Рішення № 140837251, 22.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокуСправа № 160/18099/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю " ІСКАР УКРАЇНА" (49006, Дніпропетровська область, м. Дніпро, узвіз Турбінний, будинок 8 ЄДРПОУ 33634961) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А ЄДРПОУ 44118658) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

26.06.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКАР УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2026 року № 9112021683 ТОВ «ІСКАР УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33634961);

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2026 року № 9112021683 ТОВ «ІСКАР УКРАЇНА» датою її фактичного отримання та визнати її податковою звітністю;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області відобразити показники податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2026 року № 9112021683 в картці особового рахунку ТОВ «ІСКАР УКРАЇНА».

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що листом від 30.04.2026 №33916/6/04-36-04-08-16 відповідач визнав подану позивачем засобами електронного зв`язку податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2026 року № 9112021683 такою, що заповнена з порушенням п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, пославшись на відсутність реквізиту «код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ». Позивач зазначає, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 форма декларації з податку на прибуток підприємств не містить поля для коду КОАТУУ; чинна редакція п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачає код за КАТОТТГ, і лише в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку та є необхідним для його адміністрування, що не стосується загальнодержавного податку на прибуток. Крім того за результатами автоматизованої перевірки, яка відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, включає перевірку обов`язкових реквізитів, позивач отримав першу квитанцію без зафіксованих помилок та другу квитанцію про прийняття декларації. За таких обставин позивач вважає, що підстав для відмови у прийнятті декларації не було.

Ухвалою від 02.07.2026 суд відкрив провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

14.07.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що за результатами аналізу декларації № 9112021683, поданої 24.04.2026, встановлено недостовірність обов`язкових реквізитів рядка 6 декларації «Податкова адреса»: не зазначено назву населеного пункту (м. Дніпро) та родове позначення вулиці (узвіз), що з урахуванням відсутності коду території за кодифікатором не дає змоги однозначно ідентифікувати адресу платника; поля «телефон» та «мобільний телефон» не заповнено, тоді як у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) зазначено телефон +38(067)-484-87-07; у декларації вказано адресу електронної пошти ugolnikova@iscar.com.ua, яка відрізняється від внесеної до ЄДР (mironenkoa@iscar.com.ua). На думку відповідача, з огляду на п. 48.7 ст. 48, пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПК України він правомірно повідомив позивача листом від 30.04.2026 № 33916/6/04-36-04-08-16 про відмову у прийнятті декларації, який доставлено до електронного кабінету платника у встановлений строк. Вимогу про відображення показників декларації в картці особового рахунку відповідач вважає передчасною, оскільки таке відображення є правовим наслідком прийняття декларації, а також зазначає, що чинне законодавство оперує поняттям «інтегрована картка платника», а не «картка особового рахунку».

20.07.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач у відзиві змінив правову підставу відмови: лист від 30.04.2026 містив посилання лише на відсутність коду КОАТУУ, тоді як підстави, наведені у відзиві (адреса, телефон, електронна пошта), раніше не заявлялися. Позивач наголошує, що зазначені в декларації відомості про місцезнаходження (поштовий індекс, назва узвозу, номер будинку, область) у поєднанні з кодом ЄДРПОУ дозволяють однозначно ідентифікувати платника, а телефон та електронна пошта є засобами оперативного зв`язку і не належать до обов`язкових реквізитів, визначених п. 48.3 ст. 48 ПК України. Також позивач звертає увагу, що раніше з аналогічними реквізитами контролюючий орган приймав його податкову звітність, зокрема декларацію з податку на прибуток підприємств за 2025 рік та декларацію з податку на додану вартість за квітень 2026 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1,2 ст. 257, ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив таке.

ТОВ «ІСКАР УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33634961, місцезнаходження: 49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, узвіз Турбінний, буд. 8) перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на прибуток підприємств.

24.04.2026 позивач засобами електронного зв`язку подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Дніпровська ДПІ) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2026 року (тип документа - звітна) з додатками РІ, АМ та фінансовою звітністю малого підприємства, яку зареєстровано за № 9112021683.

Згідно з другою квитанцією, сформованою програмним забезпеченням контролюючого органу, помилок за результатами автоматизованої перевірки не виявлено, щодо зазначеної декларації зазначено: «Прийнято пакет», дата 24.04.2026, реєстраційний номер документа 9112021683.

У рядку 6 декларації «Податкова адреса» позивач зазначив: «Турбінний, буд. 8, Дніпропетровська обл., 49600, Україна» та адресу електронної пошти ugolnikova@iscar.com.ua; поля «телефон» та «мобільний телефон» не заповнено.

Листом від 30.04.2026 № 33916/6/04-36-04-08-16, доставленим до електронного кабінету платника податків, відповідач повідомив позивача про відмову у прийнятті вказаної податкової декларації у зв`язку з порушенням п. 48.3 ст. 48 ПК України, яким визначено невірне визначення обов`язкових реквізитів, а саме відсутністю реквізиту код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ. Інших причин відмови у листі не зазначено.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання.

Згідно з пп. 48.1, 48.2 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинною на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 ст. 48 ПК України визначено вичерпний перелік обов`язкових реквізитів податкової декларації: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.4 ст. 48 ПК України в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КАТОТТГ; код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість та інші реквізити, визначені цим пунктом.

Згідно з п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 цього Кодексу.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація може подаватися засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За змістом п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Податкова декларація також вважається прийнятою, зокрема, за наявності квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку (пп. 49.9.1), або у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог п. 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації (пп. 49.9.2).

Пунктом 49.10 ст. 49 ПК України встановлено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття, забороняється.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пп. 48.3 та 48.4 ст. 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього п. 49.4 ст. 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання( пп. 49.11.1)

Згідно з п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пунктів 7, 8, 11 розділу II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі - Порядок № 557), автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема, перевірку обов`язкових реквізитів; у разі негативних результатів такої перевірки в першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, і друга квитанція не формується; друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття електронного документа в контролюючому органі.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З аналізу пп. 49.8-49.11 ст. 49 ПК України вбачається, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу, а відмова у її прийнятті можлива виключно у разі порушення платником податків вимог пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України (а також абзаців першого - третього п. 49.4 ст. 49 ПК України, що у цій справі не стосується позивача). При цьому повідомлення про відмову має містити причини такої відмови, тобто конкретні обов`язкові реквізити, які на думку контролюючого органу відсутні або заповнені недостовірно.

Аналогічні висновки щодо вичерпного характеру підстав для відмови у прийнятті податкової декларації сформульовано Верховним Судом у постановах від 05.05.2018 у справі № 804/8877/14 та від 05.02.2019 у справі № 826/16845/16. У справі № 804/6070/16 Верховний Суд також зазначив, що процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою контролюючого органу дій з перевірки наявності та достовірності заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України, та реєстрації декларації у день її отримання.

Що стосується підстави відмови, зазначеної у листі від 30.04.2026 № 33916/6/04-36-04-08-16, то суд встановив, що єдиною підставою відмови у прийнятті декларації, наведеною відповідачем у листі від 30.04.2026, та яку можливо визначити з тексту, є відсутність реквізиту: код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.

Суд зауважує, що п. 48.3 ст. 48 ПК України такого реквізиту не передбачає. Чинна редакція п. 48.4 ст. 48 ПК України оперує не КОАТУУ, а кодом органу місцевого самоврядування та кодом адміністративно-територіальної одиниці за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) і, при цьому, такі реквізити є обов`язковими лише в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку та є необхідним для його адміністрування, і лише за умови, що відповідне поле передбачене затвердженою формою декларації.

Податок на прибуток підприємств є загальнодержавним податком, що зараховується до бюджету незалежно від органу місцевого самоврядування, а тому зазначення коду органу місцевого самоврядування не є необхідним для його адміністрування. Відповідач не надав суду доказів того, що чинна форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, містить поле «код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ», обов`язкове для заповнення. Більше того, у відзиві на позовну заяву відповідач на цю підставу відмови не посилається.

За таких обставин справи, висновується, що підстава відмови у прийнятті декларації, зазначена у листі від 30.04.2026 № 33916/6/04-36-04-08-16, не ґрунтується на вимогах пп. 48.3, 48.4 ст. 48 ПК України, а відмова з такої підстави суперечить забороні, встановленій п. 49.10 ст. 49 ПК України.

У відзиві відповідач обґрунтовує правомірність відмови іншими обставинами - неповнотою податкової адреси, незаповненням поля «телефон» та розбіжністю адреси електронної пошти з даними ЄДР. Жодна з цих обставин у листі від 30.04.2026 не зазначалася.

Суд наголошує, що правомірність дій суб`єкта владних повноважень перевіряється на момент їх вчинення та з урахуванням тих підстав, якими такий суб`єкт керувався. Пункт 49.11 ст. 49 ПК України прямо зобов`язує контролюючий орган зазначити в повідомленні про відмову причини такої відмови, і саме ці причини платник податків може усунути шляхом подання нової декларації або оскаржити в порядку п. 49.12 ст. 49 ПК України. Обґрунтування правомірності дій контролюючого органу новими підставами, наведеними вже під час судового розгляду, позбавляє платника можливості своєчасно усунути допущені недоліки, суперечить принципам обґрунтованості, добросовісності та правової визначеності (ч. 2 ст. 2 КАС України) і не може бути прийняте судом. Суд не може за суб`єкта владних повноважень підбирати інші підстави для його дій, ніж ті, що були ним зазначені.

Зазначене узгоджується з принципом «належного урядування», на який послався Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), відповідно до якого державні органи повинні діяти в належний спосіб та з максимальною послідовністю.

З метою повноти розгляду справи суд оцінює і доводи відзиву по суті та вважає їх необґрунтованими з таких підстав.

Стосовно податкової адреси, то пунктом 48.3 ст. 48 ПК України обов`язковим реквізитом визначено «місцезнаходження» платника податків. У рядку 6 декларації позивач зазначив назву вулично-дорожнього об`єкта (Турбінний), номер будинку, область, поштовий індекс та країну. Ці відомості разом із повним найменуванням та кодом ЄДРПОУ позивача, також зазначеними в декларації, дають змогу однозначно ідентифікувати платника та його місцезнаходження, відомості про яке містяться в ЄДР і наявні у відповідача. Відповідач не довів, що в межах Дніпропетровської області існує інший об`єкт з аналогічними адресними даними, який би унеможливлював ідентифікацію платника. Посилання відповідача на Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690, суд відхиляє, оскільки цей акт регулює присвоєння адрес об`єктам нерухомості, а не порядок заповнення податкової звітності, і не встановлює підстав для відмови у прийнятті податкової декларації. Неповне (скорочене) зазначення адреси за відсутності сумніву в ідентифікації платника не свідчить ні про відсутність реквізиту «місцезнаходження», ні про його недостовірність.

Щодо телефону та адреси електронної пошти, то Пункт 48.3 ст. 48 ПК України не містить у переліку обов`язкових реквізитів податкової декларації номера телефону чи адреси електронної пошти платника. Ці відомості є засобами оперативного зв`язку з платником, не впливають на визначення податкових зобов`язань та ідентифікацію платника. Те, що відповідні поля передбачені формою декларації, не надає їм статусу обов`язкових реквізитів у розумінні п. 48.2 ст. 48 ПК України, оскільки перелік таких реквізитів встановлено безпосередньо Кодексом, а підзаконний акт не може розширювати підстави для відмови у прийнятті декларації всупереч п. 49.10 ст. 49 ПК України. Зазначення платником іншої робочої адреси електронної пошти, ніж внесена до ЄДР, не свідчить про недостовірність обов`язкових реквізитів.

Суд також враховує, що відповідно до Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає перевірку обов`язкових реквізитів, а за її негативних результатів у першій квитанції повідомляється про неприйняття документа з наведенням причин і друга квитанція не формується. У цій справі перша квитанція помилок не містить, оскільки в другій квитанції зафіксовано: «Прийнято пакет». Хоча наявність квитанцій сама по собі не позбавляє контролюючий орган права у строк, визначений п. 49.11 ст. 49 ПК України, повідомити про відмову у прийнятті декларації, вона підтверджує, що декларація відповідала вимогам до електронного документа та пройшла автоматизований контроль обов`язкових реквізитів. Крім того, відповідач не спростував доводів позивача про те, що податкова звітність з аналогічними даними щодо адреси та засобів зв`язку раніше приймалася контролюючим органом без зауважень.

З урахуванням наведеного суд зробив висновок, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2026 року № 9112021683 містить усі обов`язкові реквізити, передбачені пп. 48.3, 48.4 ст. 48 ПК України, а відповідач, на якого ч. 2 ст. 77 КАС України покладено обов`язок доказування, не довів правомірності своїх дій.

Відта дії відповідача щодо невизнання цієї декларації податковою звітністю не базуються на законі.

Згідно з п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі встановлення факту неправомірної відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом. Тому належним та ефективним способом захисту є зобов`язання відповідача прийняти декларацію № 9112021683 датою її фактичного отримання - 24.04.2026 - та визнати її податковою звітністю.

Щодо вимоги про відображення показників декларації в картці особового рахунку позивача, то суд зазначає таке.

Метою подання податкової декларації є визначення податкових зобов`язань платника та їх облік у системі оперативного обліку контролюючого органу. Відповідно до п. 4.27.1 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп`ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, для відповідної декларації встановлюється статус «Визнано як податкова декларація за рішенням суду» з подальшою обробкою даних та внесенням відповідних сум до автоматизованої системи обліку. Оскільки протиправні дії відповідача вже призвели до того, що показники декларації не відображені в обліку платника, право позивача у цій частині є порушеним на час звернення до суду, а тому вимога не є передчасною.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 2662.40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.06.2026 №5134, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів понесення інших судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу (договору, акта виконаних робіт, детального опису робіт, документів про оплату), позивач до суду не подав, а тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст. 72- 77, 90, 139, 241- 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " ІСКАР УКРАЇНА" (49006, Дніпропетровська область, м. Дніпро, узвіз Турбінний, будинок 8 ЄДРПОУ 33634961) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А ЄДРПОУ 44118658) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2026 року № 9112021683 Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКАР УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33634961).

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2026 року № 9112021683 Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКАР УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33634961) датою її фактичного отримання - 24.04.2026 - та визнати її податковою звітністю.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відобразити показники податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2026 року № 9112021683 в інтегрованій картці платника (картці особового рахунку) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКАР УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33634961).

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСКАР УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33634961) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662.40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук