Рішення № 140837926, 22.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Київ справа №640/22188/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Деснянськї районної в м. Києві державної адмністрації визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Деснянськї районної в м. Києві державної адміністрації та просить суд:

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації про виплату грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, з розрахунку 35% розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію замість путівки згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України № 854 від 23.11.2016 р., в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №368 від 19.04.2021 р. в сумі 8 262,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду м. Києва 17.10.2023 дану справу передано до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорія 1), а тому має право на гарантовані державою пільги та компенсації, зокрема на одержання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні, посилаючись на положення п. 24 Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854, яким передбачено, що за бажанням громадянина, віднесеного до категорії 1, одного із батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування або відпочинку виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорія 1), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.09.2019.

Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про призначення виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки в розмірі 8 262,00 грн, додавши до заяви копію посвідчення, паспорту та довідку форми 070/о.

Листом від 03.06.2021 № 36-900 Управління соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації повідомило позивача, що виплати грошової компенсації будуть здійснені в порядку черговості згідно з законодавством.

Зокрема, вказаним листом повідомлено позивача, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 08.11.2017 № 838 середня вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов`язану з Чорнобильською катастрофою, визначається Міністерством соціальної політики щороку з розрахунку 35 відсотків розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність (із заокругленням до однієї гривні).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати компенсації замість путівки за 2021 рік, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону № 796 особам, віднесеним до категорії 1, надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно - курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні; право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов`язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.

Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України. Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, механізм надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості санаторно-курортних путівок або путівок на відпочинок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, здійснення громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми грошової допомоги, а також виплати зазначеним громадянам грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні, визначений Порядком надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854 (в редакції, що діє на час виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Порядок № 854).

Згідно з п. 2 Порядку № 854 пріоритетним напрямом оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є забезпечення їх санаторно-курортними путівками або путівками на відпочинок.

Безоплатними санаторно-курортними путівками або путівками на відпочинок (далі - путівки) шляхом надання грошової допомоги забезпечуються громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 3 Порядку № 854).

У відповідності до п. 5 Порядку № 854 забезпечення громадян, віднесених до категорії 1, та дітей з інвалідністю послугами на санаторно-курортне лікування проводиться з дотриманням вимог п. 2 цього Порядку в межах виділених коштів пропорційно кількості таких громадян, які перебувають на обліку для отримання такого лікування.

Безоплатне забезпечення путівками громадян, віднесених до категорії 1, та дітей з інвалідністю проводиться шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - заклади), за надання послуг із санаторно-курортного лікування або відпочинку (п. 6 Порядку №854).

Згідно положень п. 24 Порядку № 854 за бажанням громадянина, віднесеного до категорії 1, одного із батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування або відпочинку виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 25 Порядку № 854 для виплати грошової компенсації громадянин, віднесений до категорії 1, один із батьків дитини з інвалідністю або особа, яка їх замінює, подають органу соціального захисту населення за місцем проживання заяву на отримання грошової компенсації замість путівки за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та документи, передбачені абзацами 3 6 пп. 1 або абзацами 3, 5, 7, 9 і 10 пп. 2 п. 9 цього Порядку.

Облік осіб, які подали заяви про отримання грошової компенсації замість путівки, ведеться окремо відповідно до п. 8 цього Порядку (п. 26 Порядку № 854).

За приписами п. 27 Порядку № 854 інформація про кількість громадян, віднесених до категорії 1, та дітей з інвалідністю, яких взято на облік для забезпечення путівками та для виплати грошової компенсації у наступному році, подається органами соціального захисту населення структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій до 1 листопада поточного року (уточнена інформація - до 1 червня наступного року) з метою узагальнення такої інформації та подання Мінсоцполітики до 15 листопада поточного року (уточнена - до 15 червня наступного року).

Пунктом 8 Порядку № 854 передбачено, що облік громадян, віднесених до категорії 1, та дітей з інвалідністю, які мають право на забезпечення путівками шляхом надання грошової допомоги, проводять структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім м. Києва) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання таких громадян.

Інформація про кількість громадян, узятих на облік для забезпечення путівками шляхом надання грошової допомоги та виплати грошової компенсації у наступному році, формується органами соціального захисту населення до 15 жовтня поточного року.

У відповідності до пп. 1 п. 9 Порядку № 854 для взяття на облік для забезпечення путівкою шляхом надання грошової допомоги громадянин, віднесений до категорії 1, один із батьків дитини з інвалідністю або особа, яка їх замінює, подають до органу соціального захисту населення, зокрема для забезпечення громадянина, віднесеного до категорії 1: заяву про взяття на облік для отримання путівки за формою, затвердженою Мінсоцполітики; довідку для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою 070/о; копію посвідчення громадянина, віднесеного до категорії 1 (із вкладкою); копію паспорта.

Під час подання копій документів, передбачених цим пунктом, пред`являються оригінали зазначених документів.

Для забезпечення прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на санаторно-курортне лікування, 19.04.2021 Кабінету Міністрів України прийнято постанову № 368 «Про встановлення розміру грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам і закладам оздоровлення та відпочинку у 2021 році». Зазначеною постановою передбачено вартість санаторно-курортного лікування у 2021 році - для осіб, віднесених до категорії 1, - 8 262 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 08.11.2017 № 838 середня вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов`язану з Чорнобильською катастрофою, визначається Міністерством соціальної політики щороку з розрахунку 35 відсотків розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність (із заокругленням до однієї гривні).

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.04.2021 №166 «Про встановлення середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов`язану з Чорнобильською катастрофою» установлено середню вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов`язану з Чорнобильською катастрофою, в межах бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у сумі 619 грн.

З огляду на системний аналіз норм чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що розмір грошової допомоги для компенсації у 2021 році вартості путівок за надання послуг із санаторно-курортного лікування або оздоровлення чи відпочинку осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме осіб, віднесених до категорії 1, у сумі 8 262 грн встановлений для безготівкового перерахування санаторно-курортним закладам і закладам оздоровлення та відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування або оздоровлення чи відпочинку осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не для грошової компенсації особам, віднесених до категорії 1 замість путівки.

З урахуванням наявних у справі матеріалів, суд дійшов до висновку, що доводи позовної заяви не доводять наявність правових підстав для визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та зобов`язання виплатити позивачу грошову компенсацію замість путівки, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України № 854 від 23.11.2016, в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 368 від 19.04.2021 в сумі 8 262,00 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність своєї бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повінстю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.