Рішення № 140850401, 22.10.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3733/26

Провадження 2-2664/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участю секретаря Колісник К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2026 року позивач в особі свого представника звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 12870 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2664 грн. 40 коп.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 21.02.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 318932. За цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики. ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Договору позики № 318932 від 21.02.2025 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Позикодавця. Таким чином, Відповідач уклав Договір позики № 318932 від 21.02.2025 року із ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42827134) та Відповідачу передані грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, у розмірі 3900 грн.

23.07.2025р. між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23072025. Згідно даного Договору факторингу 23.07.2025 року відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 318932 від 21.02.2025 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 12870 грн., із яких: - сума заборгованості за основною сумою боргу становить 3900 грн.; - сума заборгованості за відсотками становить 11,31 грн.; - сума заборгованості по комісії становить 1158,69 грн.; - сума заборгованості по штрафним санкціям становить 7800 грн.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду по суті.

07.10.2026 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає, заперечує в повному обсязі та вважає його не обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, в поданому до суду клопотанні просить слухати справу у його відсутність в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач до суду не з`явився, представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають частково, також просять суд зменшити розмір витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.02.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 318932. Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 3900 грн. (п. 2.1. Кредитного договору); Строк кредиту 30 днів. Орієнтовна річна процентна ставка 2617,16 %, орієнтовна загальна вартість позики 5070,00 грн.

Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (22.03.2025) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 3900 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією провайдера - ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор) «QeU475», що був надісланий на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі.

Позикодавець виконав свої зобов`язання у повному обсязі, перерахувавши 21.02.2025 грошові кошти в сумі 3900,00 грн. на платіжну картку відповідача.

23.07.2025р. між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23072025. Згідно даного Договору факторингу 23.07.2025 року відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 318932 від 21.02.2025 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 12870 грн., із яких: - сума заборгованості за основною сумою боргу становить 3900 грн.; - сума заборгованості за відсотками становить 11,31 грн.; - сума заборгованості по комісії становить 1158,69 грн.; - сума заборгованості по штрафним санкціям становить 7800 грн.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Договір вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст.207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст.3 якого електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що з пропозицією про укладення кредитного договору, яку ТОВ "Сіроко Фінанс" розмістило на власному вебсайті http://monto.com.ua/informaciya, позивач пропонує укласти електронний кредитний договір у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". Електронний кредитний договір, крім цієї пропозиції, складається: із заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позивальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду). За цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Сума кредиту, строк, на який він видається, проценти встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною оферти.

21.02.2025 року ОСОБА_1 сформував та за допомогою одноразового ідентифікатора «QeU475» підписав заявку і уклав з ТОВ " Сіроко Фінанс " Договір позики № 318932.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України, вважається укладеним в письмовій формі.

За висновками, що викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського Кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 3900 грн. (п. 2.1. Кредитного договору); Строк кредиту 30 днів. Орієнтовна річна процентна ставка 2617,16 %, орієнтовна загальна вартість позики 5070,00 грн.

Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (22.03.2025) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 3900 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією провайдера - ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

У відповідності до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 1056-1 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Також судом встановлено, що 23.07.2025р. між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23072025. Згідно даного Договору факторингу 23.07.2025 року відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 318932 від 21.02.2025 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 12870 грн., із яких: - сума заборгованості за основною сумою боргу становить 3900 грн.; - сума заборгованості за відсотками становить 11,31 грн.; - сума заборгованості по комісії становить 1158,69 грн.; - сума заборгованості по штрафним санкціям становить 7800 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за Договором ні позивачу, ні первісному кредитору ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС».

Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості не спростована відповідачем ОСОБА_1 в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.

У спростування зазначених представником позивача доводів позову відповідачем будь яких доказів не надано.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» та відповідачем. При цьому, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» ґрунтуються на законі та підлягають до часткового задоволення.

Так, звертаючись до суду із позовом, представник позивача ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» просив стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і штрафні санкції, в розмірі 7800,00 грн.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Оскільки, договір позики № 318932 був укладений відповідачем ОСОБА_1 21.02.2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України штрафні санкції в розмірі 7800,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

За змістом статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Як вбачається з матеріалів справи, Адвокат Босенко О.М. здійснював представництво «ФК «СОЛВЕНТІС» за позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до Договору про надання правової допомоги № 43657029/02 від 02.01.2026 з додатками; детальним описом виконаних робіт, копією додаткової угоди № 318932 від 31.03.2026, позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі 6 000,00 грн.

Також, у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Отже, беручи до уваги положення ЄСПЛ, висновки Верховного Суду, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатським об`єднанням роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. є співмірними згідно з обставинами цієї справи.

З огляду на викладене, та з врахуванням заяви представника відповідача щодо зменшення суми витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне з відповідача на користь позивача стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення заборгованості у розмірі 5070,00 гривень, що становить 39,40% від заявлених позовних вимог (5070,00 гривень х 100% / 12870,00 гривень), то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1049,00 гривень (2662,40 гривень х 39,40% / 100%).

Керуючись статтями 509, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 77-82, 141, 259, 263-265, 268, 280, 284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість у розмірі 5070 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) судовий збір у розмірі 1049 грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Б. Тиханський