Рішення № 140838189, 21.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/20181/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного апеляційного господарського суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західного апеляційного господарського суду про визнання протиправними дій щодо видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18.09.2026 року №07-11/94/26 та №07-11/95/26, виходячи з розміру базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн; зобов`язання видати довідку про суддівську винагороду для обчислення, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2025 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі п.2 ст.130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2025 року складає 3028,00 грн; зобов`язання видати довідку про суддівську винагороду для обчислення, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 року виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі п. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державний бюджет України на 2026 рік» абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про а саме, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2026 року складає 3328 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначила, що відповідач видав їй довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2025 та 01.01.2026, проте для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте ним застосовано розмір прожиткового мінімуму 2 102,00 грн, замість 3028 та 3328 грн відповідно. Вказані дії відповідача вважає протиправними, просила задовольнити позов.

Відповідач у встановлені судом строки надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку із відсутністю відповідних законих підстав.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_2 ) та суддею у відставці, що не є спірною обставиною між сторонами.

Відповідач Західний апеляційний господарський суд (код ЄДРПОУ 42261829) у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.

На звернення позивачки з питань отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2025 та 01.01.2026 року, виходячи з базового посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 01.01.2025 року становить 3028 грн, а з 01.01.2026 року 3328 грн, Західний апеляційний господарський суд надав відповідь листом від 18 вересня 2026 року №07-11/93/26, відповідно до якого зазначив, що у зв`язку із набранням чинності Законом України від 09 червня 2026 року №4905-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення декларацій доброчесності суддів» внесено зміни до частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими встановлено єдину розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді - прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений станом на 1 січня календарного року (у 2026 році - 3 328 гривень). Відповідно до статті 95 Конституції України, статей 23 та 48 Бюджетного кодексу України будь-які видатки державного бюджету здійснюються виключно в межах бюджетних призначень, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». При цьому положення абзацу п`ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року. Державною судовою адміністрацією України затверджено розмір посадового окладу судді Західного апеляційного господарського суду у штатному розписі на 2025 та 2026 роки у сумі 126 120 гривень, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 102 гривні.

18.09.2026 року Західний апеляційний господарський суд видав позивачці довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2025 та 01.01.2026 року, із застосуванням при обчисленні посадового окладу прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102 гривні.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

В статті 43 Конституції України, серед іншого визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів (частина друга статті 4 Закону №1402-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 2 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно з частиною 2 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII (в редакції Закону №1774-VIII) передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 - 2270 грн. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 у розмірі 2481 грн. В статті 7 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено в розмірі 2684 грн. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн. Статтею 7 Закону 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 №966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон №966-XIV).

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону №966-XIV).

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Приписами статті 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX у ст. 7 встановив на 2021 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня;

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX у ст. 7 встановив на 2022 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні;

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX у ст. 7 встановив на 2023 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2684 гривні

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX у ст. 7 встановив на 2024 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3028 гривні

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №3460-IX у ст. 7 встановив на 2025 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3028 гривні

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX у ст. 7 встановив на 2026 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3328 гривні

2) працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025.

Таким чином, з 2021 року Законами про Державний бюджет України для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.

Отже, цими нормами фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Натомість, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, тобто цим законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

До 2021 року відповідачем для розрахунку базового розміру посадового окладу судді застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону №1402-VIII.

До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Варто зазначити, що зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Суд зазначає, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, наведений у позовній заяві, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, тож відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Таким чином, оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 22.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 12.07.2023 у справі № 140/5481/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21.

Суд враховує, що в постанові від 17.02.2026 року у справі № 200/2309/25 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі №520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та, відповідно, що з 01.01.2024 не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформував такий: у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ухвалі від 11.10.2023 року у справі №607/1662/21 Велика Палата вказала, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів, а висновки Великої Палати - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів.

З наведених вище підстав суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності застосування норм Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» та Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» в частині використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, при обчисленні суддівської винагороди.

Суд також враховує, що Законом України №4905-IX від 09.06.2026 року частину 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено абзацом такого змісту: «Для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум», в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Вказані зміни до частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» лише підтверджують правильність висновків Верховного Суду у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, та остаточно усувають можливість неоднозначного тлумачення зазначеної норми закону.

Суд наголошує, що норма статті 130 Конституції України дає підстави для висновку, що для цієї групи правовідносин у сфері організації судової влади (йдеться про суддівську винагороду) закон про судоустрій є спеціальним законом, відповідно він має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами не лише змістовний, але й певною мірою ієрархічний. Щодо останнього, то мається на увазі те, що позаяк Конституція України, відповідно до її статті 8, має найвищу юридичну силу, наявність в її тексті прямої вказівки на спосіб визначення суддівської винагороди слугує безапеляційним способом подолання будь-яких протиріч у правовому регулюванні правовідносин на кшталт тих, з яких виник цей спір, на користь спеціального закону (про судоустрій).

Крім того, норми Конституції України є нормами прямої дії, а отже, при вирішенні спору суд може застосовувати їх безпосередньо, особливо тоді, коли закон чи інший нормативно-правовий акт їм суперечить (частина четверта статті 7 КАС України).

Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв`язку з чим при складанні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач мав керуватися виключно Законом України «Про судоустрій та статус суддів», при цьому застосування абзацу п`ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прямо суперечить статті 130 Конституції України.

Отже, видаючи довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода має бути розрахована на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень та ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 гривень.

Водночас, відповідач видав позивачці довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, згідно яких станом на 01.01.2025, 01.01.2026 суддівська винагорода, яка враховується при обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці із застосуванням величини прожиткового мінімуму 2102 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо видачі позивачці довідок про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн є протиправними.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2129,92 грн підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Західного апеляційного господарського суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Західного апеляційного господарського суду щодо видачі судді у відставці ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18.09.2026 року № 7-11/94/26 та №07-11/95/26, виходячи з розміру базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Зобов`язати Західний апеляційний господарський суд (адреса: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81, код ЄДРПОУ 42261829) видати судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) довідку про суддівську винагороду для обчислення, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2025 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі п. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме, виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2025 року складає 3028,00 грн.

Зобов`язати Західний апеляційний господарський суд (адреса: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81, код ЄДРПОУ 42261829) видати судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) довідку про суддівську винагороду для обчислення, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 року виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі п. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а саме, виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2026 року складає 3328 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного апеляційного господарського суду (адреса: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81, код ЄДРПОУ 42261829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 коп.

Рішення прийнято, складено в повному обсязі та підписано 21 жовтня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Олена ТРОЯНОВА