Рішення № 140852376, 20.10.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3559/26провадження №: 2/398/3632/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"20" жовтня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої судді Петренко С.Ю.

за участю секретаря судового засідання Клочко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (далі - ТОВ «МАКС КРЕДИТ») звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором. Позовна заява мотивована тим, що 30.11.2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 00-10768435. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 грн, строком на 360 календарних днів за процентною ставкою 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає 2000,00 грн.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути із відповідача у розмірі 20691,00 грн та судовий збір.

Ухвалою від 03.06.2026 провадження у справі відкрито, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, підтримує позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, відзиву на позов не надійшло.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Зі згоди представника позивача та на підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив та підтверджується матеріалами справи, що 06.01.2026 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10768435, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 18750.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 10000,00 грн. Строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 25.11.2026 року. Розрахунковий платіжний період за цим договором становить 25 днів.

Згідно з п.п. 1.5, 1.5.1, 1.5.2 договору тип процентної ставки фіксована. Стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.3 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,24% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п. 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (датою видачі кредиту).

Кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 2000,00 грн (п. 1.6 договору).

Пунктом 2.10 договору передбачено, що кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 30.11.2025 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 10000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Згідно з підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів 30.11.2025 року ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів у розмірі 10000,00 грн на рахунок отримувача № НОМЕР_1 , що також підтверджується повідомленням АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 17.08.2026 року, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 30.11.2025 року року було зараховано кошти в сумі 10000,00 грн.

Згідно із наданим ТОВ «МАКС КРЕДИТ» детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором, заборгованість відповідача складається із заборгованості за тілом кредиту 10000,00 грн, заборгованості за відсотками 5358,00 грн, заборгованості за комісією 1333,00 грн, штрафних санкцій 4000,00 грн, а всього 20691,00 грн.

Окрім того, відповідно до п. 4.2.6 договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець, відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу позичальника, зазначену в договорі (або окремо надану позичальником кредитодавцю) із направленням повідомлення про таке направлення на додаткові контактні дані позичальника, вказані в цьому договорі (або окремо повідомлені ним), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). З дати направлення вимоги кредитодавець має право призупинити нарахування процентів за цим договором. З 31-го дня, з дня отримання від товариства вимоги нарахування процентів за користування кредитом припиняється, а усі нараховані проценти, комісія за надання кредиту, та сума кредиту визнаються простроченими.

Так, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» направило відповідачу на його електронну адресу, вказану ним у публічній пропозиції (оферті) ТОВ «МАКС КРЕДИТ» на встановлення ділових відносин та погодження способу укладання електронних правочинів (договорів), вимогу про дострокове повернення кредиту в порядку ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» і припинило нарахування процентів за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Разом з цим, перевіряючи правомірність нарахування відсотків, комісії за видачу кредиту та штрафів за даним кредитним договором суд дійшов висновку про наступне.

Щодо нарахованої та частково сплаченої відповідачем комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за надання кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів справи слідує, що умовами договору надання грошових коштів у кредит, а саме п. 1.6 договору, передбачено стягнення комісії за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 20,00 % від суми виданого кредиту та дорівнює 1333,00 грн.

Однак, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умова кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії є нікчемною, внаслідок чого сума нарахованої комісії у розмірі 1 333,00 грн не може бути стягнута з відповідача на користь позивача ТОВ «МАКС КРЕДИТ».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 року у справі № 582/202/22.

Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 15358,00 грн, з яких: 10000,00 грн - за тілом кредиту; 5358,00грн - за процентами.

Відповідач власних розрахунків не надав.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення 4000,00 грн заборгованості за штрафом, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 року) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 4000,00 грн штрафів підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

Оскільки відповідач не погасив узятий ним кредит, не сплатив відсотки, а тому відповідно до зазначених вище норм цивільного законодавства заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10768435 від 30.11.2025 року складається із заборгованості за тілом кредиту 10000,00 грн, заборгованості за відсотками 5358,00 грн, а всього 15358,00 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «МАКС КРЕДИТ».

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації, установлене судом АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10768435 від 30.11.2025 в розмірі 15358,00 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 5358,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації, установлене судом АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» 1976,17 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 20.10.2026 року.

Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО