Ухвала суду № 140848131, 21.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10213/26

1-кс/308/6446/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника третьої особи адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах третьої особи ОСОБА_6 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62026140110002355 від 31.03.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369-2 та ч.3 ст.332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

18.10.2026 до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах третьої особи ОСОБА_6 , про скасування арешту 7 000 доларів США, вилу чених 21.05.2026 із сумки ОСОБА_7 та арештованих ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01.06.2026.

В обґрунтування клопотання адвокат зазначив, що 01.05.2026 ОСОБА_6 позичив ОСОБА_7 зазначені кошти, що підтверджується розпискою. На думку представника, вони не стосуються обставин кримінального провадження, а їх законне походження підтверджується відповідними документами. При цьому предметом неправомірної вимоги, за версією органу досудового розслідування, були інші кошти 5 000 доларів США, вилучені з подарункового пакета в автомобілі.

Посилаючись на необґрунтованість подальшого обмеження права власності, адвокат просить скасувати арешт 7 000 доларів США та повернути їх ОСОБА_6 .

Позиції учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні представник третьої особи адвокат ОСОБА_5 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що органом досудового розслідування наразі перевіряються обставини походження грошових коштів у сумі 7 000 доларів США, їх належність та можливий зв`язок із обставинами кримінального провадження.

Установлені судом обставини, мотиви, з яких суд виходив під час постановлення ухвали, та положення закону, якими він керувався

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження № 62026140110002355 від 31 березня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 та ч. 3 ст. 332 КК України.

У межах зазначеного кримінального провадження 21 травня 2026 року під час проведення особистого обшуку ОСОБА_7 та обшуку його автомобіля було вилучено грошові кошти, зокрема 7 000 доларів США, які перебували в його сумці.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 червня 2026 року у справі № 463/5129/26, провадження № 1-кс/463/5251/26, накладено арешт, зокрема, на грошові кошти в сумі 7 000,00 доларів США, вилучені із сумки ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути фізична або юридична особа. Така особа має процесуальні права та обов`язки в частині, що стосується арешту майна, а також право на оскарження обмежень, які стосуються належного їй майна, у порядку, передбаченому КПК України.

Згідно зі ст. 7 КПК України загальними засадами кримінального провадження є, зокрема, верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист та недоторканність права власності.

Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених КПК України, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування в установленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, необхідне для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди або можливої конфіскації майна.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, для застосування арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів необхідна наявність достатніх фактичних даних, які дають підстави вважати, що відповідне майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та має доказове значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник чи законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження, якщо особа доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, під час розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя має перевірити, чи зберігаються обставини, які зумовили застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, та чи наявні достатні підстави для подальшого обмеження права власності.

Згідно з положеннями ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним, а ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної фізичної та юридичної особи мирно володіти своїм майном. Втручання держави у здійснення цього права має бути законним, переслідувати легітимну мету та забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Зазначені положення передбачають необхідність дотримання розумної пропорційності між метою застосування арешту майна та ступенем обмеження права власника або законного володільця на користування і розпорядження таким майном.

Як убачається з доводів клопотання, представник третьої особи стверджує, що грошові кошти в сумі 7 000 доларів США належать ОСОБА_6 та були передані ОСОБА_7 у позику 01 травня 2026 року, що підтверджується розпискою. На підтвердження походження коштів представником також надано документи щодо доходів ОСОБА_6 за 20252026 роки.

Крім того, представник посилається на те, що, згідно з повідомленням про підозру від 22 травня 2026 року та протоколом обшуку від 21 травня 2026 року, орган досудового розслідування пов`язує предмет неправомірної вимоги з іншими грошовими коштами в сумі 5 000 доларів США, вилученими окремо з паперового подарункового пакета бірюзового кольору. Натомість кошти в сумі 7 000 доларів США були вилучені із сумки ОСОБА_7 .

Наведені обставини підлягають оцінці в сукупності з іншими матеріалами, оскільки для подальшого арешту майна з метою збереження речових доказів необхідно встановити його конкретний зв`язок із обставинами кримінального провадження та доказове значення.

При цьому доводи представника про належність коштів ОСОБА_6 та їх походження підлягають оцінці разом із поданими документами, зокрема розпискою від 01 травня 2026 року, документами про доходи та матеріалами, що стосуються обставин вилучення грошових коштів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів.

Водночас сам факт вилучення грошових коштів під час проведення процесуальної дії не є безумовним підтвердженням їх відповідності критеріям речових доказів. Так само факт винесення постанови слідчого про визнання коштів речовими доказами не виключає необхідності перевірки фактичних підстав для такого рішення під час розгляду клопотання про скасування арешту.

З матеріалів, досліджених під час судового розгляду, не встановлено достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що саме грошові кошти в сумі 7 000 доларів США були предметом неправомірної вигоди, набуті внаслідок кримінально протиправних дій, використовувалися як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як докази обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необхідність подальшої перевірки походження коштів, їх належності та можливого зв`язку з обставинами кримінального провадження. Разом із тим під час розгляду клопотання не наведено конкретних фактичних даних, які б підтверджували доказове значення саме зазначених коштів та їх відповідність критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що матеріали, досліджені під час розгляду клопотання, не містять достатнього фактичного обґрунтування для висновку про відповідність грошових коштів у сумі 7 000 доларів США ознакам речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України.

З огляду на викладене, доводів представника третьої особи, наданих документів, а також відсутності достатніх фактичних даних, які б підтверджували доказове значення зазначених коштів у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання в частині скасування арешту грошових коштів у сумі 7 000 доларів США, вилучених із сумки ОСОБА_7 .

При цьому скасування арешту стосується виключно зазначених грошових коштів та не поширюється на інше майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 червня 2026 року у справі № 463/5129/26, провадження № 1-кс/463/5251/26.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 16, 98, 100, 170, 174, 309, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківсього районного суду м. Львова від 01.06.2026 /справа №463/5129/26, провадження №1-кс/463/5251/26/ в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 7 000,00 доларів США, які вилучено із сумки ОСОБА_7 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_8