Рішення № 140849301, 20.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/10207/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Мисько Х.М.,

секретаря судових засідань Бевзюк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту в розмірі 259184,38 грн. та судовий збір у розмірі 3887,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з метою отримання послуг AT «Ідея Банк», відповідачем було підписано договір про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, та Угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної карти.

Так, 20.07.2023 року після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено Договір №971524 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. Даний договір було підписано клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток O.Bank 2.0. у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Банком підписано Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України.

15.01.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №М35.34606.011542561. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (OTP-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) відповідачки.

Власне волевиявлення на укладення кредитного договору відповідач висловила шляхом його підписання електронним підписом, а саме нею було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з фінансового номеру в мобільному додатку O.Bank 2.0 СМС-повідомлення (OTP-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п.1.4.1. Договору №1794293. Згідно з кредитним договором, відповідач отримала кредит в розмірі 200 000,00 грн., зі сплатою 81% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується видатковим касовим/меморіальним ордером. Однак, відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені договором, внаслідок чого станом на 11.11.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 259 184,38 грн. Відтак, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 01.10.2025 року на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до неї будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05.12.2025 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2026 року позов озов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту №№М35.34606.011542561 від 15.01.2025 року в розмірі 259184 грн. 38 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» сплачений судовий збір в розмірі 3887 грн. 77 коп.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.05.2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 07.04.2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Скасовано заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 07.04.2026 року винесене у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

15.06.2026 року представником віжповідача ОСОБА_1 - адвокатом Костогриз Т.В скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що вимоги АТ «Ідея Банк» відповідач заперечує у повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_1 дійсно має договірні правовідносини з позивачем щодо кредитування. Однак, відповідачка вказує, що вона погашала заборгованість за користування кредитним коштами, але позивачем ці грошові кошти не були враховані на погашення заборгованості. Розмір заборгованості за договором кредиту №М35.34606.011542561 від 15.01.2025 року відповідач не визнає, у зв`язку з тим, що вона частково погашала заборгованість, про що свідчать квитанції та виписки по картці на суму 55 174,96 грн. За наведених обставин, проси у позові відмовити.

10.07.2026 року представником АТ «Ідея Банк» скеровано на адресу суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що не погоджує з твердженнями відповідача ОСОБА_2 щодо сплати суми в розмірі 55 174,96 грн., оскільки таке не відповідає дійсності та підтверджується виписками по рахунку відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», що долучені Відповідачем до відзиву на позовну заяву. Відповідач звернула увагу, що з усіх коштів, що були перераховані клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» утримував комісію за такі перекази, а тому сума, що надходила АТ «Ідея Банк» була іншою, а саме: 14.02.2025 року - сума, що надійшла АТ «Ідея Банк» становить 13 758,91 грн., 14.03.2025 року сума платежу становить 13 828,80 грн., комісія в АТ «Приват Банк» становить 68,80 грн., сума що надійшла до АТ «Ідея Банк» становить 13 760 грн. 27.04.2025 року, сума платежу становить 13768,50 грн., комісія АТ «Ідея Банк» становить 68,50 грн., сума, яка надійшла АТ «Ідея Банк» становить 13 700 грн., 31.05.2025 сума платежу становить 13818,70 грн., комісія в АТ «Ідея Банк» становить 68,75 грн., сума, що надійшла в АТ «Ідея Банк» становить 13 750 грн., загальна сума платежу становить 55 174,96 грн., комісія в АТ «Ідея Банк» становить 206,05 грн., сума, що надійшла в АТ «Ідея Банк» становить 54 968,91 грн. Отже, згідно із квитанціями та виписками, наданими відповідачем, сума, що надійшла на погашення заборгованості становить 54 968,91 грн., а не 55 174,96 грн., що також підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1 , на який ОСОБА_2 здійснювала погашення заборгованості. Відповідно до п. 1.7 Кредитного договору № M35.34606.011542561 повернення заборгованості за Договором здійснюється через рахунок НОМЕР_2 , відкритий у Банку. Всупереч вказаному відповідач здійснювала погашення заборгованості на рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується виписками по рахунку відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», що долучені Відповідачем. У подальшому зазначені кошти перераховувалися на рахунок НОМЕР_2 , на який відповідно до умов кредитного договору відповідач мала здійснювати платежі. Рух коштів за вказаними рахунками підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_2 , зокрема відомостями, зазначеними у графі «Рахунок», згідно з якими кошти первинно надходили на рахунок НОМЕР_1 , а згодом перераховувалися на рахунок НОМЕР_2 . Зазначає, що відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_2 , кошти, спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором, надходили не лише з АТ КБ «ПриватБанк». Крім того, на погашення кредитної заборгованості було зараховано ще два платежі: 17.04.2025 року в розмірі 51,59 грн та 17.05.2025 року в розмірі 0,75 грн. Таким чином, загальна сума коштів, що надійшли на погашення заборгованості за кредитним договором, становить 55 021,25 грн. Звертає увагу суду, що додана до позовної заяви виписка по рахунку № НОМЕР_2 містить всі необхідні реквізити, встановлені пунктом 62 Положення від 04.07.2018 № 75, є первинним бухгалтерським документом у відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктів 62, 63 Положення від 04.07.2018 № 75 та підтверджує видачу Відповідачу кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування.

Представник позивача АТ «Ідея Банк», згідно позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, наслідки неявки.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Костогриз Т.В. у судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У відзиві на позовну заяву просила суд здійснювати розгляд справи за її відсутності та у відсутності відповідача.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що відповідач неодноразово не з`являвся в судове засідання, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України, особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Судом встановлено, що 20.07.2023 року після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено Договір №971524 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку.

Також, підписанням цього договору, клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону зазначеного в цьому договорі як фінансового номеру телефону для отримання SMS-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, що зазначений нижче, належить виключно йому, а відтак накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису і створює для клієнта юридичні наслідки.

15.01.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №М35.34606.011542561, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 200 000,00 грн. зі сплатою 81 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, банк надаєх кредит на споживці цілі, а клієнт отримує його на наступних умовах: п.1.2 сума кредиту:200 00,00 грн., п.1.3.процента ставка 81%, п.1.4. строк кредиту становить 60 місяців.

Згіднох із п.1.7. дата повернення кредиту по 15.01.2030 року включно. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Ідея Банк», відповідно до порядку повернення кредиту, згідно із Додатком №1.

Відповідно до п.1.11 кредитного договору, клієнт має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від такого Договору без пояснення причини, утому числі після отримання грошових коштів. Про намір відмовитися від Договору, розірвати чи припинити Договір, позичальник повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів у порядку, визначеному законодавством).

Згідно з пунктом 16 Кредитного договору, всі повідомлення Сторін за Договором, у тому числі вимоги Кредитодавця, вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані листом через поштове відділення зв`язку, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін чи за адресами, зміненими відповідно до п.11.4. цього Договору, або надіслані у формі електронного документу на адресу електронної пошти, вказану в реквізитах цього Договору, чи змінену відповідно до п.11.4. цього Договору. При цьому, Кредитодавець та Клієнт вважаються повідомленими належним чином (такими, що отримали повідомлення в день здачі його до установи зв`язку або в день надсиланням на адресу електронної пошти) навіть при неотриманні такого листа, у разі наявності відмітки поштового відділення зв`язку про відправлення такого листа/факту надсилання електронного листа на вказану в Договорі адресу, чи на адресу, змінену відповідно до умов цього Договору

Згідно із ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які с несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з 1.11. кредитного договору, позичальник має право протягом 14 календарних днів, з дня укладення Договору відмовитись від такого Договору без пояснення причин, у тому числі після отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від укладеного Договору, клієнт повідомляє кредитодавця у письмовій формі протягом 14 днів з дня укладення договору.

Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. ОСОБА_1 , під час укладення кредитного договору, ознайомилась з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.

Таким чином, відповідачу банком була надана уся інформація, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки, кредитний договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що остання погодилась з його умовами та зобов`язалась виконувати їх.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів сторонами не заперечується. Крім того, виконання АТ «Ідея Банк» своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема платіжною інструкцією та випискою за кредитним рахунком.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість за договором кредиту №М35.34606.011542561, яка згідно довідки - розрахунку заборгованості станом на 11.11.2025 року становить 259184,38 грн. та складається із наступного: прострочений борг 198070,08 грн. та прострочені проценти 61114,3 грн.

01.10.2025 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків про згрупування поштових відправлень. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до неї будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Однак, ОСОБА_1 належним чином не відреагувала на вимогу та зобов`язань за вищезгаданим договором кредиту не виконала.

Оцінюючи доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо неврахування позивачем здійснених нею платежів за кредитним договором та, як наслідок, незгоди з визначеним банком розміром заборгованості, суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує факту укладення між нею та АТ «Ідея Банк» кредитного договору №М35.34606.011542561 від 15.01.2025 року та отримання кредитних коштів у розмірі 200 000,00 грн, однак заперечує проти заявленого до стягнення розміру заборгованості, посилаючись на те, що частково виконувала свої зобов`язання за договором, перерахувавши кошти на загальну суму 55 174,96 грн, які, на її думку, не були належним чином враховані позивачем під час розрахунку заборгованості.

На підтвердження зазначених обставин відповідач надала квитанції про здійснення платежів та виписки по картковому рахунку, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк». Водночас суд звертає увагу, що зазначені документи підтверджують здійснення переказів з рахунку відповідача, проте самі по собі не є достатніми для висновку про неправильність розрахунку заборгованості, складеного позивачем, оскільки для встановлення фактичного розміру виконаних зобов`язань необхідно з`ясувати, які саме суми надійшли на рахунок кредитодавця та були зараховані на погашення заборгованості за кредитним договором.

З письмових пояснень представника позивача від 10.07.2026 року вбачається, що банк не заперечує факту здійснення відповідачем платежів, однак зазначає, що сума коштів, фактично зарахована на рахунок банку, відрізняється від загальної суми переказів, зазначеної відповідачем у відзиві. Зокрема, за поясненнями позивача, відповідачем було здійснено чотири платежі: 14.02.2025 року, 14.03.2025 року, 27.04.2025 року та 31.05.2025 року, загальна сума яких, відповідно до наданих відповідачем квитанцій, становить 55 174,96 грн. При цьому на рахунок банку, за твердженням позивача, фактично надійшло 54 968,91 грн з урахуванням утриманих комісій.

Сам по собі факт того, що сума коштів, зазначена у квитанціях відповідача, є більшою за суму, яка, за поясненнями позивача, фактично була зарахована на погашення кредитної заборгованості, не свідчить про те, що банк не врахував здійснені відповідачем платежі. Для встановлення дійсного розміру зарахованих коштів суд враховує виписки за відповідними рахунками та відомості про рух коштів між ними. Водночас відповідач не надала доказів, які б підтверджували, що кошти, фактично отримані банком, не були враховані під час визначення розміру заборгованості або що розрахунок позивача є неправильним

Посилання відповідача ОСОБА_1 на здійснення платежів через АТ КБ «ПриватБанк» також не спростовує доводів позивача. Як зазначено у письмових поясненнях банку, відповідно до пункту 1.7 кредитного договору повернення заборгованості здійснюється через рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ідея Банк». Водночас кошти, переказані відповідачем, спочатку надходили на рахунок НОМЕР_1 , після чого перераховувалися на рахунок, призначений для обслуговування кредиту.

Зазначені обставини, за умови їх підтвердження виписками за відповідними рахунками, свідчать про наявність послідовного руху коштів від рахунку, на який відповідач здійснювала перекази, до рахунку, передбаченого кредитним договором для погашення заборгованості. Отже, саме по собі здійснення платежів на рахунок, відмінний від зазначеного у пункті 1.7 кредитного договору, не є доказом того, що кошти не були отримані банком або залишилися незарахованими.

Таким чином, оцінюючи доводи відповідача у сукупності з письмовими поясненнями позивача, виписками за відповідними рахунками, умовами кредитного договору та іншими матеріалами справи, суд доходить висновку, що наведені відповідачем заперечення щодо здійснення платежів самі по собі не спростовують факту неналежного виконання нею зобов`язань за кредитним договором та не є достатніми для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ч.2 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст.ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що між сторонами виникли договірні кредитні правовідносини, позивач АТ «Ідея Банк» належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, тоді як відповідач не забезпечила належного виконання взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Розмір заборгованості підтверджується поданими позивачем доказами, зокрема кредитним договором, випискою за рахунком та розрахунком заборгованості. Доводи відповідача щодо неврахування здійснених платежів не спростовують установленого розміру заборгованості, оскільки матеріали справи містять відомості про зарахування коштів на погашення кредиту, а відповідачем не надано належних доказів неправильності розрахунку позивача

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ «Ідея Банк» є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3887,77 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту №№М35.34606.011542561 від 15.01.2025 року в розмірі 259184 грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» сплачений судовий збір в розмірі 3887 грн. 77 коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20.10.2026 року.

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Суддя Х.М.Мисько