Постанова № 140842760, 20.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/10444/26

Провадження № 3/932/2375/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Юдіна Н.М. розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

30.07.2026 ОСОБА_1 близько о 12 год 20 хв за адресою: м. Дніпро, бульвар Зоряний, 1А, е/о 587, керуючи автомобілем Toyota Rav-4 Hybrid д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи на дорогу з прилеглої території, не надала перевагу у русі автомобілю Citroen C3 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по дорозі, куди ОСОБА_1 мала намір виїхати, внаслідок чого трапилось зіткнення. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Так ОСОБА_1 порушила п. 10.2. ПДР України.

Адвокат Саленко О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , заперечив провину останньої та просив повернути матеріали до УПП в Дніпропетровській області для складання протоколу за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 , оскільки в момент, коли ОСОБА_1 безпосередньо здійснювала маневр виїзду з прилеглої території, ОСОБА_2 не було у полосі руху, куди виїжджала ОСОБА_1 .

Раніше до суду стороною захисту скеровувалась до відома заява про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ОСОБА_2 , відповідно до якого адвокат Бобух В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просив скласти відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, у зв`язку із порушенням ОСОБА_2 п. 10.1., 10.2., 10.3. ПДР України.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього на адресу суду не надходило.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_2 у судове засідання, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності потерпілого.

Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до п. 10.2. ПДР України, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При прийняття остаточного рішення у справі суд досліджує докази, які наявні в матеріалах справи, а саме:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 732862 від 30.07.2026;

-схему місця ДТП від 30.07.2026;

-письмові пояснення ОСОБА_1 від 30.07.2026;

-письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 30.07.2026;

-відеозапис, долучений стороною захисту.

Вказані докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення судом усіх обставин, що підлягають з`ясуванню.

Встановлені судом обставини виявленого правопорушення свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а її дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху, передбачених п. 10.2. Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Суду не надано доказів та не наведено доводів, які б викликали сумніви або вказували на суперечності в обставинах встановлених судом.

Щодо клопотання сторони захисту про повернення матеріалів справи про адміністративне правопорушення для належного оформлення суд зауважує, що відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Тобто під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та висунення обвинувачення до ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за описаними у ньому обставинами, орган-ініціатор звернення зі згаданим протокол самостійно, на свій розсуд займається збиранням доказів, встановленням особи, якій інкримінує вчинення правопорушення, та, підготувавши на його думку достатній об`єм доказової бази, звертається до суду для розгляду справи та прийняття вмотивованого рішення на основі попередньо зібраних поліцейськими доказами.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У пункті 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" від 17.10.2014 № 11 вказано, що норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення складеного без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

Отже, суд має право повернути адміністративний матеріал до відповідного органу, але у разі відсутності обов`язкового складового елементу, який перешкоджає та унеможливлює встановлення належної підсудності справи, розгляду по суті, виконання рішення суду тощо. У такі повноваження суду не входить можливість повернення матеріалів на доопрацювання для встановлення іншої особи, яка може бути причетна до адміністративного правопорушення та, тим самим, для зміни вже наявного, висунутого обвинувачення у протоколі, оскільки це суперечить принципу неупередженості суду, та наділяє його неналежними йому повноваженням по збиранню доказів.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що адвокатом Бобухом В.С. було направлено до УПП в Дніпропетровській області заяву із проханням скласти відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні такого клопотання сторони захисту.

При обранні виду та міри адміністративного стягнення суд виходить із санкції статті, загальних засад адміністративної відповідальності, ступеню суспільної небезпеки скоєного, особи ОСОБА_1 , відсутність обставин, які обтяжують або пом`якшують накладення адміністративного стягнення.

Крім того, у відповідності до статті 40-1 КУпАП, частини п`ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому винесено постанову.

Керуючись статями 24, 27, 33, 38, 124, 283, 284 КУпАП, а також іншими наведеними положеннями законодавства, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосувати щодо неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп. (номер рахунку (IBAN) UA758999980313020149000004001, отримувач ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп . (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) номер рахунку UA908999980313111256000026001).

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Суддя Н.М. Юдіна