Рішення № 140842208, 21.10.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 161/16484/26

Номер провадження 2/167/983/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 жовтня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») Кононенко Є. О. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що 15 квітня 2026 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 33539-04/2026 (далі - Договір, Кредитний договір). Вказує, що товариство свої зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши 15 квітня 2026 року на вказаний позичальником рахунок кошти кредиту в сумі 14000 грн.

Вказує, що у зв`язку з порушенням зобов`язань за Кредитним договором відповідач має заборгованість у розмірі 26026 грн, з яких: 14000 грн - тіло кредиту, 8946 грн - відсотки та 3080 грн - штраф. Зазначає, що позивачем було вжито всіх належних заходів для повідомлення відповідача про наявність невиконаного зобов`язання з погашення заборгованості за кредитом.

Ураховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заборгованість за Кредитним договором № 33539-04/2026 від 15 квітня 2026 року в розмірі 26026 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Мотузенко І. О. в судове засідання не з`явився. 17 вересня 2026 року через підсистему "Електронний суд" надіслав заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом оприлюднення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не подавав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2026 року цивільну справу за позовом ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд до Рожищенського районного суду Волинської області.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 03 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 28 вересня 2026 року у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час та місце судового засідання розгляд справи відкладено.

Судом завчасно судова повістка направлялась відповідачу на зареєстровану в установленому законом порядку адресу місця проживання відповідача, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18)

Поруч з цим, судом розміщувалося на офіційному вебсайті судової влади України оголошення про виклик відповідача в судове засідання на 09 год 45 хв 21 жовтня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв та клопотань до суду не надіслав та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 15 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав Заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, яку підписав електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора W872. У цій заявці він вказав свої анкетні дані, засоби зв`язку, адресу електронної пошти, номер банківської картки та надав згоду на обробку всіх своїх персональних даних та їх передачу третім особам з метою виникнення/виконання кредитних зобов`язань, які можуть бути укладені з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП».

15 квітня 2026 року ОСОБА_1 також ознайомився та підписав Паспорт споживчого кредиту, який наданий до укладання Кредитного договору та містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (кредит 14000 грн, строк 120 днів). У Паспорті споживчого кредиту зазначено розмір процентної ставки, яка є фіксована (0,90 % в день, що становить 328,50% річних) та орієнтовна вартість кредиту за весь строк кредитування - 30520 грн.

15 квітня 2026 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 33539-04/2026, який відповідач підписав електронним підписом з використання одноразового ідентифікатора Y818, що зазначено у розділі 8 Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 14000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту 15 квітня 2026 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Дата погашення кредиту 12 серпня 2026 року (п. 1.2 Кредитного договору).

За користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1400 грн. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка складає (16520/14000)/120*100%=0,98% та застосовується у межах строку кредитування вказаного в п. 1.2 цього Договору (п. 1.4, 1.4.1 Кредитного договору).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4314-14хх-хххх-7000 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п. 1.6 Договору).

Згідно з п. 3.6 Кредитного договору у випадку повного дострокового повернення кредиту клієнт зобов`язаний сплатити проценти, нараховані на дату повного дострокового повернення кредиту (включно) за фактичний строк користування кредитом.

Відповідно до п. 4.1.2 Договору у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі відповідно до процедури встановленої чинним законодавством України.

У випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень встановлених чинним законодавством України (п. 5.3 Договору).

Додатком № 1 до Договору про надання кредиту № 33539-04/2026 від 15 квітня 2026 року є підписаний сторонами Графік платежів, в якому наведено дати та розмір обов`язкових платежів зі сплати процентів. Загальна вартість кредиту для споживача з 15 квітня 2026 року по 12 серпня 2026 року становить 30520 грн.

З довідки про ідентифікацію та верифікацію, встановлено, що ОСОБА_1 , з яким укладено Договір № 33539-04/2026 від 15 квітня 2026 року ідентифікований ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП».

15 квітня 2026 року о 19:25:07 на картку № НОМЕР_1 були перераховані кошти в сумі 14000 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 1065454012, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» № 3426_260723134926 від 23 липня 2026 року та квитанцією про зарахування № 1065454012 від 15 квітня 2026 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 33539-04/2026 від 15 квітня 2026 року наданим ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" заборгованість ОСОБА_1 за період з 15 квітня 2026 року по 20 липня 2026 року становить 26026 грн, з яких: 14000 грн - тіло кредиту, 8946 грн - відсотки та 3080 грн - штраф.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором № 33539-04/2026 від 15 квітня 2026 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 15 квітня 2026 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 33539-04/2026, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора Y818. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит в розмірі 14000 грн, який він зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ним на визначених у кредитному договорі умовах (строк кредитування - 120 днів, денна процентна ставка 0,90% в день на залишок заборгованості).

Відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 14000 грн були перераховані шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти № НОМЕР_1 .

Перерахування коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що вони здійснені у день укладення Кредитного договору, а їх розмір відповідає сумі, визначеній у зазначеному правочині.

Таким чином, суд доходить висновку, що між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цього правочину, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Підстав вважати, що сума заборгованості в частині тіла кредиту та процентів не відповідає умовам Кредитного договору, і що її розрахунок є неправильним, судом не встановлено.

Отже, враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) на рахунок ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відповідач не надав, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 тіла кредиту в розмірі 14000 грн та відсотків в розмірі 8946 грн необхідно задовольнити.

Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафом.

Як вбачається з позовної заяви позивач окрім тіла кредиту та відсотків просить стягнути з ОСОБА_1 за несвоєчасне виконання зобов`язання штраф в розмірі 3080 грн.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наданий час.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3080 грн є необґрунтованою і до задоволення не підлягає.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами представником позивача подано через підсистему «Електронний суд», при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення 26026 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 22946 грн, що становить 88,16 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2346,82 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (ч. 5 ст. 135 ЦПК України).

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 757/13974/21-ц до судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога має надаватись саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням. Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України (п. 63 постанови Великої Палати ВС від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем до матеріалів справи надано:

- Договір № 44022416 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року;

- Додаткову угоду № 33539-04/2026 до Договору про надання правової допомоги № 44022416 від 02 січня 2026 року;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» щодо стягнення кредитної заборгованості;

- акт № 33539-04/2026 надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 20 липня 2026 року;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11628/10 від 29 липня 2024 року.

Незважаючи на те, що Горобей Р. Г. має право на зайняття адвокатською діяльністю Договір № 44022416 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року нею укладений з позивачем, саме як фізична особа підприємець.

Суд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

У п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

При цьому у п. 65.9 ст. 65 Податкового кодексу України передбачено, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Отже, чинне законодавством не забороняє адвокату бути зареєстрованим, як фізична особа-підприємець, але правничу допомогу саме як адвокат він може надавати лише як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та перебуває на відповідному обліку.

Як вбачається з доданих на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу документів, юридичні послуги ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» ОСОБА_2 надавалися саме як ФОП, а не адвокатом, або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Водночас належних доказів, які підтверджують статус Горобей Р. Г. як адвоката відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і що остання саме як адвокат надавала професійну правничу допомогу ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» позивачем надано не було.

Поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

На підставі викладено, з врахуванням вимог ст. 137 ЦПК України та правових висновків Верховного Суду, суд доходить висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заборгованість за Договором про надання кредиту № 33539-04/2026 від 15 квітня 2026 року в розмірі 22946 (двадцять дві тисячі дев`ятсот сорок шість) гривень, з яких: 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень - тіло кредиту, 8946 (вісім тисяч дев`ятсот сорок шість) гривень відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 2346 (дві тисячі триста сорок шість) гривень 82 копійки судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного заочного рішення 21 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», місцезнаходження: вул. Фізкультури, буд. 30В, м. Київ, ЄДРПОУ 44022416.

Представник позивача: Кононенко Єгор Олегович, адреса: м. Київ, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай