Рішення № 140850292, 12.10.2026, Макарівський районний суд Київської області

"12" жовтня 2026 р. Справа № 370/135/26

Провадження № 2/370/73/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Макарів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІОН-3» про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «ТІОН-3» про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги, в якому із врахуванням заяви про зміну підстав позову від 05.02.2026 року, вказав, що 18.07.2022 між ними укладено Договір №5 (далі Договір) про надання поворотної фінансової допомоги. Відповідно до преамбули цього Договору сторони дійшли згоди, що поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами у порядку та на умовах, передбачених даним Договором. У пункті 2.1 цього Договору визначено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 200 000, 00 грн без ПДВ. Відповідно до п. 2.2 цього Договору у разі якщо фактичний розмір фінансової допомоги, наданої Позичальнику за цим договором, виявиться меншим або більшим, ніж зазначено у п. 2.1 цього Договору, сумою поворотної допомоги вважатиметься фактично надана сума коштів. Відповідно до п. 2.3 цього Договору оскільки між сторонами налагоджуються тісні взаємовигідні ділові стосунки поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Відповідно до п. 2.4 цього Договору поворотна фінансова допомога надається однією сумою або частинами. Перерахування здійснюється позикодавцем на розрахунковий рахунок позичальника. На виконання вимог п. 2.4. цього Договору 18.07.2022 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №153680028 від 20.07.2022. Відповідно до п. 3.1. цього Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню 01.07.2023. Станом на день звернення позивача з цією заявою про стягнення заборгованості відповідач не здійсниі погашення заборгованості у повному обсязі. 10 грудня 2025 року Макарівський районний суд Київської області видав судовий наказ у справі №370/3901/25 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІОН-3» заборгованості за договором №5 від 18 липня 2022 року про надання поворотної фінансової допомоги, який ухвалою суду від 12.01.2026 року було скасовано. У заяві про скасування вказаного вище судового наказу представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІОН-3» зазначив, що копія договору № 5 про надання поворотної фінансової допомоги від 18.07.2022 року, яка долучена стягувачем до матеріалів справи, відповідно до якого ОСОБА_1 нібито надав ТОВ «ТІОН-3» поворотну фінансову допомогу у розмірі 200 000 грн без ПДВ, директор ТОВ «ТІОН-3» Яцук О.В. ніколи не бачила і не підписувала. Стверджував, що при детальному огляді копії вказаного договору встановлено, що підпис від імені директора ТОВ «ТІОН-3» Яцук О.В. виконано іншою особою, а не ОСОБА_2 . Після виявлення факту скоєння кримінальних правопорушень, а саме: виготовлення та використання завідомо підробленого документу (підпису директора ТОВ «ТІОН-3»), введення в оману суду, шляхом подання підроблених доказів, з подальшою метою заволодіння грошовими коштами у великих розмірах, що відповідає кваліфікації кримінальних правопорушень, передбачених, частиною 1 та 4 статті 358 та частиною 1 статті 384 та частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІОН-3» разом з адвокатами збираються докази для звернення із заявою до правоохоронних органів про скоєння ряду кримінальних правопорушень. Тому, позивач вважає, що застосуванню підлягають положення глави 83 Цивільного кодексу України, якою врегульовано набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, та зокрема положення статті 1212 Цивільного кодексу України, адже відповідачем замовчується факт отримання грошових коштів у сумі 200 000,00 грн, що підтвердженні належними, достатніми та допустимими доказами. Крім того, позивач стверджує, що в даному випадку майном є грошові кошти в сумі 200 000,00 грн., які були отримані відповідачем у зв`язку з їх перерахуванням позивачем на поточний рахунок ТОВ «ТІОН-3» без укладення договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №5 від 18.07.2022, тобто отримані відповідачем без достатніх правових підстав. Будь-яких документальних доказів на підтвердження існування між сторонами договірних відносин відповідачем також не надано. З огляду на наведені приписи матеріального права, враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору позики (поворотної безвідсоткової фінансової допомоги), як стверджує відповідач, отримані ним грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. підпадають під правову кваліфікацію безпідставно набутого майна в силу приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, позивач просив суд: стягнути з ТОВ «ТІОН-3» на користь фізичної особи громадянина України ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 200 000,00 грн. та судових витрат такими, що обгрунтовуються недоговірними зобовязаннями, у звязку з безпідставним набуттям відповідачем грошових когтів.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 19.01.2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного проадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 12.02.2026 рок клопотання позивача задоволено. Прийнято до розгляду заяву про зміну підстав позову подану позивачем, у зв`язку з чим позовні вимоги розглядати в редакції, викладені у заяві від 05.02.2026 року.

09.03.2026 року представник відповідача Сосоновик А.П. скерував до суду письмові пояснення, відповідно яких зазначив, що відповідач не заперечує факт перерахування грошових коштів від ОСОБА_1 до ТОВ «Тіон-3», а заперечує про снування саме Договору, тому що директор не підписувала цей Договір. Та вважає, що грошові кошти, які позивач надав відповідачу були грошовими коштами подружжя ОСОБА_3 . На початку повномасштабного вторгнення росії в Україн сім`я Яцуків виїхала до Івано-Франківської області в с. Татарів. Після звільнення Київщини, ОСОБА_1 першим повернувся та побачив наслідки окупації росією частини Київської області в тому числі селища Макарів. Було пошкоджено торгівельно-офісний центр в Макарові, який належить ТОВ «Тіон-3». Також вважає, що отримані грошові кошти були спільними коштами подружжя ОСОБА_3 , та ТОВ «Тіон-3» є предметом поділу в іншій судовій справі, тому вважають що в задоволені позовних вимог необхідно відмовити.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 15.04.2026 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

29.09.2026 року від ОСОБА_1 до суду скеровані письмові пояснення, відповідно яких просить, при ухваленні рішення по справі, врахувати висновки, що викладені в постановах ВС від 12.06.2020 року у справі №169/506/17, від 24.06.2021 року у справі № 686/19271/19 та від 02 червня 2020 року у справі № 902/672/16, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц та від 20.01.2020 у справі № 916/556/19 під час ухвалення рішення у справі №370/135/26. Врахувати під час розгляду справи №370/135/26 висновки, що викладені в постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 169/506/17, від 24 червня 2021 року у справі № 686/19271/19 та від 02 червня 2020 року у справі № 902/672/16, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц та від 20.01.2020 у справі № 916/556/19.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Лошадкіна В.О., позов підтримала, просила задовольнити з підстав викладених у позові. Також звернула увагу, що відповідачем не спростовано факту отримання грошових коштів від позивача та не надано доказів їх повернення.

Представник відповідача, адвокат Сосновик А.П., у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні з підстав застосування ст. 1212 ЦК України недоцільним. Сторона відповідача заперечує підписання саме цього договору, однак сам факт його оспорювання, несвідчить про наявність підстав для визнання отриманих коштів безпідставно набутими. Грошові кошти були використанні для потреб бізнесу подружжя, а питання щодо їх повернення виникло тільки після звернення до суду з позовом, повязаним із розірванням шлюбу та поділом майна. Вимоги щодо повернення грошових коштів від позивача до грудня 2025 року не надходило.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення переказу коштів №153680028 від 20.07.2022 з рахунку НОМЕР_2 на розрахунковий рахунок відповідача у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» НОМЕР_3 були перераховані грошові кошти у сумі 200 000,00 грн із призначенням платежу «поворотна фінансова допомога згідно договору №5 від 18.07.2022. Платник ІПН НОМЕР_4 ОСОБА_1 ».

За змістом копії Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 5 від 18.07.2022 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Тіон-3», предметом договору виступає надання позикодавцем поворотної фінансової допомоги у розмірі 200 000,00 грн., яку позичальник зобов`язався повернути в порядку та на умовах передбачених вказаним Договором. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненнню 01.07.2023 р.

Згідно Статуту ТОВ «Тіон-3», ОСОБА_2 є єдиною засновницею та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіон-3», зі Статуним капіталом 21 746,50 грн., частка у якому становить 100%, що також підтверджується відповідними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Таким чином, ОСОБА_2 поєднує статус єдиної учасниці товариства та його керівника.

10.12.2025 року Макарівським районним судом Київської області видано судовий наказ у справі №370/3901/25 за заявою ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіон-3» заборгованості за Договором №5 від 18.07.2022 року про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 200 000,00 грн 00 коп. та 302 (триста дві) грн 80 коп. судового збору. Однак, ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 12.01.2026 року вказаний судовий наказ скасовано та роз`яснено заявнику (стягувачу) про його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин суд повинен оцінити копію договору з урахуванням положень статті 95 ЦПК України та встановити, чи може вона бути використана як достовірний доказ укладення договору. Саме заперечення відповідачем підпису не є достатнім для встановлення факту підроблення документа, так само як наявність підпису в копії не є безумовним доказом його справжності.

В ході розгляду справи позивачем не надано оригінал договору № 5 від 18.07.2022 року суду, посилаючись на те, вказаний договір викрадений та знищений, внаслідок чого договірні правовідносини між сторонами трансформувались у недоговірні відносини, а грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача як безпідставно отримані грошові кошти, а не як кошти отримані в позику, згідно договору.

Тобто, вимоги позову обґрунтовуються саме наявністю кондикційних зобов`язань (безпідставним набуттям майна).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19).

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача на його користь заборгованості у розмірі 200 000,00 грн. за Договором №5 від 18.07.2022 про надання поворотної фінансової допомоги. Тобто, у даному випадку встановлено факт передання грошових коштів, погодження сторонами їх суми, визначення правової природи цих коштів як поворотної фінансової допомоги, прийняття коштів отримувачем без заперечень та підтвердження ним відповідних обставин, а також враховано поведінку сторін протягом майже трьох років дії цього договору (позивач не звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів, а відповідач, у свою чергу, не заявляв про повернення помилково отриманих коштів), суд дійшов висновку, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІОН-3» фактично виникли правовідносини позики, а договір поворотної фінансової допомоги є укладеним у письмовій формі та таким, що породжує для сторін взаємні права та обов`язки, що підтверджується наявною копією договору №5 про надання поворотної фінансової допомоги від 18.07.2022 року.

Оригінал вказаного договору представником позивача у судовому засіданні надано не було.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 264 ЦПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Посилання позивача на необхідність застосування судом належної правової кваліфікації не змінює обов`язку суду встановити обставини, які є необхідними для застосування відповідних норм матеріального права.

Поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, що передбачають передачу підприємству у користування на певний строк суми грошових коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плату за користування такими грошовими коштами. Операції з позики грошових коштів оформлюються згідно з вимогами статті 1046 «Договір позики» глави 71 ЦК України. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. З моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, договір позики вважається укладеним (постанова Верховного Суду у справі №381/4019/18 від 12.02.2026).

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, які за своєю правовою природою є договором поворотної фінансової допомоги та регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до правової природи зобов`язань із безпідставного набуття майна, передбачених статтею 1212 ЦК України, такі зобов`язання виникають лише за відсутності правової підстави для набуття або збереження майна.

Оскільки у даному випадку правовою підставою набуття грошових коштів є укладений між сторонами договір позики (поворотної фінансової допомоги), спірні правовідносини мають договірний характер.

Принцип «jura novit curia» («суд знає закони») застосовується судом у випадку, коли позивач обґрунтовує свій позов саме такими обставинами, проте помилково посилається на певні норми права. Але застосування судом цього принципу не є безмежним.

Отже, принцип «jura novit curia», з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції й надання доказів в умовах нової кваліфікації судом правовідносин (рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року у справі «Гусєв проти України» (скарга № 25531/12)).

У позові, який був поданий на початку, позивач обґрунтовував свої позовні вимоги обставинами укладення з відповідачем договору позики, отриманням останнім грошових коштів у позику, та невиконанням ним взятих на себе зобов`язань щодо повернення у строк визначений договором грошових коштів позикодавцю. При цьому, позивачем було правильно зазначено норми права, які регулюють дані правовідносини.

У подальшому після прийняття судом змін підстав позову, позовні вимоги обґрунтовуються тим, що підстава набуття відповідачем коштів відпала внаслідок знищення договору позики, а відтак, позивач в цій справі просить захистити своє порушене право шляхом стягнення грошових коштів, як безпідставно набуте майно.

До підстав позову, окрім викладення фактичних обставин справи, входять в тому числі норми закону, на підставі яких позивач просить захисти своє порушене право. Суд не може при розгляді позовної заяви про стягнення грошових коштів, як безпідставно набутого майна самостійно виходити за межі позовних вимог, вирішуючи можливість стягнення боргу за договором позики.

З огляду на викладене, положення статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, а захист порушеного права має здійснюватися в межах договірних зобов`язань, зокрема шляхом застосування норм, що регулюють виконання та відповідальність за порушення договору позики.

У зв`язку з цим позовні вимоги, обґрунтовані положеннями статті 1212 ЦК України, є безпідставними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, у рішенні від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23), пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак не може тлумачитися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони. Обсяг такого обґрунтування залежить від характеру рішення та обставин конкретної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІОН-3» про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2026 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІОН-3», код ЄДРПОУ 33016295, адреса: 08001, Київська область, Бучанський район, с-ще Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 37-Б.

Суддя: Н.О. Бізяєва