Рішення № 140854902, 21.10.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/490/26

Провадження № 2/698/457/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Триліс Я.О.,

представника позивача Медведського П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 4938382 від 03.06.2021 року у розмірі 20096,30 грн., а також стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.06.2021 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 4938382, відповідно до умов якого відповідачу надані кредитні кошти в сумі 3000,00 грн. строком до 29.12.2021 року зі стандартною процентною ставкою 3% в день.

01.04.2026 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений Договір факторингу № АК 01-04/2026, на підставі якого право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс» на загальну суму заборгованості 20096,30 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 17096,30 грн. - заборгованість за процентами.

Заочним рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області від 09.09.2026 року позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про надання кредиту № 4938382 від 03.06.2021 року у розмірі 20096 грн. 30 коп.. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп..

15.09.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 09.09.2026 року.

Ухвалою суду від 24.09.2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення від 09.09.2026 року у справі за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.10.2026 року.

10.06.2026 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд застосувати строки позовної давності та відмовити ТОВ «Факторинг Партнерс» у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку зі спливом позовної давності. У разі розгляду справи по суті відмовити у задоволені позову в частині стягнення відсотків поза межами строку кредитування як безпідставно нарахованих. Повністю відмовити позивачу у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 грн. через їх необґрунтованість та недоведеність. Щодо перебігу строків позовної давності зазначає, що перебіг трирічного строку позовної давності розпочався влітку-восени 2021 року та повністю закінчився у жовтні 2024 року. ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з даним позовом лише наприкінці травня 2026 року, тобто зі значним пропуском строку позовної давності (більше ніж 1,5 роки). У зв`язку з чим відповідач заявляє про застосування строків позовної давності та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України. Щодо незаконності нарахування відсотків поза межами строку кредитування зазначає, що первинний кредитор зупинив будь-які нарахування ще у червні 2022 року, зафіксувавши загальну суму на позначці 20096,30 грн.. Проте позивач намагається стягнути цю суму як договірні відсотки, що є незаконним. Щодо не співмірності витрат на правничу допомогу посилається на те, що справа є малозначною, розглядається в спрощеному порядку за типовою шаблонною позовною заявою факторингової компанії. Адвокат позивача не витрачав значних інтелектуальних зусиль, справа не вимагала опрацювання складних правових конструкцій, а заявлені витрати є явно завищеними, неспівмірними зі складністю справи та ціною позову, а тому підлягають повній відмові у стягненні.

30.09.2026 року через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Факторинг Партнерс» до суду надійшла відповідь на відзив, у якій просить суд позовну заяву ТОВ «Факторинг Партнерс» задовольнити в повному обсязі. Посилаючись на запровадження на території України карантину у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) і введення воєнного стану в Україні вважає, що строки позовної давності не були пропущені позивачем, тому підстави для застосування наслідків спливу строків позовної давності відсутні. Щодо розрахунку заборгованості за договором зазначає, що у пунктах 3.1, 1.7.1 1.7.4 договору сторони погодили строк дії договору до 29.12.2021 року (включно) та порядок нарахування процентів за користування кредитом. Відповідно до розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за договором проведено з 04.06.2021 року по 29.12.2021 року. Отже, нарахування відсотків відбулось відповідно до умов договору в межах погодженого сторонами строку. Також вказує, що ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість не нараховував, а звернувся до суду з позовом до боржника про стягнення заборгованості виключно з сумою, яка була передана в рамках підписаного договору факторингу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтрима та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач про місце, дату та час повідомлявся належним чином, у відзиві присить розглянути справу за йоно вітсутності.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійсними.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, у приписах ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 03.06.2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання кредиту № 4938382, який підписаний ОСОБА_1 шляхом використання електронного цифрового підпису з одноразовим ідентифікатором PS4938382.

У пунктах 1.3. - 1.4., 1.7 1.7.2. договору сторони погодили, що сума кредиту 3000,00 грн., кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3 цього договору, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: у випадку користування кредитом менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,45% від визначеної в п. 1.3. цього договору суми кредиту. Ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) при укладенні договору: - в базовий період протягом 29 календарних днів з 03.06.2021 року до 02.07.2021 року (включно) у розмірі 1,49 % за один день користування кредитом (акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил)); - в спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 03.07.2021 року до 29.12.2021 року (включно) у розмірі 3% за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 4 301,70 грн..

У пунктах 3.1 договору сторони погодили, що строк дії договору (п. 2.42 Правил) встановлюється з дати укладення договору 03.06.2021 року до кінцевої дати виконання договору 29.12.2021 року (включно).

Додатком № 1 до Договору про надання кредиту № 4938382 від 03.06.2021 року є таблиця обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної річної процентногї ставки за договором, відповідно до якої дата повернення кредиту 29.12.2021 року, сума кредиту 3000,00 грн., сума нарахованих процентів 1301,70 грн., разом до сплати 4301,70 грн..

Відповідно до квитанції від 03.06.2021 року № 39856933621696029451984783092496 ТОВ «Алекскредит» 03.06.2021 року через платіжну систему MasterCard перерахувало ОСОБА_1 на його платіжну картку НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 3000,00 грн..

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 4938382 від 03.06.2021 року, ОСОБА_1 має заборгованість станом на 31.01.2026 року в сумі 20096,30 грн., з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 17096,30,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

01.04.2026 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений Договір факторингу № АК 01-04/2026, відповідно до умов якого ТОВ «Алекскредит» зобов`язується відступити ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити ТОВ «Алекскредит» ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. До ТОВ «Факторинг Партнерс» переходять права ТОВ «Алекскредит» у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували (передбачені кредитними договорами) на момент переходу цих прав, в тому числі за договором про надання кредиту № 4938382 від 03.06.2021 року, що уклали ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 ..

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 01.04.2026 року № 0631060000 ТОВ «Факторинг Партнерс» заплатило ТОВ «Алекскредит» грошові кошти у сумі 2035143,88 грн., призначення платежу: оплата згідно договору факторингу № АК 01-04/2026 від 01.04.2026 року без ПДВ.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 01.04.2026 до договору факторингу № АК 01-04/2026 від 01.04.2026 року, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4938382 від 03.06.2021 року у загальному розмірі 20096,30 грн., з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 17096,30,00 грн. сума заборгованості за процентами.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 4938382 від 03.06.2021 року, сформованим ТОВ «Факторинг Партнерс», ОСОБА_1 має заборгованість станом на 14.05.2026 року у розмірі 20096,30 грн., з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 17096,30 грн. сума заборгованості за процентами.

Так, за умовами зазначеного договору було передбачено надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 3000,00 грн.. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджений належним та допустимим доказом, а саме квитанцією від 03.06.2021 року № 39856933621696029451984783092496.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 3000,00 грн., які в добровільному порядку не повернуті, а тому грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», яке набуло права вимоги.

Щодо доводів відзиву на позовну заяву про незаконність нарахування та стягнення з відповідача процентів у розмірі 17096,30 грн. поза межами строку кредитування, суд зазначає наступне.

У пунктах 1.7 1.7.2, 3.1 договору сторони погодили, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: у випадку користування кредитом менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,45% від визначеної в п. 1.3. цього договору суми кредиту. Ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) при укладенні договору: - в базовий період протягом 29 календарних днів з 03.06.2021 року до 02.07.2021 року (включно) у розмірі 1,49 % за один день користування кредитом (акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил)); - в спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 03.07.2021 року до 29.12.2021 року (включно) у розмірі 3% за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)). Строк дії договору (п. 2.42 Правил) встановлюється з дати укладення договору 03.06.2021 року до кінцевої дати виконання договору 29.12.2021 року (включно).

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості до договору про надання кредиту № 4938382 від 03.06.2021 року, ОСОБА_1 , з урахуванням здійснених ним платежів, станом на 10.09.2022 року має заборгованість за процентами у сумі 17096,30 грн., яка за період з 03.06.2021 року по 01.07.2021 року нараховувалась за процентною ставкою 1,49% в день, а за період з 02.07.2021 року по 28.12.2021 року включно у розмірі 3% в день.

Отже, розрахунок заборгованості проведений з дотриманням узгоджених сторонами істотних умов договору та виключно в межах строку кредитування.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що заборгованість за процентами становить 17096,30 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», яке набуло права вимоги.

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав обов`язку за кредитним договором, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованості за кредитним договором № 4938382 від 03.06.2021 року у розмірі 20096,30 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17096,30 грн. заборгованість за відсотками.

З приводу доводів відзиву на позовну заяву щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку із пропуском строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30.06.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Із 04.09.2025 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-IX, яким виключено п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, у період з 02.04.2020 року по 04.09.2025 року строки позовної давності були зупинені.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Таким чином, з огляду на те, що з 02.04.2020 року набрав чинності Закон, згідно з яким в Україні запроваджений з 12.03.2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023 року, а з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє на усій території України, а також те що 04.09.2025 року положення про зупинення строку позовної давності на час дії воєнного стану виключено з ЦК України, а позивач звернувся із даним позовом 27.05.2026 року, тому трирічний строк позовної давності з урахуванням положень ст. 263 ЦК України щодо зупинення перебігу такого строку, у даній справі позивачем не пропущено.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 0651650357 від 25.05.2026 року, тому враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн..

Щодо доводів відзиву на позовну заяву з приводу розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

ТОВ «Факторинг Партнерс» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав до суду договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2025 року, заявку на надання юридичної допомоги № 1748 від 01.04.2026 року та витяг з акту № 33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року, з яких вбачається, що адвокатом надано наступні послуги: складання позовної заяви (3 год.) 9000,00 грн., надання усної консультації з вивченням документів (2 год.) 4000,00 грн..

Проаналізувавши надані суду документи, суд вважає, що такі види послуг адвоката, як: надання усної консультації з вивченням документів, як передумова для звернення до суду - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви.

Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї цивільної справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані позивачу, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за своєю суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором про надання кредиту № 4938382 від 03.06.2021 року у розмірі 20096 (двадцять тисяч дев`яносто шість) грн. 30 (тридцять) коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп..

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко