Рішення № 140837710, 19.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокуСправа № 280/6396/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

до Військової частини НОМЕР_1

до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради

про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), до Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову / довідку військово-лікарської комісії №2025-1226-1102-3399-7 від 26.12.2025, якою позивача визнано придатним до військової служби;

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 про призов позивача на військову службу під час мобілізації у відповідній частині щодо позивача;

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 2 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення у відповідній частині щодо позивача;

зобов`язати відповідача 2 виключити позивача зі списків особового складу військової частини як наслідок скасування наказу про його призов під час мобілізації та наказу про зарахування до списків особового складу військової частини.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.12.2025 позивача примусово доставили до ВЛК КНП «Міська лікарня №7» ЗМР без належного процесуального оформлення, після чого останній у прискореному порядку пройшов ВЛК без належно оформленого направлення та без забезпечення повного й об`єктивного медичного огляду. Наголошує, що під час проходження ВЛК не були належно досліджені його скарги та наявні медичні документи, не призначалися необхідні додаткові обстеження та не було забезпечено участі профільних лікарів. За таких обставин висновок ВЛК про придатність, на його думку, є процедурно дефектним і не міг бути належною правовою підставою для подальшого призову на військову службу. Також вказує, що наказ та інші документи щодо його мобілізації належним чином не вручались і з їх змістом його не ознайомлювали, а документи, які стали підставою для призову, не були надані навіть на адвокатські запити. У зв`язку з цим позивач вважає, що рішення про мобілізацію було прийнято без належного документального оформлення, на підставі неповного медичного огляду та без забезпечення ефективної можливості його оскарження..

Ухвалою судді від 30.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач 2 позов не визнав, 28.07.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив (вх. №42861), у якому зазначає, що зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець. При цьому, наголошує, що оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.12.2025 №376 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини.

03.08.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №44017), у якій проти доводів відповідача 2 заперечує, а позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.08.2026 залучено до участі у справі як співвідповідача Військово-лікарську комісію Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради (далі ВЛК КНП «Міська лікарня №7» ЗМР, відповідач 3), розгляд справи розпочато спочатку. Витребувано від відповідача 3 належним чином засвідчені копії: 1) постанови / довідки військово-лікарської комісії №2025-1226-1102-3399-7 від 26.12.2025, якою позивача визнано придатним до військової служби; 2) матеріали, на підставі яких складено довідку №2025-1226-1102-3399-7 від 26.12.2025 стосовно позивача.

26.08.2026 від представника відповідача 3 через систему «Електронний суд» на виконання ухвали суду надійшли відповідні докази (вх. №48933).

Відповідач 3 позов також не визнав, 04.09.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив (вх. №51004) на позовну заяву, у якому наголошує, що у разі не згоди позивача із встановленим висновком, щодо придатності до військової служби останній має право оскаржити рішення ВЛК у регіональній ВЛК на підставі п. 3.13 глави 3 Розділ ІІ Положення №402, а у разі не згоди із рішення регіональної ВЛК, оскаржити до Центральної ВЛК та в подальшому у судовому порядку відповідно до п.2.4.5, п. 2.4.10 глави 2 Розділу І Положення №402. Зауважує, що позивач у своїй позовній заяві стверджує, що постанова ВЛК від 26.12.2025 №2025-1226-3399-7 була прийнята із порушення процедури медичного огляду, а саме не проведено ряд обов`язкових досліджень. Таке судження, на думку відповідача 3, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до картки обстеження та медичного огляду з відповідними відмітками про проходження лікарів та лабораторних досліджень відповідно до п.3.2, 3.4, глави 3 розділу ІІ Наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних сил України» №402 від 14.08.2008 дотримано процедуру проходження ВЛК та проведено усі необхідні дослідження, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив (вх. №53000 від 14.09.2026) відповідача 3, у якій наголошує, що відзив відповідача 3 не спростовує заявлених позовних вимог, а навпаки, документи, надані разом із відзивом, підтверджують наявність істотних та невирішених суперечностей у процедурі ВЛК. У сукупності, на думку позивача, зазначене підтверджує обґрунтованість позиції позивача про те, що постанова ВЛК була прийнята формально та передчасно, без належного завершення передбаченої законодавством процедури медичного огляду.

Відповідач 1 відзиву на позов не направив.

На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , 27.03.1978 року, 25.12.2025 був затриманий працівниками поліції та доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В цей же день службові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 доставили позивача для проведення військово-лікарської комісії для визнання придатності до військової служби.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №2025-1226-1102-3399-7 від 26.12.2025 ВЛК КНП «Міська лікарня №7» ЗМР проведено медичний огляд ОСОБА_1 . Опис діагнозу: Остеохондроз поперекового відділу хребта. Вертеброгенна люмбаргія. Позивач на підставі статті 64в графи ІІ розкладу хвороб визнаний придатний до військової служби.

Починаючи з 26.12.2025 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 на підставі наказу командира №374, про що свідчить запис у військовому квитку серія НОМЕР_2 від 26.12.2025.

Не погодившись із рішенням ВЛК, внаслідок якого прийняті рішення про його мобілізацію та направлення для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 , позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з ч. 1-3 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

За приписами ч. 1 ст. 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Згідно із ст. 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (ч. 8 ст. 4 Закону №3543-ХІІ).

За приписами ч. 1 ст. 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч. 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ).

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Згідно з п. 1 Порядку, цей Порядок визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 27 Порядку №560 передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою, зокрема: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 70, 72, 74 Порядку №560 порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.

Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному Київському та Севастопольському міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до п. 74-1 цього Порядку.

Згідно з ч. 13 ст. 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення медичного огляду наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У силу приписів п. 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення №402 встановлено, що військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з п. 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військоволікарська комісія (надалі «ЦВЛК»); ВЛК регіону. Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16.11.2016 №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Відповідно до пп. 2.5.1, 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей. Порядок створення ЛЛК визначається Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 20.11.2017 №602, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2017 за №1566/31434.

Пунктами 2.5.5-2.5.6 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що за запитом голови ВЛК (ЛЛК) до роботи позаштатних (постійно та тимчасово діючих) ВЛК (ЛЛК) на правах членів ВЛК (ЛЛК) можуть залучатися головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень, інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров`я (установ), спеціалісти інших (не медичних) спеціальностей, начальник медичної служби та/або представник командування (керівництва) військової частини, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається.

Перелік закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджується щорічно до 25 грудня начальником ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів.

Як передбачено пп. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення №402, ЦВЛК має право оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Згідно з пп. 2.3.5 п. 2.3 розділу I Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до пп. 2.4.5 п. 2.4 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України має право приймати або переглядати, відміняти тільки ЦВЛК.

Постанова ВЛК регіону може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (пп.2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402).

Згідно із пп. 3.3 та 3.4 глави 3 розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у п. 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Таким чином, із наведених норм Положення №402 вбачається, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у п. 1.2 розділу І Положення №402, зокрема з метою визначення ступеня придатності до військової служби, та за його результатами приймають відповідні постанови. Скарги на постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК обласного ТЦК та СП, а в разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП він на підставі заяви направляється для проходження ВЛК при обласному ТЦК та СП.

Відповідно до п. 1.2 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Згідно із п. 3.1. розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться, зокрема, за рішенням керівників ТЦК та СП на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до ІКС шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року №360 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів". Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей (п. 3.2. розділу ІІ Положення №402).

Пунктом 3.4. розділу ІІ Положення №402 передбачено, що під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "B" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "C" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень здійснюється лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за N 661/20974 (далі - форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ. Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК (п. 3.5 розділу ІІ Положення №402).

Відповідно до абз. 6 п. 3.8 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_7 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п`ятиденний строк з дня надходження всіх документів.

У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров`я (додаток 10), який підписується керівником закладу охорони здоров`я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК (п. 3.11 розділу ІІ Положення №402).

Аналіз вказаних приписів Положення № 402 вказує на існування чіткої ієрархічної структури закладів, що здійснюють військово-лікарську експертизу та чіткого алгоритму оскарження дій (бездіяльності) чи постанови позаштатної ВЛК, відповідно до якого, такі дії можуть бути предметом перегляду у штатній ВЛК та у подальшому у ВЛК регіонів та у ЦВЛК.

У свою чергу, в судовому порядку можуть бути оскаржені лише постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК. Положенням № 402 не передбачено оскарження дій (бездіяльності), постанов позаштатних ВЛК в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, правовим механізмом захисту права (інтересу), який Позивач сприймає за порушені, є ініціювання процедури перегляду управлінського волевиявлення відповідної ВЛК органами військово-лікарської експертизи вищого рівня, а саме штатною ВЛК ВЛК регіону або ЦВЛК із можливістю оскарження до суду саме рішення ВЛК регіону або рішення ЦВЛК.

Невжиття заходів досудового врегулювання спору в даному випадку є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у задоволенні вимог позову.

Таку ж думку висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.02.2025 у справі №240/13173/22, який зазначив, що:

"69. Відповідно до Положенням № 402, госпітальні та гарнізонні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення, про що просить ОСОБА_1 у позові. Проте, як визначено у пп. 2.4.6 п. 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

70. Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.

71. Однак немає даних про те, що позивач звертався до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду свідоцтва про хворобу № 498 від 19 травня 2022 року. Не надав позивач також і доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК.

72. Враховуючи викладене вище, Суд дійшов висновку, що перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову."

Судом встановлено, що 26.12.2025 ВЛК КНП «Міська лікарня №7» ЗМР проведений медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого складена довідка ВЛК №2025-1226-1102-3399-7, у якій зазначено, що позивач є придатним до військової служби.

Із картки обстеження та медичного огляду позивача вбачається, що він пройшов наступні дослідження: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, серологічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, флюорографію органів грудної клітки, ЕКГ, а також медичне обстеження такими спеціалістами, як терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР лікар, психіатр. У картці обстеження та медичного огляду відображені відповідні висновки про стан здоров`я позивача та діагнози, наявні підписи та печатки лікарів. Довідка ВЛК підписана головою та членами ВЛК.

Враховуючи вищезазначене, доводи позивача про поверхневий огляд позивача не підлягають врахуванню, так як медичний огляд проведено шляхом вивчення та оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку військовослужбовця на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови), оформленої довідкою ВЛК №2025-1226-1102-3399-7 від 26.12.2025

Позивач не погоджується з об`єктивністю і повнотою проведених досліджень, зокрема вказує на те, що ВЛК не було взято до уваги докази наявності у нього певних захворювань, що призвело до помилкового висновку про придатність його до військової служби.

Судом досліджені надані позивачем медичні документи, які, на його думку, свідчать про наявність у нього захворювань, та впливають на визначення ступеня придатності до військової служби. Водночас, самі по собі зазначені документи не є підставою для висновку про протиправність оскаржуваної постанови ВЛК, оскільки оцінка їх змісту, співвідношення з клінічними даними та визначення ступеню придатності до військової служби належить до компетенції військово-лікарської комісії як спеціалізованого органу, а не суду.

Суд позбавлений можливості надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК в т.ч. при визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб.

З приводу таких доводів позивача суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 160/31586/23 дійшов правового висновку про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Суд вважає за необхідне наголосити, що у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Враховуючи встановлені обставини справи, слід відмітити, що позивач не був позбавлений права звернутися до ЦВЛК для перегляду висновку або надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров`я. Відповідно до Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК.

Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач звертався до ЦВЛК для перегляду висновку ВЛК, з огляду на що позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Подібне правозастосування в частині оскарження висновків позаштатних ВЛК відповідно до Положення № 402 висвітлено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справах № 600/3273/22-а, №240/13173/22.

Порушення процедури проведення військово-лікарської експертизи, наявність окремих думок голови або членів комісії, на момент складення довідки ВЛК (24.01.2025), також не встановлено. Довідка ВЛК від 24.01.2025 підписана головою ВЛК та секретарем ВЛК, містить необхідну печатку.

Таким чином, у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до ВЛК вищого рівня, чи Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови, втім такі дії не вчинив, доказів протилежного суду не надано.

Що стосується безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між обставинами процедури реалізації відповідачем 3 як суб`єктом владних повноважень наданих йому управлінських функцій (проведення медичного огляду ВЛК позивача) та відповідності частині другій статті 2 КАС України прийнятого ним за наслідками такої процедури рішення (постанови ВЛК), то суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.12.2019 у справі №820/3914/17 та від 10.05.2024 у справі №160/9951/21.

Так, у постанові від 20.12.2019 у справі №820/3914/17 Верховний Суд зазначив, що саме по собі порушення процедури прийняття акта адміністративного органу може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Питання скасування адміністративних актів з підстав їх процедурних недоліків досліджувалося Верховним Судом і у постанові від 03.12.2021 у справі №369/7844/17.

У цій постанові Верховний Суд вказав, що процедурні порушення, в залежності від їх характеру, можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не зумовлюють впливу на нього.

Суд касаційної інстанції наголосив на тому, що, відповідно до практики ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Отже, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

З аналізу змісту норм Положення №402 та Порядку №560, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин даної справи, слід дійти висновку, що обставини формування направлень на лабораторні дослідження та ненадання позивачу паперової копії електронного направлення на проходження ВЛК самі по собі об`єктивно не здатні призвести до невідповідності закону правильного по суті управлінського рішення суб`єкта владних повноважень позаштатної постійно діючої ВЛК КНП «Міська лікарня №7» ЗМР з приводу визнання позивача придатним до військової служби.

Проаналізувавши наведені вище положення чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, встановивши фактичні обставини справи щодо проведення позивачу 26.12.2025 медичного огляду ВЛК та перевіривши їх наявними у справі доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність дій ВЛК КНП «Міська лікарня №7» ЗМР при здійсненні такого огляду, що свідчить про обґрунтованість прийнятої нею за результатами цього огляду оскаржуваної постанови, оформленої Довідкою №2025-1226-1102-3399-7, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню судом не підлягають.

Таким чином, за відсутності у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та наявності Довідки №2025-1226-1102-3399-7 від 26.12.2025 про придатність до військової служби, у ІНФОРМАЦІЯ_3 були наявні усі правові підстави для винесення оскаржуваного наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації.

Отже, в силу приписів п. 4 Порядку №560 відповідач 1 мав право на призов позивача на військову службу під час мобілізації. Вказане свідчить про те, що оскаржуваний наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

А згідно з п. 83 Порядку №560 командир військової частини (Голова СБУ, його заступник чи керівник підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) в строк не більше семи днів надсилає на адресу районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку військовозобов`язаного або резервіста витяг із наказу про його призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).

На підставі витягу із наказу командира військової частини (Голови СБУ, його заступника чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки знімає військовозобов`язаного або резервіста з військового обліку у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Оскільки позовні вимоги в частині скасування наказу відповідача 2 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення та зобов`язання відповідача 2 виключити позивача зі списків особового складу військової частини є похідними від вимоги про визнання протиправним і скасування наказу відповідача 1 в частині призову на військову службу під час мобілізації позивача до ВЧ НОМЕР_1 , у суду відсутні підстави для задоволення цих позовних вимог.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради (69104, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 9, код ЄДРПОУ 35535544) про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак