Рішення № 140839299, 21.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/16381/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо виплати пенсії з 01.03.2023 із обмеженням її максимальним (граничним) розміром у розмірі 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.03.2023 нарахування та виплату моєї пенсії, перерахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №460/11809/25 без обмеження її максимального розміру 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення суду у справі №460/11809/25 пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії починаючи з 01.03.2023, проте під час її виплати застосував обмеження десятьма прожитковими мінімумами. Позивач вважає таке обмеження протиправним з огляду на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та норми спеціального пенсійного законодавства. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 31.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №460/11809/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2023 ОСОБА_2 пенсії, відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", на підставі довідки від 05.06.2025 №05-79д/08 про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Держаної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області станом на 01.02.2023, з урахуванням виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 рішення від 03.04.2026 - залишено без змін.

19.08.2026 Позивач звернувся до Відповідача із заявою щодо розміру пенсії після виконання судового рішення та причин застосування максимального обмеження.

Листом від 26.08.2026 №1700-0203-8/72055 Відповідач повідомив про здійснений перерахунок та навів розміри пенсії: з 01.03.2023 30082,50 грн; з 01.03.2024 30536,00 грн; з 01.03.2025 32036,00 грн; з 01.03.2026 34631,00 грн.

Водночас Відповідач зазначив, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та повідомив про відсутність підстав для виплати пенсії понад установлений ним максимальний розмір.

Не погодившись з такими діями Відповідача, Позивач звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262-XII).

Згідно з частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 24.12.2015 №911-VIII, чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740,00 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а також положення щодо тимчасового обмеження максимального розміру пенсії сумою 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII щодо обмеження пенсії максимальним розміром втратили чинність.

Поряд з цим, відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, дає підстави для висновку про те, що внесені до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII зміни, які полягають у зміні періоду дії обмеження пенсії, є нереалізованими, оскільки відповідні положення цієї статті втратили чинність унаслідок визнання їх неконституційними.

Тобто протягом 2017 року та в подальшому стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни щодо періоду, протягом якого діє обмеження пенсії, самі по собі не створюють правових підстав для застосування такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17 та від 21.11.2019 у справі №295/2039/17.

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії, зокрема призначеної (перерахованої) відповідно до Закону №2262-XII, з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім передбачених законом винятків, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VI у частині поширення її дії на Закон №2262-XII були прийняті для регулювання одних і тих самих правовідносин, а саме обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, та є однаковими за своїм змістом.

Як уже зазначалося, Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин щодо обмеження максимального розміру пенсій осіб, пенсійне забезпечення яких здійснюється відповідно до Закону №2262-XII, та визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, відповідні положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI, які поширювали свою дію на Закон №2262-XII та дублювали зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, продовжували передбачати обмеження максимального розміру пенсії.

Отже, у відповідному правовому регулюванні виникла колізія між положеннями Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та положеннями Закону №3668-VI у частині обмеження максимального розміру пенсії.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення і застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Водночас спосіб, у який тлумачиться та застосовується національне законодавство, повинен відповідати принципам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, яка допускає різне тлумачення, не забезпечує належного захисту особи від свавільного втручання органів державної влади в її майнові права.

Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади повинні застосовувати підхід, який є найбільш сприятливим для особи.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, згідно з яким, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, повинні трактуватися на користь особи.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що до спірних правовідносин у частині обмеження пенсії максимальним розміром підлягають застосуванню положення Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не положення статті 2 Закону №3668-VI, які передбачали таке обмеження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.

Поряд з цим, суд враховує, що в подальшому Конституційний Суд України у Рішенні від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 у справі №3-102/2021 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, оскільки вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу відповідних категорій осіб.

Пунктом 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України встановлено, що приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, які визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, відповідні положення статті 2 Закону №3668-VI, які поширювали свою дію на пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, втратили чинність з 12.04.2023.

Водночас суд зазначає, що відтермінування втрати чинності зазначених положень Закону №3668-VI не спростовує необхідності врахування Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та правових висновків Верховного Суду щодо вирішення колізії відповідних законодавчих положень у період до 12.04.2023.

Тому сам по собі факт виникнення спірних правовідносин з 01.03.2023 не свідчить про наявність у відповідача правових підстав для обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами.

Як встановлено судом, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №460/11809/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2023 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області від 05.06.2025 №05-79д/08 про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного судового рішення Відповідачем здійснено перерахунок пенсії Позивача, за результатами якого її розрахований розмір з 01.03.2023 становив 30082,50 грн, з 01.03.2024 30536,00 грн, з 01.03.2025 32036,00 грн та з 01.03.2026 34631,00 грн, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.08.2026 №1700-0203-8/72055.

Разом з тим, із зазначеного листа вбачається, що Відповідач застосував до пенсії Позивача обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Суд зазначає, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які передбачали обмеження пенсії максимальним розміром, визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Крім того, положення статті 2 Закону №3668-VI у частині поширення їх дії на Закон №2262-XII визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(II)/2022 та втратили чинність з 12.04.2023.

Таким чином, застосування Відповідачем під час виплати перерахованої пенсії Позивача обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів не відповідає наведеному правовому регулюванню та правовим висновкам Верховного Суду.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо виплати ОСОБА_2 пенсії, перерахованої з 01.03.2023 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №460/11809/25, із застосуванням обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є протиправними.

З метою ефективного захисту прав Позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо виплати пенсії з 01.03.2023 із обмеженням її максимальним (граничним) розміром у розмірі 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Відповідача здійснити з 01.03.2023 нарахування та виплату моєї пенсії, перерахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №460/11809/25 без обмеження її максимального розміру 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога-вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи попередній висновок суду про протиправність дій, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання Відповідача здійснити з 01.03.2023 нарахування та виплату моєї пенсії, перерахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №460/11809/25 без обмеження її максимального розміру 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян, з урахуванням раніше виплачених сум.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної відмови в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом задоволення позову повністю.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1064 грн 96 коп, сплачена відповідно до квитанції від 27.08.2026, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2023 із обмеженням її максимальним розміром у розмірі 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2023 нарахування та виплату пенсії, перерахованої на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №460/11809/25 без обмеження її максимального розміру в 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064 грн 96 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя К.М. Недашківська