Рішення № 140840356, 21.10.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокусправа № 580/7985/26м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та скасування індивідуального акта, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, де просить:

- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фондуУкраїни в Черкаській, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії, згідно з постановою КабінетуМіністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».

- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які полягають у фіксуванні максимального розміру нарахованої ОСОБА_1 у пенсії станом на 01.03.2025 на рівні 41 335,75 грн.

- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які полягають у застосуванні до пенсії ОСОБА_1 понижуючих коефіцієнтів за статтею 30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фондуУкраїни в Черкаській області, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 перерахованої пенсії у повному нарахованому розмірі щомісячно одним платежем.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи 21366538) з 23.01.2026 нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію призначену, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких іншихосіб» № 2262-XII, без обмеження максимального розміру, включаючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівнясоціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без застосування понижуючих коефіцієнтів за статтею 30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, постановою КабінетуМіністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», включаючи надбавки, доплати, збільшення, компенсації та індексації пенсії, в тому числі з 01.03.2026 включаючи індексацію пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» у повному розмірі нарахованої суми пенсії щомісячно одним платежем та без застосування п. 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утриманнясуддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судовихрішень та без вирахування різниці між розміром перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фондуУкраїни розміром.

Представник позивач вважає протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 перерахованої пенсії у повному нарахованому розмірі щомісячно.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення обґрунтував тим, що нараховані на виконання рішення суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень: механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату за ретроспективними судовими рішеннями та перерахованих за рішенням суду пенсій визначено пунктом 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». Станом на момент виникнення спірних правовідносин Постанова № 821 була чинною, а відтак, затверджений нею Порядок, був обов`язковим у застосуванні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області. Наведені обставини вказують на неможливість виконання Головним управлінням рішення суду в частині виплати позивачу пенсії, без урахування Постанови № 821.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, пенсія призначена згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII у розмірі 80% грошового забезпечення.

27.06.2026 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, яким просив повідомити таку інформацію та надати підтверджуючі документи: належним чином засвідчені копії рішень про перерахунок ОСОБА_1 пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року справа № 580/8661/24 з 01.03.2023 до даного часу; платіжні відомості або інші докази фактичної виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі, перерахованому на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року справа № 580/8661/24 з 01.03.2023 до даного часу; належним чином засвідчену копію довідки про розмір грошового забезпечення від 24.04.2024 №ФР47856, на підставі якої здійснено перерахунок пенсії; належним чином засвідчені копії рішень про перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025, 01.03.2026 згідно з постановами КМУ від 24 лютого 2023 року № 168, від 23 лютого 2024 р. № 185, від 25 лютого 2025 р. № 209, від 25 лютого 2026 року №236, від 16 лютого 2022 р. № 118; розрахунки всіх заборгованостей Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання судових рішень про перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 до дати здійснення перерахунків у розрізі кожної судової справи помісячно, з зазначенням щодо кожного місяця розміру належної до сплати, фактично сплаченої суми пенсії, розміру різниці, розміру погашення заборгованості, а також підсумкового розміру належної до сплати заборгованості, з урахуванням здійснених виплат упродовж 2025-2026 року (станом на дату надання відповіді на запит); повідомити правову підставу ненарахування ОСОБА_1 індексації пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з урахуванням правової позиції Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах (зокрема постанова від 10 червня 2026 року, справа №300/6209/24) та положень ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов`язковості таких висновків для всіх суб`єктів владних повноважень; повідомити правову підставу не виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі, відображеному в «Кабінеті пенсіонера», а саме: 31 603,73 грн, що мала б бути нарахована на виконання рішення суду, яке набуло законної сили 31.10.2024 (тобто безвідносно до Порядку №821 в період чинності окремих його норм); повідомити правову підставу не врахування для цілей розрахунок понижуючих коефіцієнтів за постановою КМУ №1778 від 30.12.2025 розміру нарахованої пенсії 44 673,1 грн; повідомити підстави застосування понижуючих коефіцієнтів до пенсії ОСОБА_1 у 2026 році, з урахування висновків Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах (зокрема постанова від 11 вересня 2025 року, справа № 120/1081/25) та положень ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов`язковості таких висновків для всіх суб`єктів владних повноважень.

Листом від 02.07.2026 відповідач повідомив, що рішення судів виконувались з межах покладених зобов`язань. Зазначено, що оскільки позивачу пенсія перерахована за рішенням суду від 30 вересня 2024 року справа № 580/8661/24 з 01.02.2023, то пенсія не підлягає індексації за постановою Кабінету Міністрів України №118. Також вказано, що за постановою Уряду від 30 грудня 2025 року №1778 до нарахованої пенсії Позивача застосовано понижуючі коефіцієнти. Зазначено, що у зв`язку з визнанням протиправною та нечинною постанову КМУ від 08.06.2026, відсутній нормативний акт, який би визначав порядок виплати пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, тому виплата пенсії позивачу не здійснюється.

Спірним у цій справі є не нарахування позивачу індексації пенсії за 2022 рік, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №118; не виплати підвищення пенсії після 01.03.2025, застосування максимального розміру пенсії на рівні розрахунку, що здійснений на виконання судових рішень у справі № 580/7533/25 станом на 01.03.2025; застосування понижуючих коефіцієнтів за постановою Кабінету Міністрів України №1778.

Надаючи оцінку частині позовних вимог щодо не нарахування та не виплати

ОСОБА_1 індексації пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», суд зазначає таке.

Згідно з п.п. 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.

Згідно з протоколу перерахунку пенсії від червня 2023 року з 01.03.2022 було відображено нарахування позивачу індексації пенсії з 01.03.2022 з коефіцієнтом 0,140 від попереднього розміру пенсії у сумі 2176,8 грн.

В подальшому, відповідач нарахував позивачу пенсію на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року справа № 580/8661/24 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2024 №ФР47856 з 01.02.2026.

Поруч з цим, за наслідками перерахунку відповідач не здійснив нарахування позивачу індексації пенсії за 2022 рік.

Верховний Суд у постанові від 10 червня 2026 року, справа №300/6209/24 зазначив щодо застосування положень постанови Уряду №118 та №168 за наслідками перерахунку у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення, розрахованого від прожиткового мінімуму 2023 року (п.п. 24, 25, 27):

« 24. Оскільки у 2022 році не відбулось перерахунку пенсії, пов`язаного зі зміною складових грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, наявні підстави для застосування механізму індексації відповідно до Постанови № 118.

25. Колегія суддів зазначає, що підвищення пенсії на коефіцієнт 1,14, встановлене з 01 березня 2022 року, стало невід`ємною складовою частиною пенсійної виплати позивача. Здійснення подальшого перерахунку пенсії у 2023 році за іншою правовою підставою (стаття 63 Закону № 2262-XII) не змінює правомірності нарахування індексації, встановленої за попередній період, оскільки Постанова № 118 прямо передбачає, що таке підвищення враховується під час подальших перерахунків.

27. Водночас доводи касаційної скарги в частині оскарження висновків судів попередніх інстанцій щодо протиправності припинення індексації пенсії у 2022 році не спростовують правильності цих висновків, оскільки у зазначений період перерахунок пенсії позивача у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII не здійснювався.

28. За наведених обставин висновок судів попередніх інстанцій щодо протиправності припинення індексації пенсії у 2022 році є обґрунтованим, тоді як висновок про наявність правових підстав для індексації пенсії у 2023 році відповідно до Постанови № 168 не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та підлягає скасуванню.

29. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22 жовтня 2025 року у справі № 620/13008/24, від 14 січня 2026 року у справі № 520/17250/24, від 19 травня 2026 року у справі №620/10967/24.»

Правовідносини у справі №300/6209/24 та даній справі є аналогічними.

Тобто, оскільки у 2022 році не відбулось перерахунку пенсії позивача, пов`язаного зі зміною складових грошового забезпечення, наявні підстави для застосування механізму індексації відповідно до Постанови № 118.

У протоколі перерахунку від 08.04.2026 визначено підсумок пенсії з надбавками становить 44673,10 грн, з урахуванням максимального розміру 41335,75 грн.

Відповідачем наведено розрахунок пониження розміру пенсії шляхом застосування коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 від суми 41 335,75 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» передбачено індексацію пенсії, в тому числі, призначеної, згідно з Законом № 2262-ХІІ.

Згідно протоколу перерахунку пенсіїпозивача з 01.03.2026 відображено нарахування збільшення пенсії на 25 % від основного розміру, який з урахуванням індексації за 2026 рік має становити 8717,02 грн (34 868,08 грн*25%).

За положеннями ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: особам з інвалідністю I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи

- 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2026 становить 2595 гривень. Тобто, з 01.01.2026 40% прожиткового мінімуму становить 1038 грн.

У протоколі перерахунку пенсії Позивача з 01.03.2026 відображено нарахування підвищення пенсії особі з інвалідністю внаслідок війни у розмірі 1038 грн. Проте з урахуванням того, що відповідач фіксує максимальний розмір пенсії на рівні виплат станом на 01.03.2025 у розмірі 41 335,75 грн, тому збільшення і підвищення пенсії, які виникли після цієї дати у подальші розрахунки не враховуються.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII зі змінами, в частині визначення максимального розміру пенсії, що призначена за цим Законом.

В подальшому рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI в частині, що поширюють застосування максимального розміру до пенсії, що призначені за Законом № 2262-XII.

Відтак, дії відповідача щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром суд визнає протиправним.

Надаючи оцінку частині позовних вимог щодо обмеження виплати пенсії позивачу шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів за статтею 30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», суд зазначає таке.

Статтею 30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

30 грудня 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (надалі Постанова №1778), згідно з п. 1 якою визначено конкретні розміри коефіцієнтів, які застосовуються до перерахованих пенсій, а саме: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

За п. 4 Постанови №1778 визначено, що вона набирає чинності з 1 січня 2026 року.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 у справі № 1-рп/99, де Суд наголосив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Виходячи з вказаного розуміння принципу дії законів у часі, під фактом, який обумовлює визначення конкретного джерела правового регулювання, слід розуміти обставину (або їх сукупність), з якою пов`язане виникнення, зміна, припинення права.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 N 8-рп/2005 зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Право Позивача на виплату пенсії без обмеження максимальним розміром уже встановлено рішеннями судів у справах №№823/50/18 та № 580/3875/21.

Верховний Суд у постанові від 17 червня 2026 року, справа №580/1002/26 сформував висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах щодо питання застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (п.п. 50-51): застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень статті

30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Постанови № 1778, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили

працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, дії відповідача щодо виплати Позивачу пенсії з 01 січня 2026 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 Постанови № 1778, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим є протиправними.

Такі висновки узгоджуються з попередньою сталою практикою Верховного Суду в частині аналогічного за суттю регулювання спірних правовідносин у 2025 році ( у постанови від 11 вересня 2025 року, справа № 120/1081/25, від 17 вересня 2025 року у справі № 240/1202/25, від 23 вересня 2025 року у справі № 380/1811/25, від 23 вересня 2025 року у справі №140/2163/25).

Постановою КМУ від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Порядок № 821), яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (п. 1 Порядку № 821).

Пунктами 4 - 8 Порядку № 821 передбачено, що видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених п.5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому п.5-7 цього Порядку.

Водночас, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову КМУ від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 дане рішення залишено без змін.

Отже, посилання відповідача на те, що станом на момент виникнення спірних правовідносин Постанова № 821 була чинною, а відтак, затверджений нею Порядок, був обов`язковим у застосуванні в частині виплати позивачу пенсії є необґрунтованим та спростовується вищевикладеними обставинами.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що Головне управління ПФУ в Черкаській області листом повідомив представника позивача про те, що чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, відсутній. Ураховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій та рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватись виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта. З огляду на викладене, виплата сум, нарахованих на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/14467/25, буде здійснена у порядку та в межах затверджених бюджетних призначень, передбачених на 2026 рік.

Так, стаття 23 Бюджетного кодексу України та пункт 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» регулюють порядок здійснення видатків з бюджету, тобто відносини між розпорядниками бюджетних коштів у бюджетному процесі. Ці норми не визначають ані обсягу права особи на пенсійне забезпечення, ані розміру пенсії, що підлягає виплаті конкретному пенсіонеру, і не наділяють орган Пенсійного фонду України правом виплачувати нараховану пенсію не в повному обсязі. Порядок планування та здійснення бюджетних видатків є внутрішнім питанням держави і не може ані зменшувати обсяг права особи, підтвердженого судовим рішенням, ані відкладати його реалізацію на невизначений строк.

Однак, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Жовнер проти України», № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін».

Крім того, Європейський суд з прав людини також зазначав, що «не можна припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції ґрунтовно описував процесуальні гарантії, що їх надано учасникам судового процесу, а саме справедливий, прилюдний і швидкий розгляд справи, не охоплюючи виконання судових рішень; якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується лише доступу до суду та здійснення судочинства, це означало б привести до стану, несумісного з принципом правовладдя, що його Договірні держави зобов`язалися додержувати, ратифікувавши Конвенцію. Таким чином, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невіддільна частина судового розгляду для цілей статті 6» [рішення у справі Шмалько проти України / Shmalko v. Ukraine від 20 липня 2004 року (заява № 60750/00), § 43]; «право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна юридична система Високої Договірної Сторони уможливлювала, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Дійовий доступ до суду включає право на виконання судового рішення без безпідставних зволікань» [рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04), § 51].

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 у справі №16-рп/2009 зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання, і обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Крім того, у Рішенні від 23.11.2018 у справі №10-р/2018 Конституційний Суд України підкреслив, що набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя.

Таким чином, нормами чинного законодавства, зокрема Рішеннями Конституційного Суду України, як і положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено право позивача на справедливий суд в частині виконання судового рішення, проте матеріалами справи підтверджено, що внаслідок протиправних дій відповідача щодо поетапної виплати поточної пенсії судове рішення, постановлене на користь позивача, не виконується, визначена судом пенсія у відповідному розмірі позивачу не сплачується.

Частиною першою статті 47 Закону №1058 передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Жодною нормою Закону №1058, який є спеціальний, не передбачено можливості виплати нарахованої щомісячної суми пенсії частинами.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача щодо фактичної виплати пенсії в сумі, меншій ніж визначено на виконання судового рішення, так як вони порушуються норми Конституції України, Закону №1058 та права позивача і нівелюється зміст судових рішень .

Разом з цим, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог про здійснення виплати перерахованої пенсії позивача у повному розмірі нарахованої суми пенсії щомісячно одним платежем та без застосування п. 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утриманнясуддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судовихрішень та без вирахування різниці між розміром перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фондуУкраїни розміром оскільки спору щодо виплати пенсії не у повному обсязі на виконання даного рішення суду на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку можливо будуть порушені.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фондуУкраїни в Черкаській, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії, згідно з постановою КабінетуМіністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів за статтею 30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській областіз 23.01.2026 нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимального розміру, включаючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без застосування понижуючих коефіцієнтів за статтею 30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, постановою КабінетуМіністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», включаючи надбавки, доплати, збільшення, компенсації та індексації пенсії, в тому числі з 01.03.2026 включаючи індексацію пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» без урахування обмежень бюджетного асигнування та у фактично нарахованому розмірі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення складене та підписане 21.10.2026.

СуддяВалентина ОРЛЕНКО