Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 595/1181/26
Провадження № 2/595/699/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2026 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Созанської Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,
представника відповідача, адвоката Тарчинської Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (надалі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс»), в інтересах якого діє представник Огоновська Ю.С., звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1602-1403 від 17.09.2025 в розмірі 70211,27 грн, що складається з наступного: 22941,64 грн заборгованість за кредитом; 27569,63 грн заборгованість за процентами; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 19700,00 грн. Окрім того, просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, пов`язані з розглядом справи.
Позовні вимоги мотивує тим, що 17.09.2025 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1602-1403 (надалі Кредитний договір). Кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора A6558. Відповідно до умов Кредитного договору відповідач отримав кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 24000,00 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту, знижена % ставка 0,90%, стандартна процентна ставка - 1%. Сторонами укладалася 02.01.2026 додаткова угода №1, в якій сторони домовлялися про надання додаткових коштів у кредит в сумі 11900,00 грн, та 19.02.2026 додаткова угода №2, в якій сторони домовлялися про надання додаткових коштів у кредит в сумі 3500,00 грн. Однак, відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього зобов`язання не виконав, порушив умови договору і має прострочену заборгованість, яка станом на 17.06.2026 складає 70211,27 грн, з яких: 22941,64 грн - заборгованість за кредитом; 27569,63 грн заборгованість за процентами; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 19700,00 грн. З врахуванням вищезазначеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 19.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
15.09.2026 представником відповідача, адвокатом Тарчинською Л.Я. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому адвокат вказує, що позовні вимоги відповідач ОСОБА_1 заперечує повністю та вважає, що позов до задоволення не підлягає, оскільки листи ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», надані позивачем на підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів, не є належним доказом, оскільки не відображають повністю номер карти отримувача, отже з`ясувати кому були перераховані кошти неможливо. Крім того, позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку чи інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором зобов`язання з погашення заборгованості. В матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором і первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували переказ коштів ОСОБА_1 за кредитним договором № 1602-1403 від 17.09.2025 та додатковими угодами до нього. Позивач вказані докази суду не надав, що є його процесуальним обов`язком у даній категорії справ. Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» посилається на те, що між сторонами у даній справі укладено кредитний договір №1602-1403 від 17.09.2025 та додаткові угоди до нього в електронній формі. Позивач стверджує, що документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомлені на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Натомість, позивачем не надано суду доказів ідентифікації особи відповідача під час укладення кредитного договору, тому достатніх і достовірних доказів укладення кредитного договору не надано. Стороною позивача не надано виписок з рахунків відповідача, з яких можна було б встановити факт належності йому певного платіжного засобу, користування ним банківською карткою, банківським рахунком та наявність у нього заборгованості. Позивачем також не надано суду відповідний касовий документ, який відповідає вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Щодо наданого розрахунку заборгованості, то такого розрахунку недостатньо для висновку щодо отримання кредитних коштів та порушення позивачем обов`язку щодо їх повернення. Відповідний розрахунок заборгованості є одностороннім документом позивача, та не є належниим доказом з огляду на вимоги частини першої статті 77 ЦПК України, не містить посилань на картковий чи інший банківський рахунок, яким користувався відповідач. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, докази, покладені в основу позову, не відповідають критеріям належності, допустимості та достатності, не підтверджують обставин, викладених у позовній заяві, та не можуть бути прийняті судом як підтвердження виникнення, зміни чи припинення правовідносин між сторонами. Водночас позивачем неправильно зроблено розрахунок ймовірної заборгованості. До неустойки за кредитним договором, датою укладення якого є 17.09.2025, застосуванню підлягає пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу за порушення умов договору. За таких обставин покладання на відповідача обов`язку зі сплати позивачу заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, суперечить діючому тимчасовому правовому регулюванню цивільних правовідносин та засадам справедливості і розумності. Положення кредитного договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору. Однак, як слідує із розрахунку заборгованості за договором №1602-1403 від 17.09.2025, який долучено до матеріалів справи, відповідачу нараховано 20 % комісії від суми кредиту, що становить 4800 грн. Разом з тим, з того ж розрахунку вбачається, що заборгованість по сплаті комісії за видачу кредитних коштів погашено. Отже, від суми заборгованості по кредиту слід відмінусувати неправомірно стягнуту комісію в сумі 4800 грн. З огляду на викладене просить долучити даний відзив до матеріалів справи та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
У судове засідання представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача, адвокат Тарчинська Л.Я. в судовому засіданні позовні заперечила з підстав, викладених у відзиві.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 17.09.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1602-1403 від продукту «MахіKasa», який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A6558.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.
Згідно договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 24000,00 грн, строк кредитування 300 календарних днів, дата повернення (виплати) кредиту 13.07.2026, базовий період складав 14 календарних днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом, а також зі сплатою комісії за видачу кредиту 20% від суми кредиту, денна процентна ставка на дату укладення договору складає 0,946 процентів, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 92757,25 грн.
Як вбачається із змісту п. 13 Договору, у ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача, а саме НОМЕР_1 .
Додатком до Договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту (графік платежів за договором).
Також відповідачем було підписано Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MахіKasa» та Паспорт споживчого кредиту.
02.01.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1602-1403, яка підписана останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором A2875. Відповідно до умов даної Додаткової угоди кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит в розмірі: 11900,00 грн.
19.02.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1602-1403, яка підписана останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором A6155. Відповідно до умов даної Додаткової угоди кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит в розмірі: 3500,00 грн.
За даними довідки про перерахування суми кредиту № 1602-1403 від 17.09.2025, сформованої ТОВ «Укр Кредит Фінанс», по карті ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 через платіжну систему EasyPay здійснювалися наступні типи операції: 17.09.2025 видача кредиту в сумі 24000,00 грн; 02.01.2026 добор по кредиту в сумі 11900,00 грн; 19.02.2026 добор по кредиту в сумі 3500,00 грн. Разом 39400,00 грн, що також підтверджується долученими підтвердженнями про перерахування коштів.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1602-1403 від 17.09.2025 станом на 17.06.2026 загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором становить: 70211,27 грн, з яких: 22941,64 грн - заборгованість за кредитом; 27569,63 грн заборгованість за процентами; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 19700,00 грн.
Як сплати заборгованості, однак дана вимога була проігнорована позичальником, порушення не усунуто.
Відповідно до ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на убачається із матеріалів справи, 24.06.2026 кредитодавець відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику вимогу про усунення порушень умов договору № 1602-1403 від 17.09.2025 щодо підставі договору або правочину.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1602-1403 від 17.09.2025 продукту «MахіKasa» та додаткові угоди до Договору, зокрема 02.01.2026 та 19.02.2026.
Так, ст. 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З довідки про перерахування суми кредиту № 1602-1403 від 17.09.2025 та підтверджень про перерахування коштів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» шляхом здійснення переказу на платіжну карту № НОМЕР_1 кошти в загальній сумі 39400,00 грн, а саме: 17.09.2025 у сумі 24000,00 грн, 02.01.2026 у сумі 11900,00 грн та 19.02.2026 у сумі 3500,00 грн.
Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за Договором № 1602-1403 від 17.09.2025, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1602-1403 від 17.09.2025, заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.06.2026 складає 70211,27 грн, з яких: 22941,64 грн - заборгованість за кредитом; 27569,63 грн заборгованість за процентами; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 19700,00 грн. Крім того, з наявного у матеріалах справи розрахунку вбачається надання кредитних коштів клієнту, отримання таких коштів клієнтом, нарахування процентів, а також часткову сплату коштів клієнтом.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок.
Відтак, у суду відсутні підстави для сумніву, що ОСОБА_1 не було перераховано визначені умовами договору до додатковими угодами до договору кошти, що підтверджується вищенаведеними доказами та не спростовано відповідачем, який будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору не заявляв.
Окрім цього, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, та, відповідно, не може надати первинні банківські документи, тому надані суду позивачем довідка про перерахування суми кредиту та підтвердження про перерахування коштів, а також розрахунок заборгованості за договором, суд вважає належними та допустимими доказами заборгованості у справі.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.
З матеріалів справи вбачається, відповідач взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 22941,64 грн та відсотками в розмірі 27569,63 грн, разом 50511,27 грн.
Вирішуючи питання правомірності нарахування комісії, суд виходить із такого.
Суд зазначає, що позивач у договорі не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу, за які встановлена комісія за надання кредиту, тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (подібні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21).
Відтак, зарахування сплачених відповідачем 4800,00 грн в рахунок погашення комісії є безпідставним. Вказана сума коштів підлягає зарахуванню в рахунок погашення відсотків за кредитним договором (27569,63 4800,00 = 22769,63), тобто розмір заборгованості за відсотками буде становити 22769,63 грн.
Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості відповідача підтверджується розрахунком заборгованості, яка надана суду та відповідачем не спростована, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 1602-1403 від 17.09.2025 в сумі 45711,27 грн, що складається із 22941,64 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22769,63 грн заборгованість за відсотками, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за ст. 625 ЦК України у розмірі 19700,00 грн.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас, згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Враховуючи те, що кредитні відносини між сторонами виникли і діяли під час воєнного стану, на переконання суду, у позивача були відсутні правові підстави для нарахування відсотків у сумі 19700,00 грн в порядку ст. 625 ЦК України, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Згідно платіжної інструкції № 62775 від 05.08.2026, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1733,36 грн (45711,27 х 2662,40 : 70211,27), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 274, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1602-1403 від 17 вересня 2025 року в розмірі 45711 (сорок п`ять тисяч сімсот одинадцять) грн 27 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 1733 (одна тисяча сімсот тридцять три) грн 36 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. І. Созанська
Судове рішення № 140851896, Бучацький районний суд Тернопільської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 595/1181/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: