Вирок № 140824707, 21.10.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5171/26провадження №: 1-кп/398/506/26

ВИРОК

Іменем України

"21" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олександрія в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене 14.01.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026230000000060 стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Відродження Петропавлівського р-ну, Дніпропетровської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та проходячи військову службу на посаді офіцера групи логістики (S-4) штабу 1 парашутного - десантного батальйону тієї ж військової частини, під час виконання обов`язків військової служби у невстановленому органом досудового розслідування місці у невстановлений час придбав пластичну вибухову речовину на основі бризантної вибухової речовини гексогену та пластифікатору поліізобутилену та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на придбання і зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи, що вказаний предмет є вибуховою речовиною, незаконно, в порушення вимог додатку № 1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п.п. 8.1, 8.9, 13-15 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, придбав вказану вибухову речовину без передбаченого законом дозволу і переніс її у невстановлене органом досудового розслідування місце, де зберігав її до моменту його збуту, а саме до 02.02.2026.

В подальшому, головний сержант ОСОБА_5 , переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу вибухових речовин, незаконно без передбаченого законом дозволу, таємно, з корисливих мотивів, в порушення вимог додатку № 1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 знаходячи покупця зброї та узгоджуючи з покупцем вартість товару, спосіб оплати та доставки тобто після досягнення усіх істотних умов щодо збуту здійснював незаконне перенесення вибухової речовини до поштового відділення та передавав покупцю вибухову речовину шляхом відправки з поштового відділення ТОВ «Нова пошта» розташованого в смт. Петропавлівка, Синельниківського району Дніпропетровської області.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту та збут вибухової речовини, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, ОСОБА_5 в кінці січня 2026 року, попередньо будучи вже знайомим із ОСОБА_6 , та який діяв під контролем співробітників правоохоронних органів, при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (у якості покупця), домовився про збут йому пластичної вибухової речовини на основі бризантної вибухової речовини гексогену та пластифікатору поліізобутилену за грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

В подальшому 29.01.2026 ОСОБА_5 , використовуючи послуги поштових відділень ТОВ «Нова Пошта» (код ЄДРПОУ 31316718) у смт. Петропавлівка, Синельниківського району Дніпропетровської області, вказуючи наступні відомості щодо відправника « ОСОБА_5 » абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_2 , відділення № 42302 смт. Петропавлівка Дніпропетровська область та відомості про одержувача « ОСОБА_7 » зазначено із прив`язкою до абонентського номера мобільного телефону НОМЕР_4 , відділення № 20 м. Херсон, із відділення № 42302 «Нова Пошта» смт. Петропавлівка, Синельниківського району Дніпропетровської області шляхом передачі, а саме надсилання посилки через оператора поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта», збув гр. ОСОБА_6 , який діяв під контролем співробітників правоохоронних органів, при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (у якості покупця), пластичну вибухову речовину на основі бризантної вибухової речовини гексогену та пластифікатору поліізобутилену без передбаченого законом дозволу, яку останній отримав 02.02.2026 року у відділенні № 20 ТОВ «Нова Пошта» м. Херсон, за що заплатив попередньо узгоджену суму - 20 000 (двадцять тисяч) гривень, які після отримання відправлення перерахував на номер банківської картки наданий ОСОБА_5 , а саме: № НОМЕР_5 відкритої на ім`я ОСОБА_8 та в подальшому видав працівникам поліції.

Крім того, ОСОБА_5 у невстановленому органом досудового розслідування місці у невстановлений час придбав бойові припаси, а саме: 1) 15 бойових припасів військового призначення - бойові 73 мм активно-реактивні кумулятивні (протитанкові) гранати ПГ - 9 до 73 мм активно-реактивних з кумулятивними (протитанковими) гранатами пострілів ПГ-9, що застосовують для здійснення пострілів із 73 мм станкового протитанкового гранатомета СПГ-9 «Спис» та його модифікацій; 2) Бойові активно-реактивні (протитанкові) кумулятивні постріли ПГ-7ВМ калібру 70 мм у кількості шість одиниць до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7 та його модифікацій; 3) 32 бойові припаси, а саме - гранатометні постріли НОМЕР_8; 4) 100 бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї - патрони калібру 20x139 мм, з яких: п`ятдесят одиниць споряджені осколково - фугасними запалювальними кулями (HEI, тип DM 101); двадцять п`ять патронів споряджені осколково - фугасними трасуючими кулями (HE-T, тип DM 8IAI) та двадцять п`ять патронів споряджені осколково - фугасно-запалювальними трасуючими кулями (HEI-T, тип DM 81), патрони виготовлені промисловим способом та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на придбання і зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи, що вказані предмети є боєприпасами, незаконно, в порушення вимог додатку № 1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4,9, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п.п. 8.1, 8.9, 13-15 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, придбав вказані боєприпаси без передбаченого законом дозволу і переніс їх у невстановлене органом досудового розслідування місце, де зберігав їх до моменту їх збуту, а саме до 24.03.2026.

В подальшому, головний сержант ОСОБА_5 переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу боєприпасів, незаконно без передбаченого законом дозволу, таємно, з корисливих мотивів, в порушення вимог додатку № 1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, 24 березня 2026 року у період часу з 11:26 годин по 11:30 годин знаходячись біля стели «Олександрія» Кіровоградської області на ділянці місцевості за координатами 48,6702970, 33,1846180 збув попередньо придбані боєприпаси, а саме: 1) 15 бойових припасів військового призначення - бойові 73 мм активно-реактивні кумулятивні (протитанкові) гранати ПГ - 9 до 73 мм активно-реактивних з кумулятивними (протитанковими) гранатами пострілів ПГ-9, що застосовують для здійснення пострілів із 73 мм станкового протитанкового гранатомета СПГ-9 «Спис» та його модифікацій; 2) Бойові активно-реактивні (протитанкові) кумулятивні постріли ПГ-7ВМ калібру 70 мм у кількості шість одиниць до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7 та його модифікацій; 3) 32 бойові припаси, а саме - гранатометні постріли НОМЕР_8; 4) 100 бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї - патрони калібру 20x139 мм, з яких: п`ятдесят одиниць споряджені осколково - фугасними запалювальними кулями (HEI, тип DM 101); двадцять п`ять патронів споряджені осколково - фугасними трасуючими кулями (HE-T, тип DM 8IAI) та двадцять п`ять патронів споряджені осколково - фугасно-запалювальними трасуючими кулями (HEI-T, тип DM 81), патрони виготовлені промисловим способом гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв під контролем співробітників правоохоронних органів, при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (у якості покупця), за грошові кошти у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень, які останній передав ОСОБА_5 .

Суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за відсутності заперечень учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини й мотивів вчинення злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують обвинуваченого, та документів щодо речових доказів і процесуальних витрат. Суд переконався, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, і також роз`яснив учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати зазначені обставини в апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся і надав суду показання, які за своїм змістом підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений пояснив, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 10 січня 2026 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Матяшеве Донецької області щодо пошуку укриттів для розгортання пункту зв`язку, в підвалі одного з будинків він знайшов вибухову речовину, постріли до гранатометів та постріли до нарізної зброї. Знайдене він завантажив до автомобіля пікап та перевіз до району зосередження. Під час перевезення вказаний автомобіль було уражено ворожим FPV-дроном, унаслідок чого транспорт зазнав пошкоджень. Доставивши боєприпаси та вибухівку до району зосередження, він про це нікому не повідомляв та склав їх біля кімнати зберігання зброї, де вони зберігалися до моменту збуту. У подальшому, маючи потребу в коштах для відновлення пошкодженого транспорту з метою виконання бойових завдань, він розмістив публікацію про наявну вибухову речовину та боєприпаси в Telegram-каналі, призначеному для обміну між військовослужбовцями. В особисті повідомлення йому відписав чоловік на ім`я ОСОБА_9 , який представився військовослужбовцем сил безпілотних систем із Херсонського напрямку та повідомив про потребу у вибухівці й боєприпасах для виконання завдань. Отримавши пропозицію збути вибухову речовину за грошові кошти через поштове відділення, він погодився та 29 січня 2026 року відправив вибухову речовину до міста Херсон. У березні 2026 року під час спілкування з ОСОБА_9 у месенджері WhatsApp вони домовилися про збут пострілів до гранатометів та пострілів до нарізної зброї для використання їх як боєприпасів для дронів. Вони обумовили суму коштів, зазначену в обвинувальному акті, та узгодили зустріч. 24 березня 2026 року, прибувши в район міста Олександрія, він зустрівся з ОСОБА_9 та передав йому вказані боєприпаси, отримавши за це грошові кошти. У скоєному щиро кається, зазначив, що повністю визнає обставини, викладені в обвинувальному акті.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, зберігання та збут вибухової речовини і бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання суд відповідно до ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є тяжким злочином проти громадської безпеки (ч. 5 ст. 12 КК України).

ОСОБА_5 на час вчинення злочину мав 26 років, має повну загальну середню освіту, одружений, виховує малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та згідно з його поясненнями сина дружини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зареєстрований у м. Шахтарське Дніпропетровської області, фактично проживає в м. Дніпрі. На обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обвинувачений проходить військову службу у Збройних Силах України з 06.10.2020, з 15.06.2021 - за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ; на час розгляду справи обіймає посаду командира 2-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 парашутно-десантного батальйону. Він є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_6 від 19.08.2022), має поранення. Нагороджений орденами «За мужність» III ступеня (2022) і II ступеня (2023), почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» (2024), нагрудним знаком «За зразкову службу» (2022), медалями «Захиснику України» (2024) і «Честь. Слава. Держава» (2024), відзнакою Міністра оборони України «За поранення» (2025). Згідно зі службовою характеристикою від 28.04.2026, складеною командуванням військової частини НОМЕР_1 за попередньою посадою обвинуваченого - офіцера групи логістики (S-4) штабу 1 парашутно-десантного батальйону, він зарекомендував себе з позитивної сторони: має добру фахову підготовку, сумлінно виконує службові обов`язки, знає керівні документи та керується їх вимогами, має добрий рівень мотивації до військової служби, вимогливий до себе, своїми діловими та моральними якостями позитивно впливає на виконавчу дисципліну в колективі, стійко переносить інтенсивні навантаження. Безпосередній і прямий начальники дійшли висновку, що займаній посаді він відповідає.

Згідно з досудовою доповіддю Олександрійського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінено як середній, що зумовлено статичними факторами (історією правопорушень), тоді як вплив динамічних факторів (умов життєдіяльності, соціального оточення, ставлення до правопорушень) оцінено як низький; ризик шкоди життю і здоров`ю - як низький, ризик небезпеки для суспільства - як середній. Орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а на випадок звільнення від відбування покарання з випробуванням запропонував покласти на нього, крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України). Водночас доповідь складено без участі обвинуваченого, який не прибув до органу пробації, тому його соціально-психологічну характеристику досліджено лише за документами та поясненнями дружини, яка охарактеризувала його як доброго і турботливого чоловіка. Висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства узгоджується з іншими даними про його особу, і суд враховує його при вирішенні питання про вид покарання.

Після вчинення злочину обвинувачений 11.08.2026 здійснив благодійний внесок на користь військової частини НОМЕР_7 у сумі 99 999 грн (квитанція № 308233735).

У судовому засіданні обвинувачений повідомив, що в іншому суді щодо нього розглядається кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 КК України, вирок у якому не ухвалено. З огляду на презумпцію невинуватості (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України) суд не враховує цю обставину на шкоду обвинуваченому.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Щире каяття підтверджується повним визнанням вини, критичною оцінкою обвинуваченим своєї поведінки та висловленим жалем щодо вчиненого. Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення зазначене в обвинувальному акті, сторони його не оспорювали, а прокурор у судових дебатах цю обставину підтвердив; оскільки справу розглянуто в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає її встановленою. На підставі ч. 2 ст. 66 КК України суд також визнає обставиною, що пом`якшує покарання, добровільний благодійний внесок обвинуваченого на потреби військової частини.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Прокурор у судових дебатах просив застосувати ст. 69 КК України, призначити обвинуваченому позбавлення волі на строк два роки та на підставі ст. 58 КК України замінити його службовим обмеженням для військовослужбовців на той самий строк з відрахуванням у дохід держави 20 відсотків грошового забезпечення. Захисник із цією позицією погодився, однак просив зменшити розмір відрахування до 15 відсотків; обвинувачений підтримав позицію захисника.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті. Застосовуючи цю норму, суд має обґрунтувати, яким чином пом`якшувальні обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, не належить до тих, щодо яких застосування ст. 69 КК України заборонено.

Суд вважає, що в цій справі така сукупність обставин є. За поясненнями обвинуваченого, які сторона обвинувачення не спростувала, вибухову речовину та боєприпаси він знайшов у зоні бойових дій і збув особі, яка видавала себе за військовослужбовця підрозділу безпілотних систем і повідомляла про потребу в цих предметах для виконання бойових завдань. Обидва збути відбулися під контролем правоохоронних органів, предмети вилучено, і вони не потрапили в незаконний обіг. Після вчинення злочину обвинувачений щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину і добровільно передав на потреби військової частини 99 999 грн. З урахуванням наведених даних про особу обвинуваченого - учасника бойових дій, який має поранення, державні нагороди, позитивні характеристики, має сім`ю, утримує дітей і продовжує проходити військову службу в умовах воєнного стану, - суд вважає можливим призначити покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі санкції ч. 1 ст. 263 КК України - на строк два роки.

Згідно з ч. 1 ст. 58 КК України службове обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, зокрема у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. ОСОБА_5 проходить військову службу за контрактом з 2021 року, брав безпосередню участь у бойових діях, після вчинення злочину продовжує службу у військовій частині НОМЕР_1 , а командування характеризує його як фахово підготовленого, вмотивованого до служби військовослужбовця, який позитивно впливає на виконавчу дисципліну в колективі. Ці дані дають підстави вважати, що мети покарання, визначеної ч. 2 ст. 50 КК України, буде досягнуто без ізоляції обвинуваченого від суспільства, із продовженням ним військової служби під контролем командування. Службове обмеження має реальний каральний вплив: протягом строку покарання із грошового забезпечення засудженого провадяться відрахування, він не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому у вислугу років для присвоєння чергового звання (ч. 2 ст. 58 КК України). Тому суд замінює призначене покарання службовим обмеженням для військовослужбовців на строк два роки. Визначаючи розмір відрахування в межах, встановлених ч. 2 ст. 58 КК України (від десяти до двадцяти відсотків), суд не вбачає підстав для його зменшення до 15 відсотків, про що просив захисник. Обставини, що пом`якшують покарання, і дані про особу обвинуваченого вже враховано застосуванням ст. 69 і ст. 58 КК України, тоді як тяжкість вчиненого злочину, кількість і характер предметів збуту зумовлюють необхідність відрахування в максимальному розмірі - 20 відсотків грошового забезпечення. Таке застосування ст. 69 і ст. 58 КК України узгоджується з практикою Верховного Суду (постанови ККС ВС від 07.10.2025 у справі № 202/9278/23 та від 20.05.2025 у справі № 592/5221/22).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Бойові припаси (73 мм гранати ПГ-9, постріли ПГ-7ВМ, гранатометні постріли НОМЕР_8, патрони калібру 20х139 мм) є вилученими з обігу бойовими припасами військового призначення; щодо гранат ПГ-9 та пострілів НОМЕР_8 експерти дійшли висновку про їх придатність до використання за призначенням, а придатність пострілів ПГ-7ВМ і патронів калібру 20х139 мм експертним шляхом не визначалася. З урахуванням характеру цих предметів та умов воєнного стану суд вважає їх знищення недоцільним і на підставі п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України передає їх відповідній установі - Міністерству оборони України. Такий підхід узгоджується з практикою Верховного Суду: постановою ККС ВС від 24.08.2023 у справі № 755/10693/21 залишено без зміни ухвалу Київського апеляційного суду від 01.11.2022, якою з огляду на воєнний стан змінено вирок у частині знищення виготовлених промисловим способом і придатних до використання боєприпасів, вибухових речовин та зброї і ухвалено передати їх Міністерству внутрішніх справ України; Верховний Суд визнав таке рішення апеляційного суду обґрунтованим. Аналогічні рішення апеляційних судів залишено без зміни постановами ККС ВС від 18.06.2024 у справі № 621/1463/20 та від 05.02.2026 у справі № 756/16525/23. З тих самих підстав Міністерству оборони України слід передати і пластичну вибухову речовину на основі гексогену. Відсутність висновку експерта про її придатність, як і щодо частини бойових припасів, цьому не перешкоджає, оскільки оцінити стан цих предметів і вирішити питання про їх використання чи знищення може саме ця установа. Документи (чеки та квитанції ТОВ «Нова Пошта») слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати на залучення експерта складають 38775,90 грн (тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 90 копійок). Ці витрати необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 124 КПК України.

Щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд зазначає, що під час судового провадження клопотань від прокурора про обрання або застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 суду не надходило. Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду справи, а також призначення йому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, суд не вбачає правових підстав для обрання обвинуваченому будь-якого запобіжного заходу до набрання даним вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 58 КК України призначене ОСОБА_5 покарання у виді двох років позбавлення волі замінити службовим обмеженням для військовослужбовців на той самий строк - 2 (два) роки з відрахуванням у дохід держави 20 (двадцяти) відсотків грошового забезпечення.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 38775,90 грн (тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 90 копійок).

Вирішити долю речових доказів у кримінальному провадженні:

15 бойових 73 мм активно-реактивних кумулятивних (протитанкових) гранат ПГ-9; 6 бойових активно-реактивних (протитанкових) кумулятивних пострілів ПГ-7ВМ калібру 70 мм; 32 гранатометні постріли НОМЕР_8; 100 патронів калібру 20х139 мм, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Херсонській області, - передати Міністерству оборони України;

пластичну вибухову речовину на основі бризантної вибухової речовини гексогену та пластифікатору поліізобутилену (12 упаковок та 12 зразків після експертного дослідження), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Херсонській області, - передати Міністерству оборони України;

квитанції до платіжних інструкцій на переказ готівки № 416750990 та № 4184744095 і два чеки переказу коштів ТОВ «Нова Пошта» від 02.02.2026 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1