направлень на МСЕК ОСОБА_10 , поштове пересилання через «Нову пошту», перехід від банківських переказів до «обмінних пунктів»).

18. Крім того, обґрунтованість підозри підтверджується висновками експертів за реєстровими номерами СЕ-19/117-26/16470-ПЧ - СЕ-19/117-26/16481-ПЧ (всього дванадцять); протоколами огляду речей, у тому числі ноутбука, що належить ОСОБА_10 від 09.09.2024, та мобільного телефону, що належить ОСОБА_8 , від 12.11.2025, а також Журналів протоколів засідань, Журналу обліку індивідуальних програм реабілітації, Журналу обліку направлень та Журналів обліку довідок Міжрайонної МСЕК м. Бахмут від 19.08.2026; рапортами про реєстрацію виявлених кримінальних правопорушень від 04.03.2026; інформацією про перебування осіб на обліку структурних підрозділів Пенсійного фонду; повідомленням про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, у зв`язку з чим зазначене кримінальне правопорушення є тяжким.

19. Слідчим суддею встановлено такі обставини, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 : 48 років; уродженець Донецької області, м. Бахмут; одружений (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.01.2007); має двох доньок - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (здобувачка вищої освіти Державного торговельно-економічного університету, за навчання якої сплачує 45 964 грн за навчальний рік), та малолітню ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; має статус внутрішньо переміщеної особи з м. Бахмут, статус ВПО мають також дружина та обидві доньки; фактично проживає у м. Ірпінь Київської області; раніше не судимий, до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності не притягувався; на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває; офіційно працевлаштований з 10.06.2025 у ТОВ «КРАЇНА-ПАРК», з 01.10.2026 - на посаді заступника директора на умовах неповного робочого дня; середньомісячний офіційний дохід складає близько 10 650 грн; займається волонтерською діяльністю у БО «Благодійний фонд «Перфект» на підставі договору № 42 від 21.11.2025; проживає з родиною в орендованій квартирі в м. Ірпінь (договір найму від 28.08.2026 з розміром орендної плати 15 000 грн на місяць); нерухомого майна у власності не має.

20. Установлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має статус особи з інвалідністю ІІ групи безстроково; хворіє на дегенеративно-дистрофічні зміни шийного відділу хребта з екструзіями міжхребцевих дисків С5-С6, С6-С7 та протрузіями С2-С5, ускладненими спондилоартрозом, спондильозом та вторинним стенозом хребтового каналу (висновки МРТ від 17.05.2022 та від 05.05.2025); з 16.09.2026 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7» з приводу гострого гангренозного апендициту та місцевого гнійного перитоніту, 16.09.2026 проведено оперативне лікування - лапароскопічну апендектомію; перебував на безперервному лікарняному з 16.09.2026 до 12.10.2026; 10.10.2026 йому знято післяопераційні шви; лікуючим лікарем рекомендовано обмеження фізичних навантажень строком на 3 місяці. З родинних обтяжень встановлено, що мати дружини - ОСОБА_18 , 1956 р.н., хворіє на злоякісне новоутворення низхідного відділу ободової кишки, 14.04.2026 їй проведено лапаротомію з лівобічною геміколектомією у ПОКОД; бабуся дружини ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувала на стаціонарному лікуванні з 25.09.2026 по 09.10.2026 після закритого черезвертлюгового перелому лівої стегнової кістки з проведенням остеосинтезу.

VI. Мотиви слідчого судді.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя під час розгляду клопотання встановлює, чи доводять надані докази наявність обґрунтованої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.

22. Щодо наявності обґрунтованої підозри. Сукупність досліджених у судовому засіданні матеріалів, зокрема власних показань самих підозрюваних ОСОБА_13 та ОСОБА_12 (які детально описали обставини передачі ними коштів саме ОСОБА_5 за оформлення фіктивних груп інвалідності), у поєднанні з протоколами огляду інформації з їхніх банківських рахунків та рахунків, підконтрольних ОСОБА_5 (якими задокументовано конкретні суми переказів у встановлені дати), з протоколами огляду рахунків організатора ОСОБА_7 (куди ОСОБА_5 у подальшому перерахував частину одержаної вигоди), з показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (які описали загальний механізм функціонування організованої групи), з висновками експертів у кількості дванадцяти та з іншими матеріалами кримінального провадження, - є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, вчиненому групою осіб за попередньою змовою (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України) на даній стадії досудового розслідування.

23. Доводи захисника про недопустимість протоколів додаткового допиту підозрюваних ОСОБА_13 та ОСОБА_12 від 09.10.2026 через непопередження допитаних осіб про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання слідчий суддя відхиляє як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм КПК України. Відповідальність, передбачена ст. 384 КК України, покладається на свідка та потерпілого, тоді як підозрюваний, користуючись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України, не несе кримінальної відповідальності за відмову давати показання і не попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Крім того, на стадії застосування запобіжного заходу питання про допустимість доказів у значенні, передбаченому главою 4 КПК України, не вирішується; оцінці підлягає лише достатність сукупності матеріалів для висновку про обґрунтованість підозри, тоді як остаточна оцінка доказів здійснюється судом під час судового розгляду.

24. Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду). Довід захисника про те, що тяжкість інкримінованого злочину сама по собі не може бути достатньою підставою для застосування тримання під вартою, слідчий суддя приймає, оскільки така позиція відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини. Разом з тим, ризик переховування у цій справі обґрунтовується не самою лише тяжкістю злочину, а конкретними обставинами участі ОСОБА_5 в інкримінованій діяльності: за версією сторони обвинувачення, він упродовж 2023-2024 років систематично брав участь у функціонуванні організованої злочинної групи, предметом діяльності якої було саме виготовлення фіктивних офіційних медичних документів про встановлення груп інвалідності; відповідно, підозрюваний обізнаний із механізмом виготовлення таких документів, має відпрацьовані контакти із співучасниками та достатній практичний досвід. У сукупності з обставинами воєнного стану, за яких наявність фіктивного медичного висновку є класичним інструментом ухилення від виклику слідчого та перетину державного кордону, це створює для ОСОБА_5 об`єктивно підвищений ризик переховування, який не є умоглядним припущенням, а виводиться з природи самої інкримінованої діяльності. Доводи захисника про те, що відповідне обґрунтування у клопотанні стосується характеристики іншого підозрюваного ( ОСОБА_7 ) як працівника правоохоронних органів, частково приймаються слідчим суддею, однак це не нівелює наведеного вище самостійного обґрунтування цього ризику безпосередньо щодо ОСОБА_5 . Доводи про особисту явку підозрюваного у судове засідання та відсутність перешкод слідчим діям оцінюються як позитивні характеристики процесуальної поведінки, однак не є достатніми для нівелювання самостійного ризику переховування.

25. Щодо ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищення, приховування або спотворення речей чи документів). На даній стадії досудового розслідування задокументовано лише два епізоди за участю ОСОБА_5 (щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ) на загальну суму 103 900 грн, тоді як, за наданими стороною обвинувачення матеріалами, через підконтрольні йому рахунки за період 2023-2024 років пройшло близько 718 299 грн неправомірної вигоди. Значна частина обставин і документів щодо інших «клієнтів» схеми залишається не встановленою; враховуючи обізнаність ОСОБА_5 із механізмом функціонування групи, перебуваючи на волі, він здатен знищити, сховати або спотворити документи та інші носії інформації, які мають істотне значення.

26. Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних), слідчий суддя вважає його доведеним з огляду на те, що стороною обвинувачення не допитано усіх осіб, яким можуть бути відомі обставини функціонування організованої групи, окрім ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; оскільки саме ОСОБА_5 , за версією сторони обвинувачення, здійснював підшукування таких осіб і безпосередньо з ними контактував, перебуваючи на волі, він матиме можливість незаконно впливати на них з метою узгодження показань.

27. Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинення іншого або продовження того кримінального правопорушення), слідчий суддя вважає його доведеним з огляду на систематичний і тривалий характер інкримінованої діяльності упродовж двох календарних років, яка була припинена не з ініціативи підозрюваного, а внаслідок втручання правоохоронних органів.

28. При вирішенні питання про запобіжний захід відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя оцінив у сукупності обставини, що характеризують особу підозрюваного. Доводи захисника про міцність соціальних зв`язків підозрюваного (одруженість, двоє доньок, сплата за навчання повнолітньої доньки), стабільне офіційне працевлаштування, волонтерську діяльність на підтримку Збройних Сил України, статус внутрішньо переміщеної особи, відсутність судимостей, позитивні характеристики, стан здоров`я (інвалідність ІІ групи безстроково, захворювання хребта, післяопераційний період) слідчий суддя приймає як такі, що відповідають дійсності та підлягають обов`язковому урахуванню. Разом з тим, встановлено, що наявність на утриманні малолітньої доньки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не свідчить про настання наслідків, передбачених ч. 9 ст. 194 КПК України (залишення дитини без батьківського піклування), оскільки дружина підозрюваного проживає разом з дитиною; старша донька є повнолітньою; доводи щодо потреби догляду за тещею та бабусею дружини не є вирішальними, оскільки ці особи проживають у Полтаві та с. В. Хутір Черкаської області, тобто не за місцем проживання підозрюваного; попри наявність інвалідності ІІ групи підозрюваний обіймав посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю та здійснював фактичне управління об`єктами, що свідчить про те, що стан здоров`я, попри його серйозність, не позбавляє його можливості ведення активної діяльності. Підстав, які б свідчили про об`єктивну неможливість утримання ОСОБА_5 в установах попереднього ув`язнення за станом здоров`я, стороною захисту не наведено.

29. Оцінивши у сукупності наведені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів - ні особисте зобов`язання, про яке просить захисник, ні домашній арешт, про який просить підозрюваний, - не здатен ефективно нейтралізувати встановлені вище ризики. Передусім це стосується ризику переховування, обґрунтованого саме обізнаністю ОСОБА_5 із механізмом виготовлення фіктивних медичних документів: будь-який запобіжний захід, пов`язаний із контролем за місцем перебування підозрюваного, сигналізує про порушення вже після факту його виникнення, у той час як виготовлення фіктивного медичного висновку, що засвідчує неможливість з`явлення, здатне бути використане підозрюваним у короткий строк для перетину державного кордону. У цій специфічній ситуації саме тримання під вартою є єдиним заходом, здатним забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та досягнення завдань кримінального провадження.

30. Щодо розміру застави. Слідчий просить визначити розмір застави у 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 664 000 грн). З одного боку, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України звичайний розмір застави для тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 66 560 грн до 266 240 грн). Такий розмір застави, з огляду на обсяг пройшлих через рахунки підозрюваного коштів неправомірної вигоди (718 299 грн), характер і специфіку інкримінованої діяльності та її тривалий і стійкий характер (протягом двох років), об`єктивно не здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених обов`язків та не може виконати стимулюючу функцію застави, оскільки перспектива втрати застави у межах звичайних розмірів для тяжкого злочину була б для підозрюваного економічно вигіднішою за виконання процесуальних обов`язків. Отже, слідчий суддя визнає наявність виключного випадку в розумінні ч. 6 ст. 182 КПК України.

31. З іншого боку, при визначенні розміру застави слідчий суддя відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України зобов`язаний враховувати майновий та сімейний стан підозрюваного та не може визначати розмір застави, завідомо непомірний для нього. Враховуючи наявність у підозрюваного інвалідності ІІ групи, його працевлаштування на умовах неповного робочого дня, середньомісячний офіційний дохід близько 10 650 грн, наявність двох доньок на утриманні, орендні зобов`язання та відсутність нерухомого майна у власності, запропонований слідчим розмір застави у 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 664 000 грн) має ознаки завідомо непомірного в розумінні ч. 4 ст. 182 КПК України. Виходячи з цих двох критеріїв у їх збалансованому поєднанні, слідчий суддя вважає співмірним визначити розмір застави у 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600 грн. Такий розмір застави, з одного боку, перевищує звичайний максимум для тяжкого злочину у 2,5 раза, що відповідає виключному характеру випадку; з іншого боку, він є реально досяжним, у тому числі з можливістю залучення застави третьої особи (ч. 2 ст. 182 КПК України), і не є завідомо непомірним.

32. Клопотання органу досудового розслідування в частині застосування до підозрюваного електронного засобу контролю задоволенню не підлягає. За ч. 2 ст. 195 КПК України електронні засоби контролю застосовуються виключно у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, або у вигляді домашнього арешту. Оскільки до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, під час його дії застосування електронного засобу контролю законом не передбачено, а в разі внесення застави та звільнення з-під варти належну поведінку підозрюваного забезпечують покладені на нього обов`язки, зокрема заборона залишати межі міста Києва та Київської області й обов`язок здати для зберігання паспорт для виїзду за кордон, що на даній стадії робить застосування електронного засобу контролю зайвим. У разі невиконання підозрюваним покладених обов`язків сторона обвинувачення не позбавлена права звернутися з клопотанням про зміну запобіжного заходу, у тому числі з покладенням на підозрюваного обов`язку носіння електронного засобу контролю.

33. З огляду на викладене, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026000000000530 від 04.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 листопада 2026 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600 грн (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот гривень 00 коп.), зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення, як безпосередньо, так й через інших осіб;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за … (П.І.П., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_20