Ухвала суду № 140854337, 22.10.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2654/25

Провадження № 1-кп/545/247/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2026 м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Полтава, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170000000152 від 20.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,

УСТАНОВИВ:

На розгляді Полтавського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні 22.10.2026 прокурором заявлене клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ризики, передбачені п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, не зменшились та продовжують існувати, якщо запобіжний захід змінити обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти клопотання, зазначивши про відсутність ризиків, зазначених прокурором.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав свого захисника.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

При вирішенні клопотання суд враховує таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Згідно із ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З аналізу положень ст.175-177, 183, 194,199,315 КПК України вбачається, що клопотання про продовження запобіжного заходу підлягає до задоволення, якщо наявні підстави вважати, що продовжує існувати хоча б один з ризиків передбачених ст.177 КПК України та застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання зазначеним ризикам.

При цьому, виходячи зі змісту статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження вторинна стадія, яка наступає за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується. Вказана позиція висловлена в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 505/2898/19 від 23.01.2020.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. «С» ст.5 вказаної Конвенції, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

За таких обставин, суд має вирішити питання доцільності продовження строку раніше застосованого запобіжного заходу, надаючи оцінку того чи продовжують існувати заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Водночас, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд вказує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19.06.2025 ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 09.05.2025 щодо ОСОБА_5 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, який неодноразово продовжувався Полтавським районним судом Полтавської області. Востаннє - ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 01.09.2026, обвинуваченому ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, з 01.09.2026 до 30.10.2026 включно, проте судове провадження на даний час не закінчено та потребує часу для розгляду. Отже строк тримання обвинуваченого під вартою має сплинути до завершення судового провадження.

Суд при вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, заслухавши думку сторін кримінального провадження враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, віднесене до категорії особливо тяжких злочинів. Суд бере до уваги також те, що у зв`язку зі зміною складу суду розгляд кримінального провадження розпочатий з початку, у зв`язку з чим на даний час даним складом суду докази в повному обсязі не досліджені, свідки та потерпілий не допитані. Тому суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що обвинувачений може ухилитись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, які на даний час не допитані та анкетні дані і місце проживання яких йому відоме з матеріалів справи, з метою зміни ними показань, вчинити інше кримінальне правопорушення, його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, обставини та характер інкримінованого правопорушення, та вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованим судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу і які на даний час не зникли.

Доводи, наведені захисником в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора, на переконання суду, жодним чином не спростовують тверджень сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції певний період часу, на переконання суду, не свідчить безперечно про таку їх зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих діянь і особи обвинуваченого та є фактором, що виключає можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Жодних даних, які свідчать про наявність таких обставин, які можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, стороною захисту не надано та судом не встановлено. З огляду на вищенаведене, суд вважає обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, доводи прокурора про доведеність існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та наявність підстав для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого тримання обвинуваченого під вартою суду не надано, тому суд вбачає за доцільне продовжити застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Окрім цього суд враховує приписи п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України, відповідно до якого суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

За таких обставин, слід продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто по 20.12. 2026 включно, без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 27, 177, 178, 183, 194, 199, 315, 331 ,372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком на 60 днів, з 22 жовтня 2026 року до 20 грудня 2026 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою що перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23».

Повний текст ухвали складений 22.10.2026.

Суддя ОСОБА_1