Ухвала суду № 140855175, 21.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/14580/26

Провадження №1-кс/712/5063/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Черкаси

Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 про арешт майна, подане у рамках кримінального провадження № 12026250310002969 від 10.10.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Зміст поданого клопотання та його обґрунтування

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить накласти арешт на грошові кошти у сумі 1 700 000 грн, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк» на ім`я фізичної особи підприємця ОСОБА_5 , із забороною розпорядження арештованими коштами та зі збереженням можливості зарахування коштів на рахунок.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області спільно зі слідчими СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026250310002969 від 10.10.2026 за фактом заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ТОВ «ЮНІКОРНС» (код ЄДРПОУ 41395864) в сумі 3 797 430 грн.

Як зазначено у клопотанні, 09.10.2026 головний бухгалтер ТОВ «ЮНІКОРНС» ОСОБА_6 звернулася до поліції із заявою про незаконне списання коштів із банківського рахунку товариства, відкритого в АТ «Креді Агріколь Банк». Згідно з показаннями ОСОБА_6 після спроби входу працівниці бухгалтерії до системи дистанційного банківського обслуговування «Клієнт Банк» доступ до неї було втрачено, а товариство відповідних платіжних операцій не ініціювало та не погоджувало.

Слідчий посилається на виписку з рахунку товариства, за якою 09.10.2026 у проміжку часу з 14:16:56 до 14:29:54 здійснено вісім переказів на рахунок IBAN НОМЕР_1 . За здобутою в ході розслідування інформацією власницею цього рахунку є ФОП ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

У клопотанні також наведено відомості про подальші перекази коштів із зазначеного рахунку на інші банківські рахунки вже з 14:30 того самого дня. За повідомленням слідчого, кошти у сумі 1 700 000 грн на рахунку ФОП ОСОБА_5 заблоковано банком у зв`язку з ознаками їх сумнівного походження.

Постановою слідчого від 19.10.2026 грошові кошти, якими, за версією органу досудового розслідування, заволоділи невстановлені особи, визнано речовими доказами як об`єкт кримінально протиправних дій та майно, набуте кримінально протиправним шляхом. Необхідність арешту слідчий пов`язує зі збереженням коштів у сумі 1 700 000 грн та запобіганням їх подальшому перерахуванню.

Позиції сторін кримінального провадження

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримали, просили його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Клопотання розглянуто без повідомлення володільця майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України. Наведені слідчим відомості про швидке перерахування отриманих коштів на інші рахунки дають підстави вважати, що попереднє повідомлення власниці може створити ризик розпорядження коштами до виконання ухвали у разі задоволення клопотання.

Нормативне регулювання арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені ст. ст. 131, 132 КПК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування в установленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, згідно якої, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У постанові від 27.10.2021 у справі № 910/398/19 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зазначив, що відповідно до положень ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений, зокрема, на грошові кошти у безготівковій формі, які знаходяться на банківських рахунках. При цьому визначальним для віднесення коштів до речових доказів є не їх матеріальна форма, а наявність достатніх підстав вважати, що такі кошти набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для третіх осіб.

Мотиви та оцінка слідчого судді

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого й прокурора та перевіривши наведені доводи, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Наведені у клопотанні відомості про перекази з рахунку товариства на конкретний рахунок ФОП ОСОБА_5 , подальший рух коштів та блокування банком 1 700 000 грн на цьому самому рахунку в сукупності дають достатні підстави вважати, що кошти у зазначеній сумі можуть бути частиною майна, яким заволоділи внаслідок розслідуваного кримінального правопорушення.

Для застосування арешту з метою збереження речових доказів достатньо обґрунтованих підстав вважати, що відповідне майно пов`язане з кримінальним правопорушенням та може бути використано як доказ у кримінальному провадженні.

Ризик подальшого відчуження коштів обґрунтовується конкретними відомостями про початок їх переказу на інші рахунки відразу після надходження платежів від ТОВ «ЮНІКОРНС». Блокування коштів банком не замінює арешту як заходу забезпечення кримінального провадження та не забезпечує їх збереження після припинення такого блокування. Тому заборона розпорядження коштами необхідна для запобігання їх подальшому перерахуванню, зняттю або іншому відчуженню.

Арешт обмежується конкретною сумою 1 700 000 грн на визначеному рахунку. Зарахування коштів на рахунок та розпорядження сумами понад арештовану суму не обмежуються. Такий спосіб забезпечує збереження майна та водночас не спричиняє повного припинення операцій за рахунком, що відповідає вимогам розумності та співмірності втручання у право власності.

Окрім цього, власник або володілець майна має право звернутися з клопотанням про повне або часткове скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України, якщо арешт накладено необґрунтовано або в подальшому його застосуванні відпала потреба.

За таких обставин наявні передбачені п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України підстави для задоволення клопотання та накладення арешту на зазначені кошти з метою збереження речових доказів.

Керуючись ст. 16, 98, 131, 132, 170175, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026250310002969 від 10.10.2026 - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 1 700 000 (один мільйон сімсот тисяч) гривень, що знаходяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4а) на ім`я фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження та розпорядження цими коштами.

Арешт не перешкоджає зарахуванню грошових коштів на зазначений рахунок та проведенню видаткових операцій за рахунок коштів понад арештовану суму 1 700 000 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали доручити слідчим, які входять до складу групи слідчих у кримінальному провадженні № 12026250310002969, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів із дня її оголошення. Для особи, без виклику якої постановлено ухвалу, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1