Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер 201/9779/26
Номер провадження2/205/6069/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ТОВ «ФК «Суперіум» звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 вересня 2024 року між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем укладено кредитний договір № 99161454000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Відповідно до умов кредитного договору позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк», а банк надає позичальнику кредит, який позичальник зобов`язується повернути та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов договору і Правил, а сума кредиту за договором становить 8 000 грн. Позичальник, в порушення умов зазначеного договору, свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим, АТ «Укрсиббанк» було відступлено ТОВ «ФК «Суперіум» на підставі договору факторингу № 299 від 09 вересня 2025 року право вимоги до відповідача за вищевказаним договором. Загальна сума заборгованості відповідача у відповідності до реєстру боржників до договору факторингу № 299 від 09 вересня 2025 року складає 99 056,93 грн. (заборгованість за основним боргом 71 964,79 грн., заборгованість за відсотками 26 654,12 грн., заборгованість за комісіями 438,02 грн.). Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернула представник позивача звернулася до суду з цією позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Суперіум» заборгованість в загальному розмірі 99 056,93 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн.
Ухвалами судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 18 серпня 2026 року прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ «Укрсиббанк» письмових доказів.
Представник позивача Марчук Я.С. у позовній заяві просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розгляд справи здійснювати за відсутності їх представника, а також не заперечувала щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст.ст.128, 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, також шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті овокодацького районного суду міста Дніпра, заперечень проти позову суду не представила, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.
22 жовтня 2026 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було вирішено питання про заочний розгляд справи.
За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилась в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подала. При цьому, представник позивача не заперечувала проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, та виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 18 вересня 2024 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 99161454000, відповідно до умов якого АТ «Укрсиббанк» встановив відповідачу ліміт кредитування у сумі 8 000 грн. на строк по 05 жовтня 2026 року з фіксованою процентною ставкою - 44,99 % річних, з комісією за надання послуг з управління кредитом 500 грн., а також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.17-31).
Разом з тим, відповідно до наданої АТ «Укрсиббанк» на виконання ухвали суду від 18 серпня 2026 року інформації в листі № 31-4-01/11172-БТ від 20 серпня 2026 року, разом з випискою за кредитним договором № 99161454000 від 18 вересня 2024 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , де у відповідача обліковується заборгованість за період з 19 вересня 2024 року по 09 вересня 2025 року (а. с. 81-90).
Матеріалами справи підтверджено, що 09 вересня 2025 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено договір факторингу № 299, у відповідності до умов якого АТ «Укрсиббанк» відступає ТОВ «ФК «Суперіум», а ТОВ «ФК «Суперіум» зобов`язується прийняти права вимоги та в їх плату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Укрсиббанк» за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 33-41).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 299 від 09 вересня 2025 року, ТОВ «ФК «Суперіум» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 99161454000 від 18 вересня 2024 року в сумі 99 056,93 грн., з яких: 71 964,79 грн. - заборгованість за основним боргом; 26 654,12 грн. - заборгованість за відсотками; 438,02 грн. - заборгованість за комісіями (а. с. 42).
В матеріалах справи також наявна направлена на адресу відповідача досудова вимога № 20-04/26 від 20 квітня 2026 року від ТОВ «ФК «Суперіум» про сплату заборгованості в розмірі 99056,93 грн. за договором № 99161454000, якою проінформовано про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Суперіум» та необхідність погашення заборгованості за договором № 99161454000 у вищевказаному розмірі (а. с. 43-45).
Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
Також судом встановлено, що станом на момент звернення ТОВ «ФК «Суперіум» до суду борг відповідачем не погашено.
Крім того, з наданої позивачем довідки за заборгованістю боржника ОСОБА_1 за №99161454000 від 18 вересня 2024 року, судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 складає 99 056,93 грн., з яких: 71 964,79 грн. - заборгованість за основним боргом; 26 654,12 грн. - заборгованість за відсотками; 438,02 грн. - заборгованість за комісіями (а. с. 45).
Отже, пред`являючи вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором, ТОВ «ФК «Суперіум» просив стягнути заборгованість за основним боргом, відсотками та комісією.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Крім того, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.
Отже, існування заборгованості у відповідача за кредитним договором № 99161454000 від 18 вересня 2024 року в загальному розмірі 99 056,93 грн., з яких: 71 964,79 грн. - заборгованість за основним боргом; 26 654,12 грн. - заборгованість за відсотками; 438,02 грн. - заборгованість за комісіями, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем.
При цьому суд також приймає до уваги ту обставину, що ПАТ «Укрсиббанк» відступило право вимоги щодо заборгованості відповідача на користь ТОВ «ФК «Суперіум» і таке відступлення відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 513 ЦК України.
Отже, судом встановлено факти укладення між ПАТ «Укрсиббанк» і відповідачем ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору та отримання відповідачем коштів за умовами кредитного договору, і беручи до уваги факт непогашення відповідачем заборгованості за вказаним у справі кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «ФК «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також, з позовної заяви вбачається, що представник позивача понесла судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 гривень, а також очікує понести та просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень, однак будь-яких доказів на їх підтвердження представником позивача суду не надано, крім наявності підтвердження того, що представником позивача були понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 527, 626, 628, 638, 648, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 142, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість за кредитним договором № 99161454000 від 18 вересня 2024 року в загальному розмірі 99 056,93 грн., з яких: 71 964,79 грн. - за основним боргом; 26 654,12 грн. - за відсотками; 438,02 грн. - за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (код ЄДРПОУ 42024152) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», код ЄДРПОУ 42024152, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 23-А, нежитлове приміщення №35-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т.П. Терещенко
Судове рішення № 140845438, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/9779/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: