Рішення № 140837970, 21.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Київ справа №640/23302/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, Департамент), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 17.02.2021, винесений Департаментом;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.02.2021, винесений Департаментом.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомила, що нею було прийнято рішення щодо переведення своєї квартири у нежитлове приміщення із влаштуванням вхідної групи, після чого у встановленому законодавством порядку було оформлено всі необхідні документи, отримано передбачені законодавством дозволи, зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснено реконструкцію квартири у нежитлове приміщення, зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, оформлено право власності та оформлено договір дарування означеного майна іншій особі.

Позивач наголосила на виконанні нею усіх законодавчо визначених процедур, необхідних для переведення квартири у нежитлове приміщення, оформлення права власності на нього та здійснення правочину з дарування такого приміщення. При цьому, відповідачем було проведено позапланову перевірку з грубими порушеннями порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами якого складено оскаржувані приписи.

Позивач наголосила, що перевірку здійснено після виконання будівельних робіт та реєстрації права власності на нежитлове приміщення, тобто вже після завершення будівельних робіт, з порушенням строків перевірки достовірності даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та після того як означене повідомлення вичерпало свою дію шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Крім того, позивач наголосила, що декларація про готовність об`єкта також вичерпала свою дію на момент проведення перевірки фактом реєстрації права власності на такий об`єкт нерухомості та подальшої зміни його власника.

Також позивач стверджує про допуску до перевірки від імені ОСОБА_1 особи без наявності у неї відповідних повноважень з огляду на відсутність у громадянина ОСОБА_2 згідно довіреності жодних повноважень саме на представництво позивача під час перевірки.

По суті зафіксованих порушень позивач стверджує про їх відсутність та виконання нею вимог проектної документації.

Також позивач наголошує на неможливості виконання оскаржуваних приписів з огляду на завершення виконання будівельних робіт, реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації та реєстрації права власності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що на підставі необхідності проведення перевірки даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації було проведено перевірку на предмет дотримання позивачем як замовником вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (перукарню) з влаштуванням вхідної групи» на АДРЕСА_2 ». Відповідач наголошує, що саме перевірка даних, наведених у декларації, а не у повідомленні, слугувала підставою для здійснення позапланового заходу контролю.

Відповідач зазначив, що під час проведення перевірки було встановлено виконання будівельних робіт з відхиленням від проектної документації шляхом влаштування опорних стійок площадки вхідної групи з опиранням на земельну ділянку, яка не перебуває у власності чи у користуванні позивача.

Відповідач стверджує, що ОСОБА_2 був уповноважений представляти позивача на підставі довіреності, чим спростовуються її доводи щодо відсутності у вказаної особи таких повноважень. Відповідач пояснив, що під час перевірки ОСОБА_2 було надано документи, за результатами опрацювання яких посадовими особами Департаменту було виявлено передачу ОСОБА_1 проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування. Крім того, відповідач стверджує, що в порушення вимог законодавства позивачем до початку проектування позивачем не було отримано згоду балансоутримувача на проектне рішення для влаштування вхідної групи та на порушення благоустрою прибудинкової території для влаштування підходу до вхідної групи.

На думку відповідача, позивачем як замовником будівництва, порушено визначений законодавчо порядок (послідовність) виконання будівельних робіт, затверджено проектну документацію з порушенням вимог законодавства, що мало наслідком внесення недостовірних даних у декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, а також у повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Таким чином, відповідач вважає, що будівельні роботи з реконструкції на підставі проекту, затвердженого замовником, однак, розробленого з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, є однією з ознак вважати такий об`єкт самочинним.

Відповідач повідомив, що у зв`язку з виявленням недостовірних даних звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт за вказаним вище об`єктом. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі №640/10036/21 та розгляд означеної справи триває.

Враховуючи означені обставини, відповідачем було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.02.2021 та про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 17.02.2021.

Щодо доводів позивача про те, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації вичерпала свою дію після ї реалізації шляхом оформлення права власності, відповідач зазначив, що відповідальність за достовірність та повноту даних, зазначених у ній, несе замовник будівництва, у той час як за Департаментом закріплено обов`язок внести дані до відповідного реєстру.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що крім перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, було також проведено перевірку достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт з грубим порушенням строків проведення такої перевірки.

Позивач повністю заперечує виявлене під час перевірки порушення та стверджує, що будівельні роботи здійснені нею у відповідності до проектної документації, розробленої уповноваженим на те суб`єктом - ФОП ОСОБА_3 .

Позивач стверджує про порушення відповідачем порядку проведення перевірки, зокрема шляхом проведення експертизи проектної документації, що не входить до повноважень Департаменту.

Позивач наголошує на тому, що положеннями законодавства на відповідача покладено обов`язок проведення перевірок під час виконання будівельних робіт, а не після їх закінчення, а тому проведення перевірки після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації є протиправним.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

15.04.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 залишено без розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про ресторацію права власності від 02.12.2016 №74712834 ОСОБА_1 є власником об`єкта житлової нерухомості - квартири загальною площею 31,9 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

26.02.2020 Департаментом зареєстровано повідомлення №073/09/01-М-2102/4 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (перукарню) з влаштуванням вхідної групи».

З наявної в матеріалах справи копії Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 11.11.2020 Департаментом зареєстровано декларацію КВ101201111740 про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (перукарню) з влаштуванням вхідної групи».

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.12.2020 №235572229 позивачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, група нежитлових приміщень №12 загальною площею 28,7 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Договором дарування від 15.12.2020, зареєстрованим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтковським В.С. та зареєстрованим у Реєстрі за №3438, підтверджується передача позивачем у власність безоплатно групи нежитлових приміщень №12 загальною площею 28,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2020 №237069611 означена група приміщень належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Наказом Департаменту від 02.02.2021 №193 у зв`язку з необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 11.11.2020 №КВ 101201111740, призначено проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на предмет дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єктів будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (перукарню) з влаштуванням вхідної групи» на АДРЕСА_2 .

На підставі означеного наказу посадовим особам Департаменту видано направлення від 04.02.2021 б/н, отримані довіреною особою ОСОБА_1 - ОСОБА_2 15.02.2021.

У період з 04.02.2021 по 17.02.2021 посадовими особами Департамент проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, результати якого оформлені актом від 17.02.2021 б/н (далі по тексту - акт перевірки.

Перевіркою встановлено порушення:

- статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», яке полягає у тому, що під час перевірки з виїздом на місце встановлено, що на об`єкті будівництва ОСОБА_1 виконані будівельні роботи з відхиленням від проектної документації та державних будівельних норм, стандартів і правил, зокрема:влаштовано опорні стійки площадки вхідної групи з опиранням на земельну ділянку (підтверджується фотофіксацією), яка не перебуває у власності або користуванні ОСОБА_1 ;

- статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», абзацу 1 частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: ФОП ОСОБА_3 передано забудовникові будівництва проектну документацію, розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, зокрема, уклон зовнішнього пандусу запроектовано більше ніж 8%, чим порушено пункт 6.2.3 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»; на зовнішніх сходах шириною 3,58 м не запроектовано додаткові розділові поручні, чим порушено пункт 6.1.2 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»; ширина двері вхідної групи (у просвіті) запроектовано менше ніж 900 мм (800 мм), чим порушено пункти 6.1.11, 6.4.3 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»; не відкоригована проектна документація відповідно до ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», який набрав чинності з 01.04.2019, чим порушено пункт 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; порушено пункт 5 містобудівних умов та обмежень, до початку проектування не отримано згоду балансоутримувача житлового будинку, користувача земельної ділянки на влаштування вхідної групи та порушення благоустрою прибудинкової території для влаштування вхідної групи (лист КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» від 10.02.2021 №38-457/03);

- частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 26.02.2020 № КВ 061200570303 в частині належно розробленої та затвердженої проектної документації на об`єкт будівництва;

- частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - замовником будівництва наведено недостовірні дані у декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 11.11.2020 №КВ 101201111740 в частині належно розробленої та затвердженої проектної документації на об`єкт будівництва та щодо готовності об`єкта до експлуатації, зокрема, не збільшено дверний проріз вхідної групи, що передбачено проектною документацією.

На підставі проведеної перевірки позивачу винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 17.02.2021, яким з метою усунення виявлених порушень від позивача вимагається зупинити виконання будівельних робіт з 17.02.2021 до усунення допущених правопорушень.

Також відносно позивача винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.02.2021, яким від позивача з метою усунення виявлених порушень від позивача вимагається у термін до 17.03.2021 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства.

Не погоджуючись з правомірністю винесення відповідачем цих приписів, позивач звернулася з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який ґрунтується на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону, що унеможливлює або істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Закон України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі по тексту - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Пунктами 1, 4 частини першої статті 1 Закону №3038-VI визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва;

замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт. У разі виконання підготовчих/будівельних робіт щодо багатоквартирного будинку замовником будівництва може бути об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснюватиме утримання такого будинку на підставі рішення (договору) співвласників багатоквартирного будинку. Дії, спрямовані на виконання функцій замовника будівництва, може виконувати особа, якій доручено вчинення дій з виконання підготовчих та/або будівельних робіт на підставі та у межах, встановлених договором доручення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом;

4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Частиною першою статті 39 Закону №3038-VI визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону №3038-VI).

Відповідно до частини шостої статті 39 Закону №3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Відомості про повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації підлягають внесенню до Реєстру будівельної діяльності.

Згідно з частиною дев`ятою статті 39 Закону №3038-VI зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії та оформлення права власності на такий об`єкт.

Підключення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

За приписами частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до адміністративного суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Частиною першою статті 41 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).

Аналогічні підстави проведення позапланової перевірки передбачено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі по тексту - Порядок №553).

Верховний суд у постанові від 26.06.2018 у справі №809/1231/16 дійшов висновку, що оскільки зареєстровано декларації про готовність об`єктів до експлуатації, то декларації про початок виконання будівельних робіт, як акти індивідуальної дії, є такими, що вичерпали дію фактом їх виконання - звершенням будівництва та введенням об`єктів в експлуатацію.

Суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо скасування реєстрації декларацій. Зокрема, у постанові від 24.10.2022 у справі №640/22599/19, узагальнюючи, Суд зазначив:

«За правилами статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

114. З огляду на викладене, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, а саме - вчинення замовником дій щодо реалізації наданого їй цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

115. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.».

Крім того, вирішуючи питання застосування положень статті 41 Закону №3038-VI та Порядку №553 Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а дійшов наступних висновків:

«…Проаналізувавши положення статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 колегія суддів дійшла висновку про те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Водночас, на думку колегії судді після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.».

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом також у справах від 02.10.2018 по справі №465/1461/16-а та від 19.01.2019 у справі №916/1986/18 11.11.2020 №640/10134/19, від 30.01.2024 у справі №826/5634/18.

Таким чином, суд зазначає, що реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації та подальша державна реєстрація права власності на нього мають істотне значення для визначення правових підстав і меж здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо такого об`єкта.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, декларацію про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (перукарню) з влаштуванням вхідної групи» зареєстровано 11.11.2020, а 04.12.2020 за позивачем зареєстровано право власності на реконструйоване нежитлове приміщення. Надалі, 15.12.2020, право власності на це майно перейшло до іншої особи на підставі договору дарування.

Отже, на час видання наказу про проведення позапланової перевірки та винесення оскаржуваних приписів будівництво вже було завершено, об`єкт прийнято в експлуатацію, а право власності на нього зареєстровано у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль спрямований на забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

При цьому законодавством передбачено спеціальний порядок реагування на виявлення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт або декларації про готовність об`єкта до експлуатації, якщо такі дані є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Зокрема, частина друга статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає звернення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю до адміністративного суду з відповідними вимогами.

Таким чином, виявлення порушень під час будівництва або недостовірності відомостей у документах, на підставі яких об`єкт прийнято в експлуатацію, саме по собі не звільняє орган державного архітектурно-будівельного контролю від обов`язку обрати передбачений законом спосіб реагування з урахуванням фактичного стану об`єкта та правових наслідків завершення будівництва.

Аналогічний підхід до оцінки правових наслідків реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації та оформлення права власності викладено у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №640/21210/19 та від 30.01.2024 у справі №826/5634/18.

Оцінюючи правомірність припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 17.02.2021, суд ураховує, що цим приписом позивача зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт до усунення виявлених порушень.

Водночас матеріалами справи підтверджено, що на час видання цього припису об`єкт уже було прийнято в експлуатацію, а право власності на реконструйоване приміщення зареєстровано. При цьому, відповідач не навів належного обґрунтування того, які саме будівельні роботи фактично тривали на момент винесення припису та в чому полягала необхідність їх зупинення за таких обставин.

За відсутності доказів продовження будівельних робіт після прийняття об`єкта в експлуатацію вимога про їх зупинення не відповідає встановленому фактичним обставинам з огляду на закінчення будівельних робіт та не забезпечує досягнення мети державного архітектурно-будівельного контролю.

Щодо припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.02.2021 суд зазначає, що його правомірність також підлягає оцінці з урахуванням завершення будівництва, реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації та оформлення права власності на нього.

Як убачається зі змісту цього припису, позивача зобов`язано усунути виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності до 17.03.2021. Проте відповідач не обґрунтував належним чином, які саме дії позивач повинна була вчинити для усунення кожного з установлених порушень, з урахуванням того, що будівництво завершено, а право власності на об`єкт перейшло до іншої особи.

Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач в межах спірних правовідносин повинен був не лише встановити наявність порушень, а й обґрунтувати правові підстави для застосування обраного заходу реагування, його відповідність характеру виявлених порушень та фактичну можливість виконання вимог спірних приписів позивачем.

Суд також ураховує, що наказом від 02.02.2021 № 193 позапланову перевірку призначено у зв`язку з необхідністю перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Отже, правомірність здійснення цього заходу контролю належить оцінювати з урахуванням визначеної законом підстави перевірки, її предмета, строків проведення та фактичного стану об`єкта на відповідний час.

Виявлення під час перевірки можливих порушень проєктної документації або вимог будівельних норм не усуває необхідності дотримання встановленої законом процедури контролю та не є самостійною підставою для застосування будь-якого заходу реагування незалежно від обставин завершення будівництва.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних приписів з урахуванням фактичного стану об`єкта нерухомості на момент їх винесення, правових наслідків його прийняття в експлуатацію та реєстрації права власності, а також необхідності й можливості виконання встановлених ними вимог.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд перевіряє, чи прийняті рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

За встановлених у цій справі обставин суд вважає, що оскаржувані приписи не відповідають зазначеним критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування підлягають задоволенню.

Судом відхиляються доводи позивача щодо порушення порядку проведення перевірки в частині відсутності повноважень щодо представництва її інтересів ОСОБА_2 як такі, що спростовуються наявною в матеріалах справи копією довіреності від 01.09.2020, виданої ОСОБА_1 на представництво в усіх державних, громадських, приватних та інших організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з усіма необхідними повноваженнями, в тому числі, в органах державної влади та місцевого самоврядування, в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю, в Департаменті містобудування та архітектури міста Києва... з усіх без винятку питань, пов`язаних з реконструкцією та/або переведенням житлового приміщення в нежитлове приміщення (перукарню) з облаштуванням вхідної групи, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ..., а також виконувати всі інші юридично значимі дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності.

Суд також зазначає, що аргументи відповідача щодо виявлення під час перевірки відхилень від проектної документації, подання недостовірних даних у документах, які стали підставою для виконання будівельних робіт та прийняття об`єкта в експлуатацію не спростовують установлених судом обставин щодо завершення будівництва, реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації та оформлення права власності на відповідний об`єкт до призначення перевірки. Суд не заперечує, що реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації не звільняє замовника будівництва від відповідальності за достовірність внесених до неї даних та не позбавляє орган державного архітектурно-будівельного контролю повноважень реагувати на виявлені порушення. Водночас реалізація таких повноважень має здійснюватися у спосіб, передбачений законом, з урахуванням фактичного стану об`єкта та правових наслідків завершення будівництва і його прийняття в експлуатацію. За встановлених у цій справі обставин посилання відповідача на виявлені порушення не є достатнім обґрунтуванням правомірності винесення приписів про зупинення робіт, які на момент призначення та проведення перевірки вже були завершені, та про усунення порушень щодо об`єкта, прийнятого в експлуатацію і зареєстрованого як нерухоме майно.

Посилання відповідача на звернення до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт у справі №640/10036/21 також не змінює наведеної оцінки, оскільки сам факт звернення з відповідним позовом не підтверджує правомірності оскаржуваних приписів та не усуває необхідності перевірки їх відповідності вимогам законодавства на час прийняття.

Разом із тим неприйняття судом окремих доводів позивача не впливає на результат вирішення цієї справи, оскільки висновок про протиправність оскаржуваних приписів ґрунтується насамперед на встановлених обставинах завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію, реєстрації права власності до призначення перевірки, а також на невідповідності обраних відповідачем заходів реагування фактичному й правовому стану об`єкта на момент їх застосування.

При цьому відповідач не позбавлений права реалізувати надані законом повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю за наявності передбачених законом підстав, із дотриманням установленої процедури та з урахуванням правових наслідків завершення будівництва й державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 17.08.2021 №41098.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Депртаменту.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.02.2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий ОСОБА_1 .

протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.02.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 40224921, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.