Постанова № 140854427, 20.10.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2217/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 14 листопада 2025 року органом 5624,

за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2026 року близько 19 год. 00 хв. у контрольованому прикордонному районі на напрямку Партизанськ (Україна) Леніно (Республіка Білорусь), на відстані близько 13 км до лінії державного кордону, прикордонним нарядом було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який, рухаючись у напрямку державного кордону України з Республікою Білорусь поза встановленими пунктами пропуску, здійснив спробу його незаконного перетинання.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги статті 9 Закону України «Про державний кордон України», тобто, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у письмових поясненнях зазначив, що він переміщувався в напрямку білоруського кордону, маючи намір його перетнути.

На розгляд справи до суду ОСОБА_1 не з`явився. Разом з тим, як убачається із заяви від 27 вересня 2026 року, яка міститься у матеріалах справи, він повідомив, що з матеріалами справи про адміністративне правопорушення та протоколом серії ЧЦП №336301 ознайомлений, претензій та доповнень не має, просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли наявні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на те, що ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган чи посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або з використанням підробленого документа чи документів, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

При цьому диспозиція ст. 204-1 КУпАП має бланкетний характер, у зв`язку з чим для встановлення складу адміністративного правопорушення необхідно також керуватися положеннями Закону України «Про державний кордон України».

У частинах першій, другій статті 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється у пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» пункт пропуску через державний кордон України це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах, морських і річкових портах, з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Дослідивши повно й об`єктивно обставини адміністративного правопорушення та матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена повністю, що підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №336301 від 27 вересня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 27 вересня 2026 року близько 19 год. 00 хв. у контрольованому прикордонному районі, на напрямку Партизанськ (Україна) Леніно (Республіка Білорусь), приблизно за 13 км від лінії державного кордону, здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску (а.с. 1);

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27 вересня 2026 року, в яких він зазначив, що переміщувався в напрямку білоруського кордону, маючи намір його перетнути;

-рапортом начальника групи моніторингу обстановки шістнадцятої прикордонної застави старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 27 вересня 2026 року, з якого вбачається, що 27 вересня 2026 року близько 19 год. 00 хв. від старшого прикордонного наряду «ОКСТЗ» надійшла інформація про спрацювання фотопастки та виявлення невідомої особи, яка рухалася в бік державного кордону. О 19 год. 05 хв. було здійснено доповідь начальнику шістнадцятої прикордонної застави. Близько 19 год. 30 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку Партизанськ (Україна) Леніно (Республіка Білорусь), приблизно за 13000 м до лінії державного кордону, було виявлено громадянина України ОСОБА_1 . У ході первинного опитування встановлено, що ОСОБА_1 намагався у незаконний спосіб перетнути державний кордон України з Республікою Білорусь поза встановленими пунктами пропуску з метою ухилення від мобілізації, при цьому свою вину визнав (а.с. 3);

-схемою виявлення правопорушення, долученою до матеріалів справи (а.с. 4);

-відеозаписом огляду речей, що міститься на компакт-диску, долученому до матеріалів справи, тривалістю близько шести хвилин, на якому зафіксовано огляд рюкзака ОСОБА_1 та розмову з ним працівників прикордонної служби. Під час розмови ОСОБА_1 розповідає про попередню спробу дістатися до державного кордону, зазначаючи, що тоді далеко не дійшов та повернувся. Також він пояснює обставини свого пересування, зокрема повідомляє про вихід до лісу. Крім того, під час розмови обговорюються обставини передачі грошових коштів у сумі 4000 доларів США на банківські рахунки за допомогою іншої особи. На відеозаписі зафіксовано послідовне виймання з рюкзака одягу, пакетів, інших особистих речей, а також грошових коштів, серед яких під час розмови названо 300 доларів США та 200 гривень (а.с. 6).

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд враховує, що сам по собі намір незаконно перетнути державний кордон України без вчинення відповідних дій не є достатнім для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Водночас у цій справі встановлено не лише наявність такого наміру, а й фактичне пересування ОСОБА_1 у контрольованому прикордонному районі в напрямку державного кордону з Республікою Білорусь поза встановленими пунктами пропуску, що підтверджується рапортом прикордонного наряду та узгоджується з його власними письмовими поясненнями.

При цьому відстань близько 13 км від місця виявлення ОСОБА_1 до лінії державного кордону сама по собі не виключає можливості кваліфікації його дій як спроби незаконного перетинання державного кордону України, оскільки для встановлення складу такого правопорушення необхідно оцінювати не лише відстань до державного кордону, а й характер вчинених особою дій, напрямок її пересування, мету та інші встановлені обставини.

Наведені обставини, у тому числі фактичне пересування ОСОБА_1 у напрямку кордону, його власноручні пояснення про намір перетнути кордон та відомості, зафіксовані під час огляду особистих речей, суд оцінює у їх сукупності як такі, що підтверджують спрямованість його дій на незаконне перетинання державного кордону України.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту посадової особи прикордонної служби, письмових пояснень ОСОБА_1 та відеозапису огляду речей взаємно доповнюють один одного та підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 умислу на незаконний перетин державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску.

Таким чином, суд вважає наведені докази належними, допустимими та достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, дані про особу правопорушника, а також обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу порушника, суд доходить висновку, що необхідним і достатнім буде призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 204-1, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).

Реквізити для оплати штрафу:

-отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.міс.тг/21081100;

-код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494;

-банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

-рахунок отримувача: UA958999980313090106000017511;

-код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Реквізити для оплати судового збору:

-отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106;

-код за ЄДРПОУ: 37993783;

-банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

-код банку отримувача: 899998;

-рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

-код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, або її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 6800,00 грн (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

Суддя підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.