Рішення № 140842762, 20.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3474/26

Провадження № 2/932/3091/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Стадченко О.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

До Індустріального районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 13.09.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 через вебсайт «creditkasa.com.ua» було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1446-9887 відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору відповідачці надано кредит у розмірі 14 000,00 грн. строком на 365 днів з базовим періодом 30 днів, комісією за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, промоставкою 0,20 % на день, зниженою процентною ставкою 1,00 % на день та стандартною процентною ставкою 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів і 0,75 % на день починаючи з 181-го календарного дня дії договору. Надалі між сторонами укладено додаткові угоди №1 від 08.10.2024, № 2 від 22.12.2024, № 3 від 02.01.2025, № 4 від 11.01.2025, № 5 від 26.01.2025, № 6 від 24.03.2025 та № 7 від 28.04.2025, відповідно до яких відповідачці надано додаткові кредитні кошти. Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором та додатковими угодами виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачці кредитні кошти, однак остання належним чином не виконувала зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів. У зв`язку із цим станом на 18.03.2026 утворилася заборгованість у загальному розмірі 63 048,82 грн., яка складається з: 19 854,40 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 43 194,42 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 1446-9887 від 13.09.2024 ( з додатковими угодами) у розмірі 63 048,82 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра 21.04.2026 дана справа направлена за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 року суддя Стадченко О.В. визначена для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Стадченко О.В. від 20.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу роз`яснено строк і порядок надання суду відзиву на позовну заяву.

23.07.2026 відповідачем ОСОБА_1 (а.с.127) отримана ухвала про відкриття провадження у справі від 20.07.2026, у зареєстрованому електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд», про що свідчить відповідна довідка. Отже, відповідно до вимог ст. ст.128, 272 ЦПК України, відповідачка є такою, що належним чином повідомлена про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки.

04.08.2026 до суду від представника відповідачки адвоката Махно К.О. надійшов відзив на позовну заяву. У наданому відзиві представник відповідачки заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на недоведеність факту отримання відповідачкою кредитних коштів. Зазначила, що позивачем не надано належних і допустимих доказів списання кредитних коштів з рахунку кредитодавця, їх перерахування на платіжну картку відповідачки та фактичного зарахування на відповідний рахунок, а надані документи, а саме: довідка про надання кредиту, квитанції платіжної системи та інформаційні листи не підтверджують зазначених обставин у сукупності з належними первинними фінансовими документами. Крім того, представник відповідачки посилається на несправедливість умов кредитного договору щодо нарахування процентів, їх неспівмірність та невідповідність принципам справедливості, добросовісності й розумності, у зв`язку із чим просила у разі встановлення підстав для задоволення позову зменшити розмір нарахованих процентів до справедливого та співмірного розміру. Також заперечувала проти стягнення комісії за надання кредиту, вважаючи відповідну умову несправедливою, оскільки вона передбачає оплату дій кредитодавця, що здійснюються у його власних інтересах, а не є самостійною послугою для позичальника. Посилаючись на зазначене, представник відповідачки просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. (а.с.129-140).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.09.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою ОСОБА_1 через вебсайт «creditkasa.com.ua» було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1446-9887 відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами договору відповідачці було надано кредит у розмірі 14 000,00 грн строком на 365 днів із базовим періодом 30 днів. Договором передбачено комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, промоставку 0,20 % на день, знижену процентну ставку 1,00 % на день, а також стандартну процентну ставку 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів і 0,75 % на день починаючи зі 181-го календарного дня дії договору.

Пунктом 1.1. Договору про відкриття кредитної лінії №1446-9887 від 13 вересня 2024 року визначено, що базовий період сплати відсотків (далі - базовий період) - це проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п.п.4.1., 4.2. Договору про відкриття кредитної лінії №1446-9887 від 13 вересня 2024 року загальний розмір кредиту становить 14 000, 00 грн., дата надання/видачі кредиту 13 вересня 2024 року. Базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику, становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 12 вересня 2025 року. Строк договору є рівним строку кредитування (п.4.13. Договору про відкриття кредитної лінії № 1446-9887 від 13 вересня 2024 року).

Згідно п.4.10. Договору про відкриття кредитної лінії №1201-9884 від 07 травня 2023 року, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1, 00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом180 днів, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).

Порядок укладання договору передбачений розділом 3 Договору про відкриття кредитної лінії № 1446-9887 від 13 вересня 2024 року та відповідно до п. 3.1. цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Уклавши договір сторони підтвердили, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтвердив свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил (п.3.10. Договору про відкриття кредитної лінії №1201-9884 від 07 травня 2023 року).

Відповідно до п.п.12.1., 11.3.1. Договору про відкриття кредитної лінії № 1446-9887 від 13 вересня 2024 року, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця або у Мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

У розділі 13 договору «Реквізити сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові, дані паспорта, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер особистого електронного платіжного засобу, електронна адреса, а також зазначено, що договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А6855 (а.с. 27 38).

Також 13 вересня 2024 року відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А6855 підписано Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та Додаток №2 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1446-9887 від 13 вересня 2024 року (а.с. 39-47).

Підписавши 13 вересня 2024 року паспорт споживчого кредиту відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних нею умов кредитування (а.с.48-50).

13 вересня 2024 року на виконання умов договору позивачем за допомогою системи LiqPay здійснено переказ коштів відповідачу у розмірі 14 000,00 грн. на номер картки № НОМЕР_1 , яка була зазначена відповідачкою як номер особистого електронного платіжного засобу в Договорі про відкриття кредитної лінії № 1446-9887 від 13 вересня 2024 року (а.с.38, 96).

Надалі сторонами було укладено додаткові угоди № 1 від 08.10.2024 (а.с. 68 на зворті 71), № 2 від 22.12.2024 (а.с. 72 на звороті 75), № 3 від 02.01.2025 (а.с. 76 на звороті 79), № 4 від 11.01.2025 (а.с. 80 на звороті 83), № 5 від 26.01.2025 (а.с. 84 на звороті 87), № 6 від 24.03.2025 (а.с. 88 на звороті 91) та № 7 від 28.04.2025 (а.с. 92 на звороті 95), відповідно до яких відповідачці надавалися додаткові кредитні кошти в розмірах 4 000,00 грн., 12 000,00 грн., 2 000,00 грн., 6 000,00 грн, 2 000,00 грн., 1 600,00 грн. та 5 600,00 грн., відповідно.

Надалі, на виконання умов додаткових угод № 1 від 08.10.2024, № 2 від 22.12.2024, № 3 від 02.01.2025, № 4 від 11.01.2025, № 5 від 26.01.2025, № 6 від 24.03.2025 та № 7 від 28.04.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1446-9887 від 13.09.2024 позивачем за допомогою платіжної системи LiqPay здійснено перекази додаткових кредитних коштів відповідачці в розмірах 4 000,00 грн., 12 000,00 грн., 2 000,00 грн., 6 000,00 грн., 2 000,00 грн., 1 600,00 грн. та 5 600,00 грн. відповідно на платіжні картки, зазначені в документах щодо відповідних переказів (а.с. 96).

На підтвердження перерахування додаткових кредитних коштів позивачем надано відповідні документи про здійснення переказів за допомогою платіжної системи LiqPay. Судом установлено, що номери платіжних карток, на які зараховано кошти на виконання додаткових угод № 17 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1446-9887 від 13.09.2024, відповідають номерам платіжних карток, зазначеним у відповідних додаткових угодах.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором та додатковими угодами виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачці кредитні кошти за допомогою платіжної системи LiqPay, однак відповідачка належним чином не виконувала зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Так, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що кредитний договір №1201-9884 від 07 травня 2023 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отже, підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12,81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Таким чином, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки жодного доказу на підтвердження викладених обставин не було надано. Кредитний договір був укладений згідно норм Закону України «Про електронну комерцію», являється дійсним. Вказані документи були підписані відповідачем за допомогою одноразових ідентифікаторів, що свідчить про наявність між сторонами договірних зобов`язань.

Доводи представника відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів перерахування відповідачу коштів не заслуговують на увагу враховуючи наступне.

Згідно з документами про здійснення переказів за допомогою платіжної системи LiqPay позивачем на виконання умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1446-9887 від 13 вересня 2024 року та додаткових угод № 17 до нього відповідачці перераховано кредитні кошти у відповідних розмірах (а.с. 38, 96). При цьому номер платіжної картки, на яку 13 вересня 2024 року зараховано первісну суму кредиту в розмірі 14 000,00 грн, № НОМЕР_1 відповідає номеру картки, зазначеному відповідачкою в договорі. Судом також установлено, що номери платіжних карток, на які здійснювалися перекази додаткових кредитних коштів на виконання додаткових угод № 1 від 08.10.2024, № 2 від 22.12.2024, № 3 від 02.01.2025, № 4 від 11.01.2025, № 5 від 26.01.2025, № 6 від 24.03.2025 та № 7 від 28.04.2025, відповідають номерам платіжних карток, зазначеним у відповідних додаткових угодах (а.с. 6896).

Суд вважає зазначений доказ належним та таким, що підтверджується факт перерахування відповідачці кредитних коштів на визначений нею рахунок.

При цьому, відповідно до пункту 10 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_3 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

З наведеного слідує, що з боку позивача порушень не відбулося та з урахуванням вимог закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.

ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" як фінансова установа, не є банком, та не може мати доступу до карткового рахунку відповідача і формувати відповідні виписки по рахунку, що є первинними документами бухгалтерського обліку, оскільки не є його власником та вказана інформація є банківською таємницею, доступ до якої має лише відповідач, як клієнт банку.

Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Доказів того, що на картку № НОМЕР_1 та картку № НОМЕР_2 не було перераховано грошові кошти у загальному розмірі 47 200, 00 грн. (13.09.2024 - 14 000, 00 грн., 08.10.2024 - 4 000,00 грн., 22.12.2024 - 12 000,00 грн., 02.01.2025 - 2 000,00 грн., 11.01.2025 - 6 000,00 грн., 26.01.2025 - 2 000,00 грн., 24.03.2025 - 1 600,00 грн. та 28.04.2025 - 5 600,00 грн.) відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що даний електронний платіжний засіб їй не належить.

Враховуючи викладене, позивачем надано належні докази видачі відповідачу коштів в розмірі 47 200, 00 грн. на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1446 9887 від 13 вересня 2024 та додаткових угод № 1 від 08.10.2024, № 2 від 22.12.2024, № 3 від 02.01.2025, № 4 від 11.01.2025, № 5 від 26.01.2025, № 6 від 24.03.2025 та № 7 від 28.04.2025.

За вимогами статей 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 18.03.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 1446-9887 від 13.09.2024 становить 63 048,82 грн., з яких 19 854,40 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 43 194,42 грн. прострочена заборгованість за нарахованими відсотками (а.с. 97-103).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, умовами укладеного сторонами Договору про відкриття кредитної лінії № 1446-9887 від 13 вересня 2024 року та додаткових угод до нього передбачено розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, такі умови є обов`язковими для сторін відповідно до статті 629 ЦК України.

Щодо комісії за видачу кредиту, суд бере до уваги, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 також зазначив про правомірність встановлення комісії за здійснення операції з видачі кредиту, передбаченої умовами кредитного договору.

Таким чином, комісія за видачу кредиту передбачена умовами укладеного сторонами договору, її розмір та порядок сплати погоджені сторонами, а відповідна умова не суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів, саме по собі заперечення представника відповідачки не є достатньою підставою для її не нарахування позивачем.

З огляду на вищенаведене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 1446-9887 від 13.09.2024 та додатковими угодами № 1 від 08.10.2024, № 2 від 22.12.2024, № 3 від 02.01.2025, № 4 від 11.01.2025, № 5 від 26.01.2025, № 6 від 24.03.2025 та № 7 від 28.04.2025 у загальному розмірі 63 048,82 грн.

Щодо витрат відповідачки на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України такі витрати розподіляються між сторонами залежно від результатів розгляду справи. З огляду на повне задоволення позовних вимог, витрати відповідачки на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. слід залишити за її рахунок.

В той же час, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 2662,40 грн. судового збору, який був сплачений останнім при зверненні до суду з даним позовом (а.с.17).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-13,259,141, 264, 265, 352,354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407) заборгованості за Кредитним договором №1446-9887 від 13.09.2024 у розмірі 63 048,82 грн. ( шістдесят три тисячі сорок вісім гривень вісімдесят дві копійки), яка складається з: 19 854,40 грн. (дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні сорок копійок) простроченої заборгованості за кредитом та 43 194, 42 грн. (сорок три тисячі сто дев`яносто чотири гривні сорок дві копійки) простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598), адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.В. Стадченко