Рішення № 140849481, 08.10.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1438/26

провадження № 2/445/1592/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області, в якому просить визнати за нею право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування, після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивачки - ОСОБА_5 . 04.10.2006 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким усе належне йому майно на день смерті в тому числі на 1/2 частку вказаного житлового будинку, в рівних частках заповів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_5 , звернувшись до нотаріуса - Ковалик М.П. отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, в тому числі на 1/4 частку вказаного житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_4 .. Позивачка зазначає, що на частину спадкового майна за заповітом, який батько склав 19.03.2009 року на її користь: земельні ділянки та грошові вклади в банку , вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку житлового будинку їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на дане майно. Як зазначає позивачка, окрім неї, спадкоємцями до майна померлого ОСОБА_4 є її сестра - ОСОБА_3 , яка спадщину після померлого не приймала, на свою частку щодо спірного житлового будинку не претендує. Дружина спадкодавця, мати позивачки - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відтак, позивачка є єдиним спадкоємцем першої черги за законом на 1/4 частку спірного житлового будинку. Враховуючи те, що нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначений вище будинок, вона звернулася до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Позивач в підготовче засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити такі.

Відповідачі в підготовче засідання не з`явилися, подали заяви, в яких просили справу розглядати у їх відсутності, позовні вимоги визнали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Встановивши обставини справи, оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Тернопіль Тернопільської області.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Тернопіль Тернопільської області.

Із копії заповіту, посвідченого 04.10.2006 року секретарем Полянської сільської ради Золочівського району Львівської області, ОСОБА_5 усе своє майно заповів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 порівну.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після ОСОБА_5 , та отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані держаним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори, від 25.02.2010 року.

Із копії заповіту, посвідченого 19.03.2009 року державним нотаріусом Другої тернопільської державної нотаріальної контори, Ковалик М.П. на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: 1/2 частки земельної ділянки площею 1,6502 га.,та грошові вклади заповів - ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після свого батька - ОСОБА_4 , та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Боберською О.А., від 20.06.2023 року.

Відповідно до постанови про відмови у вчинення нотаріальної дії № 67/02-14 від 31.10.2025 року, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Боберською О.А. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на дане спадкове майно.

Згідно виписки із погосподарської книги № 2 Поморянської селищної ради за 1990-2010 роки, житловий будинок по АДРЕСА_1 , побудований в 1951 році, що розміщений на земельній ділянці площею 0,05 га для обслуговування житлового будинку та господарський споруд, головою домогосподарства був ОСОБА_5 .

Згідно даних технічного паспорта, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за вказаною вище адресою, побудований в 1951 році, загальна площа будинку 62,6 кв.м.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Згідно ст.328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

Відповідно до ст.1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цьогоКодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Відповідно до ч. 3ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 31 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об?єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об?єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об?єктів нерухомості є необов?язковим.

Таким чином, будинки, які були збудовані до 1992 року, не потребували введення до експлуатації, при набутті права власності на такі об?єкти.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 26 лютого 2020 року у справі № 607/16873/18, від 15 жовтня 2020 року у справі №623/214/17.

Тому житловий будинок збудований та закінчений будівництвом до 1992 року не підлягає прийняттю в експлуатацію, а про факт закінчення будівництва свідчить наявний технічний паспорт, виданий КПЛОР «Золочівське МБТІ».

Даний житловий будинок збудований в 1951 році, у шлюбі подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , який після 1991 року був спільною сумісною власністю подружжя, частки кожного з яких є рівними.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 заповів належну йому 1/2 частку вказаного житлового будинку, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 порівну. Вказане дає підстави суду дійти висновку, що ОСОБА_4 подавши заяву до нотаріуса, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , в тому числі 1/4 частку вказаного житлового будинку.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮ України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно із правовою позицією ВС, викладеної в постанові № 227/3750/19 від 22.09.2021, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку.

Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 3ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши такі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачка, яка прийняла спадщину, має право на спадкування 1/4 частки спірного житлового будинку з господарськими будівлями, як спадкоємець за законом після смерті батька, який належав йому, однак не був зареєстрований на правах власності за ним на момент смерті, що стало перешкодою для оформлення її спадкових прав в нотаріальному порядку, відсутність спадкоємців, які мали б право на обов`язкову частку в спадковому майні, та визнання відповідачами позовних вимог, що не суперечить закону та не порушує права,свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов є підставний та підлягає задоволенню.

Враховуючи клопотання позивача , витрати по сплаті судового збору слід залишити за останнім.

Керуючись ст.4,5,12,76-83,89,258,259,263-265,268,272,273,288,289 ЦПК України, ст. 16, 328, 386, 392, 1216-1218, 1222, 1223, 1225, 1268, 1272, 1296ЦК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом, на 1/4 частку житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.10.2026.

Суддя В. М. Сивак