Рішення № 140854426, 20.10.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/694/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

20 жовтня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 72914537 від 04.12.2022 у розмірі 38000,00 грн, понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн та витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів відповідачу, у розмірі 381,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 72914537, відповідно до якого відповідачу надано позику в розмірі 9500,00 грн. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Позивач стверджує, що первісний кредитор перерахував суму позики на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , а відповідач свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

03.04.2023 між ТОВ «1 БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 033-030423, на підставі якого право грошової вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Сіроко Фінанс». 17.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу № 17/12/25-01, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики.

За твердженням позивача, заборгованість відповідача становить 38000,00 грн. Первісно у позовній заяві її структуру визначено так: 9500,00 грн - тіло позики, 7125,00 грн - проценти за користування, 21375,00 грн - комісія. Заявою про уточнення позовних вимог від 09.06.2026, поданою до суду 24.06.2026, позивач зазначив, що віднесення 21375,00 грн до комісії є технічною помилкою, і просив вважати, що заборгованість складається з 9500,00 грн тіла позики та 28500,00 грн процентів за користування позикою. Загальний розмір заявлених вимог не змінився.

Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 29.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Суд розглядає справу з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, оскільки вона не змінює ні предмета, ні підстав позову, ні його ціни, а стосується лише найменування складових заявленої заборгованості.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, у позовній заяві та в окремому клопотанні просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд визнає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подала відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 04.12.2022 між ТОВ «1 БАНК» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72914537.

Згідно з п. 1 Договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 Договору визначено: сума позики - 9500,00 грн; строк позики - 30 днів; дата надання позики - 04.12.2022; дата повернення позики (останній день) - 03.01.2023; базова процентна ставка - 2,5 % на день (фіксована); процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 % на день; пеня - 2,70 % на день; орієнтовна загальна вартість позики - 16625,00 грн.

Відповідно до Додатка № 1 до Договору (таблиця обчислення загальної вартості кредиту) та Паспорта споживчого кредиту загальні витрати за кредитом становлять 7125,00 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 16625,00 грн, які підлягали сплаті одним платежем 03.01.2023.

Договір укладено у вигляді електронного документа з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора (п. 20, 21 Договору) та підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «0ljnYTheC0». Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем 04.12.2022 одноразовим ідентифікатором «r0OSvV7hLa». У реквізитах позичальника зазначено рахунок (картку) НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно зі ст. 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За таких обставин суд вважає доведеним, що сторони досягли згоди щодо умов Договору в електронній формі у спосіб, передбачений Законом України «Про електронну комерцію».

Разом з тим, укладення договору в електронній формі саме по собі не свідчить про виникнення у відповідача обов`язку повернути грошові кошти та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого ж роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 76-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

У позовній заяві позивач зазначив, що після укладення Договору первісний кредитор перерахував відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_1 . Реквізити цієї картки зазначені в Договорі як рахунок позичальника. За розрахунком заборгованості, сформованим первісним кредитором, позику у сумі 9500 грн видано 04.12.2022; така сама сума тіла позики відображена в реєстрах прав вимоги до обох договорів факторингу. Договір та Паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами, надісланими на його номер телефону.

Відповідач відзиву не подав, фактів укладення Договору та отримання коштів не спростував, доказів повернення позики чи виконання зобов`язань за Договором не надав. Оцінюючи наведені докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, на підставі ст. 89 ЦПК України, суд приходить висновку, що факт надання відповідачу позики у сумі 9500,00 грн є доведеним позивачем і не спростований відповідачем.

У подальшому 03.04.2023 між ТОВ «Сіроко Фінанс» (фактор) та ТОВ «1 БАНК» (клієнт) укладено договір факторингу № 033-030423. Згідно з витягом з Реєстру прав вимог № 11/04/23 від 11.04.2023 (порядковий номер 2991) ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 72914537 від 04.12.2022 у загальній сумі 38000,00 грн, з яких 9500,00 грн - заборгованість за тілом, 28500,00 грн - заборгованість за процентами. Оплату фінансування за цим договором підтверджено платіжною інструкцією № 1278 від 06.06.2024.

17.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Сіті Колект» (фактор) укладено договір факторингу № 17/12/25-01. Згідно з Реєстром боржників (додаток 1 до договору, порядковий номер 3830) позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 72914537 у сумі 38000,00 грн (9500,00 грн - тіло, 28500,00 грн - проценти за користування, 0,00 грн - проценти за понадстрокове користування). Передання документації оформлено актом приймання-передачі від 17.12.2025, а оплату фінансування за цим договором підтверджено платіжною інструкцією № 14 від 17.12.2025 на суму 2498737,99 грн.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погасити заборгованість, а лише дає право виконати зобов`язання первісному кредитору (ч. 2 ст. 516, ст. 1082 ЦК України). Доказів виконання зобов`язання будь-якому з кредиторів у справі немає.

Отже, до ТОВ «ФК «Сіті Колект» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором в обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора. Водночас розмір відступленої вимоги, зазначений у реєстрах, не є для суду обов`язковим і підлягає перевірці на відповідність умовам Договору та закону, оскільки новий кредитор не може набути більше прав, ніж мав первісний.

З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти у загальній сумі 28500,00 грн нараховано за базовою ставкою 2,5 % на день (237,50 грн щоденно): за період з 04.12.2022 по 02.01.2023 (30 днів) - 7125,00 грн та за період з 04.01.2023 по 03.04.2023 (90 днів) - 21375,00 грн.

Проценти у сумі 7125,00 грн нараховано в межах строку позики відповідно до п. 2 Договору, Додатка № 1 до нього та Паспорта споживчого кредиту і підлягають стягненню з огляду на ст.ст. 526, 530, 1048, 1049 ЦК України.

Щодо 21375,00 грн процентів, нарахованих після спливу строку позики, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування; після цього кредитор має право лише на суми, передбачені ст. 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення.

Договір не передбачає нарахування базової процентної ставки після 03.01.2023. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (п. 2, 18 Договору) за умовами Договору не застосовується в період карантину, який тривав до 30.06.2023 включно на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651, а й сам позивач у реєстрі прав вимоги відобразив заборгованість за процентами за понадстрокове користування у розмірі 0,00 грн.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на час ухвалення цього рішення.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 зазначив, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на кредитні договори, а у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 підтвердив висновок про звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання, допущене в період дії воєнного стану.

Тобто, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення за кредитним договором (договором позики). Договір укладено та прострочення виникло під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (постанова Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22).

За таких обставин підстави для стягнення 21375,00 грн відсутні.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 16625,00 грн, з яких 9500,00 грн - тіло позики та 7125,00 грн - проценти за користування позикою в межах строку Договору. У решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 523 від 06.04.2026. Оскільки позов задоволено на суму 16625,00 грн, що становить 43,75 % від заявлених 38000,00 грн позовних вимог (16625,00 / 38000,00 ? 100). Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1164,80 грн (2662,40 ? 43,75 %).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн позивач надав договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026, укладений з адвокатом Богомоловим В.В., прайс-лист, заявку та витяг акта № 83 від 01.04.2026 (усна консультація з вивченням документів - 3 год. ? 2000 грн = 6000 грн; складання позовної заяви - 1,8 год. ? 5000 грн = 9000 грн) та платіжну інструкцію № 432 від 30.03.2026 на загальну суму 56540,00 грн.

Справа є малозначною, розглядалася в порядку спрощеного провадження, адвокат у судових засіданнях участі не брав, позовна заява має типовий характер. Застосована в акті погодинна тарифікація не відповідає прайс-листу, у якому вартість визначено за послугу, а не за годину. Платіжна інструкція на 56540,00 грн не дає змоги встановити, яка сума сплачена саме за цією справою. Крім того, позивач безпідставно заявив до стягнення майже половину суми заборгованості, що відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України також враховується судом.

З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу 3500,00 грн, що підлягає стягненню з відповідача.

Витрати у розмірі 381,74 грн, пов`язані з підготовкою та направленням документів відповідачу, відшкодуванню не підлягають. Направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками є процесуальним обов`язком позивача (ч. 1 ст. 177 ЦПК України). Крім того, акт надання послуг № 131 від 01.04.2026 за договором з ТОВ «Дірект Технолоджі» складено на загальну суму 179000,00 грн і не містить відомостей про направлення документів саме відповідачу у цій справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 12, 15, 16, 204, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 627, 638, 1046, 1048, 1049, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором позики № 72914537 від 04.12.2022 у розмірі 16625 грн (шістнадцять тисяч шістсот двадцять п`ять гривень), з яких 9500 грн (дев`ять тисяч п`ятсот гривень) - заборгованість за тілом позики, 7125,00 грн (сім тисяч сто двадцять п`ять гривень) - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судовий збір у розмірі 1164,80 грн (одна тисяча сто шістдесят чотири гривні 80 копійок) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн (три тисячі п`ятсот гривень).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, м. Київ, просп. Соборності, буд. 30-А, приміщення 321.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор